1. Що означає назва "Україна"? Звідки вона походить? Перша письмова згадка

1. Знайди в тексті рік, коли вперше літописці вживають назву "Україна".

2. Щодо якої території вживалася назва "Русь" у давнину?

3. Які гіпотези висувають історики щодо первинного значення назви "Україна"?

Назву нашої країни більшість дітей дізнається ще із садочка. А от щодо того, чому вона називається саме так і що це слово означає достеменно, — учені-історики сперечаються десятиліттями. Й однієї, "найправильнішої”, версії досі не існує. Заважає історикам те, що назва "Україна” з’явилася багато століть тому й відтоді збереглося дуже мало писемних джерел: літописів, листів, інших документів. Були й періоди, коли назва "Україна” щодо землі, на якій ми живемо, не вживалася. Отже, тільки ретельне вивчення старовинних мап, свідчень давніх літописців, навіть із інших країн, щоденників мандрівників різних часів може допомогти нам знайти відповідь на це цікаве запитання.

Спочатку частина території, на якій розташована наша країна, мала назву "Руська земля”. Наші предки в 10-13 ст. так називали територію Середнього Подніпров’я. Сьогодні це частина Київської та Черкаської областей. Тут є невеличкі річки Рось і Росава. Можливо, їхні назви пов’язані з назвою "Русь”? А можливо, назва походить від імені скандинавського племені "русь”, представники якого очолили владу в древньому Києві.

Через століття ця назва вживається вже щодо земель сучасної Львівської області, оскільки в часи існування Польського королівства тутешні землі на мапах позначалися як Галицька Русь, а потім тут постало Руське воєводство.

У літописах 15 ст. вже зустрічається назва "Україна”. Вважається, що автори під час написання цих літописів використовували попередні записи. Зокрема до текстів 15 ст. вміщали й Київський літопис, створений у 12 ст. У ньому Україна вперше згадується в описі подій 1187 року. І стосується ця назва Переяславського князівства. Воно в ті часи розташовувалося на порубіжжі, на території сучасної Черкаської області.

Сторінки Іпатіївського літопису 15 ст.

4. Зверни увагу на слова, підкреслені в давньому літописі. Чи можеш ти їх прочитати? Що вони можуть означати?

В історичному науковому колі триває дискусія, що ж означало слово "Україна” спочатку: окраїнні землі, порубіжжя або країна, край.

Начебто версія щодо порубіжжя, окраїнних земель виглядає переконливо. Але подивімося, що нам пропонує мовознавство!

В українській мові є слово "краяти”, тобто відрізати (наприклад — окраєць хліба). У давніх слов’янських мовах, від яких походить і українська, є слово krajь — у значенні "свій край, своя земля”. У деяких близьких слов’янських мовах, наприклад, сербській, болгарській, дотепер існує слово "країна”.

На західноєвропейських мапах із 16 ст. трапляються назви земель, на яких сьогодні розташована більша частина нашої держави, — Ucraina, Uckrania та інші.

5. Знайди на карті території та об'єкти, які згадуються в тексті.

6. Скільки років минуло від першої письмової згадки слова "Україна"? Щоб це дізнатися, виконай обчислення.

2. Назва "Україна" упродовж віків

7. Випиши з тексту 5-6 назв, які вживалися щодо українських земель упродовж століть.

8. Порівняй дані з тексту нижче й таблиці на с. 95. Яка нова інформація з'явилася? Якого періоду вона стосується?

У різні періоди ті землі, які ми зараз називаємо Україною, мали різні назви та перебували в складі різних держав. Ще й могли називатися по-різному. Спочатку це були князівства: Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське, потім — воєводства, як-от: Руське, Подільське, Брацлавське, Київське.

У 15 ст. "українами” стали називати прикордонні степові землі на території сучасних Черкаської, Запорізької, Дніпропетровської областей. Населення "україн” називали "українними людьми”, або "українниками”.

У 16 ст. назва "Україна” з’являється в офіційних документах — королівських указах. Згадується вона і в Пересопницькому Євангелії.

Пересопницьке Євангеліє — національна святиня України

Один із перших перекладів євангельського тексту староукраїнською мовою, створений у середині 16 ст. Українські президенти під час інавгурації (посвяти) присягають народові України на Конституції та цій книзі.