Історична пам’ять. Чому потрібно пам’ятати?
- 18-11-2022, 18:28
- 316
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Хлібовська, Крижановська 2022
§ 21. Історична пам’ять. Чому потрібно пам’ятати?
Разом із Кліо розгляньте картини Тараса Шевченка. Поміркуйте, чи можна стверджувати, що тут зображені «місця пам’яті». Опрацювавши матеріал параграфа, підтвердьте, чи спростуйте ваше припущення.
«Воздвиженський монастир у Полтаві», художник Тарас Шевченко
«Костел у Києві», художник Тарас Шевченко
1. Що таке історична пам’ять
Слово «пам’ять» походить від назви богині Мнемосіни. У грецькій міфології вона — богиня пам’яті, котра була матір’ю всіх дев’яти муз. За переказами стародавніх греків, Мнемосіна знала «все, що було, все, що є, все, що буде». Вона відкрила спосіб міркувати, обдумувати. Нині слово «пам’ять» вживається в багатьох значеннях.
Історична пам’ять — це знання та уявлення людей про спільне історичне минуле, що передаються від покоління до покоління. Формування уявлень про минуле виникає найперше завдяки особистому спілкуванню: старші покоління розповідають молодшим, що пережили родина, спільнота, місцевість протягом кількох десятиліть. Завдяки цьому людина набуває знань про те, що вважає важливим щодо місцевого минулого. Така пам’ять прив’язана здебільшого до місця, де ми народилися. Вона вбудовується в більші виднокола за допомогою освіти й надає можливість людині почуватися частиною спільноти.
Водночас, у кожного з нас залишаються в пам’яті відвідування історичних місць, пережиті події. Найміцніше зберігається те, що нас найбільше схвилювало. Так ми формуємо уявлення про світ, в якому живемо, який прагнемо зберегти і змінити на краще. Зазвичай людина уявляє собі минуле таким, яким бачать його спільноти, до яких вона належить. Проте важливо берегти пам’ять про рідних і близьких людей без огляду на їхні досягнення, становище у суспільстві, бо кожна людина жила, творила і привносила своє неповторне в історію родини, громади, держави. Відтак історія наших близьких і нашої країни не повинна забуватися, бо, руйнуючи і забуваючи минуле, ми втрачаємо своє історичне коріння.
- 1. Звідки походить слово «пам’ять»?
- 2. Що ми розуміємо під поняттям «історична пам’ять»?
- 3. Чому потрібно пам’ятати минуле?
Барвограй ідей
Готуючись до засідання історичного гуртка, Кліо ознайомилася з висловами відомих особистостей. Поміркуйте, що об’єднує ці твердження. Запропонуйте Кліо тему, яку можна було б розглянути на засіданні історичного гуртка, використовуючи зазначені цитати.
1. Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».
2. Марк Блок: «Незнання минулого не тільки шкодить пізнанню сучасного, але й ставить під загрозу всяку спробу діяти в сучасному».
3. Максим Рильський: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».
4. Михайло Грушевський: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою».
2. Яку роль відіграють «місця пам’яті»?
Не забути історичне минуле дозволяють «місця пам’яті». Вони різноманітні. «Місцем пам’яті» окремої людини найчастіше бувають фото, листи, подарунки. Ним може стати будь-яка речова, писемна пам’ятка або навіть слово. З плином часу «місця пам’яті» набувають для людини або групи людей значення певного символу — умовного знака, що відображає думку, почуття. Кожна спільнота має свої «місця пам’яті». До національних «місць пам’яті» належать назва держави та її атрибути — Прапор, Герб та Гімн України.
Усі, кому довелося побувати на екскурсіях у різних містах нашої країни та інших держав, звернули увагу на вказівники, котрі можуть розташовуватись обабіч доріг або неподалік історичних пам’яток. Їхнє призначення — скерувати гостей до об’єктів, які їм цікаво буде відвідати: музеїв, культових споруд, пам’яток архітектури. Вказівники повинні подати туристу потрібну інформацію.
Вказівники в місті Одеса
Використовуючи інтернет, дізнайтеся, чому так названі вулиці Одеси.
До прикладу, «місцями пам’яті» міста Луцька є замок Любарта, одна із небагатьох оборонних фортець, що збереглися до сьогодні; культові споруди в історичному центрі міста: домініканський монастир, синагога, лютеранська кірха, костел Святих Апостолів Петра і Павла. Вони свідчать, що в минулому тут жили представники різних етносів і віросповідань. Архітектурні споруди обласного центру Волині пов’язані з діяльністю відомих історичних постатей: громадського діяча Данила Братковського, письменниці Лесі Українки.
- 1. Що таке «місця пам'яті»?
- 2. Яке призначення табличок-вказівників?
- 3. Назвіть «місця пам’яті» міста Луцька.
Острів цікавинок
Чи знаєте ви, що в житловому мікрорайоні міста Луцька, названого «33 кварталом», розташований найдовший будинок у Європі? Він прямою лінією розтягнувся на 1750 метрів, а з «відростками» його довжина складає 3029 метрів! До його складу входить сорок окремих будинків. Побачивши його, Кліо порівняла цю архітектурну споруду зі стільниками у бджолиному вулику. Розгляньте фото 33 мікрорайону, зроблене із висоти пташиного польоту, і будову бджолиного вулика. Підтвердьте чи спростуйте думку Кліо.
33 квартал міста Луцька з висоти пташиного польоту
Стільники у бджолиному вулику
3. Як формувати культуру пам’яті
Усі ми є часточками великої спільноти, яка живе в часі й просторі та об’єднує не тільки живих, а й померлих. Щоб усвідомити це, ми вивчаємо історію в школі, ходимо на екскурсії в музеї, переглядаємо історичні кінофільми, читаємо історичні твори. Пам’ятати — це означає дивитися вперед, намагатися долати перешкоди, прагнути порозумітися і зберегти «місця пам’яті».
Жителі міст і сіл найчастіше поширюють відомості про дату їхнього виникнення та засновників, про події, які впливали на їхнє існування у просторі і часі. З цією метою вони реставрують давні споруди, утримують краєзнавчі музеї, поширюють інформацію про відомих земляків. Важливо, щоб місцева влада і кожен житель громади дбали про чистоту вулиць, налагодили догляд за громадськими і житловими спорудами, парками, скверами. Це є кропітка і щоденна робота. Напевно, кожному з нас з гордістю доводилося розповідати цікавинки з історії свого населеного пункту. Людина зазвичай запам’ятовує те, що її найбільше здивувало чи спонукало задуматися. Тому в занедбаних поселеннях для їхніх мешканців та гостей «місцями пам’яті» мимоволі стають брудні вулиці, руїни будівлі, погані дороги, а не те, чим можна пишатися.
Держава Україна сприяє формуванню культури пам’яті населення. З цією метою вона увічнює імена осіб, котрі прославили або захистили свою Батьківщину; утримує музеї, архіви, бібліотеки, де зберігаються артефакти; виділяє кошти на реставрацію історичних пам’яток, фінансує видання книг, навчає української мови, яка дозволяє порозумітися. Водночас створюються закони, дотримання яких допомагає зберегти і повернути в Україну пам’ятки, втрачені за різних обставин.
- 1. Що для вас означає поняття «пам’ятати»?
- 2. Якими засобами спільноти намагаються поширювати культурні надбання своєї місцевості?
- 3. Що робить держава для формування культури пам’яті?
З джерела народної мудрості
«Пізнай свій край... себе, свій рід, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя» (Григорій Сковорода).
Чи погоджуєтеся ви з цим роздумом мандрівного філософа? Свою відповідь сформулюйте за алгоритмом: «Вважаю, що ...», «Напевно варто було б ...», «Для мене пам’ятати означає ...».
Галявина творчості
У кожному населеному пункті є особливі для нього «місця пам’яті». Створіть і ви презентаційну візитівку «Місця пам’яті» мого міста / села».
Коментарі (0)