Повоєнна відбудова
- 28-04-2022, 07:48
- 391
11 Клас , Історія України 11 клас Кульчицький, Лебедєва (рівень стандарту, академічний)
§ 10. Повоєнна відбудова
Пригадайте!
1. Яких людських та матеріальних втрат зазнала Україна за часів Великої Вітчизняної війни?
2. У якому стані знаходилося сільське господарств УРСР наприкінці 1944 р.?
Основні терміни і поняття
• Відбудовний процес • репатріанти • ленд-ліз • екстенсивний шлях розвитку • ВПК • капіталовкладення • позички • «план Маршалла» • самодостатність • «ударна будова» • мобілізаційний ресурс • тоталітарна економіка.
1. Особливості відбудовного процесу
Відступаючи, окупанти зруйнували переважну більшість промислових підприємств України. Найважливіші з них почали відбудовуватися відразу після звільнення. Наголос робився на галузях економіки, пов’язаних з воєнним виробництвом (важкій, паливно-енергетичній, машинобудівній промисловості), а також на залізничному транспорті.
Після закінчення війни політика центру не змінилася. У лютому 1946 р., виступаючи на передвиборних зборах у Москві, Й. Сталін підкреслив необхідність розвитку важкої промисловості.
Щодо народного добробуту, то, за словами генсека, без «тимчасових труднощів» було не обійтися.
Народне господарство СРСР, порівняно з довоєнним часом, розвивалося без істотних змін - домінувала планова економіка, посилена адміністративним тиском.
Капіталовкладення в українську економіку постійно зростали. Проте розмах відбудовних робіт був настільки масштабним, що їх хронічно не вистачало.
Реевакуація (повернення) українських підприємств на довоєнні місця була визнана недоцільною, оскільки могла дезорганізувати виробництво. Допомогу за «планом Маршалла», яку Сполучені Штати надавали країнам Європи, Радянський Союз не прийняв. Й. Сталін висунув теорію самодостатності Радянського Союзу, за якої слід було покладатися виключно на власні ресурси. Ситуацію дещо покращували поставки за ленд-лізом, але вони дуже швидко припинилися.
Україна в 1945-1965 рр.
Поставки автомобілів за ленд-лізом
Частішу устаткування в Україну в порядку репарацій було доставлено з Німеччини, Румунії та Угорщини. Проте воно в значній мірі було морально застаріле й не розв’язувало питань модернізації виробництва.
Хронічно не вистачало робочих рук: на території республіки залишилося лише 17 % від довоєнної кількості робітників. Роботи велися із залученням місцевого населення методом «народної будови».
Усна історія
Прочитайте уривок із спогадів колишнього парторга шахти «Центральна-Ірміно» К. Петрова, який був одним з керівників відбудовних робітна шахті «Благовіщенка». Дайте відповіді на запитання.
«Завантажили котла на великий лафет. Запрягли в лафет 80 жінок і повезли. Місцевість пересічена, багато спусків і підйомів. На крутих спусках жінки учіплювалися в колеса - живі гальма. Картина приголомшлива. "Бурлаки” Рєпіна нічого не варті в порівнянні зі сценою перетягування ланкаширського котла».
Слюсаренко А.. Патриляк І., Боровик М. Україна в роки Другої світової війни. — К., 2009. - С. 400.
1. Поясніть, чому К. Петров вважав, що праця волзьких бурлаків не йшла в порівняння з працею жінок на шахтах Донбасу після війни.
2. Поміркуйте, чи були можливості полегшити працю на відбудовних роботах.
У вугледобувній та металургійній промисловостях використовували працю полонених (до 30-40 % трудового фонду).
Донбас був оголошений «ударною будовою», на якій працювало майже півмільйона осіб. За 1943-1945 рр. там було видобуто близько п’ятої частини загальносоюзного виробництва вугілля.
Значна увага приділялася відродженню електроенергетики. Особливе значення мала Дніпровська електростанція, на відбудові якої щодня працювало до 50 тис. осіб. Перший струм Дніпрогес дав у березні 1947 р.
Відроджувалася українська металургія. На початку 1950-х рр. у галузі виплавлялося майже стільки ж металу, скільки до війни.
Весною 1945 р. ДКО прийняв постанову про скорочення виробництва озброєнь. Демілітаризація економіки (конверсія) була завершена в основному на кінець 1946 р. Але СРСР не відмовився від модернізації ВПК та розробки нових видів озброєнь.
Мовою джерела
Прочитайте витяг з доповідної записки Л. Берії і І. Курчатова Й. Сталіну :Ю серпня 1949 р. Дайте відповідь на запитання.
«29 серпня 1949 р. о 4-й годині ранку за московським часом... у 170 км західніше від Семипалатинська отриманий перший в СРСР вибух атомної бомби, винятковий за своєю руйнівною силою і вражаючий за силою...
Спалах атомного вибуху в багато разів перевищив за своєю яскравіємо сонце... Одночасно утворилася вибухова хмара, яка перетворилася згодом у звичайні дощові хмари... Далі виникла ударна хвиля, гуркіт якої було чути за 60-70 км».
Киселев А., Попов В. История России. - М., 2007. - С. 189-190.
Поясніть, чому у післявоєнні, важкі для країни, часи надавалося велике значення випробуванню ядерної зброї.
Після війни в СРСР була продовжена практика роботи за п'ятирічками: в 1946 р. затвердили четвертий п’ятирічний план (1946-1950 рр.).
Через два роки виник «сталінський план перетворення природи», розрахований на п’ятнадцять років. З метою забезпечення сталих врожаїв, він передбачав будівництво водойм, полезахисних насаджень, травопільних сівозмін у степових і лісостепових районах європейської частини країни. Прийняття плану вимагало істотного перерозподілу коштів, передбачених п'ятирічкою.
План грандіозного перетворення природи негативно вплинув на хід виконання четвертого п’ятирічного плану. В останні роки п’ятирічки зросли незавершене будівництв, диспропорції та дезорганізація виробництв. Проте, за повідомленнями преси, вона була виконана достроково. Промислове виробництво в Україні, порівняно з 1944 р., збільшилося на 15 %.
Частка промислової продукції України в загальносоюзному виробництві (1950 р.)
Україна знову посіла провідне місце серед республік як паливно-енергетична база СРСР.
2. Стан сільського господарства
У надзвичайно складних умовах відбувалося відновлення українського села. Особливо важкими були перші післявоєнні роки. У машинно-тракторних станцій катастрофічно не вистачало техніки, запчастин і пального. В колгоспах через нестачу коней орати доводилося на коровах, а коли їх не було - у плуг впрягалися жінки-колгоспниці.
Селяни з колгоспу «Жовтень» Кам’янець-Подільської області. 1946 р.
В останньому военному році питома вага чоловіків серед працездатних колгоспників становила трохи більше 20 %. Тиск держави на колгоспи в основному ліг на плечі жінок, людей похилого віку та підлітків, які отримували за свою працю мізерну матеріальну винагороду. Так, за день виснажливої праці - один трудодень - видавалася 1 склянка зерна (200-250 г) та 1 картоплина (100 г).
Селяни знаходилися у вкрай безправному становищі: вони не мали пенсійного забезпечення, а відсутність паспортів позбавляла їх свободи пересування по країні.
У першому післявоєнному році температура повітря влітку в окремих місцевостях республіки піднімалася до 39 °С. За столітній період метеорологічних спостережень такої високої температури не фіксувалося. Колгоспники не змогли повернути посіяного.
Мовою джерела
Прочитайте уривок із скарги колгоспників с. Попелюхи Піщанського району Вінницької області М. Хрущову (червень 1946 р ). Дайте відповіді на запитання.
«Микита Сергійович, батечко наш, заступнику, важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо, ніколи нам не було так важко, як в цю хвилину, люди наші з голоду мруть, діти від недоїдання і хвороб стають каліками. Харчуємося ми лебедою, корою, а в кого є гроші, то їдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, але і за хлібом йти далеко - 140-160 км, а у нас ніхто не продає. З колгоспу ми нічого не одержали і немає надії, все згоріло».
1. Поясніть, з якою метою колгоспники писали скаргу М. Хрущову.
2. Поміркуйте, яку відповідь вони могли отримати. Поясніть, чому.
М. Хрущов звернувся до Сталіна з проханням переглянути план хлібозаготівель, проте генсек висунув вимогу покінчити з «небільшовицьким ставленням» до державних завдань і виконати план.
Залишені без державної допомоги південні області республіки вразило стихійне лихо, яке стало однією з причин (хоча й не основною) голоду.
Надії на присадибні ділянки теж не виправдовувалися. Через податковий тиск селяни не могли мати власну худобу, а часто й птицю. Багато селян почали тікати в міста, які потребували робочих рук. Наслідком стало падіння виробництва товарного зерна, якого держава отримала на 40 % менше, ніж до війни.
В Одеській, Ізмаїльській, Кіровоградській, Миколаївській і Херсонській областях голод тривав аж до нового врожаю. У сільській місцевості було зареєстровано сотні випадків канібалізму.
Кількість хворих на голодну дистрофію у червні 1947 р. перевищувала мільйон осіб, а кількість померлих від голоду серед госпіталізованих дійшла до 102 тис. осіб.
На початку 1947 р. колгоспи дістали від держави насіннєву позичку для проведення посівної кампанії. Була налагоджена робота харчувальних пунктів. У СРСР було достатньо хліба, щоб нагодувати голодуючих, але селяни стали жертвою бажання його керівництва збільшити експорт зерна в країни Центрально-Східної Європи. Країнам «народної демократії» було поставлено 1,7 млн тонн в основному українського за походженням зерна.
Наслідки катастрофічної посухи село подолало не відразу. У 1950 р. поставки зерна державі було доведено до 92 % довоєнного рівня, а урожайність підвищилася лише на 86,6 %. Це призвело до збільшення частки продукції, яку вилучали у колгоспів.
Істотно зросли поставки технічних культур, передусім цукрових буряків. Колгоспників змушували вирощувати навіть бавовну та каучуконоси (кок-сагиз і тау-сагиз), хоча кліматичні умови України не підходили для цих південних культур.
Свою неспроможність грамотно господарювати влада компенсувала брутальним тиском. У лютому 1948 р. з’явився указ про виселення з Української РСР осіб, які злісно «ухилялися від трудової діяльності в сільському господарстві» та вели «паразитичний спосіб життя».
Право виселення формально надавалося колгоспникам. Але вони, навіть під тиском, не виявляли бажання переслідувати своїх односельців.
За 1948-1950 рр. було винесено не більше 12 тис. «громадських вироків» і до 20 тис. «попереджень» із взяттям письмового зобов’язання надалі сумлінно працювати в колгоспному виробництві.
3. Соціальна політика
Повоєнна відбудова здійснювалася в умовах розрухи і - відповідно - зубожіння населення.
Після введення в дію підприємств по випуску товарів широкого вжитку з’явилися можливості для поліпшення життя населення.
У 1947 р. було відмінено карткову систему, хоча постачання продовольства відбувалося з перебоями. Біля магазинів шикувалися нескінченні черги.
Усна історія
Прочитайте уривок із спогадів мешканки селища Ірміно Ворошиловградськоі області Г.П. Новокшонової. Дайте відповідь на запитання.
«Ще затемно, з ночі, йшла під м’ясний магазин займати чергу. Чоловік працював в шахті, треба було годувати. Вранці бігла за донькою і ставила її замість себе, а сама - додому, обід готувати. Потім знову приходила в чергу. Так всі жінки робили. До вечора приносила додому шматок м’яса, ще й лаялася з м’ясником. Так і намагався кістки підсунуть, а м’ясо з чорного ходу віддати. Дуже всі цим розлючені були».
Записано одним з авторів підручника в 1965 р.
Подумайте, чому в Донбасі, хоча й з перебоями, але мало місце постачання продовольчих товарів.
Ціни на продовольчі товари після війни спочатку значно виросли, але в наступні роки систематично знижувалися. Середня заробітна плата становила 500 руб. на місяць (прожитковий мінімум у Москві в 1948 р. складав 1933 руб.). Населення вело напівголодне існування.
Ціни на окремі товари в 1945—1952 рр.
Майже одночасно було здійснено грошову реформу, яка сприяла стабілізації фінансової системи. Від конфіскаційної реформи особливо постраждали ті, хто зберігав кошти вдома.
Мешканці міст і сіл змогли купувати недорогі, але добротні костюми, пальта, годинники й радіоприймачі. Значна їхня частина була вироблена у Східній Німеччині (за рахунок репарацій), у Польщі, Румунії, Австрії.
Було відновлено 8-годинний робочий день і щорічні відпустки.
Усна історія
Прочитайте уривок з розповіді мешканки с. Мала Білозірка Василівського району Запорізької області К.В. Чигрин. Дайте відповіді на запитання.
«У нас стара хата. Долівки (утрамбована підлога. - Авт.) ж були, мазали їх кизяком коров’ячим...
Посуда була полив'яна... Вилки були алюміневі, а ложки дерев’яні. Після війни один чоловік з алюмінію сам виливав вилки...
Мило робили з каустика. Його купляли, а тоді добавляли м’ясо кролів, собак, курей дохлих, їх уварювали і таке мило получали. Ще стірали соняхами. У марлю ложили попіл соняшників і стірали. Утюги були парові. Купалися кожної суботи. Одяг у скринях зберігали. Зачіску так робили: волосся на гвіздок гарячий або на тряпочку накручували. Солодкою водою бризкали.
Ігри такі були: у крем’яшки, у вибігачки - це з м’ячем, у скакалки. М'ячі робили з коров'ячої шерсті. А зимою нам батьки горки заливали, громаки робили. Громак - це кізяк, його обливали водою, і він замерзав, і ми на нього сідали і каталися з горки. Нам батьки робили здорові снігові баби. Самі становились на лесницю і робили. Взагалі батьки не пускали нас одних, щоб ми десь бовталися. З нами і на качелі раніше ходили».
Усна історія Степової України, Т.3. Запорізький край. - Запоріжжя, 2008. - С. 34.
1. Поміркуйте, про що свідчив побут людей після війни.
2. Чому, на вашу думку, під час ігор батьки практично завжди були із своїми дітьми? Як це впливало на взаємостосунки?
У 1950-ті роки становище на селі покращилося. Відбудовувалися міста, було газифіковано чимало населених пунктів.
Зростала мережа шкіл, медичних установ, культурних закладів, здійснювалося житлове будівництво так званих «сталінок». Але основна маса міського населення продовжувала жити в «комуналках», бараках та підвалах. У цілому соціальна політика радянської влади залишалася жорстокою щодо населення.
Здійснювалися добровільно-примусово державні позики у населення. Запроваджувався високий податок на малосімейних, були скасовані започатковані в роки війни грошові виплати фронтовикам за бойові нагороди.
Прокладка газопроводи. 1949 р.
ВИСНОВКИ
Підсумки відбудовного процесу свідчили про те, що в 1950-ті рр. в Україні було відшкодовано найвідчутніші збитки, заподіяні війною. Цього було досягнуто за рахунок самовідданої праці всього народу. У цілому рівень життя населення покращився, країна переходила на нормований робочий день.
Разом з тим екстенсивний характер радянської економіки, коли віддавалася перевага кількісним показникам над якісними, призводив до деформацій, що позначалися передусім на побуті людей.
Завдання для закріплення матеріалу
1. Коли і чому було відмінено карткову систему забезпечення продуктами?
2. Складіть простий план теми «Відбудова народного господарства України».
Питання для обговорення в групі, класі
1. Поясніть, чому Сталін в 1946 р. висловився за випереджуюче зростання важкої промисловості.
2. Підготуйте проект: «Трудові ресурси післявоєнної України та їхнє використання у відбудові народного господарства». Обговоріть його в класі.
Висловіть власне судження
1. Поміркуйте, чи можна було уникнути голоду 1946-1947 рр. у СРСР. Свою точку зору обґрунтуйте.
2. Подумайте, з якою метою було створено «сталінський план перетворення природи». Як він себе виправдав?
Працюємо з документом
Прочитайте оцінки Й. Сталіна і У. Черчілля, які характеризували зовнішню політику один одного в березні 1946 р. Дайте відповіді на запитання.
1. «Я не вірю в те, що Радянська Росія хоче війни. Вона хоче плодів війни і безмежного поширення своєї сили...».
Із промови У. Черчілля у Фултоні 5 березня 1946 р.
Левандовский А., Щетинин Ю., Мироненко С. История России XX - начала XXI века. - М., 2007. - С. 225.
2. «По суті справи, п. Черчілль стоїть тепер на позиції підпалювачів війни. І п. Черчілль тут не єдиний - у нього є друзі не лише в Англії, але й у Сполучених Штатах Америки».
Із відповідей Й. Сталіна кореспонденту «Правди» щодо фултонівського виступу У. Черчілля 5 березня 1946 р. (14 березня 1946 р.).
Іваненко В., Голуб А., Шевченко А. Історія радянської держави (1917-1991). - Дніпропетровськ, 2007. - С. 397.
1. Поміркуйте, чому колишні союзники після закінчення війни відразу почали звинувачувати один одного в розпалюванні чергової війни.
2. Поясніть, що мав на увазі У. Черчілль, коли казав, що СРСР «хоче плодів війни і безмежного поширення своєї сили». Свою точку зору обґрунтуйте.
Тестові завдання
Хронологія
Позначте, коли був прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з УРСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя».
А 1946 р.
Б 1947 р.
В 1945 р.
Г 1948 р.
Терміни, поняття
Позначте термін, який відповідає визначенню: «Повернення матеріальних цінностей, евакуйованих у тилові райони перед загрозою окупації, - це...».
А демобілізація
Б конверсія
В реевакуація
Г демілітаризація
Послідовність
Розставте історичні події в хронологічній послідовності.
А прийняття постанови ДКО про скорочення виробництва озброєнь
Б проведення грошової реформи
В прийняття п’ятої п'ятирічки
Г прийняття «сталінського плану перетворення природи»
Відповідність
Визначте відповідність термінів їхньому визначенню.
А репарація
Б рентабельність
В репатріація
Г реорганізація
1. Повернення до держави її громадян, що покинули ЇЇ з різних причин (з поновленням у громадянських правах, якщо вони були втрачені)
2. Система заходів по перебудові, перетворенню підприємства, фірми тощо
3. Показник економічної ефективності виробництва, який відображає його результати (доходність, прибутковість підприємства)
4. Відшкодовування державою нанесених нею збитків у грошовій чи іншій формі
Відкрите запитання
Поясніть, як ви розумієте вираз: «Відбудова паливно-енергетичного комплексу УРСР може розглядатися як один з успішних прикладів застосування мобілізаційного ресурсу тоталітарної економіки». Дайте розгорнуту відповідь.
Коментарі (0)