Історики розрізняють календарні століття, які тривають справді сто років, й «історичні століття». «Історичні століття» бувають і довшими, і коротшими за цей термін. Так, XIX ст. європейські вчені часто називають «довгим», оскільки воно охоплює події в Європі: від Французької революції 1789-1799 рр. до початку Великої війни (Першої світової війни) 1914 р., а це справді більше ніж сто років. «Довге» XIX ст. змінило «коротке» XX ст. Його датують зазвичай початком Першої світової війни у серпні 1914 р. Закінчується «історичне» XX століття груднем 1991 р. — із припиненням існування Радянського Союзу, внаслідок чого утворилися незалежні держави, серед яких Україна, і витворилася нова геополітична ситуація у світі. Отже, початком Першої світової війни завершилося «довге» XIX століття. Його основною рисою стала модернізація, котра охопила всі основні сторони життя суспільства. В економіці — це індустріалізація. Вона забезпечила швидкі темпи розвитку, виникнення нових форм організації виробництва: фабрик, заводів, монополій. На підприємствах запроваджували новітні технології, винайшли конвеєр, телефон, радіо, почалась ера автомобілів і авіації. Найбільших успіхів досягнуто у металургії, машинобудуванні, транспорті, електротехнічній та хімічній галузях. Інтенсивне будівництво залізниць та інших шляхів сполучення прискорило формування ринку, який став основним регулятором виробництва. Небаченими до цього часу темпами розвивалася наука і техніка. Технічний прогрес сприяв формуванню нової якості життя, докорінно змінивши побут людей. Напередодні Першої світової війни розвинені країни світу переживали відчутне економічне піднесення. Модернізаційні зрушення відбувались і в суспільно-політичному житті. На початку XX ст. у багатьох країнах діяли парламенти, громадяни мали політичні права, утвердився принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, легально існували політичні партії і громадські організації, виникла масова преса. Переважали дві форми правління: конституційна монархія та республіка. Урізноманітнилася соціальна структура суспільства, зросла питома вага промислової буржуазії та робітників. Збільшилася частка та роль інтелігенції. До нових умов життя змушені були пристосовуватись усі групи населення. Домогтись успіхів у житті могли працьовиті, наполегливі, налаштовані на конкретні справи, освічені люди....
|