Войти
Закрыть

Коли речі починають говорити, або що таке археологія

5 Клас

Пам’ять про минуле бережуть різноманітні речі — творіння рук наших предків. Це й стародавні споруди: фортечні мури, залишки жител чи укріплень, жертовники чи храми. І давні мистецькі витвори: прикраси, скульптурні зображення, ікони, книжки. До пам’яток належать також старовинні речі — зброя, монети, печатки, посуд, елементи оздоблення одягу, знаряддя праці. Ви пам’ятаєте, що історики називають такі залишки старовини речовими джерелами, бо, так само як джерела наповнюють річку, пам’ятки сповнюють минуле, відтворене дослідниками, деталями й подробицями, оживлюючи його. Найбільше таємниць приховують найдавніші часи в історії людства, бо від тієї доби лишилося надто мало свідчень — виготовлене з недовговічних матеріалів давно зруйноване, а те, що міцніше, опинилося під товстим шаром ґрунту. Та навіть якщо комусь пощастить натрапити на понівечені часом речі, зрозуміти їхню цінність може не кожен. Пояснити, чим були знахідки в минулому, яке мали призначення, як служили людям, до снаги лише дослідникам, яких називають археологами. А науку, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами на підставі розкопок, називають археологією. Археологи виробили правила пошуку та розкопування давніх пам’яток. Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп — вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп....

Навчаймося роботи з картами, або контурні карти на уроці історії

5 Клас

Карти, на які нанесено тільки основні елементи розмітки й обриси об’єктів без підписів та кольорів і які призначені для виконання навчальних завдань, називають контурними — від слова «контур», що означає лінію, яка є графічним окресленням предмета. Контурними бувають й історичні карти. Щоб виконувати завдання на контурних картах, треба пам’ятати про деякі правила. Написи на контурній карті краще робити олівцем, щоб мати можливість виправити неточності. За бажання написи можна виконувати друкованими літерами. Географічні назви пишемо з великої літери. Написи об’єктів на контурній карті треба робити так, як це роблять на карті в атласі: назви гір — у напрямку хребтів; назви річок — уздовж течії (у кількох місцях), назви міст — після пунсона міста вздовж паралелі. Наносячи географічні об’єкти на контурну карту, не намагайтеся скопіювати карту атласу за кольорами: цю роботу можна виконувати із застосуванням штрихів простим олівцем....

Від краю до краю, або Україна на картах упродовж історії

5 Клас

Ви вже знаєте, що першу державу на наших землях історики називають Київською Руссю. Назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами. Про походження цієї назви серед істориків і мовознавців немає одностайності: одні вважають її скандинавською з походження, інші переконані, що вона є споконвічною для наших земель. Назву Україна вперше вжито в літописі під 1187 р. до Київщини, Переяславщини та Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, країна, земля. Згодом назва «Україна» поширилася на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу. На європейських картах назва Україна набула поширення завдяки картографічним творам Г. де Боплана. Для називання різних частин нашої країни з давніх часів використовують ще й такі назви, як Волинь, Київщина, Поділля, Галичина, Слобожанщина, Чернігово-Сіверщина, Буковина, Закарпаття та інші. Кожна з них має свою історію, виникали вони за різних часів, тож усі є втіленням історичного минулого. Саме тому такі назви є історичними (їх іще називають історико-географічними). Інколи історичні назви позначають порівняно із сучасними дещо іншу територію. Наприклад, коли йдеться про історичну Волинь, то мають на увазі не сучасну Волинську область, а значно більшу територію, до якої долучають ще й Рівненську, Житомирську й частину Хмельницької області. Уживаними також є етнографічні назви, приміром Гуцульщина. Цю назву застосовують до частини Галичини, Закарпаття та Буковини....

Чи можна побачити минуле, або історія на карті

5 Клас

Кожна подія відбувається не тільки в певний час, а й у певному місці. Тому для істориків важливо орієнтуватися в просторі. Навчатимуть вас цього вміння історичні карти — зменшені зображення земної поверхні, її частин або окремих країн світу, на яких позначають ті або ті події. Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам доводилося працювати на уроках природознавства. Проте історичні карти істотно відрізняються від них. Насамперед використанням кольорів. Наприклад, якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості над рівнем моря (зелений — низовини, коричневий — гори), то на історичній — території держав, розселення народів тощо. Крім того, зображення на історичній карті означають події, що відбуваються в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зростала територія держави впродовж певного часу, куди прямували війська, коли й де відбулася битва, коли виникло місто і коли було зруйноване тощо. Свої таємниці історична карта відкриває лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити. Щоб це зробити, потрібно уважно роздивитися умовні позначки й пояснення до карти, розташовані в її нижньому куті, тобто легенду карти. Слова карта і мапа є абсолютними синонімами, тобто такими, що цілком збігаються значенням. Відрізняються вони походженням: слово карта походить із грецької мови, де означало «аркуш папірусу», а мапа — з латини....

Лічба років в історії, або як розв’язувати хронологічні задачі

5 Клас

Для прикладу виконайте таке завдання: позначте на лінії часу рік свого народження та рік, коли пішли до школи. Обчисліть, скільки буде вам років, коли закінчите школу. (Позначте той рік на лінії часу). Звісно, історикам доводиться розв’язувати набагато складніші хронологічні задачі, — так би мовити, задачі з багатьма невідомими, оскільки не завжди просто встановити календарний час тієї або тієї події. Постають такі завдання в процесі дослідження минулого. 1. Перекажіть одне одному, яких дій треба дотримуватися, щоб розв’язати хронологічну задачу. Чи схожі ці задачі на ті, які ви розв’язуєте на уроках математики? Чим? А чим відрізняються? 2. Оберіть один з поданих нижче різновидів задач та уважно прочитайте коментар до розв’язку. 3. Спробуйте розв’язати задачу самостійно. 4. Перевірте записи одне в одного, порівняйте з коментарями в підручнику. Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення. (Скільки років тому відбулася подія, якщо відома її дата?) Обчисліть, скільки минуло років від упровадження християнства як державної релігії 988 р. до сьогодення....

Історико-культурні епохи, або від миті до вічності

5 Клас

Історико-культурною епохою називають великий проміжок часу в історії людства, що певними спільними ознаками відрізняється від інших історичних періодів, адже культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, тобто все, чого досягло людство у своєму розвитку. У ту саму культурну епоху життя людей у різних частинах Європи попри деякі відмінності мало багато спільного. Наприклад, за найдавнішого періоду в історії люди, хоч би де вони жили, користувалися схожими примітивними знаряддями праці, виготовленими спершу з каменю та дерева і тільки згодом — з металу. Схожими були найдавніші людські житла, подібними були одяг і хатнє начиння. Історики припускають, що й уявлення про світобудову в тих людей, їхні знання та досвід були однаковими. Поясніть, як ви розумієте поняття «історико-культурна епоха». Спробуйте визначити ознаки, які притаманні сучасній культурній епосі. Поділіться припущенням, навіщо історикам поняття історико-культурних епох. 2. Які історико-культурні епохи виокремлюють в історії європейських народів? В історії європейських народів виокремлюють кілька історико-культурних епох. Найдавніший період історії людства від появи пралюдей до виникнення міст, держав і появи писемності називають первісністю, або первісною добою. Це найдовший період в історії людства. Первісна доба на наших землях тривала від 1 млн років до 9—8 ст. до н. е. За цієї доби, як уже йшлося, люди навчилися виготовляти найпростіші знаряддя для мисливства й збиральництва, обробітку землі. Саме тоді виникли кам’яні сокири, дерев’яні списи, лук і стріли. Пізніше люди приручили й одомашнили тварин, навчилися вирощувати рослини, ткати, виготовляти одяг, посуд, будувати житло. Поступово виникли міста, у яких розвивалися ремесло й торгівля. Люди винайшли писемність. Згодом утворюються держави....

Відлік часу в історії, або його величність час

5 Клас

Слово «календар» походить з латинської мови. У Давньому Римі так називали боргові книги, тому що боргові відсотки потрібно було сплачувати в перший день місяця. Сьогодні календар — це спосіб розрахунку великих відрізків часу — років, місяців, тижнів, днів, який ґрунтується на рухові видимих небесних тіл — Сонця і Місяця. Календар передбачає поділ тривалих проміжків часу на коротші. Час, який відповідає календарю, називають календарним. На початку уроку ви записували дату, тобто котрийсь день місяця вересня певного року. Поширені в наш час календарі було винайдено дуже давно. Розвиток науки сприяв їх удосконаленню. Навіть така звичайна сьогодні річ, як кількість днів у календарному році (а їх, як ви знаєте, 365, проте раз на чотири роки з’являється додатковий 366-й день), усталилася не одразу. За давнини в різних народів рік міг тривати від 300 до 400 днів і починатися будь-якої пори року або й узагалі з приводу якоїсь події (повені річки, заснування міста тощо). Тому визначити точний календарний час подій, що відбулися тисячі й тисячі років тому, дуже складно. Роздивіться зображення різноманітних годинників. Чому люди продовжують удосконалювати пристрої для вимірювання часу?...

