§ 6 ВІД КРАЮ ДО КРАЮ, або УКРАЇНА НА КАРТАХ УПРОДОВЖ ІСТОРІЇ

Роздивіться ілюстрації. Що на них зображено? Чим подібні зображення, а чим відрізняються? Як ви думаєте, чому в різних регіонах України склалися свої традиції національного вбрання? Як називають ту частину України, у якій ви мешкаєте? Що знаєте про походження цієї назви?

1. Як називали в минулому нашу країну та її частини?

Ви вже знаєте, що першу державу на наших землях історики називають Київською Руссю. Назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами. Про походження цієї назви серед істориків і мовознавців немає одностайності: одні вважають її скандинавською з походження, інші переконані, що вона є споконвічною для наших земель.

Назву Україна вперше вжито в літописі під 1187 р. до Київщини, Переяславщини та Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, країна, земля. Згодом назва «Україна» поширилася на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу. На європейських картах назва Україна набула поширення завдяки картографічним творам Г. де Боплана.

Для називання різних частин нашої країни з давніх часів використовують ще й такі назви, як Волинь, Київщина, Поділля, Галичина, Слобожанщина, Чернігово-Сіверщина, Буковина, Закарпаття та інші. Кожна з них має свою історію, виникали вони за різних часів, тож усі є втіленням історичного минулого. Саме тому такі назви є історичними (їх іще називають історико-географічними). Інколи історичні назви позначають порівняно із сучасними дещо іншу територію. Наприклад, коли йдеться про історичну Волинь, то мають на увазі не сучасну Волинську область, а значно більшу територію, до якої долучають ще й Рівненську, Житомирську й частину Хмельницької області.

Уживаними також є етнографічні назви, приміром Гуцульщина. Цю назву застосовують до частини Галичини, Закарпаття та Буковини.

Окреслені історичними та етнографічними назвами землі вирізняються особливостями народного будівництва, одягу, обрядів, господарськими заняттями, що сформувалися під впливом природного середовища та історичних особливостей. Довідатися про ці особливості можна в музеях народної архітектури та побуту, який має кожен історичний регіон.

Роздивіться карту на с. 44 й дайте відповіді на запитання.

1. У якій області України розташоване місто (село), у якому ви мешкаєте? До якого історичного регіону воно належить? 2. Які історичні регіони найпівнічніші, які — найзахідніші, а які — найсхідніші? 3. Назви яких історичних регіонів указують на місце їх розташування?

Географічний — той, який стосується природних умов або положення на земній поверхні.

Етнографічний — той, який стосується культури й побуту народів світу, їх походження та розселення.

Найбільшим з таких музеїв є Національний музей народної архітектури та побуту України, розташований на південній околиці Києва поблизу селища Пирогова. Тут на мальовничій території зберігається понад 300 пам’яток народного будівництва, а колекція хатнього начиння, знарядь праці, одягу, творів народного мистецтва сягає 80 тис. одиниць.

З експозиції «Закарпаття»:

Дерев’яна церква 18 ст.

Хата кінця 19 ст.

Експозиція «Середня Наддніпрянщина»: церква Св. Архістратига Михаїла, 1600 р.

Експозиція «Поділля»: дерев’яна хата із солом’яною стріхою, на задньому плані — церква Св. Миколая.

З експозиції «Музей просто неба в Пирогові»:

Вітряк

Українське село

Пограйте в гру «Я знаю 5 назв...», називаючи по п’ять історичних земель України; географічних назв, пов’язаних з історичним минулим вашого міста (села); назв вулиць у вашому місті (селі) на честь видатних історичних осіб тощо.

Від історико-географічних та етнографічних назв часто утворюються іменники для називання мешканців територій, яких вони стосуються. Наприклад, мешканців Полісся називають поліщуками, а Гуцульщини — гуцулами. На зв’язок з певною територією, звідки походять предки, указують українські прізвища Бойко, Бойчук, Волинець, Подоляк, Подолян, Поліщук та багато інших. Про походження свого прізвища можна довідатися в спеціальному словнику.

2. Що називають державним кордоном?

Державним кордоном називають лінію, що пролягає суходолом чи водоймою і визначає межі території держави — її суші, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон України відділяє територію нашої держави від територій інших держав.

Державні кордони між сусідніми державами, зокрема загальний напрямок лінії кордону та її графічне зображення на карті, визначають міждержавні угоди. Будь-які відхилення від лінії державного кордону, спричинені особливостями місцевості (зміна русла річки чи рельєфу тощо), узгоджують під час переговорів і так само фіксують в угодах. Лінію державного кордону позначають за допомогою прикордонних знаків на місцевості. На державному кордоні встановлено спеціальний режим, а на місцевості, що прилягає до нього, — прикордонний режим, за дотриманням якого стежать підрозділи прикордонної служби.

Сучасний державний кордон України з Білоруссю, Молдовою, Польщею, Росією, Румунією, Словаччиною та Угорщиною є підсумком тривалого процесу його визначення у 20 ст. Він не був таким у різні історичні періоди і не завжди збігався з територією, на якій жили українці.

Які нові слова трапилися в тексті? Поясніть, що вони означають, та складіть з кожним речення (усно). Поставте за текстом 1—2 запитання, що починаються словом «Чому»? Подискутуйте з приводу почутих запитань та відповідей.

3. Як змінювався державний кордон України в різні історичні періоди?

Ви вже знаєте, що найдавнішу державу із центром у Києві історики називають Київською Руссю. За часів розквіту в середині 11 ст. (за великого князя київського Володимира Святославовича та його сина Ярослава Мудрого) Київська Русь була найбільшою державою Європи. Її кордони пролягали в районі верхів’їв Волги та її притоки Оки на сході; Дону, Сули, Росі й Південного Бугу — на південному сході та півдні; Дністра, Західного Бугу, Німану й Західної Двіни — на заході; Фінської затоки, Ладозького й Онезького озер — на півночі.

У середині 12 ст. величезна держава була об’єднанням князівств-держав. Київ хоч і лишався центром руських земель, проте вже не був єдиною столицею.

У середині 13 ст. серед кількох князівств на наших теренах наймогутнішим було Королівство Руське, або Галицько-Волинська держава. За часів короля Данила Романовича кордони Галицько-Волинської держави охоплювали західноукраїнські землі та велику частину Правобережної України. Коронація Данила засвідчила визнання Української держави з боку європейських країн.

Під час Національно-визвольної війни в середині 17 ст. постала козацька держава Гетьманщина, яку очолював гетьман Богдан Хмельницький. Попри воєнні дії він докладав зусиль для зміцнення кордонів держави, установлення дипломатичних відносин із сусідами. Територія Гетьманщини охоплювала землі Чернігівщини, Полтавщини, Київщини та Східного Поділля, а також Запоріжжя. Столицею та гетьманською резиденцією було місто Чигирин.

Територія Гетьманщини поділялася на полки й сотні, які очолювали полковники та сотники. Центрами полків і сотень були найважливіші міста або містечка. За тих часів козацька держава називалася Військом Запорізьким.

Роздивіться карту. 1. Покажіть, відповідно до опису в підручнику, кордони Київської Русі часів розквіту. Порівняйте кордони Київської Русі із сучасними кордонами України. Зробіть висновок про зміни територіальних меж. 2. Покажіть на карті кордони Галицько-Волинської держави за князя Данила Романовича. Опишіть місце розташування Галицько-Волинської держави, починаючи з півночі (північ— захід—південь—схід). 3. З’ясуйте, які міста Королівства Руського в різні часи були його столицями. 4. У якій частині сучасної України була розташована ця держава? Які сучасні області України вона охоплювала?

Роздивіться карту «Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького». 1. Порівняйте територію козацької держави з територією розселення українського народу в середині 17 ст., зробіть висновок. 2. Визначте територію Війська Запорізького, використовуючи назви історико-географічних регіонів України. 3. У якій частині України, Лівобережній чи Правобережній, розташовано столицю Гетьманщини? 4. З якими державами сусідила Гетьманщина на заході, півдні, північному сході? 5. У якій частині сучасної України була розташована Гетьманщина? Які сучасні області України вона охоплювала?

Висловте припущення, як історики визначають територіальні межі (кордони) держав, які існували на нашій території багато століть тому, наприклад Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Війська Запорізького.

Яка інформація на уроці видалася вам найцікавішою? Поділіться враженнями про урок за схемою:

Проведіть за допомогою карти історико-географічних регіонів України гру «Вгадай назву».

Об'єднайтеся у дві команди і пропонуйте по черзі одна одній запитання з описом регіону за планом:

1) розташування за сторонами світу;

2) сусідні регіони;

3) території сучасної України, які охоплює;

4) цікава інформація про регіон (наприклад, найбільше місто або відомий промисел чи виріб-візитівка). Виграє та команда, яка дала більше правильних відповідей.

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Порівняйте карту Війська Запорізького з картою Галицько-Волинської держави за запитаннями:

1) Чи збігаються території держав? 2) У чому відмінності тих держав порівняно з територією сучасної України? 3) Територія якої держави ближча до сучасних кордонів України на Заході? На Сході?

2. Простежте за картою, якими історичними землями протікають найбільші річки України — Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець.

3. Складіть на основі карти на с. 49 «Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького» розповідь про події, яким вона присвячена. Запишіть, які козацькі полки розташовувалися на Лівобережній Україні із заходу на схід.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Складіть і запишіть з поданими словосполученнями речення за матеріалами уроку: історична карта, легенда карти, державний кордон, історико-географічний регіон. Усно доведіть, що кожен з іменників може вживатися в іншому значенні.

2. Намалюйте історичну карту казкової країни. Придумайте назву цієї країни, надпишіть на її карті назви історико-географічних регіонів, міст, річок, гір. Позначте на карті зміни території країни, переселення народів. Оформіть легенду карти.

3. Зробіть копію адміністративно-територіальної карти України. Розріжте її на невеличкі частинки різної форми. Спробуйте «зібрати» карту, наклеюючи окремі частинки на аркуш паперу. Якщо копія не була кольоровою, то складену карту розфарбуйте. Нанесіть на карту маршрут подорожі Україною, у яку б ви хотіли вирушити. Чому обрали саме такий маршрут?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно