§ 13 Писемні історичні джерела

Подумайте, як у давнину люди передавали інформацію.

1. ЯКИМИ БУВАЮТЬ ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА

Для відтворення минулого сучасні вчені-історики найчастіше користуються писемними джерелами. До них належать різноманітні написи та документи, створені людьми за допомогою знаків і символів.

Письмо виникло понад 5000 тис. років тому. Люди не завжди писали на папері чи в гаджетах за допомогою літер.

Давньоєгипетський папірус

Шумерська клинописна табличка

Письмо на кістках

Берестяна грамота

Кіпу — вузликове письмо інків (давнього народу Південної Америки)

Спочатку про важливі події свого життя люди сповіщали на камені, різноманітних дощечках, посуді, кістках.

У Стародавньому Межиріччі основним матеріалом для письма були випалені глиняні таблички, а жителі Стародавнього Єгипту писали на папірусі.

Наші предки-українці для письма використовували кору берези (бересту) та пергамент (матеріал з телячої шкіри).

Батьківщиною сучасного паперу вважають Китай, де, за свідченнями китайських літописів, майстер Цай-Лун у 105 р. н. е. винайшов папір. До цього для письма використовували бамбук.

Виробництво паперу в Давньому Китаї (з гравюри XVII ст.)

Спробуйте скласти невеличку розповідь про робочий день майстра з виробництва паперу.

Виробництво пергаменту (з гравюри XVII ст.)

Протягом тисячоліть змінювалося й саме письмо. У давнину люди розповідали про важливі події свого життя за допомогою знаків-малюнків — піктографічного письма. У деяких народів знаки письма, що позначають окремі звуки чи навіть цілі слова, називають ієрогліфами, а письмо — ієрогліфічним. Навіть у наш час у Китаї, Японії, Кореї послуговуються ієрогліфічним письмом.

Близько XV ст. до н. е. з’явилася абеткова писемність, де один знак передає один звук. Батьківщиною цього виду письма був Близький Схід, де жили семітські народи (євреї, фінікійці та інші). Важливим їхнім заняттям була торгівля, що потребувало ведення чіткого обліку товарів. Для швидких записів і було винайдено просте й зручне письмо. Його основою стала єврейсько-фінікійська абетка, у якій літери позначали окремі, приголосні звуки. Від цього абеткового письма походить більшість сучасних писемностей. Зокрема, українська абетка походить з кирилиці, яка перероблена з грецької, а грецька побудована на основі фінікійської.

Давньоєгипетські ієрогліфи

Сучасні китайські ієрогліфи

Фінікійська абетка. Перша літера «алеф» фінікійською та єврейською мовами означає «бик», літера «бет» — «дім», літера «гімел» — «верблюд».

Спробуйте здогадатись, які літери української абетки походять від літер «каф», «ламед», «мем», «нун».

Поміркуймо!

З розвитком сучасних технологій для швидшого передавання інформації людство частково використовує знаки-символи. Подумайте, де ми найчастіше висловлюємося за допомогою малюнків?

Для дослідження історії України вчені послуговуються широким колом писемних джерел. Згадки про події на наших землях містяться у працях давньогрецьких, римських, арабських, європейських мандрівників, учених, політиків. Важливим писемним джерелом історії Русі-України є літописи — твори, у яких оповідь про події велася по роках. Багато цікавої інформації про події історії вчені дізнаються з хронік, мемуарів (спогадів), різних документів, матеріалів газет, журналів та інших письмових джерел.

2. ЯК ЗА ДОПОМОГОЮ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ НАПИСАТИ ПРАВДИВУ ІСТОРІЮ

Пофантазуймо!

Якими рисами має володіти людина, котра фахово займається історією?

Виявлення і підбір потрібних для дослідження історичних джерел є складною справою. Спочатку необхідно вивчити публікації інших учених, а також ознайомитися з узагальнювальними працями з теми дослідження. Таким чином з’ясовують, які саме історичні джерела треба шукати. Усі знайдені джерела перед використанням необхідно ретельно дослідити. Зокрема, вчені встановлюють час й обставини створення писемної або речової пам’ятки, з’ясовують інформацію про автора документа, першовідкривачів джерела. Дослідники ретельно опрацьовують зміст документа і його вплив на життя суспільства, вивчають матеріал, з якого виготовлені пам’ятки тощо. Для дослідження писемних джерел важливо добре знати мову, якою вони створені, адже мови народів світу постійно розвиваються, а деякі вже належать до так званих «мертвих» мов (ними вже не розмовляють сучасні народи). Важливо перевірити надійність і достовірність джерел. Автор джерела міг записати недостовірні дані з різних причин: або не був очевидцем описаних подій, або з певних причин боявся писати правду, чи навмисне подав недостовірну інформацію. Для найбільш правдивого відображення минувшини вчені зіставляють дані з різноманітних історичних джерел, і лише тоді роблять висновки й узагальнення.

Учені-історики працюють із джерелами

Фрагмент сучасної газети

Сторінка з літопису

1. Зіставте зображені джерела. Яку інформацію ми можемо отримати, досліджуючи їх?

2. Поміркуйте, як можна перевірити правдивість інформації з цих джерел.

Поміркуймо!

Серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для життя ремеслах: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, римарі, шевці, бондарі, кравці і т. д. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях дуже багато, і виробляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, з яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Усі вміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед...

Гійом де Боплан «Опис України» (XVII ст.) «Про ремесла, якими займаються козаки»

Уявіть себе вченим-істориком. За поданим уривком з документа з’ясуйте, якою була повсякденна робота в козацькому краї.

Діємо: практичні завдання

Уявіть себе дослідником родинної історії. Оберіть предмет, документ, фотографію, розповідь когось із рідних, за допомогою яких можна описати одну зі сторінок історії вашої родини. Дослідіть це джерело відповідно до запропонованої пам’ятки.

Як дослідити джерело родинної історії

1. Уважно розгляньте джерело історичної інформації та встановіть, до якого виду джерел воно належить.

2. Коли й за яких обставин було створено?

3. Про які історичні події в історії вашої родини свідчить джерело?

4. Яке значення в історії родини має досліджувана пам’ятка?

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Вітри історії переплутали літери у важливих словах. Допоможіть упорядкувати літери в словах, поясніть їхнє значення, запишіть ці слова в зошит.

1 ЕИНПМІС

2 НАГМЕТЕРП

3 ПІІФЯОРКГТА

4 ІРЄГФЛІИО

5 ЯІІКФІИ

6 ЛСИИОІПТ

2. Ми виконали вправу «Види історичних джерел», однак, як з’ясувалося, неправильно. Допоможіть знайти правильне рішення. Можна виконати вправу в Інтернеті за посиланням: https://goo.gl/JxNnAq.

II. Обговорюємо в групі

1. Працюючи в групі з однокласниками, укладіть «Кодекс честі дослідника історичних джерел».

2. Подумайте, у чому полягає цінність кожного виду історичних джерел для дослідників: писемних, усних, візуальних, речових. Придумайте рекламу обраного виду історичних джерел.

3. Поміркуйте, чи всім писемним джерелам можна довіряти. Укладіть пам’ятку «Як перевірити достовірність писемного джерела».

4. Поміркуйте над змістом висловів. Чи погоджуєтеся ви з думкою авторів?

а) «Історія починається тоді, коли з’являються писемні джерела. Без них немає історії» (Омелян Пріцак).

б) «Ті, хто творить історію, часто заодно й фальсифікують її» (Веслав Брудзинський).

III. Мислю творчо

Виконайте проект (лепбук, виставку експонатів, презентацію) «Джерела історії моєї родини». Представте проект у класі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно