Войти
Закрыть

Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті

5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Сорочинська 2022

 

§ 18-19. Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті

За цим параграфом ви зможете:

  • скласти уявлення, що таке історична пам’ять, як вона формується.

Пригадайте!

  • Яка наука вивчає діяльність людей у минулі часи?

1. Історична пам’ять

У окремої людини, в людського колективу, у більшої чи меншої спільноти, народу, в цілої держави, регіону, де співіснує кілька держав — є своє минуле. У тому, де проходять кордони між державами, який народ або народи мешкають на конкретній території, є свої історичні причини.

І окремі люди, і людські спільноти мають певні уявлення про свою історію, історію свого краю, держави, про те, як минуле вплинуло на їхнє теперішнє. Сукупність цих уявлень та спричиненої ними поведінки називається історичною пам’яттю.

Історична пам’ять — це сукупність уявлень людських спільнот про власне минуле.

Культура історичної пам’яті — система норм та цінностей, заснована на уявленнях про минуле, сформованих завдяки спеціальним установам (дослідницьким центрам, музеям, бібліотекам, архівам, органам державної адміністрації) та заходам.

Місця пам’яті — цей термін позначає не місця як такі, а будь-які предмети та людей, що певним чином стосуються історичної пам’яті.

Історична пам’ять — це те, як люди уявляють своє минуле. Ці уявлення часто дуже відрізняються від того, що насправді відбувалося багато років тому. Зазвичай вони яскраві, образні, мають чіткий усталений поділ на добро та зло, і цей поділ не прийнято піддавати сумніву.

Історична пам’ять — вагома складова того, до яких спільнот зараховує себе людина і як самі ці спільноти бачать себе у світі.

Історична пам’ять складається з багатьох компонентів: із сімейних розповідей про минуле, зі шкільних уроків історії, з художніх творів і науково-популярних творів, з телепередач — як розважальних, так і документальних, з особистого досвіду, із участі у певних церемоніях та заходах, присвячених подіям минулого, із відвідин пам’ятних місць, із назви вулиці, на якій виросла людина (якщо ця назва пов’язана з історією) тощо. Можна сказати, що будь-яка інформація про минуле впливає на формування історичної пам’яті людини.

Церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку — приклад підтримання історичної пам’яті

Історична пам’ять є підґрунтям для того, щоб люди усвідомлювали свою належність до нації, формування почуття патріотизму, адже це — і гордість за подвиги та здобутки предків, і сум через їхні невдачі й поразки.

Цікаво знати

Наприкінці XX ст. сформувався новий напрям історичних досліджень — дослідження пам’яті (memory studies). Цей напрям вивчає не самі історичні події та явища, а їхній образ у пам’яті людей.

2. Формування історичної пам’яті

Чи не кожна держава у світі піклується про формування та підтримання історичної пам’яті. Вона керує такими установами, як архіви, бібліотеки, музеї, історико-архітектурні заповідники, без погодження з державними органами, владою та органами місцевого самоуправління не встановлюють пам’ятники.

Національний музей Голодомору-геноциду

Плакат, присвячений акції на вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору — геноциду українського народу

• Висловіть власні припущення, як участь у таких акціях сприяє формуванню історичної пам’яті.

Цікаво знати

В Україні працює спеціальна установа, яка займається питаннями формування історичної пам’яті — Український інститут національної пам’яті. Його співробітники та співробітниці створюють навчальні й науково-популярні матеріали, що поширюють інформацію про історію України.

• Ознайомтеся з офіційним вебсайтом Українського інституту національної пам’яті за посиланням: https://uinp.gov.ua/ Яким історичним темам присвячено його матеріали? Які напрямки роботи цієї установи ви можете назвати, ознайомившись із її офіційним вебсайтом?

«Голодний дух» — анімаційний фільм

Держава оголошує певні дати національними святами або пам’ятними днями, фінансує проекти, пов’язані з увічненням історичних подій та постатей, спорудження нових установ, що популяризують пам’ять про історичні події, а також історичні дослідження. Державні органи контролюють якість шкільних підручників з історії.

У такий спосіб держава долучається до формування історичної пам’яті.

Рівні історичної пам’яті:

  • 1. Офіційний (те, як держава та її представники пояснюють минуле).
  • 2. Неофіційний (уявлення про історичні події та явища, представлені у повсякденному житті).

Держава часто використовує історичну пам’ять для того, щоби довести своє право на існування, а іноді — ще й аби заявити про свої претензії на більшу вагу у світі, території інших держав, котрі, як вона вважає, «справедливо» мають належати їй. Наприклад, після завершення Першої світової війни (1914-1918) було укладено низку міжнародних договорів, що творили Версальсько-Вашингтонську систему облаштування світу. Цілі народи були оголошені винуватцями розв’язання цієї війни, що викликало їхнє обурення, бо саме ці народи скинули ті уряди та політичні режими, які розпочали Першу світову війну. Також без погодження з їхніми народами було змінено кордони. Це закарбувалося в історичній пам’яті як глибока образа і призвело до того, що народи цих держав прагнули нової війни для досягнення «справедливості». Цим скористалися нечесні політики для того, щоби прийти до влади.

Уперше могилу невідомому солдату облаштовано після Першої світової війни в Парижі

Прикладом об’єднання завдяки історичній пам’яті стало гасло вшанування жертв Другої світової війни (1939-1945) «Ніколи знову».

Робота з джерелами

На полях Фландрії

На полях Фландрії розквітли маки

Поміж хрестів, ці квіти — знаки,

Де ми спочили; А у небі

Птахи співають і далебі,

Хоч їх не чути крізь атаки.

Нас вбито.. Кілька днів тому

Ми вірили, чекали сонця крізь пітьму,

Любили нас і ми кохали, тепер ми прах

На Фландрії полях.

Завершіть за нас битву з ворогами:

Передаєм вам слабнучими руками

Наш смолоскип; Ви піднесіть його у вись,

Бо не намарно жили ми і мріяли колись,

А зараз проростаєм маками крізь прах

На Фландрії полях.

автор Джон Маккрей

переклад Павла Береста

1. Які квіти згадані у вірші?

2. Якій темі присвячено цей вірш? Яких історичних подій він стосується?

3. Яке враження справив на вас цей вірш?

Інший символ колективної історичної пам’яті — червоний мак — народився у Першу світову війну. Канадський військовий хірург Джон Маккрей на пам’ять про свого загиблого товариша у 1915 р. написав вірш «На полях Фландрії» (Фландрія — регіон Бельгії, де у Першу світову війну розгорнулися жорстокі бої). Після війни використаний у вірші символ — квітка маку — став символом жертв не лише Першої світової війни, а й усіх загиблих у війнах, що відбувалися після 1914 року.

3. Міфи в історії

Історична пам’ять закарбовує у свідомості людей яскраві символи та образи, пов’язані з минулим. Деякі з них, багаторазово відтворюючись та поширюючись на максимально широке коло людей, перетворюються на історичні міфи. Історичний міф — це спрощене емоційне популярне уявлення про історичні події, постаті або явища.

Історичні міфи, попри те, що вони нерідко далекі від реальності, можуть і не завдавати великої шкоди, але нерідко нечесні політики використовували їх для своєї вигоди, маніпулюючи історичною пам’яттю (наприклад, міф про історичну єдність різних народів, про те, що певна держава має «історичне право» на території іншої держави) й у такий спосіб спонукає людей до вигідних їм дій.

Національний заповідник «Хортиця»

Деякі вчені вважали, що історичні міфи потрібно знищувати, оскільки вони нібито спотворюють розуміння історії. Проте на практиці виявилося, що знищити історичний міф неможливо: люди завжди матимуть власні емоційні уявлення про минуле, і неможливо зробити так, аби весь народ вивчав історію так само глибоко, як це роблять учені. Тим більше, що вчені-історики не захищені від того, щоб не піддатися впливу історичних міфів. Так виявилося, що історичний міф неможливо викорінити — лише витіснити його новим.

4. Усна історія

Одним із важливих видів історичних джерел є усні джерела. Це — свідчення про минуле, які можуть розповісти люди. Також усні історичні свідчення можуть бути джерелом інформації про функціонування історичної пам’яті. Це досліджує напрям історичних досліджень, відомий як усна історія. Історики, котрі займаються дослідженнями у цьому напрямку, часто цікавляться не самим минулим, а тим, як його запам’ятали та яку оцінку дали йому люди. Так, наприклад, у рамках усної історії історики досліджують чутки: як вони поширюються у людських спільнотах та як впливають на поведінку людей.

Для збору свідчень усної історії дослідники розробляють спеціальні опитувальники, проводять інтерв’ю, які записують за допомогою технічних засобів. Такі дослідження, коли їх проводять з метою збору фактів, потребують уважного аналізу до зібраних матеріалів, оскільки людська пам’ять буває ненадійною.

Усна історія — напрям історичних досліджень, що займається збором і аналізом спогадів у свідків історичних подій.

Інтерв’ю — побудована за певним планом бесіда між інтерв’юером (особа, яка ставить питання) та респондентом, з обов’язковою фіксацією відповідей.

Дослідник бере інтерв’ю у рамках дослідження усної історії

 Складіть узагальнений висновок щодо того, як треба проводити інтерв’ю.

Робота з джерелами

Витяг із правил проведення інтерв’ю для дослідження усної історії.

  • активно слухати;
  • не перебивати оповідача;
  • підтримувати його оповідь;
  • дати зрозуміти співбесідникові: все, що він розповідає — вас цікавить (перепитуйте);
  • під час зупинок / запинань: підбадьорювати оповідача, стимулювати до продовження розповіді;
  • завершення фази інтерв’ю — почекати, доки оповідач сам дасть зрозуміти, що оповідь закінчена.

ВИСНОВКИ

• Історична пам’ять представляє панівні у суспільстві уявлення про його минуле;

• Історичний міф — це узагальнені популярні образи історичних подій та постатей, що завжди наявні в історичній пам’яті.

• Усна історія — напрям досліджень, який дає змогу збирати усно історичні фактичні джерела, а також досліджувати історичну пам’ять.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Поясніть, як ви розумієте термін «історичний міф».
  • 2. Що досліджує усна історія?
  • 3. Як пов’язані між собою історична пам’ять та історичні міфи?
  • 4. Наведіть приклади тих чинників, які впливають на формування історичної пам’яті.
  • 5. Проведіть у класі дискусію щодо того, чи можна вважати історичні міфи цілковито негативним явищем.
  • 6. Проведіть власне дослідження з усної історії. Оберіть історичну тему, складіть перелік питань та проведіть інтерв’ю. Представте результати свого дослідження у класі.
  • 7. Як ви розумієте поняття «історична пам’ять»? Як вона може впливати на життя людини?
  • 8. Український історик М.С. Грушевський казав: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою». Як ви можете прокоментувати таке твердження?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду