§ 1 ВСТУП. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ, або МАНДРІВКА В МИНУЛЕ

Роздивіться фотографії. Як ви думаєте, коли жили зображені на них люди? Чому ви так уважаєте? Чи знаєте ви, яким було життя в Україні 100 років тому? Звідки про це можна довідатися? Чим зумовлені різні побутові умови, засвідчені на світлинах?

Чи цікаво вам дізнаватися про те, як жили люди колись?

Родина Шептицьких біля маєтку в с. Прилбичі (нині Львівська обл.). 1911 р.

Селяни с. Кирилівка (нині Черкаська обл.). 1912 р.

1. Що таке історія?

Шанобливе ставлення до минулого — прикметна риса кожного народу. Про минувшину в Україні завжди казали — свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів’я: Не за нас стало, не за нас і перестане; Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм. За давніх часів пам’ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Саме з найдавніших літописів довідуємося про виникнення міста Києва, про перших київських володарів. Закарбовуючи для нащадків події минулого, творці літописів прагнули водночас зрозуміти їх, з’ясувати, чим вони спричинені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.

Отже, історія — це наука про минуле людства. Вона вивчає життя та діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, установлює, як і чому людське життя змінювалося та вдосконалювалося, ставши таким, як тепер.

Слово «історія» — грецьке з походження. У перекладі воно означає розповідь про минулі події, дослідження минулого. Власне, наука історія зародилася в Давній Греції. Першим істориком уважають давньогрецького вченого Геродота, який жив дві з половиною тисячі років тому. Геродот залишив письмові свідчення і про наші землі.

Літописи — записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали.

Перебування княгині Ольги в Константинополі. Сторінка з літопису.

Прочитайте уривок з твору візантійського імператора Константина Багрянородного про його зустріч із київською княгинею Ольгою та висловте припущення, чому автор залишив свідчення про цю подію.

«...Місяця вересня 9-го числа (957 р.) відбувся прийом, усім подібний до попереднього й з нагоди приїзду Ольги, княгині руської. Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою... Після них увійшли посли й представники князів руських... Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми, й покликано було княгиню із зали, й, за запрошенням імператора сівши, говорили з ним про що хотіла...».

Княгиня Ольга на прийомі в Константина Багрянородного. Реконструкція фрески Софійського собору в Києві.

Імператора зображено ліворуч. Він сидить на троні в парадному одязі. Поруч — два охоронці, озброєні списами й щитами. Праворуч від вікна зображено княгиню Ольгу. Поруч із княгинею — жінки її почту.

Висловте припущення, звідки митець міг знати про подію, якій присвячено картину? (Зверніть увагу, що від події до створення фрески минуло 80 років). Що повинен був знати митець, щоб створити цю картину?

Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, чому історію називають скарбницею досвіду — знань, побутових навичок, винаходів і технічних удосконалень? Що може мати свою історію?

1. Які винаходи й технічні вдосконалення ілюструють фотографії? 2. Чи можливим був би сучасний рівень техніки без попередніх досягнень? Чому? 3. Як, на вашу думку, у давні часи зберігали досвід і знання?

Яку науку називають історією? Поясніть, як ви розумієте вжитий стосовно давньогрецького вченого Геродота вислів «батько історії». У яких інших значеннях уживають слово «історія»? Розіграйте діалоги, у яких слово «історія» означає «випадок», «розповідь», «минуле».

2. Що і навіщо вивчає історія?

Загальне твердження про те, що історія як наука вивчає життя і діяльність людини, має безліч конкретних виявів. Адже все в людському житті має свою історію: народи і їхні мови, великі міста і маленькі села. Мають свою історію ваші родини, вулиці, на яких ви мешкаєте, будинки... Можна з’ясувати історію й конкретних винаходів людини, наприклад книжки або дитячої іграшки. Доречно говорити про історію професій. Тож історія досліджує всі розмаїті вияви людського життя. Саме тому історія як наука має багато відгалужень: історія Європи та історія України, історія культури та історія окремих галузей науки, історія мистецтва та історія мови, історія повсякденності та історія господарства. (Спробуйте продовжити цей перелік!) Учених, які досліджують минуле, називають істориками.

За давніх часів людей, які знали про події минувшини, вважали мудрецями, а часом і чарівниками, бо були переконані: той, хто знає таємниці минулого, уміє передбачити майбутнє. Автор одного українського літопису 17 ст., ченець Густинського монастиря, що біля Прилук на Чернігівщині, Михайло Лосицький уважав, що знання минулого слугує людям дороговказом, аби вони не збилися на манівці дорогою в майбутнє. «Чому кожній людині читання історій дуже корисне? — звертався він до своїх майбутніх читачів. — Бо коли б не описано й світу не подано, разом би з тілом безвісти все сходило б у землю, і люди, як у темряві будучи, не відали б, що за минулих віків діялося».

Обкладинка багатотомної «Енциклопедії історії України», у якій висвітлено основні події української минувшини, подано біографії відомих діячів культури та науки.

Складіть з поданими словосполученнями зі словом «історія» речення. Чи в тому самому значенні вжито в них слово «історія»?

Колесо історії; увійти в історію; влипнути в історію; вписати в історію золотими літерами.

Роздивіться малюнки, на яких герої одягнені в костюми різних епох. Що змінилося у вбранні мешканців України, а що лишилося незмінним?

3. Як історики дізнаються про минулі часи?

Сучасна історична наука сформувалася в 19 ст. Найвідомішими серед перших професійних істориків в Україні були професори Київського університету Микола Костомаров і Володимир Антонович, Михайло Грушевський, автор багатотомної «Історії України-Руси». Першою жінкою, авторкою популярної книжки з історії України, була Олександра Єфименко, якій Харківський університет 1910 р. присудив ступінь доктора історії.

Подані на перших сторінках підручника ілюстрації — це фотографії. Історики називають їх фотодокументами, бо вони є важливими джерелами знань про минулі часи. Крім фотографій, про події минулого свідчать і різноманітні витвори людських рук, сказане чи написане слово. Такі джерела інформації називають історичними джерелами. З-поміж історичних джерел вирізняють речові, писемні й усні.

До речових джерел належать давні монети, господарчі знаряддя, хатнє начиння, залишки посуду, одяг, прикраси тощо. Хоч якими цінними вони є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним, бо вік речових пам’яток нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами — писемними й усними. Завдяки вченим починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.

Рештки минулого, за якими вивчають життя в попередні часи, називають історичними джерелами, або історичними пам’ятками.

Намалюйте приклад історичного джерела. Складіть невеличку розповідь про те, як це джерело може прислужитися історикові.

В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі знання передавалися з уст в уста. Отже, давні легенди, міфи, перекази, казки та обрядові пісні — то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь і тому — безцінне джерело для історика.

Предмет «Історія України» з явився в розкладі шкільних занять 1918 р., коли розпочалася розбудова національної школи. Автором одного з перших підручників історії України для школярів був Михайло Грушевський.

Після поразки Української революції цей предмет не викладали аж до 1991 р. Із проголошенням незалежності історію України викладають в усіх класах середньої та старшої школи.

Проведіть гру «Спитаймо в підручника».

Погортайте сторінки підручника, роздивіться умовні позначення, перечитайте передмову. Упродовж хвилини зберіть у кошик (капелюх) запитання про те, що ви хотіли б дізнатися на уроках історії. Тягніть по одному запитанню. Хтось із учнів класу нехай навмання називає сторінку підручника й рядок, який містить відповідь на нього. Спробуйте з'ясувати прихований сенс у «підказках» книжки.

Чи цікавим виявилося для вас знайомство з новим навчальним предметом — історією? Що сподобалося найбільше? Чи зацікавила вас наука історія? Як на вашу думку, чи потрібна ця наука для майбутнього? Чому? Чи кожен може стати істориком? Що для цього, по-вашому потрібно?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Як називається ваш новий навчальний предмет? Які розділи є в підручнику? Що означають умовні позначення в тексті?

2. Що таке історія? Назвіть нові «історичні» слова, поясніть, що вони означають.

3. Визначте, до якого різновиду історичних джерел належать зображені пам’ятки.

Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше.

1. Великий український поет Тарас Шевченко записав у щоденнику: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини». Доведіть, що на подібну думку має право кожен з нас.

2. З’ясуйте, які історичні джерела є у вас удома. Що це за джерела? Про що вони свідчать? Розпитайте в бабусі чи дідуся (або в інших дорослих) про їхнє дитинство. Знайдіть відповідні фотографії та підготуйте розповідь «Спогади дитинства моїх рідних».

3. Прокоментуйте висловлювання.

Історія недобра до тих, кого вона залишає, але так само недоброю може бути й до тих, хто її творить (Салман Рушді, сучасний британський письменник).

Історія — це оповідь країни про себе (Оксана Забужко, сучасна українська письменниця).

4. У п’ятому класі ви почали вивчати основи кількох наук: на уроках рідної мови отримуєте найелементарніші відомості з науки про мову (мовознавства, або лінгвістики), на уроках математики знайомитеся з математичними науками, уроки літератури вводять вас у світ літературознавства. Порівняйте, що спільного має із цими науками історія і чим відрізняється від них.

5. Дослідники минулого часто стають героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, про що могла б розповісти історикам найдавніша пам’ятка населеного пункту, де ви мешкаєте. (Складіть про це казку або оповідання).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно