Господарство та традиційні заняття українців: колись і сьогодні

Vitalyyyy
14-11-2022, 19:41
544

5 Клас , Вступ до історії 5 клас Мороз 2018

§ 24. ГОСПОДАРСТВО ТА ТРАДИЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ УКРАЇНЦІВ: КОЛИСЬ І СЬОГОДНІ

1. Що відомо про заняття людей на українських землях в давні часи?

Ще з давніх давен люди розуміли, що для створення благ, необхідних для життя та задоволення власних потреб, необхідно вести господарську діяльністю. Як вже зазначалося, близько 10 тис. років тому люди почали займатися землеробством, а згодом і скотарством. Поступово, людські спільноти, основним заняттям яких було землеробство, переходили до осілого способу життя.

В V—IV тис. до н.е. на українських землях проживали трипільці. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох, льон, розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, коней. Трипільці також були обдарованими ремісниками. Особливо цінними є їхні гончарні вироби — мисочки, глечики, кубки тощо. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Майже всі продукти праці трипільці виробляли для задоволення власних потреб, а не на продаж. Такий тип господарства називається натуральним.

Обговоріть у класі

Які потреби задовольняє людина через господарську діяльність?

Трипільська кераміка

Запам'ятайте

Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Утім не всі людські спільноти переходили до осілого способу життя.

Поступово виокремилися племена скотарів, які постійно пересувалися в пошуках нових пасовищ, тобто вели кочовий спосіб життя.

2. Яким було господарське життя за княжих часів?

Більшість населення Русі-України жило в сільській місцевості, відповідно, основу господарства її жителів становили землеробство та тваринництво. Русичі вирощували пшеницю, ячмінь, жито, овес, горох, коноплі, різноманітну городину. В їхніх садах росли яблуні, груші, сливи, вишні.

У своїх господарствах русичі тримали велику й дрібну рогату худобу, свиней, коней, свійську птицю. Займалися вони й промислами: полюванням, рибальством та бджільництвом. У лісах збирали ягоди, гриби, дикорослі плоди, горіхи.

Далеко у світі славились вироби ремісників Русі-України. Давньоруські ковалі виготовляли понад 150 назв різних виробів — залізні знаряддя праці, зброю та різноманітне хатнє начиння. Такі види ремісничої діяльності, як гончарство, прядіння, ткацтво, кравецтво (пошиття одягу), шевство (шиття та лагодження взуття), чинбарство (обробка шкіри) забезпечували русичів речами повсякденного вжитку (посудом, одягом, взуттям тощо).

Працюємо у парі

На основі тексту та ілюстрацій підручника визначте основні заняття русичів за княжих часів.

Давньоруські прикраси

3. Якими були традиційні види господарської діяльності українців в ХІХ ст.?

Традиційними видами заняттями населення на українських землях наприкінці XVIII ст. залишалися землеробство, скотарство, садівництво, бджільництво, рибальство, мисливство та різні види ремесел. І це не дивно, оскільки і в той час переважна більшість населення проживало в сільській місцевості.

Велику роль відігравало для українців рибальство. У той час в українських річках й озерах було чимало різних видів риби, раків. На південноукраїнських землях, які виходили до Чорного моря, у ХІХ ст. стали виникати риболовецькі компанії та артілі, що ловили осетрів, судаків, ляща, тарань тощо. Звідти чумацькі валки доставляли солону й в’ялену рибу до інших українських регіонів.

4. Як досягнення науки та техніки впливають на господарську діяльність людини?

Наприкінці ХІХ ст. у господарстві України відбулися значні зміни, пов’язані із застосуванням досягнень науки і техніки у виробництві. Завдяки винайденню парового двигуна, а згодом електричної енергії ручну працю людей поступово замінювали робочі машини і механізми. Виникали великі фабрики та заводи, нові галузі виробництва, і, як наслідок, нові професії. Розвивався транспорт — з’явилися залізниці, автомобілі, а з початку ХХ ст. — й авіація. Виникають у цей час і нові засоби передавання інформації — телефон, телеграф, радіо, фотографія, кінематограф.

Працюємо у парі

Визначте, які зміни відбулися в господарстві України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.?

< Доменний цех Юзівського металургійного заводу (нині м. Донецьк). Поштівка початку ХХ століття.

<span style="box-sizing: inherit; font-weight: 700;">> Контрактовий ярмарок у Києві. Поштівка початку XX століття

Зміни у виробництві вимагали значної кількості працівників. З’явилися нові верстви населення — робітники та підприємці. Підприємцями були власники фабрик та заводів. Багато жителів сіл переїжджали в пошуках роботи та кращого життя в міста, де наймалися працювати на підприємства. Так вони ставали робітниками. Як наслідок, чисельність міського населення зростала, виникали нові міста.

У цей час відбувається спеціалізація підприємств на виготовленні певних продуктів або на певних видах діяльності. Продукція фабрик та заводів призначалася вже не для власного споживання, а для продажу. Активно розвивається торгівля. Виникають спеціалізовані магазини, виставки, розвиваються великі ринки, ярмарки, де продавалися різноманітні товари та продукти. Таке господарство називається ринковим.

Запам'ятайте

Господарство, за якого продукти праці (вироби) призначаються насамперед для продажу, а не для власного споживання називається ринковим (або товарним).

Найбільші зміни у виробництві відбулися в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. У цей було зроблено безліч відкриттів та винаходів. Розпочалася ера освоєння космосу, атомної енергетики, комп’ютерів, Інтернету, мобільного зв’язку. В той же час господарська діяльність людини часто призводить до забруднення навколишнього середовища. Невміле використання сучасних досягнень техніки і науки навіть із мирною метою може призводити до численних жертв та катастроф. Прикладом цього є Чорнобильська катастрофа.

Перевірте засвоєне на уроці

ЗНАЮ

1. Що означають такі слова?

• натуральне господарство

• ринкове господарство