Таємнича наука — історія
- 18-11-2022, 18:03
- 444
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Хлібовська, Крижановська 2022
§ 2. Таємнича наука — історія
Разом із Кліо розв’яжіть ребус. Які асоціації виникають у вас із розгаданим словом?
1. Історія як наука про розвиток людства
Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового навчального предмета, який називається «історія». Предмет для вас новий, але саме слово «історія» ви чули, мабуть, не раз. Певні історичні знання отримали ще в початковій школі, коли вивчали курс «Я досліджую світ». Хтось, можливо, читав енциклопедію з історії, хтось переглядав історичний фільм, а хтось ходив у музей і розглядав там давні речі. Але це лише фрагменти історичної науки. Від сьогоднішнього дня ви розпочинаєте новий і цікавий етап у своєму житті — будете пізнавати таємниці історії. А надійним помічником і порадником у цьому буде ваш підручник з історії. Що ж таке історія? Історія — це наука про життя людей у минулому. Вона вивчає події від появи первісних людей до сьогодення. Те, що відбувалося вчора, — це вже теж історія. Слово «історія» має грецьке походження й дослівно означає «оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле».
Історія — дивовижна й багатоманітна. Завдяки цій науці ви зможете мандрувати в часі й просторі, дізнаватись, як упродовж століть і тисячоліть змінювався зовнішній вигляд людей, їхні заняття й уподобання, чому вони воювали між собою, які відкриття змінювали їхній світогляд, які твори мистецтва вони створювали. Історична мандрівка відбуватиметься різними континентами, але найголовніше — ви вивчатимете історію своєї Батьківщини. Знати історію своєї держави — важливо для кожного громадянина. Україна стала незалежною державою в 1991 році. Чи знаєте ви, що перша держава на українських землях виникла понад тисячу років тому й називалася «Русь-Україна», а перша згадка слова «Україна» датується 1187 роком?
Історія вивчає життя і діяльність людей у минулому. Історія — це наука, а кожна наука дає знання й певний досвід. Нині існує чимало різних наук, але кожна з них протягом розвитку людства пройшла шлях становлення й піднесення. Тому в кожній науці є історичний розділ, наприклад: історія математики, історія хімії, історії фізики тощо. Кажуть, що історія — це вчителька життя, яка навчає, як не допустити помилок, зроблених у минулому. Особливістю історичної науки є те, що вона завжди пов’язана з життєдіяльністю людини й шукає відповіді на такі запитання:
Відповіді на ці запитання формують уявлення про історичний простір (де?), історичний час (коли?), історичні події та явища (як жили? що робили? як діяли?).
- 1. Що вивчає наука історія?
- 2. Чому важливо знати історію своєї країни?
- 3. Як історія пов’язана з іншими науками?
Барвограй ідей
Увага! Кліо запрошує всіх вас на конференцію юних істориків й історикинь. Об’єднайтеся в пари. Відскануйте QR-код (к’юар-код),
https://cutt.ly/tUUGOBb
перегляньте відео та дослідіть особливості життєдіяльності первісних людей, відповівши на запитання: де? коли? як жили? що робили? як діяли? Обговоріть результати своєї роботи з колегами у класі.
З джерела народної мудрості
«Минувшину можна зрозуміти, тільки полюбивши її».
Чи згідні ви з цим твердженням? Свою думку висловіть за такою схемою: «Я вважаю, що...»; «Тому що...»; «Наприклад,...»; «Отже,...».
Барвограй ідей
Прочитайте речення. Допоможіть Кліо з’ясувати, в якому значенні вжито слово «історія» в кожному з речень. Свої думки обговоріть із колегами у класі.
1. «Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України» (Тарас Шевченко).
2. «А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати» (Олександр Копиленко).
3. «Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте» (Леся Українка).
4. «Розмовляв з найстарішими людьми села... А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам’яті!» (Михайло Стельмах).
5. «Якщо ми будемо вивчати історію, то навчимося не повторювати минулих помилок» (Меґі Фьюрі).
6. «Історія — свідок часу, світло істини, життя пам’яті, вчителька життя, вісниця старовини» (Марк Тулій Цицерон).
2. Професія «історик» й «історикиня»
У школі ви вивчаєте чимало навчальних предметів, а є люди, для яких наука стала змістом їхнього життя, професією. Тих, хто досліджує рослинний і тваринний світ, називають біологами й біологинями; тих, хто вивчає планети і космос, — астрономами й астрономками; а тих, хто вивчає минуле людства, називають істориками й історикинями.
Що, де і коли відбулося — головні питання, з яких історики й історикині починають вивчати минуле. Але відповідей на ці питання їм недостатньо. Вони бажають знати, чому сталася подія, до яких наслідків вона привела, як до цієї події поставилися люди тощо. Питання можуть бути найрізноманітніші, відповіді ж на них інколи доводиться шукати роками і десятиліттями. А на деякі питання людство не може відповісти вже тисячі років.
«Батьком історії» вважають давньогрецького історика Геродота. Він уперше склав докладний опис відомого на той час світу. А основою для цього стали нотатки з його подорожей, куди він записував усе побачене на власні очі та почуті розповіді. «Батьком української історії» сучасні науковці називають русина Нестора-літописця, автора літопису «Повість минулих літ». Основою для літопису стали твори попередників, які Нестор творчо опрацював і поєднав в одну цілісну книгу.
- 1. Кого називають істориками й історикинями?
- 2. На які питання шукають відповідь дослідники й дослідниці історії?
- 3. Що поєднує історика Геродота та Нестора-літописця?
Барвограй ідей
Готуючись до уроку, Кліо написала чотири твердження. Прочитайте в парах інформацію про українських істориків й історикинь. На основі прочитаного доведіть чи спростуйте твердження Кліо.
1. Дослідниками української історії були тільки науковці-чоловіки.
2. Діяльність істориків й історикинь пов’язана виключно з Київським університетом Святого Володимира.
3. Результатом діяльності науковців є видані ними історичні праці.
4. Історики й історикині брали участь в археологічних розкопках.
Олександра Єфименко (1848-1918) опублікувала понад сто історичних досліджень. Боролася за права жінок в Україні. Була переконана: хоча українці втратили свою свободу, вони мають право на свою мову, культуру, звичаї, побут. Дослідниця науково довела, що українська історія бере свій початок від часів Київської держави. Викладала історію України на Вищих жіночих курсах у Петербурзі. Була учасницею наукових товариств Москви, Петербурга та Києва. І хоча Олександра Єфименко не мала вищої освіти, Харківський університет у 1910 році присвоїв їй ступінь почесного доктора історії.
Дмитро Яворницький (1855-1940) народився в сім’ї священника. Змалку любив читати, особливо припав йому до серця образ козака Тараса Бульби з книги Миколи Гоголя. Мабуть, саме тоді він вирішив дослідити історію українського козацтва. Під час навчання в Харківському університеті читав лекції з історії козацтва, які збирали повні зали слухачів. Свою залюбленість козацтвом передавав усім оточуючим. Саме він надихнув художника Іллю Рєпіна написати картину «Козаки пишуть листа турецькому султану». Брав участь в археологічних розкопках козацьких поховань. Написав півтори тисячі наукових праць, зокрема «Історію запорозьких козаків».
Михайло Грушевський (1866-1934) народився у давньому українському місті Холм. Батьки виховали в сина «тепле прив’язання» до української пісні, мови, історії. Це й визначило вибір майбутньої професії — Михайло закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Його наставник і викладач Володимир Антонович порекомендував здібного випускника для викладання у Львівському університеті. Протягом свого життя написав понад дві тисячі історичних праць, серед яких й «Історія України-Руси» в десяти томах.
Наталія Полонська-Василенко (1884-1973) ще з дитинства захоплювалась історією, адже її батько був військовим істориком Києва. Середню освіту здобула в жіночій гімназії в Києві. Фах історикині отримала за підсумками навчання на Київських Вищих жіночих курсах та Київському університеті Святого Володимира. Написала понад двісті наукових праць з історії та археології. Особливо її цікавила історія Півдня України та Запорозької Січі. Задля їхнього дослідження працювала в архівах Києва, Одеси, Сімферополя, Москви. Головною працею її життя стала двотомна «Історія України».
Галявина творчості
Кліо дуже любить готувати фотоколажі, а ви?
Об’єднайтеся в групи. Виготовте фотоколаж «Дослідники й дослідниці української історії».
3. Історія людини й родини — частина історії України
Кажуть, хто не знає минулого, той не має майбутнього. Важливо вивчати історію своєї країни, свого народу. Часто історія однієї родини відтворює історію цілого народу, тому важливо почати дослідження історії зі своєї родини. Ви народились у вільній незалежній Україні, є очевидцями тих подій, які відбуваються в нашій державі. Ваші батьки, дідусі й бабусі живуть значно довше, а отже, побачили й пережили на своєму життєвому шляху різні історичні події, їхнє життя вже є частиною історії. Думаємо, вам цікаво дізнатися більше про свою сім’ю й родину. Тому пропонуємо вам створити родинне дерево. За бажанням ви можете дослідити родовід видатних історичних постатей. Вибір історичної постаті ви можете зробити самостійно, порадитися зі вчителем чи вчителькою, або ж укласти родинне дерево, наприклад, Шефіки Гаспринської, Олени Степанів, Павла Скоропадського чи Євгена Коновальця.
Розпочніть своє дослідження з розмови зі старшими родичами. Бесіду запишіть на відео- чи аудіоносій — сучасні смартфони дають таку можливість. Збережіть отриману інформацію на комп’ютері і флешці. Перегляньте з рідними старі документи, які збереглися. Це може бути свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, паспорт, військовий квиток тощо. Знайдіть родинний альбом. Особливу увагу зверніть на давні фото, проаналізуйте підписи на них. Під час перегляду сімейних альбомів рідні зможуть пригадати цінну інформацію. Обов’язково запишіть її.
У нагоді вам стануть також інтернет-ресурси. На сайті Карти і походження прізвищ Ridni — Рідні достатньо ввести своє прізвище — і за кілька секунд можна дізнатися регіони поширення свого прізвища, його походження, знайти своїх предків у базах «Перша світова війна», «Воїни Української Народної Республіки», «Голодомор», «Друга світова війна», «Бабин Яр», «Остарбайтери». Онлайн-ресурс база жителів України Рrа містить дані майже про 4 мільйони мешканців України. Завдяки йому можна відстежити свій родовід з 1650-го до 1920 року. Також на сайті можна безкоштовно створити родинне дерево. Таку ж можливість надає соціальна мережа MyHeritage. Тут можна вести історію своєї сім’ї, знайти далеких родичів через дерева інших учасників мережі, шукати предків, обмінюватися фото та відео. Для створення родинного дерева ви можете використати готові шаблони, завантаживши їх із сайтів, або ж виготовити родинне дерево власноруч.
- 1. Чому важливо вивчати історію своєї родини?
- 2. Складіть послідовність дій, щоб підготувати родинне дерево.
- 3. Які інтернет-ресурси стануть у нагоді для підготовки родинного дерева?
Острів цікавинок
Чи знаєте ви, що родинне дерево можна створити за допомогою соціальної мережі MyHeritage?
Більше того, ви можете за допомогою мережі знайти своїх родичів. Ось практичні поради, як працювати за допомогою ресурсу MyHeritage.
1. Зайдіть на головну сторінку сайту, натисніть на кнопку Створити дерево. Вам буде запропоновано зареєструватися через електронну пошту.
2. Після входу заповніть дані про себе, батьків, дідусів і бабусь.
3. І далі ви потрапляєте на сторінку свого родового дерева, де можна редагувати та додавати інформацію.
Галявина творчості
Скористайтеся порадами із 3 пункту параграфа та створіть родинне дерево власноруч. Це може бути малюнок, аплікація, фотоколаж, дерево з бісеру чи те, що підкаже вам ваша фантазія. Успіхів!
Коментарі (0)