Вступ. Що таке історія, або мандрівка в минуле

5 Клас

Шанобливе ставлення до минулого — прикметна риса кожного народу. Про минувшину в Україні завжди казали — свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів’я: Не за нас стало, не за нас і перестане; Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм. За давніх часів пам’ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Саме з найдавніших літописів довідуємося про виникнення міста Києва, про перших київських володарів. Закарбовуючи для нащадків події минулого, творці літописів прагнули водночас зрозуміти їх, з’ясувати, чим вони спричинені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання. Отже, історія — це наука про минуле людства. Вона вивчає життя та діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, установлює, як і чому людське життя змінювалося та вдосконалювалося, ставши таким, як тепер. Слово «історія» — грецьке з походження. У перекладі воно означає розповідь про минулі події, дослідження минулого. Власне, наука історія зародилася в Давній Греції. Першим істориком уважають давньогрецького вченого Геродота, який жив дві з половиною тисячі років тому. Геродот залишив письмові свідчення і про наші землі. Літописи — записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали....

Під зеленим шатром Софіївки - Легенди старого замку - Книга-мандрівниця - Зерна мудрості - Чудотворна ікона

5 Клас

Марійка поверталася зі школи засмученою. Її найщиріша приятелька Христинка занедужала. «Привіт, Мурчику», - журливо мовила дівчинка до рудохвостого кота, який по- господарському сидів на брамі, що вела до Марійчиного двору. У цьому затишному куточку древнього Луцька панували свої неписані правила. Господарем почувався тут Мурко. Коли кіт ось так мирно сидів на брамі, подвір’я сповнювалося гороб’ячого цвірінькання та голубиного туркоту. У такі дні навіть якось тихіше рипіла старенька іржава гойдалка, без поспіху точилася розмова поміж сусідами, не зчиняла галасу малеча, зосереджено вовтузячись у пісочнику. - Добрий день, пані Надіє, - привіталася Марічка з сусідкою. - Щось ти, сонечку, сьогодні смутна, - озвалася на привітання жінка. - Не ладнається в школі? Ходім розкажеш... Дівчинка відчула, як у душі в неї ворухнувся теплий клубочок радості. Варто сказати, що для Марійки спілкування з пані Надією давно стало звичкою. Скільки себе пам’ятала, дівчинка вважала її своїм другом. Скажете, такого не буває? А ви розпитайте в знайомих дівчаток, і переконаєтеся, що багато хто з них по-справжньому дружить з дорослими. Зазвичай Марійка розпитувала сусідку про всі-всі денні новини, бо та вміла розповідати про буденні дрібниці жваво, дотепно, завжди пригадуючи щось цікаве, незвичайне. А знала тих цікавинок пані Надія - без ліку. Була освіченою, багато пережила на своєму віку....

Подорож триває, або Пригадаймо найважливіше. Практичне заняття № 5

5 Клас

Пригадати матеріал, опрацьований на уроках історії впродовж року, вам допоможе гра-подорож «Історичний потяг». Для її проведення: • Оберіть 7 спостерігачів - чергових на станціях, на яких ви зупинятиметеся під час подорожі. Обов’язок чергових - оцінювати виконання завдань командами мандрівників та спостерігати за часом перебування команд на станції. • Для кожної станції підготуйте табличку з номером і назвою станції, аркуші з завданням за кількістю груп, що подорожують, а також аркуші чистого паперу, на яких групи виконуватимуть завдання. • Для кожної команди мандрівників приготуйте маршрутний листок для оцінок із назвами станцій та кількістю балів (за зразком). Маршрутний листок передбачає порядок відвідування станцій командами. Маршрутний листок № 1 (для інших команд — відповідно № 2, 3, 4...)...

Навігація