§ 22 ЩОБ КОЗАЦЬКА СЛАВА ПОВІК НЕ ПРОПАЛА, або ЯК ІСТОРИКИ ДОСЛІДЖУЮТЬ КОЗАЦЬКУ ДОБУ

Роздивіться малюнки С. Васильківського. На яких з них зображено українських козаків? Які деталі свідчать про це? Які риси вдачі козаків утілив художник? Чи вважаєте ці риси чеснотами? Хто з діячів історії України, на вашу думку, уособлював козацький характер? Як козацький характер пов’язаний із подіями козацької історії? Як ви думаєте, чи знав художник про події козацької епохи? Як, по-вашому, він до них ставився? Про які події козацької історії знаєте ви? А звідки про козацьку добу довідуються історики?

1. Хто уславився як найвидатніший козацький літописець?

За козацьких часів на українських землях, як і за княжої доби, створювали літописи. Слави найвидатнішого козацького літописця зажив Самійло Величко. У своєму ґрунтовному літописі він оповів про найважливіші події від 1648 р. до 1700 р. з історії Національно-визвольної війни й Української козацької держави, навів чимало документів тих літ, свідчення очевидців, життєписи гетьманів проілюстрував портретами. Праця над літописом була копіткою й довготривалою. Боячись припуститися помилки, Самійло Величко перевіряв кожен із документів, користувався багатьма писемними джерелами, зокрема й чужоземними. Останні частини літопису зі слів автора дописували його учні, бо літописець утратив зір, роками працюючи над книгою.

Тривалий час праця Величка залишалася в рукописі. Видруковано її було в 19 ст. — без закінчення та з прогалинами. Одначе й пошкоджений літопис є безцінним джерелом із вивчення української історії.

Титульний аркуш літопису Самійла Величка.

Назва літопису починається словами: «Сказання про війну козацьку з поляками...». А далі визначено основну тему (Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького), вказано ім’я автора (Самійло Величко), згадано його колишню посаду — «канцелярист Війська Запорізького», місце і час написання твору (село Жуки уїзду Полтавського року 1720 р.).

Прочитайте уривок з літопису Самійла Величка і дайте відповіді на запитання: 1. Про яку історичну подію йдеться в уривку? Коли вона відбулася? 2. Які деталі в розповіді літописця видалися вам найцікавішими? 3. Які історичні факти, наведені літописцем, найбільше могли зацікавити художника С. Васильківського? Чому?

«Запорізьке військо одностайно й одноголосно назвало Хмельницького своїм гетьманом і 19 квітня постановило й обіцялося стояти за нього у війні з поляками, навіть якщо треба буде головами накласти. Після цієї постанови вислано січового писаря з іншим значним товариством, щоб вони взяли і принесли на раду військові клейноди. Посланці все те виконали, вказані клейноди принесли на раду й вручили їх зараз же Хмельницькому. А ті клейноди були такі: дуже гарна королівська золотописна корогва, дуже модний бунчук з позолоченою галкою й деревцем, дуже майстерно зроблена й оздоблена коштовним камінням срібна позолочена булава, срібна військова печатка та нові мідяні великі котли з довбишем. До того всього приставлено було три легкі польові гармати з додачею до них пороху й куль, з амуніцією і пушкарями.

Коли вибрали Хмельницького на гетьмана, військо привітало його в честь гетьманства і висловило загальне бажання й готовність іти на війну... Після того гучно випалили з усіх гармат, а було їх біля п’ятдесяти. Затим гримнули зі своїх мушкетів всі піші, що стояли в лаштунках посеред січового майдану й за Січчю, — налічувалося їх більше десяти тисяч. Так палили з гармат і мушкетів тричі, а тоді розійшлися на свої обіди по куренях».

Клейноди — відзнаки, які символізували козацьку владу. До клейнодів належали корогва (прапор), бунчук, булава та печатка з гербом. Булава була символом гетьманської влади.

Назвіть три події козацької історії, які, на вашу думку, гідні бути засвідчені в літописі. Чому обрали саме ці події?

2. Кого називають історичними постатями і на підставі чого визначають роль таких людей в історії?

Таких людей, імена і вчинки яких засвідчені джерелами і діяння яких впливали на перебіг історичних подій, називають історичними постатями (або особами). Погортайте сторінки підручника й назвіть імена історичних постатей, про які йшлося на попередніх уроках.

Ви вже знаєте, що історичною постаттю, чиє ім’я стало символом доби козацтва, є Богдан Хмельницький. Пригадайте, що знаєте про нього, якими подіями він уславив своє ім’я.

Збереглася ікона Покрови Богородиці з портретом Богдана Хмельницького. Гетьмана на ній зображено в отороченій чорним хутром червоній шапці, прикрашеній білими перами, в атласному жупані й накидці з широким чорним хутряним коміром, з булавою в лівій руці. Портрет гетьмана привертає увагу поставою та поглядом, у яких відчувається гідність і впевненість. На іконі Б. Хмельницький молодий, повний сил і здоров’я. Ікона зберігається в Національному художньому музеї України в Києві.

1. Роздивіться ілюстрацію. Кого зображено на ній? Чому, окрім Божої Матері, на іконі зображено постаті звичайних людей? Як ви гадаєте, чим заслужив таку честь гетьман Богдан Хмельницький, якого зображено праворуч на другому плані? Чому ця ікона є цінним історичним джерелом? На підставі чого історики з’ясовують роль постатей у перебігові історичних подій? 2. Доберіть кілька аргументів для обґрунтування відповіді вашої групи на запитання «Чи свідчить про роль особистості в історії той факт, що вона стала героєм мистецького твору?». Аргументи якої групи видалися найпереконливішими?

«Покров Богоматері» з портретом Богдана Хмельницького з Покровської церкви с. Дешки (Богуславський р-н Київської обл.) — найвідоміша ікона «Покрови» з поширених в Україні від 13 ст.

Дари в Чигирині 1649 р. Офорт Т. Шевченка. Турецький, московський та польський посли в очікуванні на рішення козацької ради.

3. Що джерела розповідають про гетьмана Івана Мазепу?

Ще однією непересічною історичною постаттю доби козацтва є гетьман Іван Мазепа. Свідчення про цього діяча так само залишив Самійло Величко.

Іванові Мазепі випало гетьманувати, коли посилився наступ на незалежність Української держави з боку російського царя. Крок за кроком Гетьманщина з вільної держави перетворювалася на залежну область держави «його царської величності». Щоб відновити державну самостійність козацької України, гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися з війни між Росією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. (У жовтні 1708 р. між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою козацька Україна мала стати незалежною державою). Проте намірам Мазепи здійснитися не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. Гетьман змушений був покинути рідну землю. На чужині того-таки року він помер.

Портрет Івана Мазепи з Дніпропетровського художнього музею.

Із джерел довідуємося, що Іван Мазепа здобув гарну освіту: спершу навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом поглиблював знання, подорожуючи Німеччиною, Італією, Нідерландами. Гетьман володів десятьма мовами. Здобувши гетьманську булаву, особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, мистецтва, книгодрукування Іван Мазепа вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Коштом гетьмана було, зокрема, споруджено кілька десятків нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби. Про високий рівень освіченості Івана Мазепи та його великий політичний досвід свідчать спогади французького дипломата Жака Балюза, який 1704 р. зустрічався з Мазепою.

Доведіть або спростуйте твердження, що піклування гетьмана Івана Мазепи про духовне життя українців було виявом його любові до України.

Прочитайте оповідання за ролями.

Дійові особи інсценізації: 1) Іван Мазепа — гетьман Лівобережної Гетьманщини; 2) Жак Балюз — французький дипломат, гість гетьмана, який залишив спогади про зустріч з Іваном Мазепою; 3) автор.

Підготуйте в групах розповідь про Івана Мазепу від імені французького посла за планом: 1. Що вразило Жака Балюза під час зустрічі з українським гетьманом? 2. Чому про гетьмана Мазепу французький посол залишив свідчення? 3. Чому Мазепа опікувався розвитком української освіти та мистецтва?

ХРАМ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ

Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під’їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Усе - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, — свідчило про витончений смак і добру освіту господаря.

Іван Мазепа вразив гостя бездоганною латиною. «Досконалим знанням цієї мови гетьман може суперничати з найкращими нашими богословами», — подумки відзначив чужоземний посланець.

Трохи згодом, оглядаючи палац, посол переконався, що козацький гетьман вільно володіє кількома мовами: з лікарями-німцями він спілкувався німецькою, з італійськими майстрами — італійською.

— Де ви так добре навчилися мов? — запитав гість.

Гетьман розповів, що навчався в Києво-Могилянській академії та в одному з європейських університетів, відвідав чимало країн.

— Завітаймо до моєї бібліотеки, — запропонував він послові. — Книжки, як вірні друзі, багато можуть повідомити про подорожі, смаки та вподобання своїх власників.

Французький посол побачив найкраще в Україні зібрання книг багатьма мовами світу. Проте не ошатні палітурки привернули його увагу. В око впало порожнє місце на одній з полиць.

— Вам цікаво дізнатися, яка книжка тут стояла та куди вона поділася? — перехопивши погляд гостя, запитав господар.

Із відповіді посол довідався, що йшлося про книгу Святого Письма, створену понад сто років тому в Пречистенському монастирі, що в Пересопниці.

— Писано цю книгу українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, — розповідав гетьман. — Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові в Переяславі.

Із задоволенням згадував французький посол про гостину в палаці Івана Мазепи. Перебуваючи в Україні, довідався також про споруджені коштом гетьмана церкви в Батурині, Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Глухові. Переконався, що гетьман щиро дбав про українську культуру.

Пересопницьке євангеліє 1556—1561 рр.

1. Чим художній текст оповідання відрізняється від науково-популярного, яким написані пункти параграфа?

2. Які деталі в оповіданні є справжнім історичним фактом, а які — вимислом автора?

Проведіть гру «Правда — неправда». Для цього підготуйте по два запитання, які починаються словами «Чи правда, що...» і стосуються козацької доби. Умовою гри є те, що одне із запитань передбачає позитивну відповідь («Правда»), а інше — заперечну («Неправда»). Наприклад: «Чи правда, що свідчення про козацьку військову майстерність залишив французький інженер?» (Так. Цінним джерелом козацької історії є книжка французького інженера Гійома Левассера де Боплана). «Чи правда, що козаки мали підводний флот?» (Ні. Козаки лише вміли тривалий час перебувати під водою, тримаючи в роті порожнисту очеретину так, щоб її кінець здіймався над водою). Обміняйтеся запитаннями в парах або позмагайтеся між рядами на кращого знавця козацької історії.

Збереглося українське прислів'я: Від Богдана до Івана не було гетьмана. Чи випадково в ньому згадано саме про цих гетьманів? Чому народні твори свідчать про гетьмана Івана Мазепу як про спадкоємця справи Богдана Хмельницького? Що спільного та відмінного в історичній долі гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Накресліть лінію часу, позначте вказані дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Пересопницьке євангеліє, що зберігалося в книгозбірні Мазепи, було передане 1701 р. в Переяславський Вознесенський собор, збудований коштом гетьмана. Скільки років було книзі, коли Мазепа передав її до Переяслава, якщо написано її в 1561 р.?

2. Виберіть речення, у яких ідеться про гетьмана Богдана Хмельницького, а в яких — про Івана Мазепу.

1) У 1648 р. очолив Національно-визвольну війну.

2) Гетьманував наприкінці 17 — на початку 18 ст.

3) Для визволення України з-під влади московського царя уклав спілку зі шведським королем.

4) Зажив слави будівничого української культури, на розвиток якої давав кошти з державної скарбниці та свої власні.

5) Його діяльність протягом першого року Національно-визвольної війни сприяла утворенню української козацької держави.

6) Був першим керівником козацької держави Війська Запорізького — гетьманом, маючи найвищу владу в ній.

3. Популярність українського гетьмана Богдана Хмельницького в народі була настільки великою, що він став героєм народних пісень, дум, переказів. Чим Богдан Хмельницький зажив всенародної шани?

4. Чому свідчення джерел про історичних діячів бувають суперечливими?

Роздивіться картину, прочитайте коментар до неї і дайте відповіді на запитання.

Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Івана Сірка написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мегмеда IV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому, «непереможному лицареві», запорожці на чолі з І. Сірком склали того дотепного листа.

Іван Сірко (бл. 1610—1680) — найвідоміший кошовий отаман за всю історію Запорізьких Січей. Він провів понад 60 битв проти військ Османської імперії та Кримського ханства і жодного разу не зазнав поразки. Своїми походами І. Сірко зажив слави непереможного полководця. Іван Сірко ще за життя став героєм багатьох легенд, чимало з яких записав відомий історик, дослідник історії козацтва Дмитро Яворницький.

Подейкували, що Сірко із зав’язаними очима дорогу в степу знаходив; ідучи в похід, стріляв з лука, а повертаючись — неодмінно підбирав свою-таки стрілу. А ще вірили, що жив легендарний кошовий двісті десять років. Тричі зазирала Сіркові смерть у вічі, — оповідали тоді, — й тричі його рятувала жива вода. А коли надійшла пора прощатися козакам із батьком Сірком, то землю на його могилу насипали шапками, щоразу низько вклоняючись кошовому отаманові.

Картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880—1891 рр.

На картині надзвичайно ретельно зображено деталі козацького вбрання та клейноди.

1. Поміркуйте, чому ім’я кошового отамана в народній пам’яті набуло символічного значення.

2. Роздивіться картину І. Рєпіна. Хто з-поміж її персонажів є Сірком? Чи відповідає зображення на картині тому образові, який створено в народних переказах? Чому ви так думаєте?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно