Культурне життя в Україні в перші повоєнні роки
- 1-05-2022, 22:46
- 603
11 Клас , Історія України 11 клас Даниленко, Смольніцька (рівень стандарту)
§ 7. Культурне життя в Україні в перші повоєнні роки
1. Відбудова системи освіти
Розвиток науки та культури був складовою частиною процесу післявоєнного відновлення України. У роки війни майже 33 тис. шкіл, технікумів, закладів вищої освіти було зруйновано, не вистачало обладнання, підручників. Школи відбудовували власними силами, так званим методом народної відбудови, тому що основні кошти держава виділяла на відновлення промисловості. У першій половині 1950-х рр. було побудовано 1300 нових шкіл. У 1953 р. відбувся перехід до обов’язкової семирічної освіти. Було відкрито вечірні школи робітничої та сільської молоді, яка не змогла здобути освіту в денній школі.
На початку 1950-х рр. в Україні працювало близько 3000 дитячих садків, 36 тис. шкіл різного типу, зокрема школи робітничої і сільської молоді (7,2 млн учнів), 584 технікуми (228 тис. учнів), 160 вищих навчальних закладів (200 тис. студентів).
Особливого значення набувала проблема педагогічних кадрів. Для підготовки вчителів створювалися короткострокові курси, відкривалися педагогічні класи, училища й учительські (після 1950 р. - педагогічні) інститути. Відновили роботу Київський, Харківський, Одеський державні університети, у 1945 р. відкрився Ужгородський університет.
За роки післявоєнної відбудови відновлено діяльність зруйнованих клубів, бібліотек, музеїв.
У 1950 р. в Україні працювало майже 35 тис. масових бібліотек, 28,7 тис. клубів, що перевищувало кількість культурно-освітніх установ довоєнних років.
У діяльності музеїв невиправдано перебільшувалися пропагандистські функції, які перетворювали їх в політичний інструмент впливу на світогляд людей. З експозицій вилучалися оригінальні речі, а їх місце займали схеми суспільно-економічних формацій, численні цитати класиків, уривки з постанов партії та уряду.
Р. Маньковська, історикиня
Характерною рисою навчально-виховного процесу в загальноосвітніх і фахових школах та закладах вищої освіти була його заполітизованість і мілітаризація. Політичне виховання в дусі відданості комуністичній партії провадилося не тільки через піонерські та комсомольські організації, але й під час викладання всіх дисциплін. Діапазон користування українською мовою постійно звужувався.
З 1948 по 1954 р. число українських шкіл зменшилося з 26 тис. до 25 тис., а російських - збільшилося з 2720 до 4051. У 1953 р. в українських школах навчалося 1,4 млн дітей, а в російських і змішаних - 3,9 млн.
2. Наука
У перші повоєнні роки в Україні відновилася робота науково-дослідних установ, переважна кількість яких під час війни перебувала в евакуації. Головним науковим закладом республіки була Академія наук УРСР, яку очолював О. Богомолець (1930-1946), а згодом О. Палладій (1946-1962).
Олександр Богомолець
Олександр Богомолець (1881-1946) - видатний учений-медик, академік. Автор понад 150 фундаментальних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, онкології, старіння організму тощо. Одна з улюблених тем - проблема довголіття. Він стверджував: «...вміння продовжити життя - це насамперед уміння не скоротити його», «...необхідно виховувати свій характер: надмірна подразливість, ... призводить до чвар, скорочує життя».
Володимир Філатов
Володимир Філатов (1875-1956) - учений-офтальмолог, хірург, винахідник, поет, художник, мемуарист, академік, директор Інституту очних хвороб і тканинної терапії АН УРСР Автор понад 450 наукових праць. Вивчав хвороби очей, розробляв методи їх лікування (зокрема, хірургічні), винаходив офтальмологічні інструменти.
Медицина - це сфера, яка за десятиліття матиме нові професії: ІТ-медик, IT-генетик, генетичний консультант, клінічний біоінформатик, консультант зі здорової старості, молекулярний дієтолог та ін.
Мала електронно-обчислювальна машина - МЕОМ (1951)
В Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедева виготовлено перший у континентальній Європі комп’ютер - малу електронно-обчислювальну машину (МЕОМ), що на той час відповідала рівню світових стандартів.
В Інституті фізики АН УРСР під керівництвом М. Пасічника розпочалися дослідження щодо фізики атомного ядра. У Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР розвивалися атомна енергетика, ядерна фізика надвисоких і середніх енергій, фізика наднизьких температур, радіофізика. В Інституті чорної металургії АН УРСР розробили та випробували метод одержання залізного порошку. В Інституті електрозварювання АН УРСР здійснили дослідження з розробки й впровадження у виробництво нових зразків зварювальної апаратури. У 1953 р. у Києві введено в експлуатацію суцільнозварний міст завдовжки 1543 м, спроектований за участю академіка Є. Патона.
Результативно працювали відомі вчені: математик М. Боголюбов, хімік О. Бродський, селекціонер В. Юр’єв.
На жаль, система керівництва наукою, яка існувала в СРСР, створювала умови для засилля посередностей, людей споживацького ґатунку, корисливців, авантюристів. Унаслідок цього деякі перспективні напрями наукових досліджень, зокрема генетика, було оголошено ідеалістичними, лженауковими. Лисенківщина стала однією з ганебних сторінок в історії біологічної науки. Вона спричинила відставання в цій галузі в наступні десятиліття.
Знайдіть у мережі Інтернет фільми чи документальні матеріали про видатних учених (на вибір з тексту параграфа), наприклад фільм «Олександр Богомолець в опозиції до смерті». Використовуючи отриману інформацію, напишіть есе «Роль особистості в історії науки».
3. Література
Країна потребувала якнайшвидшого відновлення після ран, яких завдала війна, тому література того часу була спрямована на створення атмосфери загальнонародного емоційного піднесення. У цей час написано твори «Мандрівка в молодість» М. Рильського, «Жива вода» Ю. Яновського, «Його покоління» І. Сенченка, «Похорон друга» П. Тичини та ін.
Проте реалії війни, труднощі повоєнної відбудови не змогли пробитися на сторінки художніх видань. Усі митці повинні були писати твори винятково в межах соціалістичного реалізму: прославляти ідеї комунізму, радянський режим і комуністичних вождів.
Але навіть жорсткий ідеологічний тиск не завадив українським прозаїкам і поетам написати твори, які отримали визнання в суспільстві: «Київські оповідання» Ю. Яновського, роман «Велика рідня» М. Стельмаха, збірки «Чотири літа», «За синім морем» А. Малишка, гумористичні оповідання О. Вишні, «Прапороносці» О. Гончара та ін. Частину літературного доробку письменників було опубліковано після розпаду СРСР.
Видатні лірики української поезії, М. Рильський та В. Сосюра, які натикалися на заборони та цензуру, мусили обходити суспільні проблеми. М. Рильський був неперевершеним перекладачем. За своє життя він переклав українською мовою понад 200 000 поетичних рядків.
Поет високої культури, широких обріїв, поет, що виходить на простори світові, - таким ми бачимо Рильського... Блискучий перекладач. Неперевершений майстер пейзажної лірики.
О. Гончар, письменник
В. Сосюра зумів передати у своїх творах конфлікти радянської епохи, протиріччя, які відчував український інтелігент того часу: неможливість поєднувати комуністичну ідеологію з національними, патріотичними почуттями. У 1951 р. вірш поета «Любіть Україну!» став причиною найгостріших звинувачень його в націоналізмі. З відкриттям архівів з’ясувалося, що чимало творів поета у радянський час не вийшли друком або ж друкувалися уривками чи з корективами.
Щоб уникнути репресій, якось вижити, рвійний Володимир Сосюра прикидався божевільним, розсудливий Максим Рильський після допитів у Лук’янівській в’язниці ... рятувався «Піснею про Сталіна», Микола Бажан уславлював «великого вождя» й перекладав «Витязя в тигровій шкурі» грузинського генія Шота Руставелі, а Павло Тичина вдавав із себе скорше наївну дитину, ніж «геніального блазня», яким вважав його Василь Стус.
М. Славинський, прозаїк, журналіст, літературний критик
Як ви розумієте висловлення критика?
4. Образотворче мистецтво
Мистецтво, як і література, у повоєнні роки перетворилося на пропагандистський засіб. Влада заохочувала створення художніх творів, які зображали переваги радянського способу життя, відновлення зруйнованого народного господарства, боротьбу за мир та дружбу між народами.
Утім саме на повоєнні роки припав початок активної творчості талановитої художниці Т. Яблонської. Вона починала як послідовниця соціалістичного реалізму. Але чимало її робіт сповнено ліризмом, особливо присвячені материнству, тонким психологізмом у портретах, автопортретах.
Також знайшли можливості до самореалізації українські митці В. Кричевський, Ф. Кричевський, Й. Бокшай, О. Бізюков, В. Бернадський, Г. Глюк, К. Єлева, А. Кашшай, К. Трохименко, О. Шовкуненко.
К. Білокур. Хата в Богданівці (1955)
Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте добірку «Тетяна Яблонська і класики українського XX ст». Сформулюйте власні висновки про твори прославлених майстрів живопису.
На тлі інших митців вирізняється талантом К. Білокур - художниця, майстриня народно-декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва»1. У 1954 р. на Міжнародній виставці в Парижі експонувалося три картини К. Білокур «Цар-Колос» (1949), «Берізка» (1934), «Колгоспне поле» (1948-1949), що принесло їй світову славу.
Знайдіть у мережі Інтернет на інформаційно-аналітичному порталі In-Art матеріали «Катерина Білокур. Художниця від бога із села Богданівки» і дізнайтеся більше про К. Білокур.
5. Музика та кінематограф
Повоєнні роки потребували від діячів музичної культури України активності не тільки в галузі творчості, а й у педагогічній та організаторській сферах. Потрібно було відновити діяльність численних мистецьких закладів, концертних організацій, підготувати нове покоління виконавців, музикознавців. Після війни з великим успіхом виступали Державний народний хор під керівництвом Г. Верьовки, Київська державна академічна капела «Думка» під керівництвом О. Сороки, Державна капела бандуристів під керівництвом О. Міньківського та ін.
Однак в атмосфері політико-ідеологічної реакції (ждановщини) під заборону потрапили духовні та церковні твори (П. Гончаров, Г. Давидовський); музичні твори, написані репресованими композиторами (В. Барвінський), а також митцями, які з різних причин опинилися в еміграції (М. Гайворонський, Л. Лепкий та ін.).
Відновлення українського кіномистецтва почалося ще на завершальному етапі війни:
- у червні 1944 р. повернулася з евакуації й одразу розгорнула свою діяльність Київська студія художніх фільмів;
- відбудовчі роботи розпочалися на Одеській студії художніх фільмів;
- почала працювати Українська студія хронікально-документальних фільмів;
- створювалися умови для розвитку науково-популярних фільмів;
- відновлювалася система кіноосвіти (від інженерного до акторського напрямів).
1 Наївне мистецтво - термін, яким позначають стиль творчості художників, які не отримали професійної освіти.
Н. Ужвій у ролі Ярини. Кадр з фільму «Тарас Шевченко». Київська кіностудія художніх фільмів (1951)
У 1951 р. було знято один з найкращих українських фільмів - «Тарас Шевченко» режисера І. Савченка. Кіномистецтво України, з одного боку, прагнуло зберегти певну самобутність, національний колорит, а з іншого - дедалі більше втрачало національні риси, вимушено працюючи в межах соцреалізму.
Успіхи й відкриття були притаманні й драматургії. Про це свідчать драми й комедії О. Копиленка, І. Кочерги, О. Довженка, Л. Первомайського, Г. Мізюна, Ю. Яновського, а також майстерна гра акторів А. Бучми, М. Яковченка, актрис Н. Ужвій, Н. Копержинської та ін.
Отже, усупереч репресіям і переслідуванням українська культура в повоєнний період продовжувала розвиватися, заявляючи про свою самобутність і невмирущість.
Формуємо компетентності
Хронологічну. Перерахуйте внутрішньополітичні події, які відбувалися в СРСР у галузях освіти, науки, літератури, мистецтва.
Логічну. 1. Користуючись, зокрема, інформацією з рубрики «Погляд дослідника», з’ясуйте, у чому проявлялися протиріччя культурного розвитку в УРСР. Як із цими протиріччями пов’язаний художній напрям, у якому творили митці? 2. Як концепція соцреалізму як єдино можливого методу в усіх видах творчості вплинула на розвиток культури України повоєнних років? Як ви думаєте, чи відповідала вона очікуванням споживачів художніх творів?
Мовленнєву. Узагальніть, як змінювалося становище в галузі освіти після звільнення України від нацистської окупації.
Інформаційну. Складіть таблицю «Діяльність інтелігенції в повоєнній Україні». Застосуйте поділ за рубриками: наукові досягнення / літературна творчість / мистецький доробок.
Аксіологічну. Візьміть участь у дискусії «Українська культура в повоєнні роки: розвиток чи занепад». Свою позицію аргументуйте.
Коментарі (0)