§ 17. Галицько-Волинське князівство: від утворення до походу монголів на Русь

Згадайте, хто об’єднав Волинську і Галицьку землю.

Як ви розумієте значення понять «федеративна монархія», «роздробленість»?

Чи пам’ятаєте ви, що могутність галицького боярства базувалася на торгівлі та володінні землею?

1. Правління Романа Мстиславовича.

Пам’ятник Роману Мстиславичу в місті Колки Волинської області

1199 рік став важливою датою в історії українських земель. Саме тоді волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Волинське і Галицьке князівства, ставши засновником Галицько-Волинської держави. Її столицею обрав місто Галич. Початок його княжіння означився гострою боротьбою з боярами, котрі були в Галичині значною силою. Перемога над боярською верхівкою сприяла зміцненню княжої влади. Роману Мстиславичу вдалося забезпечити стабільне життя в державі. Близькість до західноєвропейських торгових шляхів, зумовила її економічне зростання і зміцнення. Літописець називав Романа «великим князем», «самодержцем усієї Русі». А польський хроніст пише, що він «за короткий час так піднявся, що правив майже всіма землями і князями Русі». У 1202 році Роман Мстиславич здійснив похід на Київ. Містяни прогнали київського князя Рюрика, правлінням якого були незадоволені, і підтримали галицько-волинського правителя. Відтак Роман Мстиславич став володарем Київського і Переяславського князівств.

Князь Роман успішно воював з половцями, котрі, скориставшись послабленням Києва та княжими усобицями, постійно руйнували і нищили пограничні землі Русі. Роман Мстиславич організував два великих наступи проти степовиків. Взимку 1202 року він вирушив з військом на половецькі кочовища, «взяв вежі половецькі і привів багато бранців, і душ християнських багато визволив від них». Згодом організували успішний другий похід, в якому взяли участь інші князі. Роман Мстиславич у цих походах відзначився особистою хоробрістю.

Правитель Галицько-Волинської держави проводив активну зовнішню політику. Він налагодив стосунки із Візантійською та Священною Римською імперіями. В 1205 році у випадковій сутичці з військом краківського князя Лешка Білого під Завихвостом Роман Мстиславович загинув.

• 1. Чому літописець називав Романа Мстиславовича «самодержцем усієї Русі»?
• 2. Проти яких кочовиків здійснював походи Роман Мстиславович?
• 3. З якими країнами Роман Мстиславович налагодив дипломатичні відносини?

Князь Роман

ЖИТТЄТЕКА

Ім’я: Роман. «Великий Самодержець Русі».

Роки життя: близько 1152-1205.

Роки правління: 1199-1205.

Попередник: титул започатковано.

Династія: Рюриковичі. Засновник династії Романовичів.

Внутрішня політика: в 1173 році став княжити у Володимирській землі. В 1199 році встановив свою владу в Галичі й заснував Галицько-Волинську державу. В 1202 році захопив Київ, посадив там правити луцького князя Інгвара. Фактично став великим київським князем, котрому присягнули й чернігівські володарі. Придушив боярську опозицію в Галичі, вигнав з краю представників впливового боярського роду Кормильчичів.

Зовнішня політика: приєднав землі ятвягів, здійснив успішні походи проти половців. Підтримував добросусідські відносини з Угорщиною, Тевтонським орденом, Візантійською імперією. Відмовився від корони, яку запропонував Папа Римський Інокентій ІІІ через пропозицію прийняти католицизм. На початку літа 1205 року пішов на Польщу й загинув неподалік польського міста Завихвоста. Вшанування пам’яті: його ім’ям названа вулиця в місті Львів.

«Повість минулих літ» про князя: «вікопомний самодержець усієї Русі, який одолів усі поганські народи мудрістю ума, додержуючи заповідей божих».

• 1. Оберіть з рубрики факт, який, на вашу думку, найкраще характеризує діяльність князя Романа. Поясніть свій вибір.
• 2. Уважно розгляньте уявний-портрет-реконструкцію князя Романа. Яку історичну інформацію можна дізнатися із зображення?

Відлуння минулого.

Із «Хроніки» польського історика-літописця Яна Длугоша

«Він винищує майже всю галицьку знать, маючи звичай, на виправдання своїх вчинків, вживати прислів’я, що стало для нього свого роду оракулом небес: «Ніхто не зможе спокійно насолодитися медом, якщо спершу не пригнітить бджолиний рій». Він здобув собі славу і владу, володів усіма руськими областями і всі князі Русі були його данниками та підданими».

• 1. Яку характеристику Роману Мстиславовичу дає польський літописець?
• 2. Попрацюйте в парах. Порівняйте характеристику князя, подану руським літописцем, із якою ви ознайомилися у попередньому розділі, та польським хроністом? Що в них спільного, а що відмінного?

2. Становище в Галицько-Волинській державі після смерті князя Романа.

Смертю Романа скористалися галицькі бояри, які не допустили до влади Романової вдови Єфросинії-Анни та його малолітніх синів Данила і Василька. Вони намагалися зашкодити встановленню будь-якої спадкової княжої влади. Бояри навіть посадили на трон одного із-поміж себе — Володислава Кормильчича. Це був єдиний випадок, коли титул князя мала людина не з династії Рюриковичів.

Задля збереження свого становища нерідко найбагатші бояри залучали до внутрішньої боротьби іноземних покровителів: спочатку угорців, а згодом і поляків. До прикладу, у 1214 році Галич захопили угорці і проголосили правителем Галицького князівства п’ятирічного угорського королевича Калмана. Від цієї, по суті, військової окупації галичан звільнив новгородський князь Мстислав Удатний, який разом із Данилом Романовичем, одруженим із його дочкою, відбив наступ угорського і польського військ. Однак Мстислав Удатний передав княжіння не Данилові, а угорському королю Андрію, одруженому з другою дочкою Мстислава.

Врешті, після наполегливих зусиль князю Данилові вдалося утвердитися на Волині, звідкіля почав боротьбу за приєднання Галицької землі. Молодший брат Василько допомагав йому. Княжичі вели запеклу боротьбу не лише з галицькими боярами, але й угорцями. На той час Данило Романович був уже відомий своєю відважною участю в битві з монголами на річці Калка в 1223 році. В боротьбі за єдність Галицько-Волинського князівства Данила і Василька підтримувала частина бояр, містян, селян.

• 1. Що відбувалося в Галицько-Волинській державі після смерті Романа Мстиславовича?
• 2. Кого бояри залучали до управління Галицько-Волинською державою?
• 3. Як Данилу Романовичу вдалося повернути владу на батьківську спадщину?

Відлуння минулого.

Із «Галицько-Волинськогого літопису» про долю княгині Єфросинії-Анни та її дітей

Княгиня Єфросинія-Анна. Реконструкція

«Коли ж минуло трохи часу, — то привели Кормильчичів — вони вихваляли Ігоревичів. І, послухавши їх, галицькі бояри послали послів до [Ігоревичів], і посадили їх: у Галичі — Володимира, а Романа — у Звенигороді. Княгиня Романова, узявши дітей своїх, утекла у Володимир».

• 1. Що змусило княгиню Єфросинію-Анну втікати з Галича?

3. Відновлення цілісності Галицько-Волинської держави. Початок княжіння Данила Романовича.

У результаті тривалої боротьби князь Данило здолав галицьких бояр, яких підтримувало Угорське королівство. В 1238 році він остаточно укріпився в Галичі, відновивши тим самим цілісність Галицько-Волинської держави. Щоправда, Волинь він залишив молодшому братові Василькові, який у всіх важливих справах діяв спільно з Данилом.

Того ж таки 1238 року Данило розгромив тевтонських рицарів Добжинського ордену, котрі захопили місто Дорогичин, і взяв у полон магістра ордену Бруна. Літописець записав, що напередодні бою під Дорогичином Данило проголосив: «Не личить держати нашу державу крижевникам (хрестоносцям)». Були поверну ті землі Берестейщини, підкорене Турово-Пінське князівство. Наступного року Данило Романович укріпився в Києві й посадив там тисяцького Дмитра, досвідченого й хороброго воєводу.

Картина Станіслава Серветника «Перемога Данила Галицького над хрестоносцями під Дорогичином 1238 року»

Столицею свого князівства він обрав Холм, де побудував оборонні укріплення, церкви, заклав гарний парк. Літописець описав цілеспрямовану будівничу діяльність Данила і Василька. За їхнім наказом спорудили міста-замки Данилів, Крем’янець, Угровеськ. До міст Данило запрошував ковалів заліза, лучників, будівничих, гончарів, ювелірів, купців — і «життя наповнювало двори навколо замку, поля і села».

• 1. Коли Данило Романович остаточно укріпився в Галичі?
• 2. Назвіть наслідки битви під Дорогичином.
• 3. Яке місто стало столицею Галицько-Волинської держави за Данила Галицького?

Відлуння минулого.

Із «Галицько-Волинського літопису» про вежі в місті Холм

«І вежа посеред города висока, щоб бити з неї довкола. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять ліктів у висоту, а зроблена з тесаного дерева і вибілена, сяяла вона на всі сторони...».

«Король Данило Романович і вежа у Стовп’ї біля Холма». Холмський екслібрис серії «З бібліотеки Івана Крип’якевича», які виконала Олена Кульчицька

• 1. Висловіть судження. Чому Данило Романович будував у Холмі укріплення?

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- 1202 р. — Роман Мстиславич став великим князем київським;

- 1223 р. — битва на річці Калка;

- 1238 р. — Данило Романович остаточно укріпився в Галичині; розгромив тевтонських рицарів у битві під Дорогичином.

2. Користуючись інтернет-ресурсами, напишіть сторінку до літопису «Романовичі збирають утрачену вотчину».

3. Після смерті Романа Мстиславовича «велика смута постала в землі Руській. Зосталося ж два сини його, один чотирьох літ, а другий двох літ». Коли народилися сини князя Романа — Данило й Василько?

4. Уявіть, що ви опинилися в 1199 році в місті Галичі, у вас є можливість поспілкуватися з Романом Мстиславовичем. Складіть перелік питань, які ви задасте князеві.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)