§ 20 НА СТОРОЖІ ПАМ’ЯТІ, або ЯКІ ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РІДНОГО КРАЮ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Роздивіться фотографії. Поміркуйте, чому зображені пам’ятки потребують захисту. У чому, на вашу думку, цей захист виявляється? Які пам’ятки архітектури та мистецтва є у вашому рідному місті (селі) або районному (обласному) центрі? Чи є ці пам’ятки історичними? Чому? Чому історичні пам’ятки завжди приваблюють туристів? Чи цікаво вам бувати біля історичних пам’яток?

Успенський собор Києво-Печерського монастиря.

Кам’янець-Подільська фортеця.

Парк «Софіївка» в Умані на Черкащині.

1. Чим вирізняється доля Успенського собору Києво-Печерського монастиря серед інших пам’яток архітектури?

В Україні, певно, не знайдеться людини, яка не чула б про чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру. Розташований він у Києві на дніпровських схилах. Заснований близько 1051 р., як гадають, Антонієм Печерським. Спершу монастир розташовувався в печерах — звідси й назва. Зміни в житті монастиря сталися, коли його очолив учень Антонія — Феодосій. Під керівництвом Феодосія розпочалося будівництво головного храму монастиря — собору Успіння Пресвятої Богородиці, або Успенського. За свідченням джерел, для будівництва було запрошено майстрів з Візантії. Будівельні роботи завершено в 1078 р. Те будівництво започаткувало перетворення монастиря на провідний осередок культурного життя княжої Русі-України. Навколо нього гуртувалися видатні церковні діячі, книжники, іконописці. У монастирі переписували книжки, створювали літописи, церковні та світські літературні твори, перекладали з інших мов богослужбові книги.

Запозиченим з латини словом архітектура, яке походить від грецького «будівничий», називають мистецтво будівництва споруд.

У наступні століття головний монастирський храм зазнавав змін. На початку 18 ст. його перебудували й по-новому прикрасили: церква, колись скромних розмірів, перетворилася на величну, розкішно оздоблену споруду, яка збереглася до 1940-х років. У 1941 р. собор зруйновано. Відбудовано впродовж 1999—2000 рр.

Слово ікона грецького походження. Іконами називають зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами найчастіше на кипарисових дошках.

Ікона Богородиці Печерської зі Святими Антонієм та Феодосієм Печерськими. Пам’ятка початку 12 ст.

Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Реконструкція будівлі 1078 р.

Готуючись до уроку, ви мали з’ясувати історію храмів своєї місцевості. Ознайомившись із «Пам’яткою», складіть розповідь про один з них.

ЯК ХАРАКТЕРИЗУВАТИ ПАМ’ЯТКУ АРХІТЕКТУРИ

Коли, ким, за яких обставин було збудовано архітектурну пам’ятку?

Як склалася доля історичної пам’ятки (чи збереглася вона неушкодженою, чи реставрована, чи цілком відновлена; яку роль відігравала пам’ятка в історії (яке її призначення); як охороняється сьогодні)?

Який вигляд пам’ятки ззовні та всередині?

Що вразило в пам’ятці найбільше?

Чому з-поміж історичних пам’яток, що збереглися до сьогодні, багато храмів? Чому такі пам’ятки відвідують туристи? У чому, по-вашому, виявляється дбайливе ставлення до пам’яток архітектури?

2. У чому унікальність Кам’янець-Подільської фортеці як пам’ятки оборонної архітектури?

Визначною пам’яткою оборонної архітектури України є Кам’янець-Подільська фортеця. Цю величну споруду на високому скелястому березі річки Смотрич будували протягом кількох століть. Фортеця була однією з найнеприступніших оборонних споруд Поділля. Турецький мандрівник Евлія Челебі, який подорожував Україною в 1656 р., писав: «Рівної їй немає не тільки у володіннях польських, але, мабуть, і в чеських, і в Шведській країні, і в державі Голландській, і в горах Німецьких». Від кінця до середини 16 ст. дерев’яні укріплення замінювали на кам’яні, потовщували та вивищували стіни, будували нові вежі тощо.

У середині 16 ст. фортеця набула вигляду, близького до сьогоднішнього. За формою вона стала витягнутим зі сходу на захід прямокутником, обнесеним високими стінами й вежами, кількість яких на ті часи досягала чотирнадцяти (нині фортеця має їх 11, дванадцята — Водяна — була розташована на березі Смотрича, з фортеці проглядається лише її зруйнований верхній ярус).

Карта Кам’янець-Подільської фортеці 1691 р.

Готуючись до уроку, ви мали з’ясувати історію фортець, замків, палаців свого краю. Складіть інформаційну замітку про одну з пам’яток свого краю для альбому «На сторожі пам’яті» за планом:

1. Коли й хто спорудив / створив пам’ятку?

2. Що в ній найбільше вражає?

3. Як складалася доля пам’ятки?

Чи в усі часи будівництво оборонних споруд було однаково важливим? Чому? Чому фортеці та палаци є культурним надбанням і потребують захисту? Чому чимало палаців стало музеями?

3. Чим вражає пам’ятка садово-паркового мистецтва — парк «Софіївка»?

Серед пам’яток, за якими Україну знають у світі, є й парки. Чи не найбільшу славу зажив парк «Софіївка», що в Умані на Черкащині. Його добре знають далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця 18 — першої половини 19 ст. Красу Софіївки створено працею сотень безіменних майстрів — селян Уманщини. Навіть таке «диво», як острів Кохання, що виглядає природно, гармонійно доповнюючи краєвид, є рукотворним. Острів насипали вручну, його береги, так само як і береги ставу, зміцнили гранітом.

Грот — печероподібна заглибина чи порожнина в земній корі природного або штучного характеру, печера.

В основу паркової композиції покладено сюжети з міфології Давньої Греції та Риму. Деякі куточки парку нагадують оселі грецьких богів, героїв, письменників та філософів.

Урочисто відкрита 1802 р., Софіївка й досі вражає тонким поєднанням природних і штучних, тобто створених людиною, елементів.

Парк був власністю польських магнатів Потоцьких. Названий Софіївкою на честь дружини графа Станіслава Потоцького — Софії. Автором проекту парку був польський офіцер Людвік Метцель. Під його безпосереднім керівництвом споруджено ставки, шлюзи, фонтани й водоспади, острів Анти-Цирцеї, підземна річка Ахеронт, мости, гроти, Єлисейські поля, дорожньо-алейна система, встановлено статуї.

Грот Фетіди (Венери).

Фонтан «Змія»

Тарпейська Скеля.

Готуючись до уроку, ви мали з’ясувати історію парків, садів, заповідників свого краю. Складіть текст до туристичного журналу із запрошенням відвідати одну з пам’яток.

Проведіть історичну вікторину «Що? Де? Коли?». Для цього на маленьких аркушах паперу запишіть по одному запитанню, що починаються відповідними словами, про історичні пам'ятки вашого рідного краю, про які йшла мова на уроці. Складіть усі запитання в капелюх або кошик. По черзі тягніть запитання для команд та відповідайте на них. Виграє та команда, яка дасть найбільше правильних відповідей.

Як ви думаєте, чи легко створити парк? Що треба для того, аби у вашому місті (селі) стало більше парків? Чому посадити дерево, за давньою мудрістю, є доброю справою?

Чому, подорожуючи, люди прагнуть передусім відвідати історичні пам'ятки? Як знайомство з ними збагачує наш досвід? Підтвердьте свої міркування прикладами.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за роботу в парах — по 1 балу за кожне завдання, за роботу в групі — по 3 бали за кожне завдання (максимальна оцінка за урок — 12 балів).

Оберіть одну з пам’яток вашого рідного краю. Складіть текст меморіальної дошки, що інформує гостей вашого міста / села про цю пам’ятку.

Гра-узагальнення «Жива пам’ять»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно