Войти
Закрыть

Перша світова війна: плани та очікування

10 Клас

1 серпня 1914 р. розпочалася Перша світова війна, яку сучасники назвали Великою війною. До неї світ наближався поступово. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ - початку XX ст. визначалися двома тенденціями: з одного боку, зростала співпраця країн з метою ефективного використання світових ресурсів; з іншого — відбувалася подальша відокремленість кожної з них задля задоволення власних потреб. У процесі суперництва за розподіл світу оформилися два військово-політичних блоки держав — Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, який уже в ході війни видозмінився на Четверний (Італія перейшла на бік Антанти, її змінили Болгарія і Туреччина) й Антанта, до якої увійшли Велика Британія, Франція та Росія. Серед основних суперечностей, що породили напругу і конфлікти, були стосунки між Росією й Австро-Угорщиною та Росією й Німеччиною. Через своє геополітичне становище Україна неминуче потрапляла до сфери першочергових інтересів воюючих коаліцій, ставала одним із неодмінних об’єктів обопільних розрахунків, а відтак — «українське питання» — одним з епіцентрів майбутнього військового протиборства. Його сутність у міжнародних відносинах напередодні Першої світової війни визначалася кількома чинниками, зокрема територіальною розчленованістю українських земель, відсутністю власної держави, незадовільним економічним і культурно-національним становищем населення....
0 Переглянути

Повторення. Вступ 10 клас Бурнейко, Хлібовська (рівень стандарту, нова програма)

10 Клас

Історики розрізняють календарні століття, які тривають справді сто років, й «історичні століття». «Історичні століття» бувають і довшими, і коротшими за цей термін. Так, XIX ст. європейські вчені часто називають «довгим», оскільки воно охоплює події в Європі: від Французької революції 1789-1799 рр. до початку Великої війни (Першої світової війни) 1914 р., а це справді більше ніж сто років. «Довге» XIX ст. змінило «коротке» XX ст. Його датують зазвичай початком Першої світової війни у серпні 1914 р. Закінчується «історичне» XX століття груднем 1991 р. — із припиненням існування Радянського Союзу, внаслідок чого утворилися незалежні держави, серед яких Україна, і витворилася нова геополітична ситуація у світі. Отже, початком Першої світової війни завершилося «довге» XIX століття. Його основною рисою стала модернізація, котра охопила всі основні сторони життя суспільства. В економіці — це індустріалізація. Вона забезпечила швидкі темпи розвитку, виникнення нових форм організації виробництва: фабрик, заводів, монополій. На підприємствах запроваджували новітні технології, винайшли конвеєр, телефон, радіо, почалась ера автомобілів і авіації. Найбільших успіхів досягнуто у металургії, машинобудуванні, транспорті, електротехнічній та хімічній галузях. Інтенсивне будівництво залізниць та інших шляхів сполучення прискорило формування ринку, який став основним регулятором виробництва. Небаченими до цього часу темпами розвивалася наука і техніка. Технічний прогрес сприяв формуванню нової якості життя, докорінно змінивши побут людей. Напередодні Першої світової війни розвинені країни світу переживали відчутне економічне піднесення. Модернізаційні зрушення відбувались і в суспільно-політичному житті. На початку XX ст. у багатьох країнах діяли парламенти, громадяни мали політичні права, утвердився принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, легально існували політичні партії і громадські організації, виникла масова преса. Переважали дві форми правління: конституційна монархія та республіка. Урізноманітнилася соціальна структура суспільства, зросла питома вага промислової буржуазії та робітників. Збільшилася частка та роль інтелігенції. До нових умов життя змушені були пристосовуватись усі групи населення. Домогтись успіхів у житті могли працьовиті, наполегливі, налаштовані на конкретні справи, освічені люди....
0 Переглянути

Україна на завершальному етапі війни. Радість і смуток перемоги

10 Клас

У вересні 1944 р. армії 3-го Українського фронту взяли участь у визволенні Болгарії. Наприкінці вересня 1944 р. його підрозділи вийшли на болгарсько-югославський кордон. 20 жовтня було звільнено Белград. Після того війська 3-го Українського фронту були залучені до Будапештської операції, провадили тяжкі бої в районі озера Балатон, а потім розгорнули наступ на віденському напрямку і 13 квітня 1945 р. увійшли в австрійську столицю. Очолював групу солдатів, яким поставили завдання підняти Прапор Перемоги у Берліні над рейхстагом, лейтенант Олексій Прокопович Берест. П'ятеро бійців, серед яких були лейтенант Єгоров і сержант Кантарія, що стали всесвітньо відомими за цей вчинок, отримали звання Героя Радянського Союзу. Однак серед нагороджених лейтенанта Береста не було. У 1953 р. його безвинно засудили; відбував покарання у пермських таборах. У 1970 р. Олексій Берест загинув, рятуючи дитину з-під коліс потяга. Лише у 2004 р. йому посмертно надали звання Героя України....
0 Переглянути

Вигнання з України нацистських загарбників

10 Клас

Після розгрому гітлерівців у битві під Сталінградом почалося їх вигнання і з України. Першим населеним пунктом, очищеним наприкінці грудня 1942 р. від німецьких військ, було село Півнівка Міловського району Ворошиловградської (тепер Луганської) області. Війська Воронезького і Південно-Західного фронтів звільнили більшу частину Харківщини з м. Харків і частину Донбасу. Передові з’єднання радянських військ навіть підійшли до Дніпропетровська і Запоріжжя, таким чином просунувшись на 700 км у глиб окупованої території України. Однак у лютому 1943 р. німці завдали відчутних контрударів, унаслідок яких радянським військам довелося знову залишати територію України. 15 березня 1943 р. німецькі війська вдруге взяли Харків, а 18 березня — Бєлгород. Під контролем Червоної армії залишилися тільки північ Ворошиловградської області та східна частина Харківської. Внаслідок німецьких контрударів утворився Курський виступ, так звана Курська дуга, де з квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві сторони готувалися до рішучих боїв влітку 1943 р. Першими пішли у наступ війська Західного, Брянського і Центрального фронтів, які здійснювали операцію «Кутузов». З 12 липня по 17 серпня 1943 р. їх передові частини ліквідували Орловський виступ і звільнили місто Орел. У цей момент військам Південного та Південно-Західного фронтів було дано наказ про проведення Донбаської операції. Передбачалося прорвати Міуський рубіж і звільнити територію Донбасу. Проте наступ радянських військ 17-30 липня 1943 р. провалився. 3-23 серпня 1943 р. відбувся наступ Червоної армії на бєлгород-харківському напрямку (операція «Полководець Румянцев»). Війська Воронезького і Степового фронтів витіснили ворога з Курського виступу та оволоділи містами Бєлгород і Харків....
0 Переглянути

Рух Опору та його течії в Україні

10 Клас

Унаслідок поразок Червона армія перші місяці війни була змушена швидко відступати. Постала необхідність організації боротьби у тилу ворога. Радянсько-партійне керівництво поклало організацію цієї форми боротьби на партійні і комсомольські комітети. Із відданих радянській владі людей у населених пунктах створювалися підпільні групи. Для розвідувальної та підривної роботи в німецькому тилу залишалось чимало співробітників НКВС. Восени 1941 р. в Україні формувалися підпільні обкоми, райкоми, первинні організації та групи ВКП(б). У лісах з’явилися партизанські загони. Однак з 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп чисельністю близько 30 тисяч, залишених на окупованій території, влітку 1942 р. діяли лише 22, інші розпалися або були розгромлені. Проти недосвідчених підпільників і партизанів діяли нацистські каральні органи, що мали досвід боротьби з рухами Опору в країнах Європи. Проте радянський партизанський та підпільний рух проти нацистської окупації не вщухав....
0 Переглянути

Україна в умовах нацистської окупації

10 Клас

У всіх окупованих країнах нацисти запроваджували «новий порядок». Але на різних територіях він мав свої відмінності. Українські землі передбачалося перетворити на «життєвий простір» для «арійської раси». Вони мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Та частина, що виживе, перетворювалась на обслугу. По завершенню війни планувалась колонізація або онімечення захоплених земель. Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор. Із цією метою створили систему каральних органів — державну таємну поліцію (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД) та озброєні загони Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (СС). З місцевого населення формувалися допоміжна поліція та низові ланки окупаційної адміністрації — бургомістри у містах, старости — у селах. Загалом окупаційні формування становили близько 350 тис. осіб. Перша німецька колонія почала створюватися в липні 1942 р. у Вінницькій області. Мала площу 500 кв. км. Вона отримала назву Гегевальд. Там само збудували й ставку Гітлера — Вервольф (Вовкулака). Наміри гітлерівців на окупованих східних територіях були викладені в плані «Ост» — плані знищення населення та «освоєння» окупованих земель на Сході. За цим планом, зокрема, передбачалося:...
0 Переглянути

Україна на початку німецько-радянської війни

10 Клас

22 червня 1941 р. о 3-й годині 30 хвилин війська вермахту завдали могутнього артилерійсько-мінометного удару по радянській території. За короткий час танкові й моторизовані частини гітлерівської армії перетнули кордон СРСР. Ворожа авіація завдала удару по військових об’єктах, аеродромах, по містах і важливих промислових центрах країни. Повітряних атак зазнали Львів, Рівне, Житомир, Київ, Одеса, Севастополь, а також населені пункти, розташовані на території балтійських республік, Білорусі, Російської Федерації, Молдавії. Тільки на летовищах німецька авіація знищила 1200 радянських літаків, переважно нових моделей. За детально розробленим планом «Барбаросса» Німеччина та її союзники для нападу на СРСР зосередили 190 дивізій чисельністю 5,5 млн осіб. Їм протистояло угруповання радянських військ, яке налічувало 170 дивізій і 2 бригади (2,9 млн осіб). Нацистський план був розрахований на блискавичну війну (бліцкриг) — швидке просування війська до найважливіших політичних та економічних центрів, оточення та розгром радянських частин у прикордонних боях....
0 Переглянути

Україна на початку Другої світової війни 1939-1941 рр.

10 Клас

Назрівання Другої світової війни загострило всі ті проблемні питання, що не були вирішені після Першої світової. Одним з таких питань було українське. Українці були єдиним великим народом в Європі, котрий, за підсумками Першої світової війни і повоєнного устрою світу, був позбавлений власної державності та був розділений між СРСР (у складі якого існувало формальне державне утворення Українська Радянська Соціалістична Республіка), Польщею, Румунією і Чехословаччиною. Назрівання Другої світової війни, особливо після приходу нацистів до влади в Німеччині, знову поставило на порядок денний «українське питання». Найактивніше розігрували «українську карту» нацисти, котрі прагнули оволодіти «життєвим простором на Сході». Вони вважали це запорукою встановлення світового панування. «Українське питання» було зручним для порушення внутрішньої стабільності таких країн, як Чехословаччина, Польща та СРСР. Коли Гітлер під гаслом об’єднання всіх німців в одній державі («один народ, один рейх, один фюрер!») висунув територіальні претензії до Чехословаччини, знову постало «українське питання». На цей раз воно мало сприяти розвалу Чехословаччини, засобом тиску на Польщу та СРСР, розмінною монетою в грі з Угорщиною. Зрештою, «українська карта» зіграла на користь Німеччини. Карпатська Україна була здана Угорщині, яка стала союзником ІІІ рейху....
0 Переглянути

Культурне життя на західноукраїнських землях. Політичне й культурне життя української політичної еміграції

10 Клас

Окупація українських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною не зупинила їх культурний розвиток. Проте умови його змінилися. Для української освіти під польською владою настали важкі часи, порівняно з періодом перебування під владою Австро-Угорщини. Відразу після окупації Галичини Львівський університет сполонізували та перетворили на університет ім. Яна Казимира, закривши 8 українських кафедр та звільнивши 14 професорів-українців, а обіцянка уряду заснувати окремий Український університет ніколи не була виконана. Вже 19 серпня серед українських вчених і педагогів народилась ідея створити приватні університетські курси. Інституцією, яка взялась за реалізацію такої ідеї, стало НТШ у Львові, а згодом «Товариство наукових викладів ім. Петра Могили». Втім, ці курси було заборонено відкривати. У відповідь університетська молодь, позбавлена змоги вчитись, відновила всі студентські організації: товариство «Академічна Громада», «Студентський союз», «Медичну громаду» та «Кружок правників»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 45
Назад

Навігація