§ 19. УВІЧНЕННЯ ПАМ’ЯТІ ПРО ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РР. ТА ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ

Працюємо в групах

Об’єднайтеся у групи і спільно виконайте поставлені завдання. Результати вашого дослідження представте однокласникам.

Група 1. Пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ)

Завдання: На основі тексту підручника та зображення пам’ятника Михайлові Грушевському (м. Київ) дайте відповідь на запитання: Які риси особистості М. Грушевського відображені в пам’ятнику та у свідченнях сучасника революційних подій? Чому для пам’ятника було обрано місце біля теперішнього Будинку вчителя?

Українська революція 1917-1921 рр. — це один із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу. Саме під час революції український народ уперше в ХХ ст. створив незалежну державу, яка мала свою територію, кордони, символи, органи влади, гроші, військо.

Розпочалася Українська революція в березні 1917 року. Поштовхом до її початку стали революційні потрясіння і повалення царської влади в Російській імперії. У цих умовах представники українських партій, громадських культурних та професійних організацій створили Українську Центральну Раду. Її головою було обрано відомого історика та громадського діяча Михайла Грушевського. За короткий час Українська Центральна Рада стала повноцінним парламентом Української Народної Республіки, проголошеної в листопаді 1917 року.

У цей період відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Утім, у 1921 р., після кількох воєн із радянською Росією більша частина території України опинилася під контролем окупанта. До середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав — СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Пам'ятник Михайлові Грушевському в м. Києві з різних ракурсів

У пам’ять про видатного історика та державного діяча Михайла Грушевського в Києві в 1998 р. було встановлено пам’ятник. Цей пам’ятник розташовано на спеціально облаштованому майданчику біля Будинку вчителя. Таке місце для нього обрано невипадково. Адже в будівлі нинішнього Будинку вчителя під час Української революції розташовувалася Українська Центральна Рада, яку й очолював Михайло Грушевський.

Про М. Грушевського один із сучасників революційних подій зазначав:

«Пам'ятаю цю залу, переповнену молодою, чужою мені і настроями, і говіркою юрбою. Пам'ятаю сиву голову професора М. Грушевського, який сидів у центрі за столом президії. Пам'ятаю його магічну владу над усією цією незграбною аудиторією. Досить було йому піднести руку з квіткою білої гвоздики, що прикрашала стіл, і зала вмовкала...»

Група 2. Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» (Чернігівська область)

Завдання: На основі тексту підручника та ілюстрацій підготуйте відповідь на запитання: Яким подіям присвячено меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»? Як автори цього меморіального комплексу відобразили особливості тогочасної епохи в експонатах? Висловіть своє ставлення до події, якій присвячено цей пам’ятник.

Монумент битви під Крутами. Зроблений у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету, де навчалися більшість студентів, які брали участь у бою під Крутами

29 січня 1918 р. біля залізничної станції Крути (18 км на схід від Ніжина) відбувся бій, який тривав 5 годин. Близько 500 київських юнаків (курсантів, студентів, гімназистів), 20 старшин та 80 бійців Вільного козацтва із Ніжина стримували 4-тисячне російське військо під проводом Михайла Муравйова. Українські бійці призупинили наступ противника до темряви. Потім, під тиском ворога, вони здійснили організований відступ до ешелонів, руйнуючи за собою залізничні колії. Втім, 27 студентів та гімназистів під час відступу, заблукавши в темряві, потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Завдяки героїзмові та самопожертві українських вояків російське військо втратило боєздатність на чотири дні. Задля збереження пам’яті про бій під Крутами та вшанування героїзму й самопожертви українських вояків було споруджено меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут». Він розташований біля села Пам’ятне Чернігівської області. До його складу входить монумент битви під Крутами, символічна могила-курган, каплиця, озеро у формі хреста, музейна експозиція, яка розміщена в залізничних вагонах (вони стилізовані зовні під вагони тих часів). Представлені експонати музейної експозиції висвітлюють ключові події Української революції 1917 р. та про сам бій біля станції Крути.

Вагони-музей та меморіал удалині

Експонати всередині вагонів-музею

Група 3. «Голодомор в Україні: факти та свідчення очевидців»

Завдання: На основі тексту підручника та спогадів очевидця підготуйте відповідь на запитання: Що стало основною причиною Голодомору 1932—1933 рр.? чому Голодомор називають геноцидом українського народу?

Україна в 1932-1933 рр. пережила страшну трагедію — Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Це був геноцид1 українського народу, організований партійним керівництвом та урядом Радянського Союзу на чолі зі Сталіним. Він проводився шляхом створення штучного масового голоду на території України та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Українців вбивали голодом, оскільки українське селянство не сприймало політики комуністичного керівництва і чинило їй опір.

Насильницьке вилучення в селян продовольства, блокада військовими підрозділами сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України — такими були основні методи організації масового голоду. Відповідно до сумнозвісної постанови радянського уряду, яку в народі назвали «Закон про п’ять колосків», крадіжкою державного майна вважалося, навіть якщо голодна людина зірве кілька колосків чи підбере декілька картоплин на колгоспному полі.

1. Геноцид (від грец. γένος (genos) — рід, плем'я та лат. caedo — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

Одна із зал пам'яті Національний музей «Меморіал пам'яті жертв Голодомору в Україні»

Спогади очевидця

«Тоді був неврожай, засуха. А ще відбирала влада те, що виростили люди... Забирали зерно, продукти, дивилися по горшках, яка є їжа — і з'їдали або виливали. Приходили щоденно. Люди від них усе ховали, закопували. Але сховати було неможливо. Вони шукали із шомполами, переколювали геть усе. Люди їли, що було: в полі мерзлу картоплю, мишей, котів, липові листки, корінці, ягоди, гриби, їжаків, відростки від калини, які підпікали або їли сирими. Всі голодували. Дуже багато вмирало людей, цілими сім'ями. Ховали їх попід хатами. На них нема ні хрестів, ні пам'ятників. їх згадують ті, хто зостався живим. В їх смерті я виню лише владу.»

— Заріцька Станіслава Іванівна, 1923 р. н., село Яворівка Житомирської обл.

Група 4. Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ)

Завдання: На основі тексту підручника та ілюстрацій підготуйте відповідь на запитання: Як події Голодомору відображені в експонатах та пам’ятках національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні»? Які почуття викликають у вас експонати та пам’ятки музею?

Скульптури ангелів при вході та «Свіча пам'яті» вдалині

Скульптурна композиція «Дівчинка з колосками»

Центром вшанування та увіковічення пам’яті про людей, безвинно вбитих голодом протягом першої половини ХХ ст. є Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» в м. Києві.

При вході до музею (на початку алеї) з обох сторін розміщені скульптури ангелів — охоронців душ померлих у лихоліття Голодомору (1932-1933 рр.). Далі розташована площа пам’яті, у центральній частині якої стоїть скульптурна композиція «Дівчинка з колосками», яка символізує трагічну долю дітей під час Голодомору. П’ять пшеничних колосків у руках дівчинки — це натяк на сумнозвісний «Закон про п’ять колосків».

Центральна частиною музею є Свіча пам’яті заввишки 30 м. Скляні хрести на ній символізують душі людей, померлих від Голодомору: малі хрести — душі маленьких дітей, хрести більшого розміру душі дорослих. З чотирьох сторін Свічі встановлено металеві чорні хрести, що імітують тюремні ґрати. Вони є натяком на трагічні сторінки української історії.

Скульптурна композиція «Жага до свободи»

Перед Свічею пам’яті розміщена скульптурна композиція «Жага до свободи» у вигляді бронзових фігур лелек, що вириваються з камінних лещат до свободи. Вони є символом відродження України та незламності духу українського народу.

Під Свічею пам’яті розташована Зала пам’яті. Тут відвідувачі музею вшановують пам’ять жертв Голодомору, запалюючи лампадки та свічки на Вівтарі пам’яті. У Залі пам’яті представлені предмети домашнього вжитку жителів сіл, що постраждали від Голодомору, та 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Із Зали пам’яті відвідувачі можуть зійти Сходами спогадів, де на гранітних плитах розміщено цитати з праць дослідників Голодомору, очевидців та письменників, до символічної Алеї «Чорні дошки України». Там на гранітних плитах викарбувані назви 14 тис. населених пунктів, що найбільше постраждали в роки Голодомору.

Перевірте засвоєне на уроці

ЗНАЮ

Вкажіть дати Української революції початку ХХ століття та Голодомору в Україні? Яким подіям присвячено меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут»?

ЗВ'ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Висловіть судження, про необхідність увічнення пам'яті про події Української революції та Голодомору в Україні.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно