Робота з інформацією та історичними джерелами
- 15-11-2022, 21:38
- 867
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Гісем, Мартинюк 2022
§ 11. Робота з інформацією та історичними джерелами
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- у чому полягають особливості роботи з інформацією;
- про різновиди історичних джерел та їхню важливість для дослідження історії;
- як розпізнавати та проводити первинний аналіз історичних джерел;
- про необхідність критичного ставлення до історичних джерел та залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. За допомогою чого ми можемо здобувати інформацію?
- 2. Які історичні джерела вирізняють історики?
1. Робота з інформацією.
• Які існують основні проблеми в роботі з інформацією?
Сучасний світ перенасичений інформацією, й успішним стає той, хто вміє швидко та якісно працювати з нею. Сукупність дій, пов’язаних з інформацією, називається інформаційними процесами (відображені у схемі).
Обробка є одним з основних процесів, що виконуються над інформацією. Це головний спосіб збільшення її обсягу й різноманітності. Засобами обробки інформації є різні пристрої й системи та передусім комп’ютери.
Найпотужніший у світі суперкомп'ютер Sunway TaihuLight із Національного суперкомп'ютерного центру в Усі (Китай)
Живі організми (людина в тому числі) обробляють інформацію за допомогою органів чуття і нервової системи.
Передача інформації є ще одним важливим процесом. Вона передається у формі повідомлень від певного джерела інформації до її приймача за допомогою каналу зв’язку між ними. Наприклад, учитель пояснює новий матеріал уроку, а учні його сприймають. Або повідомлення, що містить інформацію про прогноз погоди, передається приймачу (телеглядачеві) від джерела — фахівця-метеоролога за допомогою каналу зв’язку — телевізійних передавальних апаратур і телевізора.
Передача інформації з каналів зв’язку часто супроводжується впливом перешкод, що викликають перекручування та втрату інформації. Перешкоди можуть бути технічними й часовими. Останні особливо впливають на історичну інформацію.
Цікаво знати
Сьогодні за один день людина отримує більше інформації, ніж люди в XV ст. отримували впродовж життя. Згідно з дослідженнями сучасного британського історика Мартіна Гільберта, у 1986 р. людина за день отримувала обсяг інформації, якої б вистачило на 40 газет. У наш час завдяки Інтернету та легкому доступу до телебачення обсяг інформації значно збільшився. Так, у 2007 р. інформація, яку людина отримувала щодня, помістилася б уже щонайменше в 174 газети. Наприклад, століття тому людина за все життя могла прочитати лише 50 книг.
2. Відбір інформації.
• Чому необхідно здійснювати відбір інформації?
У сучасному світі кожна людина стикається з величезним обсягом інформації, що надходить до неї. Також значна частка інформації (контент) поширюється без перевірки. Це стає причиною поширення хибних тверджень та недостовірних фактів, спалаху емоцій в соціальних мережах і суспільстві. Тому в сучасному потоці інформації головним стає вміння відбирати потрібну інформацію. Як же її відібрати? По-перше, слід чітко визначити, яке питання вас цікавить. По-друге, перевірити інформацію, використавши декілька джерел. По-третє, підвищувати власний інтелектуальний рівень, щоб не потрапляти в неприємні ситуації з передачею неправдивої інформації.
Словник
Контент — будь-яка інформація, яку можна прочитати, побачити, почути. Зазвичай це слово використовують у сфері інтернет-ресурсів. Це можуть бути текстові, графічні, аудіо- та відеоматеріали тощо.
Чому ж існує та поширюється неправдива інформація? Буває, що її створюють і поширюють навмисно — це називається дезінформацією. Або через відсутність професійних знань, помилки, або з метою поширити чутки та плітки. Щоб не стати джерелом неправдивої інформації та не потрапляти в незручні або трагічні ситуації, слід перевіряти інформацію, яку ви передаєте іншим.
3. Робота з історичними джерелами.
• Які можна виділити етапи роботи з історичною інформацією для дослідження?
Дослідження починається саме із встановлення всіх історичних джерел, за допомогою яких можна відтворити минуле. Історикам доволі часто доводиться стикатися з недостатністю інформації, особливо, якщо вони вивчають далеке минуле.
Починаючи роботу над темою, дослідник звертається насамперед до вже існуючих публікацій, а також до узагальнюючих праць. На цьому етапі роботи історики отримують перші уявлення про джерела, що можуть їх зацікавити.
Найчастіше історики послуговуються писемними джерелами. Свого часу засновники сучасної історичної науки розшукали, упорядкували й опублікували чимало історичних документів. Сучасні вчені користуються науковими бібліотеками, де можна швидко знайти потрібне писемне джерело. А щоб дослідити неопубліковані історичні документи, дослідники працюють в архівах — спеціальних наукових установах, де зберігаються документи.
Для вивчення найдавнішої історії людства, коли ще не було писемності, найціннішими є речові джерела. Їх розшукують учені-археологи. Знайдені ними речі досліджують, за потреби реставрують (відновлюють) та доправляють у музеї. Про бібліотеки, архіви, музеї ми докладніше познайомимося в наступному параграфі.
Словник
Бібліотека — культурно-освітній заклад, де зберігаються друковані й рукописні матеріали, книги.
Архів — установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів із метою їхнього використання для подальших досліджень.
Реставрація — відновлення пам'ятки, історичного джерела, пошкодженого часом, для подальшого збереження.
Музей — культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження й використання пам'яток природи, матеріальної та духовної спадщини.
Значну увагу дослідники минулого приділяють збиранню усних історичних джерел — народних пісень, дум, переказів, легенд, спогадів тощо. Їх спочатку записують зі слів свідків подій під час експедицій. Засоби збереження усних джерел бувають різними. Раніше цю інформацію записували на папері. Із розвитком технологій народну творчість і спогади почали оформлювати шляхом звуко- або відеозапису. Повернувшись з експедиції, вчені впорядковують і публікують записане.
Звукозаписи зберігаються у фонотеках, а відеозаписи — у фільмотеках.
Фільмотека
Усі знайдені джерела перед використанням необхідно ретельно дослідити. Вчені встановлюють час та обставини створення пам’ятки, вивчають матеріал, із якого вона виготовлена, тощо. Також з’ясовують інформацію про його автора, потім аналізують зміст, визначають вплив документа на життя тогочасного суспільства. Дуже важливо перевірити надійність і достовірність джерел. Для більш правдивої інформації про минуле вчені порівнюють дані з різних історичних джерел, і лише тоді роблять висновки й узагальнення.
Цікаво знати
У 2020 р. інтернет став найпопулярнішим місцем отримання інформації в Україні, посунувши на другий план телебачення і друковані засоби масової інформації.
4. Інформаційні технології.
Людство займалося обробкою інформації тисячі років. Сукупність методів і пристроїв, які люди використовували для обробки інформації, називають інформаційними технологіями.
Перші інформаційні технології були засновані на використанні лічби й писемності. Своєрідну систему передачі інформації винайшов народ інків, що населяв Південну Америку, — вузликове письмо. Проте воно не набуло поширення.
Деякий час основним джерелом для виникнення писемності був малюнок. Проте малюнок може стати писемністю лише тоді, коли він не просто зображує, наприклад, сонце, а й позначає слово «сонце». Письмо за допомогою малюнків називають піктографічним. Хоча зараз такий вид письма вже не використовується, піктограми мають значне поширення в дорожніх знаках, комп’ютерах, телефонах тощо.
Згодом малюнки перетворилися на письмові символи, що часто були навіть не схожими на той предмет або явище, які вони позначали. Так виникло ієрогліфічне письмо.
У цих видах письма прочитується не лише зміст думки, а й зорові образи — малюнки. Люди, що були носіями цього виду письма, залишили свідчення про власний спосіб життя та мислення, традиції, уявлення про навколишній світ.
Однак піктограми та ієрогліфи не відтворюють звучання мови. Це робить звуко-буквене, або абеткове письмо. Одним із перших буквених алфавітів, що з’явився в XV ст. до н. е., було фінікійське письмо. Воно використовувало 22 приголосні літери та лягло в основу більшості сучасних алфавітів і систем письма. Першим досконалим абетковим письмом стало грецьке. Зараз найбільш поширеними є латинська, арабська абетки та кирилиця. На основі кирилиці було створено й українську абетку, яка налічує 33 букви.
Цікаво знати
На малюнку відображено, як піктограма бика (алеф), спростилася настільки, що перетворилася на букву А. Ця зміна тривала майже 3 тис. років — виникла в Єгипті й завершилася в Римі (Італії).
Перетворення піктограми бика на букву А
Піктографічне письмо
Приблизно 50 років тому розпочався стрімкий розвиток інформаційних технологій, що в першу чергу пов’язаний з удосконаленням комп’ютерів.
Інформаційні технології стали рушієм економічного розвитку та джерелом зростання добробуту. Ми увійшли в добу інформаційного суспільства.
Приклад вузликового письма
Сучасні піктограми
Ієрогліфічне письмо
Одна з перших абеток кириличного письма
Чи погоджуєтесь ви з тим, що...
• Сукупність дій, пов'язаних з інформацією, називається інформаційними процесами. Одними з основних є відбір та обробка інформації.
• Під час відбору інформації першочерговим етапом є її перевірка.
• Під час роботи з історичними джерелами діють ті самі правила, що і в роботі з інформацією. Головне — з'ясування достовірності інформації.
• Необхідність обробки інформації сприяла появі інформаційних технологій, які на сьогодні стали визначальними в розвитку людства.
Запитання і завдання
1. Які існують інформаційні процеси? Які з них є визначальними?
2. Що таке обробка інформації? Для чого вона потрібна?
3. Чому існує та поширюється неправдива інформація?
4. Робота в групах. Обговоріть і визначте, що потрібно зробити, щоб не піти помилковим шляхом, досліджуючи минуле.
5. У чому полягає складність роботи з інформацією? Чи можуть джерела вводити в оману?
6. Колективне обговорення. Як можна встановити достовірність і надійність історичного джерела? Яка інформація історичних джерел, на вашу думку, є найціннішою?
7. Робота в парах. Обговоріть і визначте, що може бути джерелом історичної інформації. Чому треба вміти виявляти й досліджувати різні історичні джерела?
8. Як визначати, які історичні джерела потрібні для дослідження?
9. Чому вчені прагнуть знайти й опрацювати якомога більше джерел із теми дослідження?
10. Чому усні джерела є цінними для істориків? Яким чином здобувають усні джерела?
11. Як зберігають усну народну творчість та спогади свідків подій?
12. Розгляньте ілюстрації й виконайте завдання.
1) Скільки джерел і скільки приймачів інформації зображено?
2) Ви готуєте повідомлення на урок історії. На якому малюнку зображено джерело, а на якому — приймача інформації?
3) На малюнках зображено історичні форми передачі інформації. Визначте, якими способами інформацію передавали на близькі відстані, а якими — на дальні.
Гінці
Крик
Рухи та жести
Звук барабану
Дим багаття
Коментарі (0)