Об’єднання українських земель, вихід на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У листопаді 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про Державний Герб УРСР, Державний Прапор УРСР, Державний Гімн УРСР.

Завершення формування сучасної території України відбулося у 1954 р. Тоді відзначали 300-річчя Переяславської ради. Країною прокотилась широка і гучна пропагандистська кампанія. ЦК КПРС обнародував тринадцять «тез», у яких доводилась непохитність «вічного союзу» українців з росіянами. Центральною подією ювілейних торжеств стала передача Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими і культурними зв’язками між Кримом та Україною, видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». Як зазначалось, акт є «свідченням дружби російського народу».

Але кримський «подарунок» був не таким доброчинним актом, як спочатку здавалось. Приєднання Криму переклало на Україну ряд економічних і політичних проблем. Унаслідок війни і депортації кримських татар у регіоні панував економічний хаос.

• 1. Чому саме західні кордони УРСР зазнали змін за підсумками Другої світової війни?
• 2. Які території увійшли до складу УРСР у 1940-1950-ті рр.?

2. Україна — співзасновниця ООН. Діяльність України на міжнародній арені

Наприкінці Другої світової війни Україна знову виходить на зовнішньополітичну арену. Проте, будучи складовою частиною Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.

27 січня 1944 р. на пленумі ЦК ВКП(б) ухвалили рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин. А в березні 1944 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Очолив його відомий український драматург О. Корнійчук, який розгорнув активну діяльність у напрямку формування самостійного зовнішньополітичного курсу УРСР. Така активність призвела до того, що вже незабаром його замінили на відданого соратника Сталіна Д. Мануїльського.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України та Білорусі як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників у міжнародній організації, переговори про створення якої активно велися наприкінці війни.

На Кримській конференції в лютому 1945 р. США та Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР та БРСР у члени ООН.

Керівник делегації Української РСР Д. Мануїльський підписує Статут ООН. 26 квітня 1945 р.

На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН 1946 р. Україну обрали до складу Економічної і соціальної ради, а в 1948-1949 рр. вона обирається непостійним членом Ради Безпеки ООН. Представників України запрошують до роботи деяких структур організації, у тому числі Міжнародного суду. Україна підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону та Лаосу.

На чолі з наркомом Д. Мануїльським українська дипломатія бере участь у Паризькій мирній конференції (29 липня — 15 жовтня 1946 р.) і в лютому 1947 р. ставить свій підпис під мирними договорами з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.

Однак зовнішньополітична діяльність України насправді не виходила за межі політики московського центру. Так, угоди з Польщею та Чехословаччиною про врегулювання питання кордонів підписувались представником Союзного Наркомату закордонних справ. А пропозиції Великої Британії (1947) та Судану (1956) щодо встановлення прямих дипломатичних відносин з УРСР так і залишились без відповіді.

Таким чином, вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений не національними інтересами України, а стратегічними устремліннями СРСР.

• 1. Коли Україна стала членом ООН?
• 2. Коли вперше в ООН відбувся офіційний виступ українською мовою?

Уперше делегація УРСР в ООН заявила про себе, виступивши ініціатором розгляду питання щодо намагання Нідерландів та Великої Британії відновити своє колоніальне панування в Індонезії.