Через три дні від ворога звільнили весь Крим. Спроби німецького командування евакуювати з півострова залишки військ морським шляхом зазнали невдачі. 200-тисячне угруповання гітлерівців припинило існування.

3. Завершення визволення України

Навесні та влітку 1944 р. перед військами 1-го Українського фронту стояло завдання: визволити західні області України та південно-східну частину Польщі. На середину літа в його арміях зосередилося понад мільйон бійців. Почалися запеклі, виснажливі бої. На першому етапі операції на львівсько-перемишльському напрямку 27 липня 1944 р. були визволені Львів і Станіслав. На другому - наступ проводився на сандомирському напрямку.

Використовуючи Сандомирський плацдарм, війська 1-го Українського фронту у взаємодії з сусідніми фронтами перейшли в наступ, звільнили південні райони Польщі й перенесли бойові дії на територію нацистського рейху. Львівсько-Сандомирська операція, яка тривала з 17 липня по 29 серпня, була прикладом блискучих стратегічних дій одного фронту.

2-й Український фронт у взаємодії з 3-м Українським фронтом (командуючий - маршал Р. Малиновський), Чорноморським фронтом і Дунайською військовою флотилією в серпні 1944 р. здійснили Яссько-Кишинівську наступальну операцію. Її метою був розгром південного угруповання німців та остаточне визволення Молдавії. Уряд Румунії 24 серпня заявив про вихід з війни і оголосив війну Німеччині.

У вересні почалася Східно-Карпатська операція, в ході якої завершилося визволення України від окупантів. 18 жовтня 1944 р. радянські війська оволоділи перевалами через Карпати, які відкривали шлях до Закарпатської України. Разом з радянськими солдатами територію краю звільняли загони місцевих партизан.

Наприкінці жовтня 1944 р. від окупантів було очищено всю територію України.

4. Завершення війни в Європі

Після відкриття Другого фронту й висадки в Нормандії в червні 1944 р. американських і англійських армій стратегічне становище Німеччини стало критичним. Уперше в Другій світовій війні нацисти змушені були воювати в Європі на два фронти.

Українські фронти відіграли вагому роль в остаточному розгромі Німеччини та її союзників.

Наприкінці вересня 1944 р. війська 3-го Українського фронту вийшли на болгарсько-югославський кордон. На белградському напрямі було створене могутнє угруповання у складі двох армій 3-го Українського фронту, підсилених військами 2-го, та трьох болгарських армій і з’єднань Народно-визвольної армії Югославії. 20 жовтня Белград було звільнено.

Наприкінці жовтня 1944 р. війська 2-го Українського фронту, підсилені арміями 3-го Українського фронту, з метою визволення Угорщини розпочали Будапештську операцію. Вона супроводжувалася великими втратами й тривала до лютого 1945 р. Весною 1945 р. 2-й Український фронт брав участь у звільненні

Чехословаччини й Австрії. 13 квітня 1945 р. війська 3-го Українського фронту увійшли в австрійську столицю.

Завершилася війна Берлінською операцією, яка проходила 16 квітня - 8 травня 1945 р. У ній, окрім 1-го й 2-го Білоруських фронтів, брали участь 1-й Український фронт і Дніпровська воєнна флотилія.

2 травня опір у Берліні припинився. Було взято в полон 480 тис. осіб та тисячі одиниць бойової техніки. 9 травня 1945 р. в 0 годин 43 хвилини маршал Г. Жуков від імені Радянського Союзу підписав Акт беззастережної капітуляції Німеччини.

Г. Жуков

Вказуючи на високу емоційну напругу тієї події, маршал писав: «Згадуючи близьких друзів і бойових товаришів, яким довелося дожити до цього радісного дня, ці люди, які звикли без найменшого остраху дивитися смерті в обличчя, як не трималися, не могли стримати сліз».

День 9 травня в Радянському Союзі був оголошений Днем Перемоги.

5. Внесок України в перемогу

Радянсько-німецький театр воєнних дій був головним в Другій світовій війні. Громадяни України, незалежно від того знаходилися вони на фронті чи в тилу, перебували в епіцентрі війни.

Фронт двічі перекочувався по українській землі. Продуктивні сили республіки виявилися зруйнованими. Матеріальні втрати України становили до 40 % від втрат СРСР, а втрати СРСР, у свою чергу, становили 40 % від сукупних втрат, заподіяних всім учасникам Другої світової війни. Ці цифри висувають Україну на сумне перше місце серед держав, які матеріально постраждали від війни.

13 вересня 1945 р. Надзвичайна державна комісія повідомила про матеріальні збитки СРСР у війні, які становили 2 трлн 569 млд крб. Загальна сума втрат, яких зазнала Україна, становила 1,2 трлн крб.

На території України було знищено: 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств, майже 33 тис. колгоспів, радгоспів, МТС.

Вирішальні перемоги на фронтах значною мірою були досягнуті за рахунок звитяжної праці тилу. Вже з весни 1942 р. більша частина українських підприємств, евакуйованих у східні регіони СРСР, почала виробляти продукцію для фронту. Обладнання, вивезене з України, складало майже половину всіх потужностей підприємств, уведених в дію на сході Радянського Союзу.

У березні 1995 р. в Москві відбулася міжнародна наукова конференція на тему «Людські втрати в Другій світовій війні». На ній було оголошено, що за роки війни в Збройних силах СРСР перебувало 34,5 млн осіб, а загинуло 11,9 млн осіб. Загальна кількість втрат СРСР у війні, включаючи смертність через воєнні нестатки, досягла 37,2 млн осіб. Якщо виключити завищену смертність і обмежитися тільки підтвердженими випадками загибелі військовослужбовців та цивільних громадян, то цифра втрат знижується до 26,6 млн осіб.

Втрати України підрахувати важче. «Книга пам’яті» засвідчує, що на фронтах загинуло 3 млн жителів України. Однак про достовірність цифр, встановлених через багато десятиріч, говорити важко. Сукупні втрати громадян України оцінюються у 7-8 млн осіб. Більш точну цифру назвати, мабуть, не вдасться.

Р. Малиновський, І. Черняховський та А. Єременко

Україна дала Збройним силам СРСР 7 млн осіб. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Вісім фронтів Збройних сил СРСР очолювали маршали та генерали - українці за походженням: Й. Апанасенко, М. Кирпонос, С. Тимошенко, А. Єременко, І. Черняховський, Р. Малиновський, Ф. Костенко, Я. Черевиченко. Понад 300 воєначальників були родом з України.

За роки війни в СРСР учасникам бойових дій було вручено 7 млн орденів і медалей, з яких 2,5 млн припало на частку уродженців України. Серед 11 633 Героїв Радянського Союзу - 2072 українці.

Парад Перемоги на Красній площі в Москві

ВИСНОВКИ

Україна однією з перших прийняла на себе удар ворога. Зловісні наміри «обезлюджування» за планом «Ост» не залишали сумнівів, що на карту поставлено фізичне існування тих народів Східної Європи, окуповану територію яких нацисти розглядали як життєвий простір німецького народу.

Разом з росіянами, білорусами, іншими народами і народностями, що населяли СРСР, українці воювали на фронтах і в партизанських загонах або наближали жадану перемогу самовідданою працею в тилу.

За перемогу український народ заплатив високу ціну. Його внесок у перемогу над ворогом здобув міжнародне визнання.

Завдання для закріплення матеріалу

1. Назвіть і покажіть на карті операції, які були проведені радянськими військами на території України в 1944 р.

2. Складіть хронологічну таблицю основних боїв Червоної армії на території України в 1944 р.

Питання для обговорення в групі, класі

1. Проаналізуйте роль Українських фронтів в остаточному розгромі ворога. Підведіть підсумки.

2. Подумайте, чому німецька армія після поразок під Сталінградом й на Курській дузі так і не змогла більше вести наступальні дії, хоча Європа, як і раніше, «працювала на рейх».

Висловіть власне судження

1. Проаналізуйте внесок України в розгром нацистської Німеччини. Зробіть відповідні висновки.

2. Поміркуйте, в чому полягали причини успіхів Червоної армії в 1944-1945 рр. Відповідь обґрунтуйте.

Працюємо з документом

Прочитайте і порівняйте тексти, в яких йдеться про втрати Червоної армії та мирного населення СРСР в роки Великої Вітчизняної війни (втрати армії, винищення мирних жителів окупантами та перевищення смертності над народжуваністю).

1. «СРСР втратив у Великій Вітчизняній війні понад 20 млн осіб».

Военный энциклопедический словарь. - M., 1986. - С. 119.

2. «Остання офіційна оцінка, яка була опублікована в газеті "Известия” 9 травня 1990 р., - 27 млн осіб. Серед вітчизняних істориків різнобій даних про людські втрати Радянського Союзу склав від 25-30 млн до 43-44 млн осіб».

Киселев А.. Попов В. История России XX - начало XXI века. - М., 2007. - С. 174.

Поясніть, чому цифри про людські втрати СРСР під час Другої світової війни кілька разів уточнювалися.

Тестові завдання

Хронологія

Позначте дату визволення України від окупантів.

А вересень 1944 р.

Б листопад 1944 р.

В серпень 1944 р.

Г жовтень 1944 р.

Терміни, поняття

Позначте термін, який відповідає визначенню: «Припинення збройної боротьби і здача збройних сил однієї з воюючих держав без будь-яких умов і застережень... - це ...».

А тривала облога

Б беззастережна капітуляція

В наступальна оборона

Г контрнаступ

Послідовність

Розставте воєнні операції в хронологічній послідовності.

А Березнегувато-Снігурівська

Б Львівсько-Сандомирська

В Корсунь-Шевченківська

Г Київська

Відповідність

Визначте, хто з воєначальників очолював відповідні Українські фронти в 1943 році.

А Перший Український

Б Другий Український

В Третій Український

Г Четвертий Український

1. М. Ватутін

2. К. Рокоссовський

3. Ф. Толбухін

4. Р. Малиновський

Відкрите запитання

Поясніть, як ви розумієте слова О. Гончара: «У справедливих армій завжди доля прекрасна».