Синагога в Шаргороді – свідок історії юдеїв України
- 25-10-2022, 23:30
- 273
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Синагога в Шаргороді – свідок історії юдеїв України
Завітаємо до невеличкого міста Шаргород, що на Вінниччині. Споруду, яка нас цікавить, не можна називати собором, проте вона справді велична та залишається свідком історії Поділля. А ще вона тісно пов’язана з історією євреїв (юдеїв) - народу, що з давніх-давен живе на українських землях.
Містечко Шарий Городок виникло в 1585 році. Тоді канцлер Речі Посполитої Ян Замойський збудував міцний замок на річковому мисі, де зливалися річки Мурашка та Ковбасна. Уже в 1588 році король Сигізмунд III надає поселенню права міста - так виникає місто Шаргород. Воно стає резиденцією Яна Замойського - і економіка цієї нещодавно безлюдної місцевості швидко розвивається.
Зрозуміло, що економіку будь-якого українського містечка неможливо уявити без активної діяльності євреїв. Вони були серед найперших мешканців міста.
У 1589 році єврейська громада звела тут розкішну синагогу в ренесансному стилі. Це найдавніша синагога з тих, що збереглися в сучасній Україні - справжня перлина серед архітектурних пам’яток нашого краю.
Синагога в Шаргороді
Словник
Синагога - з грецької зібрання. На івриті синагогу називають «бейт-кнессет» - «дім зібрання».
У Шаргороді, як і в інших містечках, євреї оселялися компактно в певній частині міста. По-перше, це була вимога влади, а по-друге, - через традиційний спосіб життя євреїв.
Фактично це був окремий замкнений світ, ядром його й була синагога.
Архітектор розповідає
Кінець XVI ст. був часом складним і небезпечним, тому синагогу в Шаргороді будують як оборонну споруду - своєрідну єврейську фортецю, що входила до системи міських укріплень. Товсті, до двох метрів завтовшки кам’яні стіни, патрульна обхідна галерея по периметру даху, численні бійниці, місткі підвали з таємними підземними шляхами-сполуками та виходами на поверхню - усе це мало боронити громаду від постійних нападів татар із Кримського ханства та османів. Крім Шаргорода, подібні споруди збереглися в Луцьку, Сатанові, Острозі, Бродах та в інших містах.
Синагога в Шаргороді. Оздоблення головного входу
Синагога в Шаргороді. «Гребені» і кутові маленькі вежі на даху будівлі
Зовнішньою окрасою будівлі стало зображення кам’яних скрижалей - таблиць із десятьма заповідями, які біблейський пророк Мойсей отримав від Бога на горі Синай, а також шестикутна зірка - Маген-Давид.
Якщо екстер’єр синагоги диктувався її оборонним призначенням, то в інтер’єрі євреї були вільні виражати свою любов до Бога. Молитовний зал - центр синагоги - був зорієнтований на схід - у бік Єрусалиму. Найсвятішим предметом був Свиток Тори - єврейського Святого Письма, записаний на пергаменті та освячений за єврейською традицією. Його зберігали в окремій шафі - Арон-Гакодеш («святий Ковчег»), яку зводили біля східної стіни, що «дивилася» на Єрусалим. З протилежного - західного боку - був вхід до синагоги, а між стінами влаштоване особливе місце для читання Тори, так звана Біма (возвишення).
У синагозі чоловіки та жінки молились окремо, тому жіноча галерея була прибудована до центрального залу з трьох боків, крім східного, та відділена від нього стіною з невеликими пропусками, щоб жінки могли спостерігати молитовне дійство.
Велике значення мав настінний розпис, який зображував орнаменти, таблиці з текстами, рослини та символічних біблійних тварин - лева, леопарда, оленя й орла. Зображення людей чи, тим паче, Бога в юдаїзмі заборонені.
Комп’ютерна реконструкція інтер’єру синагоги
Синагога була містичним і символічним світом, що протистояв важкому небезпечному земному життю євреїв. Цей світ створювали різні майстри - малярі, столяри, чеканники. То був унікальний вияв єврейського мистецтва в Україні.
Архітектура шаргородської синагоги демонструвала ще й силу єврейської громади, яка мала кошти на таке велике будівництво. У Шаргороді синагога разом із замком і католицьким костелом святого Флоріана утворювала своєрідний фортечний трикутник.
Оборонну роль синагога змогла зіграти невдовзі після зведення. У 1595 році єврейська громада за її мурами боронилася від нападу козаків Северина Наливайка. Взяти будівлю повсталим козакам не вдалося. В 1640-х роках єврейська громада Шаргорода стала однією з найбільших на Поділлі - історики згадують до тисячі єврейських осель. Однак процвітання тривало недовго. Під час Хмельниччини синагога не встояла і більшість євреїв були вбиті повсталими козаками.
Невдовзі відбулося нове потрясіння: у 1672 році Поділля захопили війська Османської імперії. І, хоча османи традиційно терпимо відносились до євреїв, у 1674 році синагогу відібрали в єврейської громади та перебудували під мечеть. Внутрішній інтер’єр синагоги було змінено за правилами ісламу, але зовнішній вигляд майже не змінився.
У 1699 році османи, які були вимушені залишити Поділля за умовами Карловицького миру з Річчю Посполитою, пішли із Шаргороду.
Єврейська громада формувалася фактично спочатку. Відомо, що в 1710 році вже відновили синагогу, громада утримувала рабина, а на початку XVIII ст. євреї, здається, становили більшість населення міста.
Перепис 1765 року реєструє в Шаргороді 2219 євреїв - це найбільша громада на території Подільського воєводства.
Будівлю синагоги тоді реконструювали. Хоча синагога вже не виконує оборонних функцій, але така форма споруди закріпилась як традиційно єврейська - відбиток «єврейської старовини».
Після другого поділу Речі Посполитої, в 1893 році, Шаргород став містечком Подільської губернії Російської імперії. До цього часу практично все економічне життя міста було зосереджене в руках євреїв - підприємства, магазини, готелі, навіть млин і друкарня. Було відкрито приватну єврейську школу для хлопчиків. Місто потрапило до «смуги осілості», за якою до кінця XIX ст. проживало п’ять мільйонів євреїв. Стара синагога стала вже замалою для громади. Це своєрідний клуб, духовний і культурний центр громади. Тому в 1893 році було проведено ще одну реконструкцію: будівлю розширили, відбудували декоративні гребінці та маленькі башти на даху, прорубали в центрі фасаду головний вхід, який зберігся донині.
Лихоліття революції та громадянської війни не оминуло Шаргорода. Однак і в 1923 році містечко залишається єврейським, громада становить близько 80 % мешканців. За радянської влади тут було засновано єврейський колгосп «Красний пахарь». У 1930 році синагогу і єврейську школу було закрито.
Під час Другої світової війни Шаргород потрапив до румунської зони окупації - Трансністрії. Євреї були ізольовані в гетто та мусили носити на одязі жовту зірку. Після звільнення міста живих налічувалося близько тисячі місцевих євреїв.
Проте мати синагогу радянська влада їм так і не дозволила, старовинну будівлю використовували як склад консервного заводу. Тільки в 2012 році унікальну оборонну синагогу XVI ст. повернули єврейській громаді, але будівля потребує реставрації.
Шаргородська синагога - унікальна пам’ятка архітектури, в якій поєднаний традиційний для єврейських громад мавританський стиль і виразні ренесансно-барочні риси. Сподіваємося, що цю величну будівлю таки відновлять і вона ще довго нам нагадуватиме про історію євреїв - одного з народів України.
Запитання і завдання
- 1. Розгляньте світлини синагоги різних часів. Порівняйте зображення будівлі, визначте, чи відбувалися зміни і які саме.
Синагога в Шаргороді, 1589 р.
Зігмунд Глогер. Синагога в Шаргороді на рубежі ХІХ-ХХ ст.
- 2. Виконайте творчий проект: «Збережемо будівлю синагоги в Шаргороді».
- Обговоріть, як можете діяти саме ви, учні та учениці 7 класу, щоб допомогти зберегти пам’ятки архітектури. Поясніть, чому деякі заходи потребують допомоги дорослих, громадськості, органів місцевого самоврядування.
Коментарі (0)