Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу і на теренах України
- 17-11-2022, 23:16
- 595
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Сорочинська 2022
§ 10. Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу і на теренах України
За цим параграфом ви зможете:
- простежити, як виник сучасний календар;
- дізнатись, як у сучасному світі здійснюють лічбу років;
- з’ясувати, як змінювалися способи виміру часу.
Пригадайте!
- 1. Що таке історична періодизація?
- 2. Що вивчає наука історія?
1. Як виник сучасний календар
Відколи існують люди, вони відстежують регулярні зміни у природі. Вміння помічати зміни пір року, сезонні міграції тварин, на яких вони полюють, час, коли достигають плоди та фрукти, були запоруками їхнього виживання.
Землероби, які мешкали на берегах рік, відстежували їхні розливи. Так і виник один із перших у світі календарів. Це відбулося у Стародавньому Єгипті приблизно у III тис. до н. е. Цією країною пустель протікає велика річка Ніл. Її значення для цієї країни було таким важливим, що Єгипет називали «даром Нілу». Щороку в той самий час — коли на небі з’являлася зірка Сиріус — відбувалася зміна сезонів за давньоєгипетським календарем.
Ніл розливався. Його води приносили родючий чорний мул, який залишався, коли вода спадала. Маючи потребу відстежувати розливи Нілу, давньоєгипетські жерці створили календар.
Календар Стародавнього Єгипту поділяв рік на три сезони: час розливу Нілу, сезон сівби та сезон засухи; дванадцять місяців по тридцять днів. Усього це було 360 днів. Ще п’ять днів додавали окремо в кінці року. Рік за цим календарем був на день коротшим від астрономічного. Єгиптяни користувалися цим календарем тисячі років, а згодом його запозичили давні римляни. Новий календар упровадили 1 січня 45 р. до н. е., за правління римського імператора Юлія Цезаря, тому календар стали називати юліанським. Він був точнішим, аніж давньоєгипетський — за ним рік тривав 365 днів і 6 годин. Кожні 4 роки з цих 6 годин утворювалась одна додаткова доба — 366-та. Рік із 366 днів називався високосним.
Календар — система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на циклі зміни пір року, пов’язаному із обертанням Землі навколо Сонця та фазах Місяця.
Фрагмент давньоримської мозаїки, присвяченої дванадцятьом місяцям року. Тут зображено жовтень
Цікаво знати
Тиждень придумали ще шумери — народ, який у IV—III тис. до н. е. мешкав у Межиріччі — регіоні, де протікають річки Тигр та Євфрат. Його запозичили інші держави світу, зокрема й Римська імперія.
Цікаво знати
Світові цивілізації створили місячні, сонячні або місячно-сонячні календарі, в яких рік складався зазвичай із 365 діб. Щоправда, певні календарі були трохи складнішими. Наприклад, цивілізації Центральної Америки — мая та ацтеків — послуговувалися двома календарями: в одному календарний цикл складався з 260 днів, а в іншому — з 365. Разом вони утворювали 52-річний цикл, а для датування триваліших проміжків часу в цих цивілізацій діяв так званий «довгий календар».
Повний цикл обертання Землі навколо Сонця називають роком
Рік за юліанським календарем був довшим за астрономічний. Кожні 128 років накопичувалася одна доба різниці між календарним та астрономічним роком. У XVI ст. виявилося, що юліанський календар відстає від астрономічного на 10 днів. Щоб це виправити, у 1582 р. Папа Римський Григорій XIII ухвалив рішення про заміну юліанського календаря на новий, який на його честь було названо григоріанським. Цим календарем нині користуються в усьому світі. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 діб 5 годин 49 хвилин і 12 секунд. Він, як і юліанський, має систему високосних років. Православна Церква і досі користується юліанським календарем. Дотепер між двома календарями накопичилася розбіжність, що становить 13 днів. В Україні остаточний перехід на григоріанський календар відбувся у 1918 р.
• З появою якої зірки на небі давні єгиптяни пов’язували початок розливу Нілу?
2. Історія систем літочислення
Календар дає змогу визначати тривалість року і розбивати його на менші відрізки: місяці та тижні. Але як рахувати самі роки? Система сучасного літочислення була створена у 525 році. Вона була пов’язана з виникненням християнської релігії. Серед християн було прийнято вести відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли народився Ісус Христос. Ця система літочислення поширилася в багатьох європейських країнах; почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Її використовують навіть у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення.
У мусульман діє місячний календар, рік у якому на 10-11 днів коротший за григоріанський, а відлік років ведуть від 622 року за григоріанським календарем — часу переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини.
До впровадження сучасної системи літочислення відлік років у історії кожен із давніх народів вів по-своєму. Тому вченим дуже важко встановити, коли сталася та чи інша подія. Відомо понад 200 різних способів літочислення. У Стародавньому Єгипті роки починали рахувати від початку правління нового фараона, в Японії — з моменту вступу на престол імператора. Євреї рахували роки від дати створення світу, яка відповідає 3761 р. до н. е. за григоріанським календарем.
У Давній Греції відлік років вели від першої Олімпіади, а в Давньому Римі — від заснування міста Рима. У Китаї час довго відраховували від першого року правління першого імператора. Роки складалися у 12-річні цикли, в яких кожен рік мав свою тварину-символ: миша (пацюк), бик (корова, віл), тигр, заєць (кролик), дракон (крокодил), змія, кінь, вівця (баран), мавпа, курка (півень), собака, свиня (кабан). Цю систему використовували й у інших країнах Далекого Сходу: В’єтнамі, Кореї, Японії.
12-річний цикл китайського місячного календаря
Русь-Україна перейняла систему літочислення Візантійської імперії, яку вели від створення світу, що відповідала 5509 р. до н. е. за сучасним календарем.
• Від якої події розпочинається відлік нашої ери?
3. Вимір часу в давнину
У давнину люди визначали пору доби за положенням Сонця, Місяця та зірок. У Стародавніх Межиріччі, Єгипті та Греції день від сходу до заходу Сонця ділили на 12 рівних проміжків. Оскільки тривалість сонячного дня в різні пори різна, то й ці умовні «години» були різними за довжиною. У Стародавньому Римі запровадили поділ доби на 24 рівні години, а початок доби наставав не зі сходом Сонця, як раніше, а опівночі.
Давньоєгипетський сонячний годинник, сер. II тис. до н. е. В отвір вставляли вертикальну палицю — гномон, тінь від якої падала на позначки. Так відмірялись години
Давньоєгипетський водяний годинник (грецькою — «клепсидра»), III ст. до н. е. Вода виливалась з посудини за певний проміжок часу
Вогняний годинник, у якому свічки поділені на рівні частини. Кожна відмічен чаастина згорає за однаковий проміжок часу
У Стародавніх Єгипті та Межиріччі у II тис. до н. е. придумали сонячний та водяний годинники. У Стародавніх Індії та Китаї часто використовували вогняні годинники. У них, наприклад, палички пахощів, ґніт або свічка згорали за визначений проміжок часу.
У середньовічній Європі широко використовували піскові та водяні годинники, а в XIV ст. тут навчилися виготовляти і механічні годинники. Спочатку в них не було циферблатів — про час сповіщав дзвін, а точність була до 15 хвилин. Такі годинники встановлювали на часових вежах і ратушах міст.
У XVIII ст. для моряків було винайдено хронометр — дуже точний годинник, який майже не піддавався впливу навколишнього середовища
Пісковий годинник із території сучасної Німеччини, перша чверть XVI ст.
Стара Ратуша в Мюнхені, збудована у XIV ст., сучасний вигляд. Частиною міської ратуші зі середньовіччя неодмінно була годинникова вежа
Виставка «Час та буденні речі: з історії годинників» у Вінницькому краєзнавчому музеї
У XVII ст. було винайдено механічний годинник, хід якого регулювали маятником. На момент винаходу маятникові годинники були найточнішими у світі. Приблизно того самого часу годинники обладнали хвилинною стрілкою. Невдовзі було винайдено ще точніший механізм, у якому маятник заміняла пружина.
Годинник із маятником, XIX ст.
У XX ст. почали випускати точні електронні годинники, принцип роботи яких ґрунтується на природній вібрації у кристалах кварцу, тому їх ще називають кварцовими. Найточнішими у світі вважають атомні годинники, які у наші дні постійно удосконалюють. Принцип їхньої роботи спирається на рухах найменших у світі частинок — атомів.
• Уявіть, що ви мешкаєте у стародавні часи, коли ще не було винайдено жодного пристрою для виміру часу. Як ви спробували б дізнатися, котра зараз пора доби? Також висловіть припущення, для чого вам було потрібне це знання.
ВИСНОВКИ
• Історія сучасного календаря розпочалася ще у Стародавньому Єгипті.
• Сучасний календар — григоріанський — виник у XVI ст.
• У сучасній системі літочислення датою відліку є рік народження Ісуса Христа, а історично побутували різні системи літочислення.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. З якою метою було винайдено перший календар?
- 2. Наведіть приклади різних систем літочислення.
- 3. Розкажіть про систему літочислення, якою користуються в Україні.
- 4. Розпишіть один календарний місяць, позначивши на ньому важливі для вас події. Зробіть висновок, яку роль відіграє календар у житті людей.
- 5. Розташуйте перелічені календарі у порядку виникнення: юліанський, григоріанський, давньоєгипетський.
- 6. Створіть лепбук на тему «Як у минулому люди вимірювали час».
- 7. Підготуйте невелике дослідження: дізнайтесь, які календарні системи були у світі, та простежте, чи є між ними щось спільне.
Коментарі (0)