Величні мусульманські храми Бахчисарая – ханської столиці Криму
- 25-10-2022, 23:31
- 269
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Величні мусульманські храми Бахчисарая – ханської столиці Криму
Відомо, що Бахчисарай протягом 250 років був столицею Кримського ханства. Та це місто було не першою його столицею. Кримськотатарська держава виникла в 1441 році, коли Хаджи Ґерай звільнив півострів від його колишніх ординських володарів і став першим незалежним ханом Криму. А Бахчисарай заснував його онук, хан Сахіб І Ґерай, майже на століття пізніше - у 1532 році.
Досі на окраїні сучасного Бахчисарая збереглося кілька пам’яток, що нагадують про давню столицю, попередницю Бахчисарая.
Якщо йти головною вулицею Бахчисарая від Ханського палацу до Чуфут-Кале, пейзаж навколо швидко змінюватиметься. Житлові квартали тут ніби розсипані на дні глибокого кам’яного казана, зусібіч оточені стрімкими урвищами. Над ними здіймається гострий стрімчак - мис Бурунчак. На ньому стояв спостережний пункт гірської фортеці Кирк-Єр.
Чи знаєте ви, що...
Нині ця місцевість - частина міста Бахчисарая. Але колисьтут було поселення набагато давніше за Бахчисарай. Щонайменше з першої третини XVI ст. воно називалося Салачиком.
Документи перших кримських ханів незмінно вказують назву столиці держави як Кирк-Єр. Ця назва, що багато разів трапляється на ханських ярликах та монетах, певно, і була назвою поселення, котре потім називали Салачик. Кирк-Єр називалася також гірська фортеця, нині відома як Чуфут-Кале. Іноді припускають, що й перша столиця кримських ханів була саме там, у фортеці, високо на горі.
Девлет-Сарай - це назва ханського палацу, що колись стояв біля підніжжя гори. Перші згадки про Девлет-Сарай з’являються в ярликах і грамотах Менґлі І Ґерая починаючи з 1502 року. Саме в червні того року Менґлі І Ґерай розгромив на берегах Дніпра останнього ординського хана Шейх-Ахмеда. Для Криму ця перемога означала насамперед довгоочікувану безпеку.
У будь-якій державі мусульманського Сходу дотримувалися правила: в столиці неодмінно має бути зведено п’ять споруд, що підкреслюють його високий статус. Це палац правителя, головна столична мечеть, цвинтар попередніх правителів, навчальний заклад для підготовки державних кадрів і, нарешті, громадський заклад, зведений правителем власним коштом для містян, - це могла бути лікарня, притулок для бідних, лазня, великий вуличний фонтан тощо. Цю традицію наслідував і Менґлі І Ґерай, коли розбудовував власну столицю.
Ще 1498 року Менґлі І Ґерай почав збір коштів на будівництво мечеті, але на 1508 рік головна ханська мечеть в Салачицькій ущелині вже була.
Мечеть Менґлі І Ґерая не дожила до наших днів: її давно зруйновано, а на її фундаментах в радянські часи спорудили їдальню психоневрологічного інтернату. У стінах цієї занедбаної споруди досі можна побачити фрагменти кам’яного мурування ханських часів.
А головну будівлю держави - Ханський палац - збудували вже в самому Бахчисараї. Найпомітніша споруда Ханського палацу - це Велика Ханська мечеть, або, кримськотатарською, Біюк-Хан-Джамі. Її простора будівля з чотирисхилим череп’яним дахом та двома 28-метровими мінаретами є одним із найвідоміших архітектурних символів усього Криму.
Велика ханська мечеть у Бахчисараї
Велика ханська мечеть у Бахчисараї. Мінарет
Як і будь-яка інша міська мечеть, Хан-Джамі мала власний маале - приписаний до неї найближчий квартал, жителі котрого були постійними прихожанами цієї мечеті.
Ханська мечеть належить до перших споруд, з будівництва яких у 1532 році розпочалося місто Бахчисарай.
Нам залишається лише гадати, який саме вигляд мала Ханська мечеть у часи Сахіба І Ґерая, тому що Біюк-Хан-Джамі побудована в XVIII ст. на місці старої.
Це зробив хан Селямет II Ґерай, котрий правив у 1740-1743 рр., відомий насамперед як хан-будівник. Саме він відновив Бахчисарайський палац із попелу руйнівної пожежі, влаштованої тут російськими військами в 1736 році. Крім Великої Ханської мечеті, монументальні написи на згадку про ремонт зруйнованих палацових будівель прикрашають також входи до Зали дивану та Малої Ханської мечеті.
Архітектор розповідає
Коли в Бахчисарайському заповіднику в 2000-х роках взялися за дослідження та відновлення розписів на стінах Великої Ханської мечеті, дослідники виявили цікаву деталь. Навколо вікон на західній стіні мечеті вони розчистили три нашарування штукатурки з розписами, і колорит кожного шару відрізнявся від інших. Отже, кольорова гама нижнього шару була дуже стриманою - лише чорно-сірі смуги. Це розфарбування належало до 1740-х років, коли спалену мечеть відбудовували за правління Селямета II Ґерая. Найпізніший із шарів, з вигадливими завитками, намальованими яскравими фабричними фарбами, залишився від ремонтів російських часів, коли палац підновляли до царських візитів. А от між ними лежала найцікавіша сторінка: витончені орнаменти, тонко виписані сірим і жовтогарячим, - 1760-і роки, правління шанувальника мистецтв Кирима Ґерая.
Запитання і завдання
- Розгляньте ілюстрації на сторінці 121. Схарактеризуйте фасад будівлі - розписи, конструктивні та декоративні елементи споруди.
Внутрішнє оздоблення Великої Ханської мечеті досить просте: шість кам’яних колон з аркадою, великий дерев’яний балкон другого ярусу, старовинний дерев’яний мінбар біля міхраба. Зі стелі звисає масивний світильник, реконструйований за зразком втраченого оригіналу: дерев’яної рами у формі зірки із закріпленими на її кутах олійними плошками.
У 1784 році француз-очевидець ще застав реліквію, що зберігалася в мечеті: шматок тканини, який вважали частиною прапора пророка Мухаммеда.
Інтер’єр мечеті: загальний вигляд, фрагмент оздоблення стелі
Водночас оформлення міхрабної стіни вказує на те, що в ханські часи інтер’єр мечеті був помітно багатшим. Про це свідчать, наприклад, три старовинні вітражі у вікнах південної стіни, прикрашені каліграфічними написами, також виконаними у вітражній техніці. У круглий вітраж над міхрабом вписаний той самий заклик, що й на верхньому розписі західної стіни ззовні: «Машалла!»; а в кутах бокових вітражів можна розрізнити автограф придворного каліграфа У мера, що оздоблював Ханський палац за правління Кирима Ґерая.
Архітектор розповідає
Міхраб Ханської мечеті є одним із найцікавіших у Криму.
Цей міхраб оздоблюють вазони з трояндами, гвоздиками й тюльпанами, довгі пагони гірського льону, шпичасті зірки нарцисів - весь цей пишний квітник із його тонкими стеблами немов зійшов з народних вишивок. А у верхній частині міхрабної ніші вирізано з каменю гранатовий плід.
Праворуч від міхраба з другого ярусу нависає засклений балкон. Це максура, або, як називають її історики, «ханська ложа».
Окремий вхід до «ханської ложі» відкривається ззовні мечеті, ведучи з головної Палацової площі по крутих сходах. У максурі теж є кольорові вітражі, стелі двох кімнат прикрашені дивовижної краси різьбленими плафонами для світильників, а стіни в першій кімнаті до половини висоти облицьовані кахлями, розписаними синьо-білою глазур’ю.
Друга кімната максури розфарбована під зелений мармур, на розписах її фризів розквітають фантастичні квітки, а блакитна стеля вкрита сіткою із сотень позолочених різьблених деталей, виготовлених реставраторами за кількома вцілілими старими зразками. Власне, у цій кімнаті й молилися хани.
Тут, у максурі, раніше зберігався унікальний розписний пергаментний Коран XVII ст., що належав колись хану Хаджи Селіму І Ґераю. Ця книжка збереглася до радянських часів, коли її оцінили в 200 тисяч золотих карбованців, але під час війни вона зникла разом із перевезеним сюди з євпаторійської Хан-Джамі Кораном XIV ст. У ханську добу при мечеті була велика бібліотека. Вона згоріла під час пожежі 1736 року; і тому Селямет II Ґерай долучився також до відновлення ханського книжкового зібрання.
Біля Хан-Джамі стояло й медресе, набагато менше за медресе в Салачику. Медресе розташовувалося напроти східної галереї Ханської мечеті. За радянських часів медресе знесли, і тепер на його місці - господарчий двір музею. Натомість у тому дворі зберігся фонтан, призначений для ритуальних омовінь перед моліннями в Ханській мечеті. Це мармуровий басейн, зі стінок якого по колу дванадцятьма струменями ллється вода.
Особливою шаною був оточений ханський цвинтар в саду біля південної стіні Великої Ханської мечеті. Кажуть, що вершники, котрі проїжджали головною вулицею ханської столиці, спішувалися біля воріт Ханського палацу та проходили повз них пішки - саме на знак поваги до пам’яті ханів, що покоїлися на цвинтарі.
У цвинтарному саду стоять понад сто пам’ятників та три мавзолеї: два під куполами, а один у вигляді ротонди з колонами. Мармурові та вапнякові надгробки прикрашено різьбленими візерунками та жалобною символікою: тут і кипариси, що скорботно схиляють вершини, і фінікові пальми, з яких осипаються плоди, і лози винограду, і пишні букети мармурових квіток. На багатьох пам’ятниках збереглися епітафії, що часом є справжніми поетичними творами.
Крім Великої Ханської мечеті, в палаці є ще одна - Мала Ханська мечеть.
Над входом до Малої мечеті висічено ім’я Селямета II Ґерая, але дату зазначено: 1155 (тобто 1742) рік. Дата XVIII ст. на будівлі позначає час її ремонту після пожежі, а не побудови, бо Мала мечеть належить до найстаріших споруд Палацу. Її зведено ще за Сахіба І Ґерая в 1530-х роках.
Золотий фонтан
Неллі Кірман. Бахчисарай. Велика ханська мечеть
Архітектор розповідає
Приміщення невелике, але високе купольне склепіння візуально збільшує об’єм. Планування будівлі незвичне для мечеті: міхраб, як і належить, влаштовано в південній стіні, але саме приміщення, на відміну від інших кримських мечетей, витягнуте завдовжки не з півночі на південь (у бік Мекки), а із заходу на схід, як християнські храми.
Може, цю споруду перебудовано на мечеть з якоїсь старої церкви.
Мала палацова мечеть - єдина будівля, на даху якої збереглася зелена глазурована черепиця, якою колись були покриті дахи всіх будівель палацового комплексу. Через це здавалося ніби всі будівлі покриті смарагдами, особливо коли від черепиці відблискувало сонце.
Якщо Велика Ханська мечеть була головною столичною мечеттю, призначеною для врочистих спільних молінь хана, беїв, придворних і містян (у Стамбулі цю роль виконували мечеті Ая-Софія та Султан-Ахмет), то Мала Ханська мечеть усередині палацу могла слугувати домашньою мечеттю ханської родини. Оскільки до цієї мечеті не треба було скликати на молитву мешканців міських кварталів, то при ній не було й мінарету.
Мала ханська мечеть. Інтер’єр (міхраб, вітраж у південній стіні над міхрабом)
Серед дивин Малої Ханської мечеті завжди найбільш вражає шестикутна зірка, що прикрашає вітраж у південній стіні над міхрабом. Треба розуміти, що таку зірку - гексаграму - здавен використовували. Наприклад, для юдеїв гексаграма - це «щит Давида», а для мусульман - «печатка Сулеймана», котра нагадує про давнього пророка й царя. У Бахчисараї «печатку Сулеймана» можна було побачити у вікнах міських мечетей (Малої Ханської, Великої Ханської, Ісмі-Хан-Джамі), на надгробках Ханського цвинтаря, на жіночих прикрасах тощо, бо символ легендарного Сулеймана вважали потужним оберегом від злих сил.
Мечеть використовували за своїм прямим призначенням і після падіння Кримського ханства. Але за радянських часів її закрили, а в будівлі розмістили експозицію музею археології. За часів незалежної України мечеть повернули мусульманській громаді. Велична споруда залишається одним з архітектурних символів Криму і разом з ним чекає звільнення від російської окупації.
Запитання і завдання
- 1. Розгляньте сторінки рукописного Корану XVIII ст., що зберігається у Малій мечеті. Як вони оздоблені?
Коран XVIII ст.
- 2. Бахчисарайському палацу з мечетями присвячено твори різних видів мистецтва - образотворчого, літературного, кіно. За бажання, дізнайтеся про це більше.
Коментарі (0)