Мечеть хана Узбека в Старому Криму – пам’ятка Кримського ханату
- 25-10-2022, 23:31
- 227
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Мечеть хана Узбека в Старому Криму – пам’ятка Кримського ханату
Відвідаємо Південь України, а саме Крим. Тут також є величні і цікаві споруди. Це мечеті, що зберігають пам’ять про Кримське ханство - ще одну середньовічну державу, яка існувала на українських землях. Кримські татари - корінний народ України, чия історія тісно пов’язана з історією нашої країни та є її невід’ємною складовою.
Найстаріша мечеть, так звана мечеть хана Узбека, стоїть у містечку Старий Крим уже понад 700 років.
Ця мечеть уособлює цілий період в історії Криму - добу Золотої Орди.
Портал мечеті
Коли поглянути на мечеть, одразу впадає в око її пишний вхідний портал, оздоблений витонченим орнаментом зі степових лілій та арабського каліграфічного напису. На порталі можна прочитати, що мечеть звели 1314 року за часів правління ординського хана Мухаммеда Узбека та за участі Абд-уль-Азіза. Саме тому і називають мечеть «мечеттю Узбек-хана».
Чому ж хана Золотої Орди названо двома іменами? Тюркське ім’я, Узбек, він мав від народження, а арабське - Мухаммед - обрав після переходу в мусульманську віру.
Чи знаєте ви, що...
Хани-мусульмани були в Золотій Орді й до Узбека. Першим з них був брат Батия Берке-хан, який правив у 1257-1266 рр. Однак лише за Узбека іслам в Орді набув статусу офіційної релігії держави. До того часу Золота Орда не мала державного культу: більшість її ханів додержувалася вірувань своїх монгольських пращурів, у яких чільне місце посідав культ небес, а строкате населення велетенської імперії сповідувало язичництво, християнство й іслам.
Столиця ординських володінь на півострові, місто Кирим (відоме також як Солхат та Ескі-Кирим, а нині - Старий Крим), на той час уже давно вважалось місцевим осередком мусульманської культури, і першу мечеть тут було збудовано ще за півсотні років до Узбек-хана.
Не так легко було ханові запровадити нову державну релігію. Ординська Знать остерігалася, що Узбек, набувши статусу мусульманського султана, матиме необмежену владу. Тож хан сподівався, що заможний і велелюдний Кримський улус підтримає його почин. Адже в столиці ординських володінь на півострові, місті Киримі, іслам тоді був уже поширений. Певно, саме тому Узбек-хан повелів звести велику й гарну мечеть для жителів кримської столиці.
Завдяки зв’язкам між півостровом та мусульманським Сходом, а також кримському посередництву в торговельних відносинах між Ордою та Середземномор’ям, Крим незабаром став центром міжнародної торгівлі й мусульманської культури.
Утім доба спокою та добробуту тривала недовго. Після успішних правлінь Узбек-хана та його сина Джанібека в Золотій Орді запалали міжусобні війни між претендентами на трон. Не минуло й ста років після смерті Узбека, як мандрівники вже описували кримську столицю як найбільше в минулому місто Орди, значна частина якого тепер лежить у руїнах.
На жаль, надто часто доводиться розповідати про пам’ятки кримськотатарської історії в минулому часі, адже збереглося їх дуже мало. Війни, що передували російському підкоренню Криму 1783 року, антирелігійні кампанії більшовиків 1930-х років і депортація татар з півострова аж ніяк не сприяли збереженню архітектурних пам’яток. Однак Старий Крим - якраз виняток із правила. Це місто занепало на межі XIV і XV століть, коли в полум’ї міжусобних битв гинула Золота Орда й народжувалося Кримське ханство.
Словник
Депортація - примусове виселення особи чи групи осіб з місця постійного проживання.
Замість колишнього Кримського улусу Золотої Орди на півострові в 1441 році утворився незалежний Кримський ханат, а зруйновану штурмами стару улусну столицю не відновлювали. До назви міста Кирим відтоді додався епітет «Ескі» («Старий»). Кримські хани заклали нову столицю в захищеній гірськими ущелинами місцевості на південному заході півострова - там, де тепер стоїть Бахчисарай.
Проте доля принаймні однієї споруди в старій столиці стала винятком: її таки було відновлено, і цією спорудою була мечеть Узбек-хана.
Архітектор розповідає
Мечеть побудовано в формі базиліки. Будівлю орієнтовано так, щоб правовірні звертались під час молитви в бік Мекки. Бокові стіни зведені з бутового каменю та глини, торцеві - промазані вапняним розчином. Три пари восьмигранних колон розділяють внутрішній простір мечеті на три нефи. Вікна, розміщені вище трьох метрів від підлоги, наповнюють приміщення сонячним світлом. Підлогу було вистелено кам’яними плитами, які не зберіглися до наших часів. Підвішена дерев’яна стеля була лаковою.
Дах двоскатний, критий черепицею. Високий мінарет був зруйнований та відбудований пізніше.
До південної стіни мечеті було прибудоване медресе. Тепер від нього залишилися руїни. Будівля була великою, перед нею - просторе подвір’я з фонтаном у центрі. Поруч із фонтаном був і великий круглий колодязь. Головний зал медресе, де проходили заняття, був облицьований чорним мармуром і мав висоту до 15 м.
Інтер’єр мечеті. На південному боці - різьблений міхраб
У медресе розміщувалась багата бібліотека, перлиною якої був Коран видання 850 року, прикрашений малюнками та гравюрами. Аудиторіями для занять слугували розташовані з трьох боків глибокі ніші - айвани. В медресе вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, арифметику, логіку і правознавство. Випускники ставали муллами, кадіями (суддями) чи філософами.
Словник
Медресе - мусульманський духовний навчальний заклад.
Мулла - нижчий сан служителя релігійного культу, учитель.
Руїни медресе біля південної стіни мечеті
Коли в 1980-х роках археологи з архітекторами взялися за реставрацію мечеті, то виявили, що мурування вхідного порталу не було «перев’язане» з кладкою північної стіни мечеті. Портал виявився просто щільно притуленим до стіни, тобто стіну і портал будували в різні часи. А дослідження південної стіни мечеті, яка прилягає до медресе (а воно 1332 року побудови), засвідчили, що медресе вже стояло, коли до нього прибудували мечеть. Як це могло статися, якщо на порталі зазначено на 18 років ранішу дату?
Можливо, мечеть Узбек-хана перебудували та перемістили на інше місце. Археологи вважають, що це сталося приблизно на межі XV і XVI століть. Але навіщо це зробили?
Усередині мечеті Узбека в минулому був напис, що сповіщав про побудову тут у 1512 році мінбара ханом Менґлі І Ґераєм. Але внесок Менґлі І Ґерая в розбудову мечеті Узбека був, здається, набагато суттєвішим. Адже саме за його правління її перебудували. Про Менґлі І Ґерая в мечеті нагадував не лише давно зниклий надпис над мінбаром, а й міхраб, що добре зберігся донині. Стиль різьблених візерунків на міхрабі нагадує різьблення на мавзолеї перших кримських ханів у Салачику, зведеному Менґлі І Ґераєм у 1502 році. Складається враження, що орнаменти міхраба в Ескі-Киримі та ханського мавзолею в Салачику спроектував один майстер.
Якщо дослідження підтвердять цей висновок, можна буде вважати, що Менґлі І Ґерай вирішив зберегти цей спадок свого давнього ординського попередника, Узбек-хана, та перебудував на новому місці засновану ним мечеть.
Чому ж стара мечеть була зруйнована? Причиною могли бути й пожежа воєнних часів, і зсув ґрунту, і землетрус, що в 1420-х роках обрушив крівлі та куполи медресе. Однак цю визначну пам’ятку ординської доби, на відміну від інших, було відновлено та збережено - і не виключено, що це сталося саме завдяки Менґлі І Ґераю. Заклопотаний одночасним будівництвом нової столиці в Салачику, укріплень на Перекопі та фортець на Нижньому Дніпрі, хан не мав змоги відродити з руїн ще й Ескі-Кирим. Але можна припустити, що він вирішив відновити принаймні основну святиню колишньої улусної столиці - головну міську мечеть. Якщо це справді так, то історична цінність мечеті, зведеної Узбек-ханом і відновленої Менґлі І Ґераєм, ще більша, адже тоді вона не лише найвизначніша пам’ятка часів Золотої Орди, а й наочний символ культурного спадкоємства між історичними епохами в історії Криму.
У 1921 році мечеть закрили, а в її будівлі розмістили міський краєзнавчий музей. Тільки у 1990-ті роки мечеть повернули мусульманській громаді.
Мечеть хана Узбека, безумовно, видатний приклад середньовічної архітектури. Це пам’ятка місцевого кримського будівельного мистецтва, що виникло на основі античних, візантійських, західноєвропейських і мусульманських взірців. Тепер мечеть відреставрована та є діючим мусульманським храмом - одним з найбільш поважних у Криму.
Запитання і завдання
- 1. Як пов’язана історія Криму з Золотою Ордою?
- 2. Які народи жили в Криму в XIII—XIV ст.?
- 3. Розкажіть, чому мечеть Узбек-хана займає особливе місце серед пам’яток мусульманської архітектури.
Коментарі (0)