Таємниці історичного часу
- 18-11-2022, 18:15
- 385
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Хлібовська, Крижановська 2022
§ 10. Таємниці історичного часу
Разом із Кліо розгляньте картини. Проаналізуйте їх за алгоритмом: назва, автор, що зображено, мета створення, що об’єднує картини.
Картина Олега Шупляка «Машина часу»
Картина Сальвадора Далі «Постійність пам’яті»
1. Історичний час
Здавна люди помітили, що через певний проміжок часу різні речі поруч нас міняються. Життя пробігає в часі: людина народжується, стає дорослою, а приходить час і помирає. Події сьогодення завтра стають минулим, час постійно рухається вперед, тобто є плинним та незворотним. Уявімо час як довгу дорогу, по якій іде людство. Наші предки почали цей шлях, сьогодні по ньому йдемо ми, а в майбутньому підуть наші нащадки.
Здавна в людей виникала потреба вимірювати час. Найбільш помітними для землян були Сонце й Місяць. Спостерігаючи за явищами природи, люди визначили, що Сонце сходить і заходить через певний проміжок часу, Місяць на небі міняє форму — то збільшується, то зменшується; за днем наступає ніч, за зимою — весна, а один рік змінюється іншим. Тому почали рахувати час за Сонцем і Місяцем. Так виникли календарі. Календар — спеціальний засіб обрахунку часу, список днів усього року з поділом на тижні та місяці, позначенням свят, історичних подій.
Щоб краще зрозуміти минуле, люди почали фіксувати точний час певної події, тобто визначати дати та встановлювати їхню послідовність. Отож, історичний час — це період існування людства, народів, інших спільнот, окремих осіб. Науку, що вивчає способи обчислення часу, називають хронологією.
- 1. Назвіть головні характеристики часу.
- 2. Чому виникли календарі?
- 3. Поясніть значення термінів: «історичний час», «хронологія».
Барвограй ідей
Вправа «Коло ідей».
Станьте в коло. Покладіть свої долоні на долоні сусіда. Висловте судження: «Для мене час — це...», передавайте естафету іншому, перекладаючи долоню в долоню.
2. Лічба часу в народів світу
Ви вже знаєте, що наше життя пов’язане з часом. Люди навчилися його вимірювати й цінувати, бо зрозуміли, що повернутися в минуле неможливо. Саме усвідомлення цінності й незворотності часу визначило потребу людини в годинниках і календарях.
Існують місячні, сонячні та місячно-сонячні календарі. Місячний календар — найдавніший, ним користувалися племена кочовиків. За сонячним календарем жили землеробські племена. Місячно-сонячним календарем користувалися євреї.
Перший сонячний календар створили давні єгиптяни. Вони займалися землеробством, і їм важливо було знати про розливи річки Ніл, від якої залежало життя в Давньому Єгипті. Спостереження показали, що саме з появою на небі яскравої зірки Сіріус починався розлив Нілу. Єгиптяни вирахували, що від однієї появи Сіріуса на небі до наступної проходило 365 днів. Вони розділили період 365 днів на 12 відрізків по 30 днів у кожному. Чи не нагадує вам єгипетський календар сучасний, той, яким ми користуємося сьогодні? Отож, ми можемо вважати, що батьківщиною сучасного календаря є Стародавній Єгипет. Проте календар єгиптян був недосконалим. У 46 році до нашої ери римський правитель Юлій Цезар вніс правки в календар єгиптян. Так з’явився юліанський календар. У ньому тривалість місяців була неоднаковою: в одному — 30, в іншому — 31, а в лютому — 28 днів. До короткого місяця раз на чотири роки стали додавати одну добу. Такий рік отримав назву високосний. Ми користуємося григоріанським календарем, запровадженим у 1582 році Папою Римським Григорієм XIII.
Єгипетський календар
- 1. Чому люди цінують час?
- 2. Який календар вважають найдавнішим?
- 3. Чому єгиптяни створили сонячний календар?
З джерела народної мудрості
Час минає, а не вертає. Все добре у свій час. Згаяного часу і конем не доженеш. Прочитайте уважно прислів’я та приказки, поясніть їхнє значення. Сформулюйте поради, як із користю використовувати час свого життя.
Барвограй ідей
Розгляньте ілюстрації та визначте, які є календарі.
Місячний календар
Єврейський місячно-сонячний календар
Сонячний календар
3. Лічба часу на теренах України
Здавна на теренах України жили люди: древні арії, анти, склавини, сармати, скіфи, дуліби, роксолани, руси... Різними були наші предки, багато мали назв, та всі вони любили свою землю, берегли природу, займалися хліборобством. Слов’янський календарний рік починався в березні, коли природа прокидалася. Тоді відзначали Новоліття початок Нового Літа. Роки називали літами, а календар — колодарем, бо поклонялися Сонцю, яке йменували Колом.
У 988 році князь Володимир Великий охрестив Русь та перейняв від Візантії юліанський календар. Офіційно стали вважати 1 березня днем Нового року. В XII столітті набули поширення православні календарі — збірки з переліком релігійних свят, сказань про християнських святих. Такі календарі писали в майстернях рукописних книжок при монастирях.
Слов’янський календар
Після того як винайшли друкарський верстат, календарі стали друкувати. В 1581 році відомий друкар Іван Федорович надрукував перший український календар.
- 1. Коли слов’яни починали календарний рік? Чому?
- 2. Хто запровадив в Русі-Україні юліанський календар?
- 3. Коли з’явився перший друкований український календар?
Барвограй ідей
Уважно розгляньте слов’янський календар, віднайдіть на ньому назви місяців, співзвучні з тими, якими користуємося ми, озвучте їх, поясніть, чому їх так назвали.
Галявина творчості
Розгляньте типи календарів. Знайдіть їх назви за допомогою інтернет-ресурсів. Оберіть той, який вам найбільше сподобався. Створіть для себе календар і позначте на ньому дати, важливі для вас, вашої сім’ї, родини.
Алгоритм створення настільного календаря.
Вам знадобиться: 1 аркуш кольорового картону, 2 аркуші з сіткою дат, клей, лінійка, фломастери й олівці.
1. Візьміть аркуш картону й виріжте з нього прямокутник розміром 10x22 см. На довшій стороні позначте на картоні відрізки: 7,5 см, 7,5 см, 5 см і 2 см. Зробіть ручкою, яка не пише, біговку й зігніть підставку-трикутник.
2. Завантажте й роздрукуйте аркуші календаря.
3. Намалюйте на кожному аркуші поряд із числами місяця картинку.
4. Зігніть кожен аркуш навпіл, зберіть усі аркуші й надіньте на підставку.
Коментарі (0)