Стрімкі зміни — характерна ознака сучасного суспільства. Але якщо ми зазирнемо углиб віків, то побачимо, що зміни в заняттях і професіях відбувалися завжди, але повільніше.

Спочатку, вочевидь, занять у людей було небагато: мисливство або збиральництво. При цьому людина могла пошити собі одяг й облаштувати житло. Із розвитком суспільства та переходом до осілого способу життя виникла потреба в тому, щоб окрему роботу виконували ті, хто на ній краще знається та є майстернішим: виготовлення одягу, посуду, зброї, піклування про хворих і немічних, охорона общини тощо.

Із часом з’являлося дедалі більше різних робіт. Ковалі, кравці, ювеліри, учителі, професійні військові, інженери — щойно виникала якась потреба, з’являлася і нова професія. Чимало з них збереглося дотепер. Що в Давній Греції, що в середньовічному замку, що нині потрібні професії будівельника, шевця, лікаря, актора й інші.

У середньовічних європейських і деяких українських містах (Львів, Луцьк, Тернопіль, Київ та інші) представники різних професій створювали об’єднання за фахом — ремісничі цехи. Ці об’єднання визначали, яким товар (хліб, взуття, тканина тощо) має бути за якістю, щоб його можна було законно продавати на ринку. Також ці цехові об’єднання визначали, скільки верстатів майстер міг поставити в себе в майстерні, скільки сировини обробити. А також — коли і як ремісник міг стати майстром і брати до себе учнів.

У місті зміни відбувалися швидше, ніж у селі. Нова техніка, нові способи вирощування городини чи лікування тварин — все це проникало в життя селян дуже повільно. Зміни потребували десятків, а іноді й сотень років.

Аж до промислової революції 19 ст. технології виготовлення виробів і спосіб ведення бізнесу змінювалися дуже неспішно. Переважна більшість людей мешкала в селах і працювала на землі. Отже, багато професій і занять були пов’язані з доглядом за рослинами, тваринами й оброблянням вирощеного.

Нові технології змінили спосіб ведення справ у сільському господарстві. Але воно й досі лишається дуже важливою частиною української економіки. Наприклад, Україна є одним із найбільших у світі продавців за кордон соняшникової олії, зерна та меду.

У містах нововведення втілювалися швидше. На заняття впливали, наприклад, географічні відкриття, завдяки яким активно розвивалася заморська торгівля. Вона потребувала найрізноманітніших фахівців: треба було будувати більше кораблів, потрібні були мореплавці, торговці. У портах будували величезні сховища, до яких наймали вантажників, охорону, продавців, бухгалтерів і десятки інших робітників.

Але з початком промислової революції люди рушили до міст. Щойно збудовані величезні фабрики та заводи потребували робочих рук — й, отже, опанування нових професій. Щоб упоратися зі складними механізмами, робітники мали вміти читати й рахувати. Тож з’являються масові безкоштовні школи, а відтак і сотні вчителів. Розвиток науки означає і появу університетів. Розвиток медицини — появу лікарів, які здобувають тривалу фахову освіту. Прогрес у розвитку транспорту і будівництва — фахівців, здатних керувати новою технікою.

3. Розглянь світлину поселення, зведеного для робітників заводу, і дай відповіді на запитання.

• Поселення більше нагадує місто чи село?

• Що потрібно для облаштування життя на новому місці?

• Спеціалісти яких професій, окрім робітників заводу, потрібні були в цьому поселенні?

• Які із занять були для новоприбулих звичними, а які стали новими і потребували навчання та отримання досвіду?

Поселення біля заводу Краматорського металургійного товариства, сучасна Донецька обл., 1900-1917 роки

4. Як ти вважаєш, чому так багато людей зібралося, щоби сфотографуватися з новим трактором? Як він змінив їхнє життя? Запиши три зміни, які спадають тобі на думку.

Перший трактор у с. Ківшовата, Київська обл., 1927 рік

5. Уяви, що ти живеш наприкінці 19 ст. Уже є залізниця, гасові лампи, заможні родини подекуди користуються електроенергією. Розвивається медицина, з'являються заводи. У Європі вже застосовують трактори, але на українських полях вони з'являться лише за кілька десятків років. Яку професію тобі хотілося б опанувати? Що ти обереш — спокійне життя на фермі чи галасливе й запилюжене місто? Роботу на фабриці чи в майстерні? Може, цирк чи театр?

6. Постав три запитання до першої частини параграфа.

2. Що впливало та впливає на зміни занять і професій

Нові професії з’являються відповідно до потреб суспільства. На початку 20 ст., напередодні Першої світової війни, європейці почали подорожувати дирижаблями. Тож дуже популярною та престижною стала робота пілота повітроплава. Утім, вона виявилася і дуже небезпечною. Дирижаблі часто зазнавали аварій, тож за кілька десятиліть їх замінили надійніші пасажирські літаки. Тому повітроплавцям довелося переучуватися і опановувати нові професії.

Коли з’явилися телефони, абонентів з’єднували вручну — поєднуючи дротом два телефони на станції. Для цього потрібно було багато працівниць. Але із часом систему зробили автоматичною, тож така професія виявилася непотрібною.

Телефоністки за роботою. США, 1951 рік

7. Чоловік у центрі світлини — професійний читальник. Його робота полягає в тому, щоб читати працівникам фабрики книжки, газети тощо. Це було потрібно для того, щоб люди не засинали й не відволікалися, виконуючи монотонну роботу. Як ти вважаєш, чому ця професія зникла? Чи з'явилася якась заміна?

Читальник на фабриці. Куба, початок 20 ст.

8. Запиши кілька назв професій, які тобі було б цікаво опанувати.

9. Порівняй власний список професій з переліками однокласників й однокласниць. Якщо вони відрізняються, подумай, чому. Якщо хочеш, доповни свій список новими професіями.

Перечитай свій список професій ще один раз. Навряд чи в ньому є такі професії, як ремонтник друкарських машинок чи сажотрус, чистильник взуття чи ліхтарник. Ці професії були дуже популярними свого часу, але зі зміною технологій повністю або частково зникли. Лише за останні сто років зникли понад 600 професій, а вдвічі більше — суттєво змінилися. Пішли в небуття такі професії, як чумак (перевізник солі), щуролов, кат, людина-"будильник”, візник. Деякі з них змінилися — колишній візник, можливо, пересів із брички з конем до тролейбуса, а сучасного водія-далекобійника можна уявити чумаком.

Візник у Києві, початок 20 ст.

Сучасне таксі

Деякі професії не зникають повністю, але дуже змінюються під впливом нових обставин або технологій. Шевці й кравці століттями повільно вручну шили, вишивали, підганяли одяг для конкретної людини — аж поки не виникло поняття масового пошиття. Одяг почали виготовляти величезними партіями на фабриках, шити — на машинках. Така робота потребувала певних знань, щоб уміти працювати з технікою і, відповідно, звикати до режиму роботи в цеху.

Із появою тракторів і комбайнів землю припинили орати за допомогою коней. Ще й автомобілі з’явилися. Тож зник попит на послуги коваля, який міг підкувати коня. Ковалі мусили йти працювати на завод або шукати інші способи заробітку. Кількість фахівців з догляду за кіньми скоротилася.

Змінилися й десятки інших професій. Журналістика подолала шлях від дротового телефону та друкарської машинки до соціальних мереж у смартфоні десь за чверть століття (25 років).

10. На листівках 8-11 зображені передбачення французьких художників початку 20 ст. Вони намагалися уявити, яким буде життя у 2000 році. Як, на їхню думку, мали змінитися професії? Які нові навички мали би опанувати люди? Запиши свої спостереження та висновки.