§ 17. Проголошення незалежності України

ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• як відбувався розвиток України в другій половині XX ст.

• про боротьбу за незалежність України та перші роки незалежного життя

1. Суперечності розвитку під комуністичною владою. Після років війни й відбудови українці зажили мирним життям. Проте це життя було не у власній державі. Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) була складовою СРСР.

Радянські керівники у своїх діях не зважали на інтереси українців та України. Так само не враховувалися інтереси й інших народів, що жили в СРСР.

Однак республіка розвивалася. Будували нові підприємства, відновлювали міста й села. Значні досягнення мали наука і техніка. Українські вчені зробили чимало наукових відкриттів у різних галузях. Саме в Україні було створено один із перших комп’ютерів у світі. В Україні виготовляли космічні ракети, супутники, вантажні літаки, великі сучасні судна тощо, які вважали одними з найкращих у світі. Повільно зростав добробут народу. Підвищувався і освітній рівень громадян. Станом на кінець 1970-х рр. кожен мав право й обов’язок здобути середню освіту. Усі громадяни мали роботу, користувалися безкоштовною медициною та різними соціальними послугами. Значна частина громадян отримувала від держави безкоштовне житло, допомогу на відпочинок та виховання дітей тощо.

Перша мала електронна лічильна машина «МЕЛМ». 1950 р.

Демонстрація за радянських часів.

«Хрущовки» — масове безкоштовне житло в СРСР.

Водночас спілкування із зовнішнім світом було вкрай обмежене. Те, що відбувалося за межами СРСР, подавалося через державне телебачення, пресу у вкрай спотвореному вигляді. Влада чітко визначала, що потрібно знати громадянам, а що — ні. За поширення іншої думки переслідували та карали ув’язненням.

Крім того, було схвалено постанову про необов’язковість вивчення української мови в школі. У вищих навчальних закладах України навчання здійснювали російською мовою. Скорочувалася кількість українських шкіл, україномовних газет, журналів, фільмів тощо. Розмах русифікації республіки досяг значних меж. Станом на початок 1980-х рр. у Криму і на Донбасі взагалі зникли українські школи. Існувала заборона на друкування творів деяких письменників. Ті, чиї твори друкували, мали прославляти комуністичну партію і радянський лад. Українська культура могла виявляти себе досить вільно лише в народних танцях і піснях. Проте й тут існували обмеження щодо виконання окремих творів. Із народів, що жили в СРСР, прагнули створити єдину безособову спільноту — «радянський народ».

За радянських часів винищення зазнала й природа України. Металургійні, хімічні, енергетичні та інші підприємства будували без урахування відновлювальних можливостей природи. Деякі райони країни перетворилися на регіони екологічного лиха. Такі суперечності в житті породжували безліч проблем, що потребували вирішення.

2. Дисиденти — борці за волю України. Національно-визвольний рух українців продовжував розвиватися. У його лавах перебувало багато відданих рідній землі та своєму народові борців, справжніх патріотів України. їх називали дисидентами — «незгодними». Вони не погоджувалися з тогочасним станом речей та залежністю України.

Ракета «Восток», розроблена конструктором С. Корольовим. Саме на ній здійснив політ у космос перший космонавт Ю. Гагарін.

Найбільшою техногенною трагедією для України стала Чорнобильська катастрофа. 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, що зруйнував четвертий блок із ядерним реактором. У результаті вибуху значні території зазнали радіаційного забруднення. Постраждали мільйони людей, які були змушені залишити свої домівки. Багато з них захворіли, зазнавши радіаційного опромінення. Наслідки цієї катастрофи відчуватиме ще не одне покоління.

Зруйнований енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. 26 квітня 1986 р.

Дисиденти свідомо відмовилися від насильницьких методів боротьби, розуміючи, що в існуючих умовах слово сильніше за зброю. Вони влаштовували акції протесту, викривали дії влади проти України та української культури, поширювали заборонені владою літературні твори. Дисиденти вимагали від владної верхівки діяти в межах Конституції та дотримуватися визнаної нею «Декларації прав людини», яку в 1948 р. ухвалила ООН.

Комуністична влада не могла миритися з такими діями дисидентів. їх заарештовували та звинувачували в злочинах, яких вони не чинили. Не маючи доказів злочинної діяльності, влада направляла дисидентів на примусове психіатричне лікування. Головною метою було ізолювати дисидентів від суспільства. Проте ці люди знаходили способи поширювати правдиву інформацію, повідомляли про злочини влади за кордон.

3. Здобуття Україною незалежності. Станом на середину 1980-х рр. Радянський Союз, у складі якого перебувала Україна, опинився в глибокій кризі. Вона стосувалася всіх сторін життя суспільства. Прагнення змін охопило все суспільство та навіть керівництво СРСР. Однак спроба нового партійно-радянського керівництва на чолі з М. Горбачовим дещо покращити життя країни призвела до пробудження національних почуттів народів, об’єднаних у Радянському Союзі. Про своє право на відновлення власної держави заявили й українці. На чолі цієї боротьби знову були українська інтелігенція і студентство. Першим їхнім успіхом стало прийняття в 1989 р. Закону «Про мову», який проголошував українську мову державною в республіці. У 1989 р. було утворено Народний Рух України, який за рік на перших вільних виборах в Україні зумів отримати частину місць у Верховній Раді України. Під тиском рухівців і за народної підтримки Верховної Ради України, хоча більшість у ній становили комуністи, схвалила Декларацію про державний суверенітет України.

Багато відомих представників дисидентського руху так і не дожили до часів незалежності України, за яку боролися. Так, за ґратами загинули талановитий київський літератор, перекладач В. Марченко, поети В. Стус, Ю. Литвин та інші. Крім названих осіб, значний внесок у національно-визвольну боротьбу зробили такі діячі, як В. Чорновіл, М. Руденко, І. Світличний, Л. Лук'яненко, С. Хмара, П. Григоренко, О. Тихий та інші. Хоча рух дисидентів було розгромлено й більшість його учасників потрапили до в'язниць або опинилися за кордоном, він зумів об'єднати дві хвилі боротьби українців за незалежність: збройну боротьбу УПА і ту, яка домоглася незалежності України.

Українські дисиденти.

Однак були сили, яких не задовольняв такий хід подій. Вони стояли за збереження життя у СРСР.

19—21 серпня 1991 р. у Радянському Союзі було здійснено спробу державного перевороту. Очолила переворот та частина керівництва Комуністичної партії, яка не бажала змін. Проти заколотників виступила більшість населення, а армія відмовилася підкорятися їм. У цій ситуації Верховна Рада України, яку підтримав народ, 24 серпня 1991 р. ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Ухвалення Верховною Радою УРСР Закону «Про мову». 1989 р.

Чому цей закон був важливим на шляху до відродження України?

З Акта проголошення незалежності України

...продовжуючи тисячолітню традицію державотворення — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України.

Які аргументи щодо створення власної незалежної держави наводить Акт проголошення незалежності України?

Мітинг на площі біля Верховної Ради України. Київ, 24 серпня 1991 р.

24 серпня 1991 р. — Акт проголошення незалежності України.

28 червня 1996 р. — прийняття Конституції України.

1 грудня 1991 р. документ було підтримано на всенародному референдумі. За незалежність України проголосувало 90,32% громадян. Також було обрано першого Президента України. Ним став Леонід Кравчук (1991—1994 рр.).

Після нього посаду Президента України обіймали: Леонід Кучма (1994—2004 рр.), Віктор Ющенко (2005—2010 рр.), Віктор Янукович (2010—2014 рр.), Петро Порошенко (із 2014 р.).

Проголошення незалежності — це лише початок великого шляху. Розбудувати й налагодити життя держави й суспільства — це важка справа. Потрібно було ухвалити багато законів, налаштувати систему влади, модернізувати економіку, налагодити співпрацю з країнами світу. За роки незалежності було зроблено багато. Сьогодні люди вільно обирають Президента України, депутатів Верховної Ради України та депутатів місцевих рад. Вони користуються свободою слова. 28 червня 1996 р. було схвалено найважливіший для життя суспільства документ — Конституцію (Основний закон). Так країна стала на демократичний шлях розвитку. Однак цим важливим інструментом налагодження відносин між людьми треба було ще навчитися користуватися. Громадянам слід навчитися здобувати й відстоювати свої права; владі, яку обирає народ, — дослухатися до його потреб і діяти в його інтересах.

Нагальними були кроки і в реформуванні економічного життя. Було відроджено приватну власність та підприємництво. Громадяни отримали економічну свободу.

Перший Президент України Леонід Кравчук.

Радість депутатів після ухвалення Конституції України. 28 червня 1996 р.

Розгляньте малюнок. Чим можна пояснити емоції депутатів?

Однак у той самий час суспільство різко поділилося на бідних і багатих. Було закрито велику кількість підприємств, у скрутному становищі опинилися цілі райони країни, мільйони українців виїхали за кордон у пошуках кращої долі.

Маючи значний потенціал, Україна нарешті змогла посісти гідне місце у світі. Завдяки своїм зусиллям країна зробила важливі кроки на шляху до приєднання до Європейського Союзу. Однак багато ще треба зробити. І саме від вас залежить майбутнє нашої держави.

Протести на майдані Незалежності в Києві. Листопад 2004 р.

Перший масовий виступ громадян за свої права відбувся в листопаді-грудні 2004 р. і отримав назву «Помаранчева революція». Українці виступили проти зловживання владою і спотворення результатів виборів шляхом всіляких махінацій. У результаті перемогу на президентських виборах здобув В. Ющенко. Проте його перебування при владі не виправдало сподівань народу.

Запитання та завдання

1. У складі якої держави перебувала Україна до 1991 р.?

2. Визначте позитивні й негативні сторони життя українців у 1960—1980-ті рр.

3. Із якою метою відбувалося знищення української мови та культури за радянських часів?

4. Кого за радянських часів називали дисидентами?

5. Які методи використовували дисиденти в боротьбі проти влади?

6. Чому дисиденти не боролися проти радянської влади збройними методами, як робили це їхні попередники?

7. Назвіть декількох представників дисидентського руху.

8. Хто з дисидентів своїм життям заплатив за свободу України?

9. Яку подію називають Чорнобильською катастрофою?

10. Якими були наслідки Чорнобильської катастрофи для України?

11. Коли було проголошено незалежність України?

12. Хто став першим Президентом України?

13. Обговоріть у групах. Незалежність України вдалося здобути мирним шляхом. Як ви вважаєте, чому?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Вступ до історії 5 клас Гісем 2018", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)