Уявлення людей про простір і час виникли не одразу. Лише поступово розширюючи свої знання про світ, наші пращури навчилися закарбовувати інформацію. Первісні люди відтворювали особливості свого побуту та світоглядних уявлень на наскельних малюнках у печерах. Перші карти, ймовірно, створювали на камені. Археологам вдалося відшукати їх у печері Ласко (сучасна Франція), Ель-Кастильйо в Іспанії, Кам’яна Могила в Україні. Наскельні карти допомагали розпізнати особливості ландшафту й рельєфу, встановити напрямки течії річок, відтворити господарське життя первісних людей.

Наскельний малюнок у печері Ласко (Франція, сучасне фото)

Карти в сучасному розумінні з’явилися орієнтовно у 7 тис. до н. е. На теренах сучасної Туреччини вчені проводили масштабну експедицію в поселенні Чатал-Хююк, де знайшли наскельний малюнок із планом поселення епохи нового кам’яного віку. За таким принципом укладали карти пізніх цивілізацій, зокрема — мінойської на острові Крит. Натомість, сучасні дослідження спростовують їхню цінність, адже науковцями встановили чимало невідповідностей між графічним зображенням на них та результатами останніх археологічних досліджень.

Вигляд Чатал-Хююка після археологічних розкопок в 1950-1960-х роках (сучасне фото)

Найвідомішим документом, пов’язаним з римською картографією, вважається Пейтингерова таблиця. Це пергаментна копія давньої римської карти, створеної монахом із м. Кольмара в ХІІ—ХІІІ ст. На ній чітко простежуються напрямки римських доріг, зазначено міста імперії. Карта складається з 11 пергаментних аркушів завдовжки майже 7 м. Окрім Римської імперії, на ній можна побачити Індію, цивілізацію Близького Сходу і Китай. Нині Пейтингерова таблиця зберігається в Австрійській національній бібліотеці та входить до переліку визначних пам’яток світу ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Пейтингерова таблиця (фрагмент пергаментної копії ХІІ—ХІІІ ст.; оригінал було створено в період між І ст. до н. е. та V ст. н. е.)

У 1154 р. арабський географ Мухаммад аль-Ідрісі опублікував один з найперших атласів. Перевернута географічна карта світу, створена ученим, була найточнішою серед інших середньовічних аналогів. Північ на ній розміщувалася знизу, а Африка — зверху. Відтворений на карті світ складався із семи частин.

Карта Мухаммада аль-Ідрісі (копія XIV ст. на основі оригіналу 1154 р.)

Інтерес до картографії зріс у середині XV ст. за епохи Великих географічних відкриттів. Після відкриття Христофором Колумбом Америки на картах з’явився новий континент для дослідження. Змістовною є карта світу Ортеліуса 1570 р. На ній з’явилися координати: широта та довгота, що давало змогу мореплавцям планувати маршрут експедиції на шляху до омріяних територій, континентів, країн.

Сучасна картографія активно розвивається завдяки технічним досягненням людства: можливість вивчати Землю дистанційно, здійснювати аерофотозйомку, запускати супутники, що дає змогу деталізувати наше уявлення про Землю. Активно поширюються різноманітні застосунки, якими ми користуємося в повсякденному житті.

Карта світу Ортеліуса (1570 р.)

2. УКРАЇНА НА КАРТАХ

Діємо: практична хвилинка

1. Уважно розгляньте карти. Розташуйте їх у хронологічній послідовності. Знайдіть спільні умовні позначення. Встановіть епоху, відображену на картах.