1. Індуїзм

Жителі Стародавньої Індії поклонялися багатьом богам. Стародавня релігія — індуїзм — збереглася до наших днів.

Поступово з безлічі богів на головне місце в індуїзмі вийшли три боги. Вони утворюють нерозривну єдність. Бог Брахма — творець і правитель світу. Він дав людям закони. Бог Вішну рятує людей від різних лих, наприклад від потопу. Бог Шива — грізний носій космічної енергії, яка і творить, і руйнує. Шива може погубити, а може і врятувати. Індійці любили також бога-пастушка Крішну.

Бог Шива. Статуетка

Стародавні індійці вірили, що не тільки людина, але й тварини, і рослини мають душу. Душа кожної істоти вічна. Вона може переселятися після його смерті в інше тіло. Що буде з душею людини після смерті, залежить від її поведінки при житті. Наприклад, душа кровожерливого і жорстокого воїна може переселитися в тіло тигра, легковажна людина може перевтілитися в бабку або в іншу комаху.

За уявленнями стародавніх індійців, усе в світі, в тому числі й людина, підкоряється кармі. Карма означає «справа», «дія», що породжує певний результат. За всі погані вчинки людину буде покарано в наступних життях. Тільки правильно проведене життя може позбавити її від вічного переродження душі.

У Стародавній Індії була створена особлива система духовного і фізичного вдосконалення людини — йога.

Бог Вішну

Багато про культуру Стародавньої Індії могли б розповісти стародавні книги. Їх робили з пальмового листя, а воно, на жаль, недовговічне...

У Стародавній Індії були винайдені цифри, якими ми зараз користуємося і називаємо арабськими. Однак самі араби запозичили їх у індійців. Дуже важливим математичним відкриттям індійців було винайдення нуля — знака для позначення порожнечі.

Мистецтву мудро правити людьми повинна була навчати гра, придумана давніми індійцями і призначена для царів і воєначальників. Ця гра називалася «чатуранга», а українською — «шахи».

2. Варни в Індії

Індуїзм визначав структуру індійського суспільства, його поділ на особливі групи — варни. Варна мовою санскрит означала «колір». Потім цим словом стали називати ті групи, на які було розділене суспільство в Стародавній Індії.

Кожен індієць від народження належав до однієї з варн. Індійці вірили, що на варни людей розділив бог Брахма і при цьому визначив їхні заняття, права та обов’язки. Зі своїх уст, на думку індійців, Брахма створив жерців — брахманів. Тому тільки вони знають, як слід читати молитви, і можуть говорити від імені бога.

Походження варн від бога Брахми

Зі своїх могутніх рук, згідно з міфом, Брахма створив воїнів — кшатріїв, їхнім обов’язком було брати участь у війнах і керувати державою, бо вони наділені силою і мужністю. Головним серед кшатріїв був цар.

Зі своїх стегон, як вважали індійці, Брахма створив людей третьої варни — вайш’їв, обов’язком яких було хліборобство, скотарство, ремесло і торгівля.

Три варни — брахмани, кшатрії та вайш’ї — називалися «двічі народженими». У день повноліття вони справляли особливий обряд, що означав друге народження людини.

Зі своїх брудних ніг Брахма створив слуг, які становили варну шудр. їхнім обов’язком було служити іншим трьом варнам.

Були ще люди, котрі не входили до жодної з варн, — недоторкані. Вони були ізгоями в суспільстві, і до них усі ставилися з презирством. їм заборонялося жити в селищах та містах. Недоторкані носили особливий одяг (після померлих), щоб ніхто випадково не підійшов і не доторкнувся до них, адже це могло осквернити іншу людину.

Поділ населення на варни вважався вічним та незмінним і освячувався релігією. Шлюби між людьми з різних варн вважалися неприпустимими. Перейти з однієї варни до іншої було неможливо.

Релігія давала людям із нижчих варн лише одну надію — якщо вони коритимуться своїй долі і старанно виконуватимуть свої обов’язки, то після смерті зможуть народитися воїнами, царями чи навіть брахманами.

3. Буддизм

Одна з найдавніших на Землі світових релігій — буддизм. Він виник у VI ст. до н.е. в Індії. Засновником буддизму був царевич Гаутама, якого згодом назвали Буддою.

Будда вчив, що будь-яке життя супроводжується стражданнями. Причина страждань — у бажаннях, у жаданні влади, багатства, слави, щастя. Якщо людина хоче звільнитися від страждань і знайти вічне життя, то повинна праведно жити й виконувати такі правила: не завдавати шкоди живим створінням; не красти; добувати хліб насущний чесною працею; говорити тільки правду; цуратися заздрощів, лестощів, пліток; не пити хмільного й остерігатися задивлятись на жінок.

Багато індійців вважали, що після смерті Будда став головним із богів. Його вчення — буддизм — широко розповсюдилося в Індії. Поширення цієї релігії призвело до широкого храмового будівництва. Найвизначнішими пам’ятками Стародавньої Індії були ступи — куполоподібні споруди, у яких зберігались буддійські святощі (частини тіла Будди та його послідовників). Одна з найвідоміших — ступа в Санчі, побудована в III ст. до н.е. Вона оточена круглою огорожею, у центрі якої збудовані ворота «Торана».

Статуя Будди. IV ст. н.е.

Легенда розповідає, що царевич від самого народження жив у казковій розкоші. Його батько наказав оточити будинок високою стіною, щоб ніщо не бентежило юну душу. Царевич вважав, що всюди життя таке ж прекрасне. Він навіть не припускав, що існують зло і печаль, смерть і страждання, горе і біль, старість і хвороби. Одного разу він побачив немічного і згорбленого старого дідуся. Іншим разом — тяжкохвору людину, яка лежала на узбіччі дороги. Після того став свідком того, як на кладовище несли мерця, котрого оплакували жінки. Ці три випадки відкрили очі царевичу і справили на нього глибоке враження. Він дізнався, що в цьому кращому зі світів не все так прекрасно, як йому здавалось до цих пір. І нарешті, учетверте він зустрівся з убогим ченцем, який просив милостиню. Царевич був вражений його достойністю, зосередженістю, спокоєм. І вирішив він стати пустельником; у 29-річному віці він таємно залишив рідний дім, молоду дружину і щойно народженого сина.