§ 13. Історична пам’ять і пам’ятки

Завдання перед читанням тексту параграфа

Пригадай, що означають слова «пам’ять», «пам’ятка культури», «пам’ятник». При потребі знайди їх у тлумачному словнику.

Поради

1. Постав по 3-4 запитання до тексту кожного пункту параграфа.

2. Запиши у свій словник виділені в тексті слова та додай їх пояснення.

Рис. 54. Вказівники в центрі Львова

1. «Місця пам’яті». Усі, кому довелося побувати в Чернівцях, Одесі або Львові, бачили на вулицях цих міст таблички-вказівники (рис. 54).

Подібні таблички і рекламні щити можна зустріти в багатьох містах світу та обабіч доріг (рис. 55). Вони скеровують гостей до об’єктів, які їм корисно та цікаво було б відвідати. Так в уяві гостя виникне образ побаченої місцини.

У глибинах пам’яті кожного з нас зберігаються численні образи відвіданих місць, пережитих подій. А виникають ці образи завдяки нашим відчуттям. Найміцніше в пам’ять западає те, що людину вразило, схвилювало. Так у нас формується уявлення про світ, у якому ми живемо, розуміння цього світу, бачення того, який він і де наше місце в ньому.

Обдумуючи образ будь-якого міста чи села, який зберігається в нашій пам’яті, ми зможемо краще розуміти місцевих жителів. Обмін враженнями про «місця пам’яті» відвіданого поселення, сприятиме порозумінню з усіма, хто теж там побував, зокрема з іноземцями. Отже, підказуючи, де розташовані «місця пам’яті», міські вказівники сприяють єднанню всіх, хто пов’язаний з цим містом спільними згадками про нього.

«Місцем пам’яті» може стати будь-який артефакт або слово, які людською волею та під впливом часу набули для людини або групи людей значення певного символу — умовного знака, що відображає яку-небудь думку, почуття, явище і т. ін.

Рис. 55. Вказівники в місті Ньїредьгаза (Угорщина)

«Місцями пам’яті», наприклад громади Львова, недаремно стали: Високий замок — пагорб над містом, де здавна зводили фортеці, адже це вказує на древність міста; пам’ятник королю Данилу, який підкреслює роль Львова як важливого центру держави; оперний театр, що засвідчує високий рівень культури міщан; католицький та вірменський кафедральні собори як наголос на багатокультурності Львова; Личаківський цвинтар, де поховані добре відомі в Україні та далеко за її межами люди; пам’ятник Т. Шевченку як свідчення, що це українське місто. Таким своє місто сприймають львів’яни. І вони хочуть, щоб так його описували всі, хто в ньому побував.

Практична робота

Завдання:

Виділи «місця пам’яті» рідного міста/селища/села. Охарактеризуй своє поселення на основі названих Тобою пам’яток.

2. Історична пам’ять. «Місцями пам’яті» окремої людини найчастіше бувають фото, лист, дарунок тощо. Вони пробуджують спогади про здобутки та невдачі, приємні і трагічні події життя, допомагають людині вибудувати уявлення про себе.

Для групи людей «місця пам’яті» — це необхідний засіб формування спільних уявлень про себе та своє минуле. Знання та масові уявлення про минуле, на основі яких люди пов’язують себе з народом, місцевою громадою, називають історичною пам’яттю. Кожна людина уявляє собі минуле таким, яким бачать його спільноти, до яких вона належить.

Історична пам’ять — знання та уявлення суспільства про спільне історичне минуле, що передаються від покоління до покоління і слугують вирізненню народу серед інших.

Групи людей цінують у минулому те, що надає сенс їхньому існуванню. Громада поселення, наприклад, найчастіше поширює відомості про своє заснування та засновників, про події, що підтверджують здатність громади вижити і відстояти себе, а також свідчення її переваг, зокрема досягнення земляків. З цією метою громада реставрує давні споруди та утримує краєзнавчий музей, у якому є відповідна експозиція. У поселенні встановлюють пам’ятники та пам’ятні дошки землякам, називають їхніми іменами вулиці. Важливо, щоб місцева влада дбала про чистоту та освітлення цих вулиць, налагодила догляд за громадськими та житловими спорудами, парками, скверами, забезпечила злагоджену роботу громадського транспорту. Адже людина пам’ятає те, що її найбільше здивувало, обурило чи спонукало до роздумів. Тому, якщо поселення занедбане, його «місцями пам’яті» для жителів та приїжджих мимоволі стають темна вуличка, руїни будівлі, незручний готель, а не те, чим можна пишатися.

Практична робота

Завдання:

Поміркуй, наскільки успішно місцева влада створює привабливий образ Твого міста/селища/села. Що їй вдалося зробити для цього?

Важливими для нації «місцями пам’яті» має опікуватися держава. До національних «місць пам’яті», які символізують спільність українців, належать назва держави та її атрибути — прапор, герб та гімн України.

Щоб громадяни пам’ятали образ України, держава увічнює імена осіб, які прославили або захистили свою Батьківщину; утримує архіви, музеї, бібліотеки, де зберігаються та виставляються артефакти, завдяки яким українці виділяються з-поміж інших народів; фінансує видання книг про події, в яких проявилася спільність їхніх інтересів; навчає української мови, яка допомагає порозумітися та об’єднатися.

Практична робота

Завдання:

Запропонуй перелік спільних для українців «місць пам’яті», які відображають уявлення нашого народу про своє минуле, його героїчні та трагічні сторінки.

3. Пам’ятки історії. Пам’ятками історії називають документи, витвори мистецтва, споруди, місця поховань і битв, що охороняються законом та пов’язані з важливими для народу подіями або відомими особами.

Традиційно виділяють пам’ятки місцевого, державного та світового значення. Пам’ятки світового значення занесені до спеціального Списку світової спадщини ЮНЕСКО — міжнародної організації для співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури. ЮНЕСКО сприяє розвитку національних культур та охороні пам’яток культури.

Практична робота

Завдання:

Відшукай з допомогою пошукової системи Google зображення українських пам’яток культури, внесених у список ЮНЕСКО. Склади перелік цих пам’яток.

Найдавнішими історико-культурними об’єктами в Україні є пам’ятки археологи. Це знахідки віком від півтисячі до мільйона років: стоянки, могильники, залишки поселень, виробничих, оборонних та культових споруд тощо. Вражає, наприклад, селище-гігант у Майданецькому (Черкаська область), де проживали близько 10-14 тис. носіїв культури «Кукутень-Трипілля». Від степових кочовиків залишилися кургани — насипи над стародавніми могилами. В одному з таких насипів археологічна експедиція Б. Мозолевського знайшла знамениту царську пектораль. Отже, пам’ятками історії є артефакти, створені усіма народами, що населяли Україну в минулому.

4. Пам’ятники. Окремі скульптурні або архітектурні твори теж можуть нагадувати нам про значимі події минулого. Встановлені на знак вшанування особи або для увічнення видатної події статую, скульптурну групу, обеліск прийнято називати пам’ятниками. Різновидами пам’ятників є монумент і надгробок. Для увічнення події або особи можуть також звести храм чи іншу будівлю, встановити пам’ятний знак, відкрити меморіальну дошку.

Практична робота

Завдання:

Склади перелік відомих Тобі пам’ятників, зведених на теренах рідного краю. Спробуй пояснити, чому місцева громада звела кожний з цих пам’ятників.

Пам’ятник — витвір мистецтва, створений для увічнення пам’яті про людей і події. Найпоширеніші види пам’ятників — скульптурна група, статуя, бюст, меморіальна дошка, тріумфальна арка, колона, обеліск.

Існує чимало різноманітних пам’ятників. Люди споруджували їх на честь перемог у битвах та війнах, з поваги до правителів, вчених та митців (письменників, художників, музикантів), на згадку про важливі для себе зміни в суспільному житті, з інших причин.

Найдавніші кам’яні та дерев’яні статуї, які називають ідолами, символізували богів. Вони були предметами поклоніння, яким приписували надприродні можливості: зцілити, захистити, покарати тощо.

У давнину об’єктом поклоніння були й померлі родичі. Спадком цього культу предків є надгробки та монументи, призначені увічнити та звеличити померлих.

Пам’ятники видатним людям — це, зазвичай, данина предкам від вдячних потомків за талант або героїзм.

Деколи пам’ятники встановлюють тваринам. Наприклад, у Парижі стоїть пам’ятник сенбернару Баррі, який рятує життя людей, що потрапили під лавину.

Подорожуючи, можна в багатьох містах знайти твори, схожі на пам’ятники: у Вашингтоні є скульптурна група — постаті людей, які стоять у черзі, в Бердянську — зображення сантехніка, який виглядає з каналізаційного люка, а в Полтаві — «пам’ятник» українській галушці. Однак, ці витвори мистецтва покликані не увічнювати чи вшановувати, а розважати, створювати хороший настрій. Натомість пам’ятники не дають людям забути про найважливіше в своїй історії, про людей і події, які треба пам’ятати завжди.

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Обери з-поміж поставлених Тобою запитань до кожного пункту параграфа одне-два, відповідаючи на які читач зверне увагу на найважливіші, з Твоєї точки зору, думки цього пункту.

2. Уклади та виголоси тези виступу на одну з таких тем:

«Пам’ятки історії — це скарб, гордість і надбання народу»;

«Як у рідному краї дбають про пам’ятки історії».

Символіка пам’яток історії

Гід — провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам’ятками місцевості.

Пам’ятка культури — визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання людства і охороняється законом. Розрізняють пам’ятки історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо.

Пам’ятки історії — це символічні об’єкти, з якими певна група людей пов’язує спільні для себе спогади та цінності. Символом називають придуманий людьми умовний знак (зображення), який допомагає пригадати яку-небудь думку, подію, явище. Усі знають, наприклад, що символом християнства як релігії є хрест. Зображення хреста нагадує про вчення Ісуса з Назарета та історію Його життя. Хрестячись, християни виказують свою віру у вчення Христа.

В Україні про нашу історію нагадують численні «місця пам’яті» — пам’ятники та пам’ятки. На жаль, ми, українці, не завжди можемо самостійно пов’язати їх із відповідними історичними подіями або культурними явищами. У цьому ми подібні до інших народів Європи. Тому пам’ятки та пам’ятники мають не тільки нагадувати, а й розповідати людям про їхній культурно-історичний спадок. У музеях та архітектурно-історичних заповідниках пам’ятки «промовляють» до відвідувачів устами спеціально підготовлених людей — екскурсоводів та гідів. Але частина пам’яток та пам’ятників можуть «розповідати» про себе самі. Особлива роль у таких «розповідях» належить символам.

Як прочитати символіку пам’яток історії?

Для того, щоб розкрити для себе зміст пам’ятки або пам’ятника, їх треба оглянути і послідовно відповісти на такі запитання:

1. До якого виду пам’яток/пам’ятників належить цей людський витвір?

2. Хто (особа, група) замовляв та оплачував створення пам’ятки/пам’ятника? Хто є її/його автором?

3. Де (місто, регіон, країна) знаходиться пам’ятка/пам’ятник?

4. Коли, у який період створили цю пам’ятку/пам’ятник?

5. Про історію та культуру якого народу чи народів розповідає пам’ятка? / Яку подію або особу (групу) спробували увічнити цим пам’ятником?

6. Які деталі пам’ятки/пам’ятника можуть розповісти нам про період, коли її/його створили; про події або про дії історичної особи/осіб, яким ця пам’ятка/пам’ятник присвячені?

7. Про що розповідає кожна виділена Тобою деталь пам’ятки/ пам’ятника?

8. Які почуття викликає споглядання пам’ятки/пам’ятника?

9. Як, на Твою думку, жили, про що думали і що відчували люди, які створювали пам’ятку/пам’ятник, замовили та оплатили її створення?

10. Якою мірою образ, який виникає унаслідок огляду пам’ятки/пам’ятника, відповідає Твоїм знанням про період, подію або історичну особу, у ній / у ньому увічнену?

Приклад огляду пам’ятки історії

Майдан Незалежності

Київ, з його пам’ятками та пам’ятниками — це не тільки столиця нашої держави. Це — один з неминущих символів української нації, образ якого кожен українець пам’ятатиме завжди. Важливим «місцем пам’яті» Києва та всієї України є центральна площа міста — майдан Незалежності. На цю площу веде головна київська вулиця — Хрещатик, яка теж є візитівкою міста. Саме тут відзначають державні свята, проходять різні концерти та мітинги.

У центрі майдану Незалежності височіє монумент Незалежності України — висока біла колона, на вершині якої розташована статуя дівчини (рис. 56). Пам’ятник відкрили 23 серпня 2001 року, до десятої річниці з Дня проголошення незалежності нашої держави. Автор проекту — скульптор Анатолій Кущ. Спробуймо, розглянувши зображення цього монумента, прочитати його символічний зміст.

Монумент Незалежності складається з кількох частин. На вершині колони 9-метрова статуя дівчини в народному вбранні, яка тримає у піднесених руках гілку калини. Жіночий образ, народне убрання та калинова гілка традиційно символізують Україну. Руки дівчини зведені вгору в молитві. З піднесеними руками часто зображали Богородицю, яка благала Бога про милість та заступництво. Таке зображення Діви Марії має навіть спеціальну назву — Оранта. За задумом автора проекту, статуя — це образ слов’янської богині Берегині-Оранти — заступниці України (рис. 57).

Рис. 56. Монумент Незалежності. Загальний вигляд

Рис. 57. Статуя Берегині-Оранти (фрагмент Монумента Незалежності)

Статую Берегині-Оранти встановлено на колоні. Це — 52-метровий стовп-опора, облицьований білим мармуром. Неабияка висота вказує на значимість події, якій присвячено монумент, — проголошення незалежності нашої держави 24 серпня 1991 року.

Використання колони як символу тріумфу має свідчити, що витоки української культури в часах Античності. Саме в цей період було винайдено колону, тоді ж існували в Північному Причорномор’ї грецькі міста-держави, над якими пізніше запанували Римська та Візантійська імперії. Завдяки цьому зв’язку Україна належить до народів Європи, які успадкували культурні здобутки античного світу.

Основою колони є будівля, яка нагадує храм у стилі бароко. Цей стиль будівництва архітектор теж обрав не випадково. Будували в цьому стилі у XVII-XVIII ст., а це період існування Гетьманщини. Саме тоді в Україні звели та відреставрували численні храми, серед яких і свята Софія, відкрили перші вищі заклади освіти, наприклад Києво-Могилянську академію, розвинули книгодрукування.

До «храму» української культури та держави з усіх боків ведуть східці, які водночас є фундаментом монумента. Сходи теж символічні. Підніматися ними традиційно означає наближатися до благ світу, а спускатися — втрачати ці блага. З цієї позиції проголошення незалежності України — це високе досягнення народу, який, за умови збереження своєї свободи, держави і культури, існуватиме та розвиватиметься.

Домашнє завдання

1. Акуратно познач на шкалі часу дати, вказані в описі «Майдан Незалежності».

2. Внеси у хронологічну таблицю дату проголошення незалежності України.

3. Познач на контурній карті місце розташування пам’яток історії, про які йшлося в § 13.

4. Виконай такі завдання:

4.1. Полічи скільки років минуло від проголошення незалежності України?

4.2. Обчисли, скільки років минуло від проголошення Акта злуки до проголошення незалежності України.

4.3. У 2018 році в Україні відзначали 370 років від заснування Козацької держави Богданом Хмельницьким. В якому році було утворено Гетьманщину?

4.4. У IX ст. Кирило і Методій створили слов’янську абетку, а через вісім століть Богдан Хмельницький створив Військо Запорозьке. У якому столітті виникла козацька держава.

4.5. Полічи скільки років у Києві існує монумент Незалежності України?

4.6. Визнач, яка з пам’яток історії існує довше: храм св. Софії в Києві чи селище-гігант у Майданецькому (Черкаська область)?

4.7. Встанови послідовність історичних епох:

А Новий час

Б Первісне суспільство

В Античність

Г Середні віки

4.8. Встанови відповідність між подією та епохою:

А поширення петрогліфів та піктограм

Б створення житій та повчань

В виникнення мистецтва плаката та карикатури

Г створення музеїв, архівів та бібліотек

1 Новий час

2 Первісне суспільство

3 Античність

4 Середні віки

скачать dle 11.0фильмы бесплатно