|
Після завершення військових дій більшість українських земель стала основною територією УСРР — однієї з 13 держав, що виникли на руїнах колишньої Російської імперії. Якщо Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія насправді здобули незалежність, то Україна, окупована більшовицькою Росією, мала лише формальний статус незалежної держави, хоча Конституція УСРР 1919 р. його декларувала. Першого і практично вирішального удару по декларованому суверенітетові УСРР завдав ЦВК РСФРР, на сесії якого за участю представників більшовицьких республік — України, Латвії, Литви, Білорусії та Криму 1 червня 1919 р. було проголошено утворення воєнного союзу цих республік, причому не укладанням міжнародної угоди, а всього лише директивою (керівною вказівкою зверхньої установи підлеглій, обов’язковою до виконання) Росії. Об’єднувалися життєві сфери діяльності республік — оборона, фінанси, транспорт, телеграф тощо. Цей документ призвів до загострення внутрішнього становища в Україні, збільшив чисельність об’єднаних армій УHPта ЗУHP, різко активізував повстанський рух. Щоб надати директиві законності, у грудні 1920 р. РСФРР нав’язала УСРР нерівноправний колоніальний Союзний робітничо-селянський договір, який підписали з боку Росії В. Ленін та Г. Чичерін, з боку України — X. Раковський. За ним, підтверджували попередню директиву і, водночас, об’єднували комісаріати військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, контроль над якими зазвичай є ознакою незалежної держави. Назвавши ці відносини договірною федерацією, що по суті такими не були, Росія фактично встановила колоніальний режим в УСРР. Незважаючи на обмеження своїх прав, УСРР з дозволу РНК РСФРР намагалася проводити, хоча б частково, самостійну зовнішню політику. Натомість Раднарком пішов на такі поступки, прагнучи легітимізувати уряд УСРР на міжнародній арені і протидіяти тим самим уряду УНР в еміграції (екзилі). Упродовж 1921 р. були встановлені дипломатичні відносини УСРР з Латвією та Естонією і підписаний договір з Литвою і Ризький договір, що усталив кордон між УСРР та Польською Республікою; схвалено угоду між УСРР і Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернованими громадянами. На початку січня 1922 р. укладений договір про дружбу з Туреччиною. Торговельні угоди були підписані також із Польщею, Чехословаччиною, Румунією, балканськими країнами. Водночас на цьому етапі тривала розбудова дипломатичних структур. Таку роботу здійснював наркомат закордонних справ...
|
