Уявлення людей про простір, форму земної поверхні формувалися поступово. Найдавніші картографічні зображення збереглися від часів, коли ще люди не знали писемності. Вони відтворювали інформацію про навколишню місцевість: місця полювання та рибальства, шляхи кочувань, плани земельних ділянок тощо. Картографічні малюнки найдавніші люди створювали на різноманітних матеріалах - на корі, листках та деревині, шкірі й кістках тварин, камені тощо.

Малюнок на уламку бивня мамонта (знайдено біля с. Межиріч на Черкащині)

Нині відомо близько десяти картографічних зображень первісних часів, знайдених на території України. Найвідомішою пам’яткою серед них є рисунок (від слова «риска», тобто зображення рисками) на уламку бивня мамонта, знайденого в 1966 р. під час розкопок на березі річки Росави біля села Межиріч Канівського району Черкаської області на місці стоянки мисливців на мамонтів. Це найдавніша пам’ятка картографії на території України: її створено приблизно 15-17 тис. років тому.

Описи простору, у якому розгорталося життя людей, поклали початок науці географії, назва якої походить від грецьких слів «земля» та «описувати». За давніх часів Землю уявляли пласкою. Наприклад, у Давньому Єгипті її зображували у формі витягненого прямокутника, оточеного з усіх боків горами.

Багато географічних відкриттів зробили давні фінікійці, які були завзятими мореплавцями. Давньогрецькі географи уявляли Землю спершу у формі циліндра, а згодом - кулі й створили модель глобуса, висловивши здогад про подібність природних умов у північній та південній півкулях. Підтвердження цих ідей європейці отримали в XV—XVI ст. - у період Великих географічних відкриттів, унаслідок морських експедицій Христофора Колумба, Васко де Гама та інших славетних мореплавців.

Видатним українським мандрівником першої половини XVIII ст., який пішки обійшов Молдовію, Румунію, Польщу, Болгарію, Угорщину, Австрію, Італію, Сирію, побував на островах Кіпр, Крит та в інших далеких краях й залишив про свої мандри книгу розповідей, був Василь Григорович-Барський. Учений-мандрівник XIX ст. Микола Миклухо-Маклай, який досліджував життя народів Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії, пишався своїм українським родом, пов’язаним з козацтвом.

Робота в парах

Що дізналися про найдавніші картографічні малюнки? • Позначте на лінії часу дві дати: створення Межиріч-карти та рік знахідки цієї пам’ятки. Складіть хронологічну задачу та запропонуйте її розв’язати в загальному колі. • Якими були уявлення людей про простір за давнини і внаслідок чого ці уявлення змінювалися? Як пов’язані розвиток географії та картографії?