§ 12 Що допомагає історикам вивчати минуле

Як учені можуть дізнатися про події минулого, якщо немає писемних пам’яток чи свідків подій?

1. ІЗ ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Дослідження історії — неймовірно цікава, але водночас відповідальна справа. Адже історик має донести до людей правдиву інформацію про історичні події.

Працюючи як справжні слідопити, учені досліджують різноманітні пам’ятки, які залишили по собі наші пращури. Ці пам’ятки називають історичними джерелами. Щоб правдиво відтворити картини минулого, справжній історик повинен ґрунтовно досліджувати всі доступні історичні джерела.

Поміркуймо!

Звідки історики черпають знання про наше минуле?

Варто запам’ятати!

Історичні джерела — це пам’ятки життя і діяльності людей, які дають змогу досліджувати минуле людства.

Наскельні малюнки первісних людей

Давньогрецька ваза

Автограф Володимира Мономаха в Софійському соборі (м. Київ)

Фотографія площі Ринок у м. Львів (початок ХХ ст.)

1. Поясніть, у чому полягає відмінність між зображеними історичними джерелами.

2. З допомогою вчителя з’ясуйте, до якого виду історичних джерел належать зображені пам’ятки.

Пофантазуймо!

Користуючись одним із зображених історичних джерел, складіть коротку історію з життя людей у давні часи.

2. ЯК ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ДОПОМАГАЮТЬ УЧЕНИМ

Для вивчення найдавнішої історії людства, коли ще не було писемності, найціннішими є речові пам’ятки. Їх розшукують і досліджують учені-археологи.

Варто запам’ятати!

Археологія — наука, що вивчає минуле за допомогою речових пам’яток.

Робота археологів

1. Поміркуйте, як учені можуть виявляти місця для розкопок.

2. Розкажіть, як працюють археологи.

3. Доберіть слова, які характеризують роботу археолога.

4. Цікаво, що до розкопок справжні археологи залучають студентів історичних факультетів, учнів шкіл. Як ви думаєте, чому?

Виявлення місць для археологічних розкопок відбувається в різний спосіб: за допомогою спостережень, на основі даних писемних джерел, іноді знахідки виявляють випадково під час будівельних чи інших земляних робіт.

Зібрані речові пам’ятки минулого зберігають у музеях. Частину з них виставляють для огляду як експонати. Розглядаючи залишки жител, знарядь праці, фрагменти одягу, посуд, зброю, прикраси, витвори мистецтва, ми можемо уявити, чим жили наші предки, чим цікавилися, як уявляли собі прекрасне.

Діємо: практичні завдання

Створіть у робочому зошиті шкалу часу та розташуйте на ній назви зображених у параграфі історичних джерел відповідно до часу, коли вони були створені.

Київська гривня

Трипільська кераміка

1. Знайдіть інформацію про час появи зображених пам’яток.

2. Установіть, за якої історичної епохи, на думку вчених, вони були створені.

3. Складіть коротку розповідь про життя людей, які створили/використовували ці пам’ятки.

Велике зацікавлення в шукачів давніх скарбів та істориків викликають монети. Монети — це особливі речові джерела, які дають змогу дізнатися про розвиток торгівлі та торговельні зв’язки між різними народами. Завдяки написам, зображенням на монетах учені встановлюють імена правителів, період їхнього перебування при владі, особливості природи й життя людей у різних країнах.

Пізнавально й цікаво

А чи знаєте ви, що на київську гривню княжої доби можна було придбати хутір на п’ять-сім дворів, десять коней, 20 корів.

Варто запам’ятати!

Нумізматика — наука, що досліджує монети як історичні джерела.

Срібник князя Володимира

Пізнавально й цікаво

Тризуб за часів Володимира Великого був княжим знаком, яким позначали його власність. навіть на дупла дерев, з яких добували мед диких бджіл, ставили знак князя. Він був на монетах, озброєнні, цеглі. Завдяки цьому дотепер відомий вигляд тризуба часів Володимира Великого. тризуб як герб Української держави вперше з’являється в 1918 р.

Вікентій Хвойка

Борис Мозолевський

За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, яку роль в археологічних дослідженнях України відіграли ці науковці.

Тривалий час основним засобом збереження пам’яті людей про минулі часи були міфи, народні пісні, думи, перекази, легенди, спогади тощо. Збиранню усних історичних джерел дослідники минулого приділяють пильну увагу, адже в них зберігаються думки й переживання сучасників подій, які часто-густо не входять до офіційних документів та описів історії. Ці твори та свідчення очевидців спочатку записують від людей під час експедицій. Засоби зберігання усних джерел є різні. Раніше їх записували на папері. З розвитком технологій народну творчість і спогади почали фіксувати шляхом звукозапису або відеозапису.

Повернувшись із експедиції, вчені розшифровують і публікують записане. Звукозаписи зберігають у фонотеках, а відео — у фільмотеках. Це можуть бути самостійні установи або спеціальні відділи в бібліотеках, музеях або архівах.

Цікаву інформацію збирають учені-етнографи. Вони досліджують культурно-побутові особливості народів, їхнє походження.

Етнограф Френсіс Денсмор записує пісню вождя індіанського племені Чорноногих на фонограф (1916 р.)

Розгляньте фотографію як історичне джерело та поміркуйте, які знання про минуле ми можемо з неї довідатись.

Плем’я бушменів (Африка)

Чернігівські вишивальниці (фото 1914 року)

1. Розгляньте ілюстрації та з’ясуйте, які знання про життя народів світу збирає наука етнографія.

2. Поміркуйте, чи може бути етнографія корисною для вивчення життя наших сучасників.

3. Спробуйте самостійно пояснити, що вивчає наука етнографія. Як вона допомагає вивчати історію?

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Поясніть, яка роль у дослідженні минулого Вікентія Хвойки та Бориса Мозолевського.

2. Яку користь для вивчення історії мають усні історичні джерела та дані науки етнографії?

3. Позначте на контурній карті місця археологічних знахідок: житло мисливців на мамонтів у с. Межиріч (Черкащина), с. Трипілля (Київщина) — місце відкриття В. Хвойкою трипільської культури, скіфська пектораль (курган Товста Могила біля м. Покров Дніпропетровської області), давньогрецьке місто Херсонес (м. Севастополь у Криму), монети Володимира Великого (м. Київ).

4. Виконайте ігрову вправу «Археологічні скарби України» за посиланням: https://goo.gl/pw3Esd.

II. Обговорюємо в групі

1. Про археологію кажуть, що це наука, «озброєна лопатою». Як ви думаєте, чому?

2. Уявіть себе дослідниками історичних джерел: складіть запитання, за допомогою яких можна розповісти про одну з археологічних пам’яток, зображених у тексті параграфа.

III. Мислю творчо

Поміркуйте, чи достатньо зображених знарядь для роботи археолога. Які інструменти доцільно додати? Чому?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно