§ 5. Радянізація західноукраїнських земель

1. Посилення радянізації в західних областях УРСР

Після звільнення України від німецьких військ на західноукраїнських землях розпочався повторний процес їх радянізації. Ситуація, в умовах якої проводилося насадження радянського способу життя, характеризувалася такими ознаками:

• руйнацією за результатами війни і величезними людськими втратами;
• активним протистоянням учасників національно-визвольного руху та опором місцевого населення.

З огляду на домінування в регіоні аграрного виробництва, промисловий потенціал краю був слабкий (кваліфікований трудовий ресурс складав менш ніж 4 % населення).

Задля радянізації регіону використовували такі технології:

• придушення опору, використання каральної системи (репресії, депортації, виселення, ліквідація нерадянських інституцій);
• накопичення в регіоні людських, передусім військових, ресурсів - рушійних сил радянізації;
• централізація в управлінні економічним розвитком регіону за великих капіталовкладень;
• заходи зі зменшення кількості місцевого населення як головних опонентів радянізації;
• проведення потужної пропаганди та агітації про переваги радянської системи перед капіталістичною.

Політика денаціоналізації західних областей України реалізовувалася силами немісцевих політичних працівників і спеціалістів за підтримки військових частин Червоної армії та підрозділів НКВС. Формування місцевих партійних і державних органів відбувалося форсованими темпами.

Для того щоб сформувати місцевий державний адміністративний апарат, залучали немісцевих партійних представників, які здебільшого не володіли українською мовою.

Національним склад партійних органів у Західній Україні

Партійні працівники, які направлялися в західний регіон України, далеко не завжди виявлялися підготовленими до роботи, були орієнтовані на використання жорстких, аж до репресій, командно-адміністративних методів управління. Освітній і професійний рівень цих кадрів був дуже низький. У 1951 р. у Львівському обкомі КП(б)У закінчену вищу освіту мали тільки 18 % працівників. У той же час не здобули навіть середньої освіти 30 % партпрацівників.

М. Леськів, історикиня

Чому, на вашу думку, до Західної України спрямовували партійні кадри з інших республік СРСР? Як ви гадаєте, який рівень довіри до діяльності партійного та адміністративного апарату виявляло місцеве населення? Аргументуйте.

Партійно-державна номенклатура послідовно виконувала завдання щодо трансформації соціальної структури регіону відповідно до соціальної структури радянського суспільства загалом (робітники, селяни, інтелігенція) шляхом масштабного розшарування повоєнного суспільства на прихильників і противників радянського способу життя.

Економічні перетворення втілювалися в життя командно-адміністративними методами. Знищення приватної власності в усіх сферах (сільському господарстві, промисловості, банківській сфері тощо) та перехід до повної централізації надавали можливості для проведення масштабних проектів - індустріалізації та колективізації.

Індустріалізація

• структурна перебудова промисловості: створення нових галузей (машинобудівної, приладобудівної, хімічної, швейної та ін.), модернізація наявних (нафтової, деревообробної, побутової та ін.);
• модернізація промисловості (зокрема, за рахунок репарацій);
• включення підприємств у загальносоюзну схему підпорядкування;
• освоєння та розробка місцевих природних ресурсів (розширюється видобуток і переробка природного газу, ведеться пошук нових родовищ корисних копалин);
• збільшення диспропорції в розвитку важкої та легкої промисловості на користь першої;
• трансформації в системі трудових ресурсів: суттєве збільшення прошарку робітників;
• в економічно відсталому до того часу регіоні, який спеціалізувався на переробці агросировини, з’явилися потужні, сучасні виробництва. Пришвидшилась урбанізація регіону.

Колективізація

• перебудова в аграрному секторі: втручання в наявну систему господарювання шляхом перерозподілу земельних ресурсів (наділення сільської бідноти землею);
• створення та налагодження роботи МТС;
• уведення селянських господарств в єдину податкову систему, що зробило ведення індивідуального господарства економічно невигідним;
• остаточна колективізація селянських господарств (через примус, погрози, репресії, виселення у віддалені райони СРСР). До середини 1951 р. у колгоспи регіону було об’єднано понад 95 % селянських господарств. Найміцніші селянські господарства було ліквідовано.

Для прискорення змін провадилася активна агітаційно-пропагандистська діяльність. Вплив на формування громадської думки здійснювався комплексно: через засоби масової інформації, мережу громадських культурних закладів, систему просвітницьких заходів.

Відбулися зміни в культурно-освітній сфері («культурна революція»). Було ліквідовано неписьменність та малописьменність, розширено мережу початкової та вищої освіти, запроваджено низку соціальних програм. Основою цих перетворень була русифікація.

Мовою джерел

Станом на 1953 р. у західних областях України: У вищих навчальних закладах з 667 викладачів 268 осіб добре володіють українською мовою, але лекції читає українською мовою лише 121 особа. Із загальної кількості 802 гуртків з вивчення марксистсько-ленінської теорії лише в 7 гуртках заняття проводились українською мовою.

З листа секретаря Чернівецького обкому КПУ Л. Месюренка (1 липня 1953 р.)

Поміркуйте, з якою метою здійснювалася русифікація західних областей України в повоєнне десятиліття.

Радянські керівники також використали заклади вищої освіти як один з дієвих майданчиків для боротьби з «українськими буржуазними націоналістами», за результатами якої чимало викладачів звільнили з роботи, заарештували та депортували. Діячі культури також зазнали партійного тиску та контролю.

Сформулюйте своє ставлення до методів радянізації в Західній Україні. Які емоції викликають у вас події, що зображено на ілюстрації Ніла Хасевича? Як ви гадаєте, позитивно чи негативно реагували на радянізацію жителі Західної України?

2. Національно-визвольний рух у 1944-1950 рр.

Перетворення, що мали на меті швидкими темпами штучно перекроїти економічну, громадсько-політичну, етнічну карту західних земель України, проходили в умовах гострих протистоянь.

У другій половині 1940-х рр. територія західноукраїнських земель залишилася зоною конфлікту. З одного боку - сталінський режим в особі потужної армії, що складалася з партійних, адміністративних, військових, репресивно-каральних органів. Їхня кількість забезпечувала можливість проводити системну боротьбу з місцевим населенням на всіх напрямах і агітаційно-пропагандистськими, і репресивними методами. З іншого - український національно-визвольний рух, який об’єднував членів ОУН, бійців його військового крила УПА та місцеве населення, яке не погоджувалося з трансформаціями, що кардинально змінювали його подальше життя та фактично були російською окупацією.

Листівка УПА. Ніл Хасевич. Графіка в бункерах УПА (1944-1951)

Протистояння було жорстким з обох боків. У 1944 р. повстанський рух поширювався на територію 150 тис. км2 з населенням близько 15 млн осіб. Чисельність бойових одиниць досягла 100 тис. осіб. Організаторським ядром і ударною силою опору стали формування УПА.

Соціальний склад УПА (постійно змінювався)

Діяльність ОУН і УПА - це цілком організований патріотичний мілітарний рух. Він розгортався під політичним проводом державницьки орієнтованої ОУН. Формування УПА та озброєного підпілля мали чітку організаційну структуру, визначений командний склад, нормативні документи, бойові та загальновійськові статути, систему військового планування, навчання, постачання тощо. Повстанці неприховано виступали проти радянського режиму, прозоро декларували перед населенням готовність збройним шляхом блокувати заходи ворожої влади.

Д. Вєдєнєєв, історик

Сформулюйте висновок про боєздатність національно-визвольного руху у процесі протистояння радянській системі.

Тактика боротьби повстанців з радянськими військовими та частинами НКВС у процесі протистоянь змінювалася. Якщо в останні роки німецько-радянської війни УПА діяла великими з’єднаннями, то після її завершення великі підрозділи ділилися на невеликі групи, здатні діяти партизанськими методами.

Під час визвольних змагань ОУН і УПА боротьба за «душі та серця» населення мала не менше значення, ніж бойові операції. Завдяки інформаційно-психологічному впливові підпілля змогло довгий час зберігати широку соціальну базу та можливість регенерувати власні сили, утримувати ідейно-духовний зв’язок з населенням певних територій.

Як ви думаєте, що зображено на деревориті Ніла Хасевича? Висловте своє ставлення до тих подій. Свою точку зору аргументуйте.

Попри активність, повстанці не мали шансів вистояти, оскільки радянська командно-адміністративна система спиралася на значно потужніші ресурси. Її боротьба з потенційними учасниками національно-визвольного руху відбувалася в кількох напрямах:

• фізичне знищення;
• примусові переміщення населення: мобілізація до лав Червоної армії, систематичні виселення, примусові залучення до роботи на промислових підприємствах у різних районах СРСР, депортації;
• застосування потужного морально-психологічного тиску на населення: дискредитація національної ідеї, нагнітання страху перед численними каральними заходами, провокації, шантаж, тиск на сім’ю.

Дереворит «Геть з України!». Ніл Хасевич. Графіка в бункерах УПА (1944-1951)

За офіційними даними НКВС УРСР, у 1944-1945 рр. у західних областях України проведено понад 40 тис. чекістсько-військових операцій, убито близько 100 тис. осіб, узято в полон понад 110 тис. осіб, заарештовано понад 14 тис. повстанців. Усього з 1944 р. до 1952 р. було репресовано 500 тис. осіб.

Знайдіть у мережі Інтернет матеріали про Р. Шухевича (фільми, архівні документи) та ознайомтеся з ними. Сформулюйте власний висновок про роль Р. Шухевича в історії. Обміняйтеся думками в загальному колі.

Після загибелі в 1950 р. Романа Шухевича організовані дії УПА фактично припинилися, хоч окремі боївки «збройного підпілля» діяли до середини 1950-х рр., зосередивши сили на пропагандистській роботі та саботажі. Останній командувач УПА Василь Кук (1913-2007) зіткнувся із ситуацією, коли координація дій повстанських осередків стала практично неможливою, характер їхньої діяльності в цей час звівся до боротьби за виживання. Спостерігалися лише поодинокі акції згасаючого повстанського руху. У 1954 р. Василя Кука заарештували, він відсидів у радянських в’язницях і таборах, і врешті-решт його змусили жити в умовах радянського ладу, ворожого будь-яким проявам української національної ідеї.

З роками опір визвольного руху в Західній Україні придушили. Остання сутичка кількох вояків УПА зі службовцями МВС і КДБ відбулася 14 квітня 1960 р. поблизу хутора Лози Підгаєцького району на Тернопільщині.

Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте відеоматеріали за творами Ніла Хасевича та його учнів «Графіка в бункерах УПА». Користуючись відеорядом, спробуйте схарактеризувати основні етапи протистояння радянської влади та українського визвольного руху. Що нового для себе ви відкрили? Якою була історична правда?

Формуємо компетентності

Просторову. Використовуючи карту 2 (с. 217), прокоментуйте, який регіон України продовжував залишатися зоною збройного конфлікту після завершення Другої світової війни.

Логічну. Скориставшись методом «Обери позицію», обговоріть тези:

1. Дії радянського уряду в Західній Україні були виправданими та принесли позитивні зміни в життя суспільства.

2. Дії радянського уряду в Західній Україні можна класифікувати як такі, що систематично порушували права людини.

Інформаційну. 1. Пригадайте визначення поняття радянізація та розкрийте його зміст. 2. Знайдіть у тексті параграфа інформацію про основні методи радянізації західних областей України та розподіліть їх за критеріями: ті, що сприймалися населенням позитивно / ті, що викликали незгоду та опір. Свій вибір обґрунтуйте.

Аксіологічну. 1. Проаналізуйте діаграму (с. 29). У сучасній науковій літературі є й інші дані про соціальну структуру УПА. Прокоментуйте чому. 2. Висловте своє ставлення до дешифрування понять радянської ідеології: колективізація - закріпачення селян; ліквідація куркульства як класу - фізичне знищення успішних селянських господарів; індустріалізація - форсоване створення потужної військової промисловості; культурна революція - створення духовної в’язниці для суспільства. Чи доцільно використовувати радянські ідеологеми в сучасному інформаційному просторі? Відповідь обґрунтуйте.

Мовленнєву. Підготуйте доповідь «Український національно-визвольний рух у західних областях України в 1944-1950 рр.: особливості діяльності».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 11 клас Даниленко, Смольніцька (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)