|
Пам’ять про минуле бережуть різноманітні речі — творіння рук наших предків. Це й стародавні споруди: фортечні мури, залишки жител чи укріплень, жертовники чи храми. І давні мистецькі витвори: прикраси, скульптурні зображення, ікони, книжки. До пам’яток належать також старовинні речі — зброя, монети, печатки, посуд, елементи оздоблення одягу, знаряддя праці. Ви пам’ятаєте, що історики називають такі залишки старовини речовими джерелами, бо, так само як джерела наповнюють річку, пам’ятки сповнюють минуле, відтворене дослідниками, деталями й подробицями, оживлюючи його. Найбільше таємниць приховують найдавніші часи в історії людства, бо від тієї доби лишилося надто мало свідчень — виготовлене з недовговічних матеріалів давно зруйноване, а те, що міцніше, опинилося під товстим шаром ґрунту. Та навіть якщо комусь пощастить натрапити на понівечені часом речі, зрозуміти їхню цінність може не кожен. Пояснити, чим були знахідки в минулому, яке мали призначення, як служили людям, до снаги лише дослідникам, яких називають археологами. А науку, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами на підставі розкопок, називають археологією. Археологи виробили правила пошуку та розкопування давніх пам’яток. Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп — вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп....
|
