§ 10 НА КРИЛАХ ПІСНІ, або УСНІ ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ

Роздивіться фотографію та прочитайте коментар до неї. Коли зроблено знімок? Кого зображено на ньому? Хто сидить у центрі? Як ви думаєте, з якими почуттями вояки слухають кобзаря? Яку історичну інформацію повідомляє цей фотодокумент?

Українська молодь — вояки української армії, яка в 1917—1918 рр. боролася за утвердження української незалежної держави — слухає кобзаря.

1. Що називають усними історичними джерелами і як легендарний переказ про заснування Києва знайшов наукове підтвердження?

Аж поки не виникла писемність, люди зберігали досвід в усному слові: міфах, казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях та приказках. Усе це розмаїття уснорозмовних творів називають усною народною творчістю, або фольклором. Із фольклорних творів історики довідуються передусім про те, яким було буденне життя за давніх часів, у що вірили люди, чим займалися, якими були їхні звичаї. Відгукувалися словом творці фольклору й на історичні події. Приміром, багатими на інформацію про життя за часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави є билини (старини), у яких ідеться про богатирів — оборонців рідної землі.

Слово фольклор походить від ангп. folk-lore, що в перекладі означає «народна мудрість», «народні знання».

Чимало давніх легенд і переказів потрапили на сторінки літописів. Так, з літопису «Повість минулих літ» до нас дійшла легендарна оповідь про походження й час заснування нашої столиці — міста Києва: «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоревицею. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні...».

Довгий час історики не вважали цей літописний переказ правдивим. Проте, зіставивши свідчення літописця з іншими тогочасними джерелами, учені дійшли висновку, що легенда має історичну основу, а Кий був реальною особою — полянським князем, який жив наприкінці 6 — на початку 7 ст. Підтверджують це й археологічні знахідки на Старокиївській горі: археологам пощастило розкопати рештки городища Кия, яке відносять до 6 ст. Імена інших засновників Києва — його братів і сестри — зберігаються в назвах київських річок, гір, вулиць: річка Либідь, гори Щекавиця та Хоревиця.

Богатирі. Картина В. Васнецова. 1881—1898 рр.

Художник зобразив билинних героїв — богатирів — Добриню Микитича, Іллю Муромця та Олексія Поповича.

1. Із чиїм іменем пов’язує літописець заснування Києва? Про походження яких географічних найменувань, крім назви Київ, ідеться в літописній легенді?

2. Передайте зміст прочитаного трьома реченнями.

2. Як стають у пригоді історикам думи козацької доби?

Найціннішим надбанням усної народної творчості козацької доби були історичні пісні та думи. Думами називають уснопоетичні героїчні твори про важливі події та видатних діячів української історії, що напівпроспівувались-напівпромовлялися під музичний супровід на бандурі, кобзі чи лірі мандрівними співцями-кобзарями.

Кобзар з поводирем. Художня реконструкція С. Васильківського. Альбом «З української старовини». 1900 р.

Героєм однієї з дум є Самійло Кішка. Дума розповідає про відчайдушну спробу українських бранців звільнитися з турецького корабля — галери-каторги. Багато літ поневірявся на турецькій галері з козаками-побратимами Самійло. Нарешті дочекався слушної хвилини. У думі розповідається, як Алкану-паші, «трапезонтському княжаті», наснився сон, що провіщав, ніби його галеру пограбовано, наглядачів порубано, а всіх невільників звільнено. Саме так усе й сталося. Потомлені, повернулися турки з бенкету. І все-таки, за наказом Алкана-паші, оглянули галеру, але нічого не помітили й заснули міцним сном. Кішка роздобув ключі, відімкнув кайдани, і невільники повстали. Незабаром січове товариство вітало Кішку:

Здоров, — кажуть, — здоров, Кішко Самійле,

Гетьмане запорозький!

Не загинув єси в неволі,

Не загинеш і з нами, козаками, по волі!

Бандура

Ліра

Кобза

Більшість кобзарів — вихідці з козацтва. Багатьох із них віддавали в навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Опанувавши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки, беручи участь у морських і суходільних походах. Дехто брався до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше — втративши зір під час воєнних дій або в неволі.

Запропонуйте 5—7 малюнків до коміксу про Самійла Кішку. Чи легко вам втілювати прочитане малюнками? Чому? Значення яких слів, використаних у тексті, ви хотіли б уточнити?

На підставі повідомлень писемних джерел історики дійшли висновку, що дума відтворює справжні історичні події. У 80-х роках минулого століття в архівах було віднайдено документи, які підтвердили, що в одній із битв з турками (найпевніше, у вересні 1620 р.) Самійло Кішка потрапив до турецької неволі. Протягом семи років поневірявся на галері, проте й на мить не полишав надії визволитися. Коли випала нагода, підняв повстання на галері та разом із товаришами повернувся додому.

3. Яких історичних діячів уславлюють історичні пісні?

