Войти
Закрыть

Джерела історичної інформації. Види історичних джерел. Критичний аналіз джерел історичної інформації

5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Сорочинська 2022

 

§ 3. Джерела історичної інформації. Види історичних джерел. Критичний аналіз джерел історичної інформації

За цим параграфом ви зможете:

  • дізнатися про джерела історичної інформації; види історичних джерел;
  • аналізувати історичну інформацію.

Пригадайте!

  • 1. Що таке історія?
  • 2. Які є засоби пізнання історії?

1. Робота історика

Чимало людей думають, що досліджувати минуле нескладно. Достатньо зібрати відомості про те, що відбулося колись, та цікаво це переповісти. Але відразу постає безліч питань. Де і як зібрати ці відомості? Чи всі вони достовірні? Як розрізнити, що є правдою, а що вигадкою чи перекручуванням? Як їх переповідати, щоби було достовірно та зрозуміло?

Перше, що має уміти дослідник історії, — це здобути свідчення про події. Вчені перевіряють їхню достовірність — те, наскільки точно вони можуть допомогти у відтворенні минулого. Також інформацію з різних джерел доведеться пов’язати з часом та місцевістю, згрупувати та зіставити з подібними явищами. Це допоможе відкинути недостовірні свідчення й упереджені думки.

Наступний крок — відібрати серед різнорідної інформації ту, яка важлива для конкретного дослідження. Відібране необхідно розтлумачити, тобто пояснити, які зв’язки поєднують різні події, з чого усе почалося, до чого йшло і чим завершилося.

Далі дослідник чи дослідниця має зробити висновок про достовірність минулих подій, які досліджувалися. Тільки за умови, що його/її пояснення історії правдиві, історик має право публікувати своє дослідження.

Робота історика в архіві — сховищі документів

Учений також має подбати про грамотність викладу своїх міркувань. Для вченого-історика уміти грамотно висловлювати думки і зацікавити ними слухача або читача не менш важливо, ніж зібрати різнорідні відомості про минуле.

2. Історичні джерела

Звідки ми знаємо, що в минулому було все саме так, як про це свідчить історія? Якщо про порівняно недавню історію, скажімо, минулого XX ст. ми зможемо дізнатися, в тому числі з розповідей наших батьків, бабусь та дідусів, то як можна дізнатися про події віддаленішого минулого?

• Яка мета роботи історика?

За час свого існування людство залишило по собі чимало «слідів». Історики старанно відшукують ці «сліди» і намагаються за ними якнайвірогідніше відтворити життя минулого. Все, що залишила людина від своєї життєдіяльності, називають історичними джерелами.

Історичні джерела — носії історичної інформації, що виникли у результаті діяльності людини, та відображають той чи інший бік діяльності.

Найчисленнішими джерелами є речові. Вони дають змогу створити уявлення про всі періоди життя людства — від найдавніших часів до сьогодення. За ними можна відновити побут тих людей, які колись користувалися ними, а також створити уявлення про рівень розвитку суспільства. До речових джерел належать кістки тварин і людей, знаряддя праці, посуд, будівлі, гроші, печатки, прикраси тощо. Більшість речових джерел досліджує наука археологія.

Незважаючи на те, що людство вперше почало робити записи лише близько 6 тисяч років тому, писемні джерела є, мабуть, найбільш інформативними. Завдяки їм ми дізнаємося не тільки про велику кількість подій (іноді з подробицями), а й про причинно-наслідкові зв’язки між ними, думки і роздуми людей, їхні уявлення.

На українських землях у писемних джерел коротша історія. Перші окремі писемні згадки про українські землі залишили нам сусіди, що вже уміли писати. Вони оповідають про події, які відбувалися 3 тисячі років тому. Активне поширення писемності на території України розпочалося лише після запровадження християнства в X ст.

Археологія — наука, що вивчає минуле людства за речовими джерелами, знайденими шляхом розкопок.

Види історичних джерел

Письмові історичні джерела охоплюють усе, що колись написали наші предки та що збереглося до наших днів (а багато, на жаль, і не збереглося).

Часом невеликі записи бувають інформативніші для реконструкції минулого, ніж об’ємні літописи. Варто зауважити, що частина письмових історичних джерел, написаних забутими мовами, створюють труднощі для розшифрування. Доводиться просити допомогти знавців стародавніх мов.

Текст забутою мовою, вирізьблений на камені

Одна з наук, що вивчає писемні джерела, має назву палеографія.

Палеографія — спеціальна історична дисципліна, об’єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам’яток) і характерні особливості на певних етапах розвитку.

Виникненню писемності в історії людства передувала дописемна доба. У цей період побутували тільки усні перекази про минуле. Свідченням тих далеких часів є легенди, міфи, народні пісні, казки, перекази тощо. Усі вони — не тільки витвір народної фантазії, а розповідають і про справжні події, що відбувалися й запам’яталися людям. Історики називають ці свідчення минулого усними джерелами. Розповісти про минуле можуть також етнографічні джерела — народні звичаї, обряди, традиції тощо. Вивчаючи їх, дослідники теж можуть відтворити минуле.

Фотографія та кіно, що виникли у XIX ст., також стали важливими джерелами інформації про дослідження історичних подій.

Кожна історична епоха має свій набір історичних джерел. Чим ближче до наших часів, тим більше стає джерел.

Учені звертають увагу на те, що поділ історичних джерел за видами є умовним, а багато джерел можна зарахувати відразу до кількох видів. Наприклад, монета, на якій є напис, може бути одночасно і речовим, і писемним джерелом, книжка — речовим і писемним, пам’ятка архітектури — речовим і зображальним тощо.

• Які види історичних джерел виокремлюють історики? Чому поділ історичних джерел на види є умовним?

Цікаво знати

При класифікації історичних джерел іноді виділяють окрему групу — зображальних. До цієї групи зараховують такі джерела, які дають змогу історикові не лише доповнити та проілюструвати певні історичні факти, а й поглянути на них у буквальному розумінні цього слова. Зображальні джерела створюють зоровий образ події, фіксують інформацію у формі зображень. До таких джерел відносять картини, фотографії, кінофільми, архітектурні споруди, скульптури, картографічні матеріали тощо.

• Висловте припущення, які з представлених на колажі ілюстрацій поєднують у собі ознаки різних видів історичних джерел. Розкажіть про свої міркування однокласникам/однокласницям.

3. Критичний аналіз джерел історичної інформації

Усі знайдені джерела перед використанням необхідно ретельно дослідити. Зокрема, вчені встановлюють час та обставини створення писемної або речової пам’ятки, з’ясовують інформацію про авторів документа, першовідкривачів джерела. Дослідники ретельно опрацьовують зміст документа і його вплив на життя суспільства. Вивчають матеріал, з яких виготовлені пам’ятки тощо. Дуже важливо перевірити надійність і достовірність джерел.

Процес реставрації — відновлення старовинного документа.

Тобто, починаючи працювати з джерелом, варто не забувати ставити йому такі запитання: «Коли воно було створене?», «Хто автори?», «З якою метою воно створене?». Якщо це текст — то: «Для кого він написаний?». Якщо річ — «Для чого її могли використовувати?».

Щоб розпізнати фальшиве історичне джерело його перед тим ретельно аналізує чимало cпeціалістів

Кожне джерело окремо відображає лише певний період минулого й містить обмежений обсяг історичної інформації. Для найправдивішого відображення минувшини вчені порівнюють дані з різноманітних історичних джерел і лише тоді роблять висновки й узагальнення.

Цікаво знати

Бувають історичні джерела-підробки, містифікації, зроблені спеціально, щоб увести в оману з корисливою метою. Так, у 1867-1869 роках член Паризької академії наук Мішель Шаль подав у академію зібрання знайдених нібито листів Галілея, Паскаля, Ньютона та інших відомих особистостей, навіть листи Александра Македонського до Аристотеля. Причому сам Шаль був щиро впевнений у їхній справжності. Як з’ясувалося, всі ці документи були фальшивками, що за величезну суму продав Шалю шахрай Дені Врен-Люка, видавши за переклади з оригіналів.

Щоби перевірити достовірність письмових документів, аналізують мову, вивчають використану лексику, стиль письма, почерк. Наприклад, якщо в історичному документі трапляється слово, яке виникло пізніше, то це слугуватиме чітким сигналом, що документ — підробка.

Писемне джерело

Оскільки творцями всіх пам’яток минулого були люди, історичні джерела відображають їхнє бачення і сприйняття подій.

Із застереженням також варто ставитися і до праць істориків минулого: вони з різних причин були не завжди об’єктивними. Всі ми знаємо фразу, що «історію пишуть переможці». На жаль, вона має сенс щодо багатьох письмових історичних свідчень. Ті ж літописці, як правило, перебували на службі у князя, короля чи іншого правителя і про сучасні їм події писали так, аби догодити своєму покровителеві.

Унаслідок цього повну картину життя людей у певний період можна відтворити лише поєднуючи й порівнюючи інформацію з різних історичних джерел (щонайменше двох) та критично аналізуючи їх. Достовірну історичну інформацію, наявну в джерелах, можна використовувати лише після того, як дослідник відповідно її опрацює.

• Чому варто критично ставитися до історичних джерел?

Пам’ятка для дослідження історичного джерела

1. Уважно розгляньте джерело історичної інформації і встановіть, до якого виду історичних джерел воно належить.

2. Визначте, яку інформацію про минуле повідомляє це історичне джерело.

3. Уявіть, що вам потрібно дослідити запропоноване джерело детальніше: а) поміркуйте й запропонуйте запитання, які варто поставити для ґрунтовнішого дослідження джерела; б) висловте припущення, як і де можна довідатися інформацію про джерело за тими запитаннями, що ви запропонували.

4. Результати своєї роботи представте у класі.

ВИСНОВКИ

• Вивчення історичних джерел дає нам змогу відкрити багато сторінок нашого минулого. Саме завдяки їм ми знаємо те, що було в минулі давні часи, тому їхнє значення для історичної науки просто безцінне. Але навіть попри це історичні джерела треба розглядати з певною часткою скептицизму, ретельно перевіряючи їхнє походження та справжність.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Визначіть етапи роботи історика. Чим важливий кожен етап?
  • 2. Які перешкоди доведеться долати історику на шляху до створення правдивого дослідження?
  • 3. Чи можна стверджувати, що один вид історичного джерела інформативніший за інший?
  • 4. Що головне у будь-якому історичному джерелі?
  • 5. Чому необхідний критичний аналіз історичного джерела?
  • 6. Доберіть перелік історичних джерел, що розповіли б про ваше минуле. Які предмети, котрі є у вас вдома, можуть бути історичним джерелом?
  • 7. Поміркуйте. Чи відрізняються засоби пізнання науки «Історія» і навчального предмета «Історія»?
  • 8. Обговоріть. У чому полягає цінність кожного виду історичних джерел для дослідників: писемних, усних, візуальних, речових?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду