Мечеть Хан-Джамі – величний мусульманський храм України
- 25-10-2022, 23:32
- 231
7 Клас , Величні собори України епохи Середньовіччя 7 клас Секиринський
Мечеть Хан-Джамі – величний мусульманський храм України
Мандруючи храмами України, завітаємо до Євпаторії - міста з цікавою та багатою історією. Вважають, що йому 2500 років - цю дату відзначали на державному рівні в 2003 році. І справді: історики з’ясували, що в античні часи тут існувало місто, Керкінітида, а в середньовіччя - Ґьозлев (назва скоріш за все походить від татарського «джерело» - саме тут був один з оазисів джерельної води в засушливому Криму).
Ґьозлев був єдиним приморським містом у Криму, що перебувало під безпосередньою владою Кримського ханства. Решта кримських портів (Керч, Кефе, Судак, Інкерман, Балаклава) належали Османській імперії, і в кожному з них кримські хани були, хоч і почесними, але лише гістьми.
Серед пам’яток Кримського ханства найпишніше оздоблена саме головна міська мечеть Ґьозлева - Хан-Джамі.
Архітектор розповідає
Ця велична споруда з широким центральним склепінням і дванадцятьма куполами ніби віддзеркалює пишність османської столиці на протилежному березі моря. Її будували як головну мечеть Кримського ханства, і досі вона залишається найбільшою в Україні.
Храм створив видатний османський архітектор XVI ст. Ходжа-Сінан, автор класичних шедеврів османської архітектури на Босфорі. В переліку творінь Сінана, складеному після смерті майстра в 1588 році, мечеть Хан-Джамі має номер 77, усього ж він звів понад 300 споруд у мусульманських містах.
Мечеть Хан-Джамі (старе фото)
Тож коли й за якого правителя зведено цю мечеть? Крім очевидних народних легенд, що приписували будівництво Хан-Джамі то якомусь Сеїд-Бакли-ефенді, який нібито звів її лише за один день, то Мін-Арслану, придворному блазню й художнику при дворі Менґлі І Ґерая, історикам вдалося роздобути й достовірніші відомості. Згідно з ними, «будівлю цю закладено 1552 року кримським ханом Девлет-Ґіреєм і завершено його спадкоємцем Мегмет-Ґіреєм в 1564 році». Ці дати і вважають часом спорудження мечеті.
Саме в ній посвячували правителів Кримського ханства при вступі на посаду. Після урочистого обряду та молитви новий хан розписувався в особливому акті, який зберігався в мечеті. Після цього документ оголошувався з відкритої галереї храму, і тільки після цього хан відбував до Бахчисараю, який був столицею ханства.
Пізніше мечеть стали називати Джума-Джамі («джума» - п’ятниця), тобто «П’ятнична мечеть». Саме в п’ятницю народився пророк Мухаммед, тому цей день тижня вшановується всіма мусульманами світу.
Архітектор розповідає
Унікальна архітектура храму включає одинадцять куполів різного розміру, що оточують величезний центральний купол діаметром 11 м. Первісно куполи були вкриті свинцем, пізніше перекриті залізом. Барабан куполу має прорізи з 16-ма вікнами - від цього здається, що купол підіймається в повітря. Такий тип споруди називається центрально-купольним. Тепер Хан-Джамі - єдина багатокупольна мечеть у Європі.
Сама будівля має форму квадрата зі стороною майже 21 м, зведена зі шліфованих блоків ракушняка. Фасад і стіни прикрашено невеликими та різними за формою вікнами. Разом із вікнами куполу вони наповнюють будівлю сонячним світлом. Мечеть має кілька входів, зокрема вхід на балкон для хана. Над головним входом - мармурова дошка з вирізьбленим написом арабською: «З ім’ям Аллаха милостивого для всіх на цьому світі і тільки для віруючих - на тому світі».
Купол підтримують чотири міцних колони, а між ними - подвійні арки. Колони та арки ділять мечеть на три нефи. Центральний молитовний зал має висоту 22 м. Інтер’єр прикрашають колонади у візантійському стилі, двоповерхові бічні галереї, кольорові вітражі та вишуканий розпис стелі. Вітражі зображують чотири пори року - зиму, весну, літо та осінь, які разом символізують вічність.
Південний бік - кібла, тобто напрямок до Мекки, яку символізує міхраб - неглибока ніша заввишки 4,5 м. Біля нього - мінбар.
Запитання і завдання
- Розгляньте інтер’єр мечеті. Як його оздоблено - стіни, вікна, долівка тощо? Обговоріть, де знаходиться міхраб і мінбар.
Мечеть Хан-Джамі. Інтер’єр
Архітектор розповідає
Зі східного та західного боків розташовані два 35-метрових мінарети, відновлені в 1985 році - первісні було зруйновано чи то землетрусом в XVII ст., чи то морським штормом.
Мечеть Хан-Джамі
Аж до середини XIX ст. ґьозлевська мечеть славилася тим, що в ній зберігався унікальний документ, на якому стояли власноручні підписи вісімнадцяти кримських ханів - від Мехмеда II Ґерая, який зійшов на престол у 1577 році, до Шахіна Ґерая, який став ханом рівно через двісті років. Одна з особливостей документів у Кримському ханстві полягала в тому, що після кожної зміни на троні будь-який документ, виданий попереднім ханом, не мав повної сили, доки новий хан особисто не підтверджував його.
Крім грамоти з підписами ханів, в Хан-Джамі зберегалася ще одна реліквія: рукописний Коран 1314-1315 рр. Його текст виписано на пергаменті високохудожньою каліграфією; під кожним рядком дрібними літерами додано перський переклад арабського оригіналу; книжка була багато прикрашена позолотою та акварельними орнаментальними мініатюрами, яких налічувалося 1280. За переказом, унікальний Коран подарував мечеті сам Девлет І Ґерай.
Навколо мечеті - великий прямокутний двір, обнесений кам’яною огорожею. З обох боків входу до Хан-Джамі є ще два міхраби. Вони призначалися для тих, хто під час багатолюдних молінь молився в «зовнішньому харамі» - просторому дворі перед Хан-Джамі.
Після підкорення Криму Російською імперією наприкінці XVIII ст. мечеть продовжувала діяти. Євпаторійська управа хоч якось дбала про збереження цієї споруди, тому в XIX та на початку XX ст. Хан-Джамі кілька разів ремонтували.
У 1944 році, після депортації кримських татар з Криму, мечеть було ліквідовано, а в будівлі влаштували склад будівельних матеріалів. Дивним чином становище дещо покращилось у пізньорадянський період. По всьому Криму з кінця 1970-х до середини 1980-х рр. реставрували найцінніші пам’ятки культурної спадщини. Саме тоді, наприклад, відновили крівлю та мінарет на старокримській мечеті Узбек-хана, відремонтували Бахчисарайський палац, реконструювали Судацьку фортецю, а євпаторійській Хан-Джамі повернули майже первозданний вигляд. У 1985 році при мечеті відновили обидва мінарети, розібрали глуху стіну, що колись приховувала ажурну галерею з арковою колонадою на вході, розчистили захаращений двір, перекрили (хоч і не свинцем, як у давнину) куполи, відтворили внутрішнє оздоблення... Приклад євпаторійської Хан-Джамі є одним із рідкісних винятків, коли не знищили пам’ятку, а зберегли. Звісно, цей проект не був ідеальним і фахівці можуть нарікати на реставрацію, проте у нинішньому вигляді євпаторійська мечеть Хан-Джамі ліпше відображає первісний задум Ходжа-Сінана, ніж це було сто чи навіть двісті років тому.
Сьогодні Ханська мечеть використовується за своїм прямим призначенням - у 1990 році її повернули мусульманській громаді. Муедзин з мінарету, як і багато століть тому, скликає віруючих до молитви.
Запитання і завдання
- 1. Які основні риси ісламської архітектури ви помітили в оздобленні мечеті?
- 2. Розгляньте ілюстрації, розміщені в тексті посібника. Порівняйте давній вигляд мечеті із сучасним. Які зміни в архітектурі будівлі ви помітили?
- 3. З якими пам’ятками архітектури Османської імперії можна порівняти мечеть Хан-Джамі? Скористайтеся додатковими джерелами.
Коментарі (0)