Відповідь на запитання, винесене в назву пункту, пошукаймо на прикладі. Так, героєм історичної «Пісні про Байду» став український князь-гетьман Дмитро Вишневецький. Він уславив своє ім’я тим, що в 1556 р. на острові Мала Хортиця, що лежить у нижній частині течії Дніпра (нині в м. Запоріжжі), спорудив замок-фортецю. Це укріплення вважають першою Запорізькою Січчю. В одному з походів у володіння кримського хана і на турецькі фортеці Дмитро Вишневецький потрапив у полон і був переданий туркам. Там «його... скинули з вежі на гаки, вмуровані в стіни біля морської затоки дорогою з Константинополя до Галати. Зачепившись ребром за гак, жив у такому стані три дні, поки турки не вбили його з лука за те, що ганив їхню віру», — розповідають очевидці подій. За легендою, султан Сулейман І, вражений винятковою мужністю і презирством до смерті, запропонував українському князеві свою милість, якщо той перейде на його бік. Але Вишневецький ладен був краще загинути, ніж зрадити.

Народна пісня про ці події оповідає так:

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

«Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду і зв’яжіте,

За гак ребром зачепіте!».

Ой висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку й не годиночку;

Ой висить Байда та й гадає,

Та на свого джуру поглядає...

«Ой джуро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький,

Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!»

1. Доберіть по 2—3 слова — іменники, прикметники, дієслова, доречні в розповіді про Дмитра-Байду Вишневецького.

2. Сформулюйте відповідь на запитання, винесене в заголовок.

Князь Дмитро-Байда Вишневецький.

Портрет створено у 1730—1740-х роках для галереї князів Вишневецьких у родинному палаці (нині селище Вишневець на Тернопільщині).

Експонати історико-культурного заповідника «Запорізька Січ» на о. Хортиця (м. Запоріжжя).

Залишки козацького укріплення було знайдено на Малій Хортиці під час археологічних розкопок. Нині Хортиця з прилеглими островами і скелями є національним заповідником. На його території діє Музей історії запорізького козацтва.

Популярними фольклорними творами, що надзвичайно влучно втілюють характер народу, є прислів'я та приказки. Прислів'ям називають стійкий вислів, що в образній та емоційній формі передає завершене судження. Прислів’я є справжньою скарбницею народного досвіду, адже втілюють цінності не одного покоління мовців, наприклад: Щире слово три зими гріє; Добрим словом мур проб’єш, а лихим і у ворота не увійдеш; Кожен край має свій звичай; Хто дбає, той і має.

Чимало прислів’їв ґрунтуються суто на національних реаліях: То не козак, що не думає отаманом бути; До булави треба голови; Сметаною вареників не зіпсуєш.

Приказки, на відміну від прислів’їв, висловлюють незавершену думку. Вони дають змогу коротко й влучно висловити своє ставлення до ситуації, якої стосується розмова: Із чим прийшов, з тим і пішов; На батозі далеко не заїдеш; На все вважай і на вус мотай; Робить, як не своїми руками.

Поясніть, на які особливості козацького життя вказують наведені прислів’я та приказки: Де байрак, там і козак; Козак з бідою, як риба з водою; Козак, наче орел; Гарний козак, як городній мак; Козак, як голуб: куди не прилетить, там і пристане; Козацькому роду нема переводу.

Що в матеріалах уроку було новим, а про що вже доводилося читати? Яка інформація зацікавила найбільше? Сформулюйте за змістом уроку 2—3 запитання, на які хотіли б отримати відповідь.

Проведіть гру «Розсипані перли».

Для цього на смужках паперу напишіть 5—10 прислів'їв, розріжте смужки навпіл так, щоб від'єднати частини висловів одна від одної. Зберіть усі фрагменти прислів'їв у капелюх і перемішайте. Витягніть кожен собі по 3 фрагменти народних висловів та відновіть їх, дописавши той, якого бракує. Переможцями виявляться ті з вас, хто швидше й точніше «відновить» перлини народної мудрості.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Складіть стислу розповідь про фольклорні джерела за планом:

1) Якими усними джерелами послуговуються вчені для відтворення минулого за княжої доби?

2) Про які уснопоетичні твори козацької доби дізналися?

3) Про які історичні події розповідає дума «Самійло Кішка»?

4) Чому і як Дмитро-Байда став героєм історичної пісні?

2. Накресліть лінію часу, позначте на ній потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу. Перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують 1489 роком. Скільки минуло років від першої згадки про українських козаків у писемних джерелах до спорудження козаками на чолі з князем-гетьманом Дмитром Вишневецьким першої Запорізької Січі?

3. Як було засновано столицю нашої держави — місто Київ? Які історичні джерела розвідають про це?

4. Що нового довідалися про козацьке життя з усної народної творчості? Чому козаки стали героями багатьох народних пісень?

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Прочитайте у книзі «Українські билини» (упорядкування В. Шевчука) перекази за давніми уснопоетичними творами. Який герой вам сподобався найбільше?

2. Вивчіть одну з козацьких пісень. Підготуйте розповідь про те, яким подіям її присвячено, який вона передає настрій, яку думку утверджує.

3. Уявіть, що вам трапилися пошкоджені давні рукописи, де вціліли тільки окремі слова й малюнки. Висловте припущення, про що йшлося в тексті.

1) Степові кургани, цар, сцени життя та побуту

2) Київська Русь, військові походи, «Хочу на Вас іти...»

3) Запорізька Січ, султан Сулейман, «Візьміть Байду добре в руки...»

Складіть троє подібних завдань за матеріалами підручника (без малюнків). Запропонуйте однокласникам «прочитати» фрагменти текстів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно