Спеціальні історичні дисципліни
- 17-11-2022, 21:58
- 441
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Власов, Гирич 2022
§ 6. Спеціальні історичні дисципліни
Міркуємо
Роздивіться фотографії. Який елемент зображення їх об’єднує? Яка з фотографій свідчить про давність зображеного знака?
Зображення тризуба на цеглині Десятинної церкви в Києві. Кінець X ст.
Найбільше зображення тризуба, висіяне в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області. Площа поля з гербом становить 60 тис. м кв.
1992 р. Постановою Верховної Ради України тризуб затверджений як малий герб України. Його розміщують на печатках органів державної влади, грошових та поштових знаках, штампах
ПІЗНАЙКАМ
Чи вмієте ви малювати тризуб? Як це зробити, підкаже відео за посиланням https://cutt.ly/GYpyTjI або кодом.
Читаємо
Дайте відповіді на запитання до тексту.
На сторінках рукописних і друкованих книг, монетах, прапорах, побутових речах, зброї, будівлях, у творах мистецтва нерідко трапляються своєрідні схематичні зображення. Вони можуть бути намальовані, вишиті, вирізьблені, викарбувані тощо. Часом такі зображення химерні й складні: леви, що спираються на міські мури, чорні, білі або жовті орли з розпростаними крилами й гострими пазурами, дракони та змії, шаблі й списи, лілії й трояни, ключі та брами, лінії та хрести... А часом - дуже прості, наприклад, звичайні багатокутники. Такі зображення називають гербами, а науку, що їх вивчає, - геральдикою. Упродовж століть складалися закони, за якими створювали герби. Приміром, обов’язковим елементом герба, що зумовлює його форму, є щит. За формою щита визначають місце створення герба, його вік. У геральдиці застосовують обмежену кількість кольорів: червоний, синій, зелений, чорний, які в різні часи мали різне символічне значення.
Герб (від німецького спадщина) - символічний знак держави, міста, роду або окремої особи тощо, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах.
Чимало сучасних гербів міст і держав дійшли до нас із глибокої давнини. Понад тисячолітню історію має герб України - тризуб. Що саме зображував тризуб, точно невідомо (існує більше сорока версій його тлумачення). У ньому вбачають подобу сокола, якоря, лука і стріл, шолома, сокири або ж рибальського знаряддя, верхівку хлібного колоса - найбільшого багатства наших предків-хліборобів, а також символ трьох природних стихій - повітря, води та землі. Проте всі дослідники тризуба сходяться на тому, що він має давнє походження.
Створення гербів потребує неабиякого мистецького хисту і спеціальних знань. Тому до цієї справи нерідко спільні зусилля докладають історики і художники. Так, приміром, на початку XX ст. з’явився альбом «Український гербовник», де було зображено герби українських родин. Крім учених-істориків, у його створенні брав участь і український художник Георгій Нарбут.
Робота в парах
Про яку науку йдеться в тексті? • Що саме дослідники минулого довідуються за гербами? • Що потрібно знати, аби створити герб?
ЧИТАЙЛИКАМ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/bYo8vsm або кодом, прочитайте оповідання. Поділіться в загальному колі інформацією про роботу Георгія Нарбута над гербом Української Держави.
Робота в парах
Роздивіться зображення гербів українських міст. Поділіться припущеннями про те, що вони символізують. • Чи має герб ваша школа (клас)? Якщо ні, то запропонуйте ідеї, яким би він міг бути.
Герб Харкова
Герб Кам’янця-Подільського
Герб Козельця
Герб Львова
Читаємо
Дайте відповіді на запитання до тексту.
Щедрим джерелом у вивченні минулого є монети. На них часто зображували портрети володарів різних епох, сцени свят, мініатюрні замальовки стародавнього побуту, ілюстрації до легенд і міфів. Зображення й написи на монетах дають змогу встановлювати дати тих або тих подій, дізнаватися про те, якими були території давніх держав, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, який одяг носили люди за давнини. Крім того, стародавні монети - це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.
Досліджує монети нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук археологів від нумізматів або з монетних скарбів. Скарбом уважають будь-яку кількість монет - від кількох примірників до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати» - розшифрувати й витлумачити.
Монета скіфського царя Атея
Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави і провадилося за певними правилами. Шматочок золота або срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати у спеціальних майстернях - монетарнях.
Хоча на українських землях власні монети з’явилися трохи більше тисячі років тому, з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше: ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав. Зокрема, одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. На монеті скіфського володаря зображено вершником у довгій куртці, що міцно облягає тіло та перетягнута паском, і шароварах, заправлених у короткі чоботи з довгими гострими носками. На лицьовому боці монети зображено Геракла у лев’ячій шкурі.
Робота в парах
Про яку науку дізналися з тексту? Як ця наука допомагає історикам у дослідженні минулого? • Чому монети є щедрим джерелом у вивченні минулого? • Який давній народ, що мешкав на землях України, карбував монети? Про яку пам’ятку, пов’язану з цим народом, довідалися на попередньому уроці?
Ви вже знаєте, що галузь знань, пов’язану з дослідженням історичних джерел, називають джерелознавством. Є багато джерелознавчих наук, кожна з яких вивчає певний тип пам’яток. Усі вони допомагають історикам досліджувати минуле, саме тому ці науки й називають спеціальними історичними дисциплінами. Це кілька десятків наук, кожна з яких має свою назву, особливі методи дослідження, традиції наукового пошуку.
Досліджуємо
Ознайомившись із таблицею, поділіться припущеннями, чому виникли науки, інформацію про які наведено. Які з них зацікавили вас найбільше? У загальному колі обміняйтеся думками про те, як саме ці науки стають у пригоді дослідникам історії. Чи пов’язані ці науки між собою?
ІСТОРИЧНА ГРА
Проведіть гру «Прочитай монету». Уявіть себе володарем чи володаркою казкової країни. Намалюйте монету своєї держави, придумайте їй назву. Попросіть однокласників та однокласниць прокоментувати зображення на ній. Чия монета була б найцікавішою для істориків?
Рефлексія
Скориставшись уявним мікрофоном, доповніть речення: На уроці я довідався/довідалася про... Хочу більше дізнатися про...
Оцініть себе
Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. • Наведіть по 1-2 приклади з матеріалів уроку: нові слова й терміни, імена історичних діячів, факти з життя в Україні та світі, про які довідалися.
Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/oUBG0kt або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.
Домашнє завдання
Вивчаючи історію, натрапляємо на величезну кількість назв міст і містечок, сіл, річок, озер, урочищ тощо. Одні назви мають давнє походження і збереглися дотепер, інші назавжди зникли у вирі історичних подій, залишивши по собі відгомін у легендах та переказах. Географічні назви - топоніми - досліджує наука топоніміка. Скориставшись інтернетом або завітавши до шкільної чи місцевої бібліотеки, довідайтеся про топоніми рідного краю. Напишіть невеличку розповідь «Історія рідного краю в назвах».
Коментарі (0)