Практичне заняття за розділом IV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення

Як працювати на практичному занятті

1. Ознайомтеся з темою заняття.

2. З’ясуйте мету заняття й засоби, за допомогою яких її планується досягти.

3. Виконайте завдання для підготовки до заняття. Повторіть рекомендований матеріал.

4. На занятті уважно працюйте над завданнями індивідуально або в групах, аналізуйте матеріали до заняття, підготовлені вчителем/вчителькою та однокласниками й однокласницями.

5. Завершуючи роботу на уроці, з’ясуйте, якою мірою реалізовано його мету.

Мета: спираючись на знання, отримані впродовж опрацювання розділу, розвивати практичні вміння із систематизації матеріалу, роботи з аналізу інформації.

Завдання для підготовки до заняття

1. Підготувати мінідослідження за темою «Причинно-наслідкові зв’язки історичних подій» (на вибір учителя/учительки). Скласти розповідь із презентацією за цією темою.

2. Підготувати уривки з науково-популярних досліджень і літературних творів, які описують одні й ті самі історичні події.

Пригадайте

1. Що таке історія?

2. Що дає змогу визначити історію як науку?

3. Якими є особливості історичного мислення?

ХІД РОБОТИ

І. Робота в малих групах

Учні та учениці у складі малих груп визначають, який текст є науково-популярним, а який — літературним. Слід пояснити, що допомагає зробити правильний вибір. Групи використовують тексти, які були підготовлені вдома (кожна група використовує тексти, підібрані іншою групою).

Тексти для опрацювання

1. Аж ось піднявсь страшенний, невгасимий пожар із Запорожжя — піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький. Чого вже не робили тії старости і комісари з городовими козаками, тії косистенти-ротмістри зі своїми жовнірами, да й наші перевертні-недоляшки з надвірною сторожею. Як уже не вмудрялись, щоб погасити теє полом’я! Як уже не перегороджували степові дороги своїми заставами, щоб не пустити нікого з України на Запорожжє, так де ж? Кидає пахар на полі плуг із волами, кидає пивовар казани в броварі, кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу, батьки покидають маленьких дітей, сини — немощних батьків і матірок, і всяке манівцем да ночами, степами, тернами да байраками чимчикує на Запорожжє до Хмельницького.

І отоді-то вже «розлилась козацька слава по всій Україні...». (П. Куліш)

Гетьман Богдан Хмельницький. Художник В. Гондіус (портрет із гравюри). XVII ст.

2. ...У той час як Богдан і не думав про роль козацького ватажка, Україна переживала один зі спокійних періодів власної історії.

Проте спокій цей був лише затишшям перед бурею. Поляки силою змусили українців тихо нести ярмо, але така ситуація не могла довго залишатися незмінною. Народ наш не заслуговував на такі умови життя, а іноземне гноблення настільки сильно гальмувало його розвиток, що в 1648 р. передумови національної революції вже були повністю сформовані. У різних сферах розвитку українського суспільства визріли гострі суперечності, обумовлені тогочасним статусом України у складі Речі Посполитої, її політикою в українському питанні, усталеними в ній суспільно-політичним ладом і системою соціально-економічних відносин. (Освіта.uа)

II. Робота з презентаціями

1. Перегляд презентації.

2. Визначення причинно-наслідкових зв’язків історичних подій.

3. Вироблення рекомендацій щодо того, як визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій.

III. Підсумки заняття

Спільне формулювання висновків про те, як проведене практичне заняття сприяло поглибленню знань та уявлень про розглянуту тему.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно