Київська держава за часів князя Володимира Великого

§ 7. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Великий Будівничий

980-1015 рр. - князювання Володимира Святославовича.

988 р. - запровадження на Русі християнства як державної релігії.

Пограйте в гру «Впізнай героя». Оберіть гравця, який буде вгадувати героя (він має на той час, поки ви обиратимете історичного діяча, вийти з класу). Відгадуючи, він може ставити тільки такі питання, що передбачають відповідь «так», «ні», «почасти» (кількість запитань можна обмежити до 3-5 й стежити, щоб пауза між ними тривала не довше ніж 30 с).

Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, навіщо у 19 ст. збудували храм у такому стилі, у якому будували церкви в Київській Русі? Висловте припущення, який факт з низки подій запровадження християнства як державної релігії став основою сюжету поданого твору В.Васнецова? Де розташовано князя, хто його оточує? Поміркуйте, які слова міг промовляти князь у цей момент?

1. Володимирський собор у Києві.

2. Фреска В. Васнецова «Хрещення Русі» у Володимирському соборі в Києві. Володимирський собор було збудовано протягом 1862-1882 рр. Найталановитіші художники 19 ст. виконували розписи храму. Найбільший доробок у розписах храму належить В. Васнецову.

1. Яких заходів ужив Володимир для завершення формування території Київської Русі?

Року 980, перемігши брата в боротьбі за великокнязівський стіл, «став княжити Володимир у Києві один». Посівши київський стіл, Володимир

Володимир Святославович. Уявний портрет-реконструкція.

Святославович почав послідовно приєднувати до Києва нові території та приборкувати непокірні місцеві князівські династії. Тож Володимир не обмежувався встановленням формальної зверхності у вигляді виплати данини, а замінював у центрах основних руських земель племінних князів на своїх синів і довірених бояр. Підлеглі території втрачали племінні назви, натомість їх починали називати землями за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля, Новгородська земля тощо. Отже, за правління Володимира відбулася заміна родоплемінного поділу Київської Русі на територіальний.

Розширюючи територію своїх володінь, Володимир відчутно відсунув кордони в західному напрямку. До Київської держави увійшли землі волинян та хорватів.

На півночі київський князь мав вихід до Балтійського моря. Не слабнув інтерес Володимира й до південного напрямку, адже Візантійська імперія лишалася наймогутнішою державою, а східні кочові племена були настільки близько, що нехтувати цим означало свідомо наражатися на небезпеку спустошення.

Тож у часи князювання Володимира Великого завершилося формування території Київської Русі: визначилися й закріпилися її державні кордони, які здебільшого збігалися з етнічними межами східних слов’ян.

Пам’ятник Володимиру Великому на Володимирській гірці в Києві. 1853 р.

Роздивіться карту на с. 48. • Землі яких східнослов'янських племінних союзів - предків українців - були приєднані до Київської Русі за князя Володимира? • Якими річками проходили кордони Київської Русі за часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простяглися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?

Працюючи в групах, доберіть 3-4 факти, що підтверджують думку про закономірний характер запровадження в Київській Русі християнства як державної релігії всупереч повідомленню літописця про вагання Володимира в питанні «вибору віри».

2. Як християнство стало державною релігією в Київській Русі? Які наслідки цієї події?

На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Усі вони дотримувалися своїх споконвічних звичаїв і традицій, вірили в різних богів, відрізнялися мовою, побутом, а найвіддаленіші - й способом життя. За таких умов територіальна єдність держави, підтримувана лише силою зброї, була доволі примарною. Щоб виплекати могутню імперію, а саме такий намір мав Володимир, - він мусив подбати про ідеологічне обґрунтування свого володарювання.

Київська держава за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Слово «ідеологія» означає сукупність ідей, уявлень, думок.

За часів Київської Русі уособленням держави був її володар. Отож, аби зміцнити державу, київський князь повинен був подбати про свій авторитет у підлеглих землях. Ви вже знаєте, що за давніх часів право володарювати вважалося дарованим богами, а володарі-царі обстоювали божественне походження. Подібних уявлень дотримувалися й наші предки. За умов панування язичницьких культів Володимир наражався на небезпеку постійного спротиву племен, що поклонялися кожне своєму богові й корилися освяченому тим богом правителю. Київський князь знищив племінні князівські династії, проте залишалися боги... І вони вустами волхвів намовляли люд до поновлення споконвічного порядку. Саме тому Володимирова держава була несумісна з язичницьким багатобожжям. Для всієї держави мусив бути єдиний Бог, який своєю волею надав право володарювати київському князеві. Це ідеологічне уявлення красномовно засвідчене в давньому літературному творі: «Жінкам голова муж, а мужам - князь, князям - Бог».

Упровадження християнства літописець пов’язав із походом Володимира на грецьке м. херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь.

Там князь охрестився й одружився із візантійською принцесою. До Києва Володимир повертався фактично родичем, навіть рівнею, візантійським імператорам. Цікаво, що хресне ім’я Володимира - Василій - у перекладі з грецької мови означало «царський»; василевсами називали у Візантії імператорів.

Тепер уже ніщо не перешкоджало впровадженню в Київській державі християнства як державної релігії. За літописом, сталося це 988 р. - одразу після повернення Володимира з Корсуня. Проте було б хибним уявляти, що всі зміни, пов’язані із впровадженням християнства, відбувалися за один день. Справа утвердження християнства розтяглася на століття.

• Роздивіться малюнки. Чи знаєте, як відбувається обряд хрещення нині? • Чим він відрізняється від сцени хрещення, зображеної в літописі?

Хрещення Володимира Святославовича та дружинників. Сторінка з літопису.

Що в літописній легенді вказує на рішучість намірів Володимира впровадити християнство як державну релігію?

«Повелів Володимир поскидати кумирів - тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями... І, приволікши його, вкинули в Дніпро... Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: "Якщо не з’явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде”. І, це почувши, люди йшли, радуючись, і говорили: "Якби се не добре було, князь і бояри усього б не прийняли”. А на завтра вийшов Володимир зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...».

• Опрацюйте документ відповідно до відомих вам правил роботи з історичними джерелами.

Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави. Унаслідок запровадження християнства в Київській державі було зміцнено владу київського князя, навколо Києва тісніше згуртовано різноплемінні території, покладено край породженим місцевими язичницькими віруваннями настроям замкненості й відокремленості від інших територій. У міждержавному житті наслідки впровадження християнства виявилися у встановленні рівноправних відносин з християнськими країнами, передусім з Візантією, у зростанні ваги дипломатії. До безпосередніх наслідків упровадження християнства як державної релігії належить заснування Володимиром церковної організації. Як свідчать джерела, князь Володимир привів із собою з Корсуня чимало священиків, привіз церковні книжки й почав будувати храми в Києві. Подбав князь і про створення в Києві першої школи. «І почав Володимир, - свідчить літописець, - забирати дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне». Запровадження християнства посприяло й розвитку архітектури та живопису, золотарства та музики, без яких годі уявити відправу в християнському храмі. З поширенням християнства змінилися людські відносини. Десять біблійних заповідей є основою моралі сучасної цивілізації. Наше розуміння добра і зла, милосердя й жорстокості, вірності і зради, честі й ганьби, працелюбності й лінощів, сумлінності й безвідповідальності, справедливості й беззаконня ґрунтується на християнських цінностях.

Доведіть, що запровадження християнства стало важливим кроком для суспільного та культурного розвитку Київської Русі.

3. Які інші заходи визначали внутрішню політику князя Володимира?

Могутня Київська держава, прилучена до Христового вчення, за задумом Володимира, мусила мати й відповідну столицю, тому розгорнув він у Києві небачене будівництво. Київський дитинець, центральна укріплена частина міста, зріс у кілька разів. Його захищали потужні

Фрагмент макета «міста Володимира» кінця 10 ст. з Десятинною церквою. Реконструкція.

Зовнішній вигляд будівлі дослідники реконструюють по-різному, проте відомо, що вона була споруджена із цегли-плінфи й природного каменю, мала кілька бань.

стіни, вал і рів. До «міста Володимира» - так називають дитинець, розбудований Володимиром, - можна було потрапити через в’їзні ворота. Їх було кілька, проте парадними вважалися Софійські (таку назву вони дістали згодом), розташовані з південного боку. Археологам пощастило дослідити залишки Софійських воріт: довжина їхніх стін дорівнювала 10 м, ширина проїзної частини - 4 м; над стінами здіймалася бойова вежа. Ворота були захищені високим валом і глибоким ровом, через який було перекинуто міст.

Ще більше враження справляло «місто Володимира» ізсередини. Його окрасою була мурована церква Богородиці, будівництво якої тривало впродовж семи років від 989 р. На утримання церкви князь Володимир наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Ось чому, свідчив літописець, її називали Десятинною .

Поряд із церквою Богородиці розташовувалися розкішні князівські палаци - саме тут Володимир справляв гучні бенкети. На дитинці мешкали й найбагатші київські можновладці. «Місто Володимира» мало кілька вулиць, які пролягали від воріт до центральної площі - Бабиного торжка.

Та хоч би як зріс дитинець за часів Володимира, він усе ж був лише частиною Києва - нехай і центральною, проте аж ніяк не найзаселенішою. По-справжньому вирувало життя на київському Подолі. Археологи встановили, що серед його мешканців були купці та майстровий люд - гончарі, кожум’яки, ювеліри тощо. Велику частину Подолу займало київське торговище, де сходилися гості, тобто купці, з різних куточків світу. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут розташовувалася київська гавань.

1. Фрагмент підлоги Десятинної церкви.

2. Тризуб на цеглині Десятинної церкви.

• Роздивіться зображення князівського знака династії Рюриковичів. • Які версії про походження цього знака ви знаєте? Зробіть висновки про витоки української національної символіки.

• Роздивіться макет «міста Володимира». Покажіть на ньому князівські палаци, Десятинну церкву, в'їзні ворота, Бабин торжок. • Де відносно київського дитинця розташовувався Поділ? • Які природно-географічні особливості мали дитинець та Поділ?

Златник князя Володимира.

Про далекоглядні державотворчі наміри князя Володимира свідчить і те, що він почав карбувати перші руські монети. Археологи знайшли Володимирові монети зі срібла (срібляники) та із золота (златники). На монетах Володимира з одного боку зображено Христа, а з другого - самого князя, який сидить на троні, тримаючи царські відзнаки. Зображення підсилюють написи: «Володимир на столі» або «Володимир на столі, а се його срібло». На деяких монетах як герб Володимира було викарбовано тризуб.

Складіть перелік внутрішньополітичних заходів Володимира, які безпосередньо пов'язані із запровадженням християнства.

Роздивіться златник князя Володимира Святославовича. Про що свідчить той факт, що саме за князя Володимира в Київській Русі почали карбувати власну монету? На златниках та срібляниках Володимира великого князя київського зображено так, як імператора на візантійських монетах. Про що це свідчить? Який князівський знак зображували на тодішніх монетах? Як пояснити напис на монетах «Володимир на столі, а се його срібло»?

Заходи внутрішньої та зовнішньої політики є взаємопов’язаними. Так, впроваджуючи християнство як державну релігію, Володимир переслідував зовнішньополітичну мету.

Уже йшлося про те, що прилучення Київської держави до християнського світу сприяло налагодженню тісніших відносин з багатьма державами. Крім Візантії, до партнерів Русі тоді належали Чехія, Угорщина, Польща, Німецька імперія, Болгарія. Дослідники твердять, що жваві відносини зав’язалися з Римом як центром християнської церкви.

Особливе місце в зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Були вони далеко не мирними. Не завжди на допомогу землеробам встигали княжі дружинники, нерідко мешканцям південно-східних руських земель доводилося самим рятувати себе від печенізької навали. Володимир, перейнятий важливими державними справами, часто залишав Київ, і столиця держави опинялася беззахисною перед небезпекою зі Степу. Усе це переконувало київського князя в потребі створити нову систему оборони від нападів кочовиків. За задумом Володимира, ця система мала складатися з потужних дерево-земляних укріплень і низки фортець на південно-східному кордоні Руської держави. «І став він, - читаємо в літописі, - городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні». Отже, й зовнішньополітична діяльність князя Володимира сприяла зміцненню Київської держави.

1. Спорудження дерево-земляних укріплень у Середньому Подніпров'ї - так званих Змієвих валів, будівництво яких розпочато за князя Володимира. Реконструкція. Будівництво укріплень тривало й за наступних часів. Змієві вали мали загальну довжину близько 1 тис. км.

2. Дитинець міста-фортеці Родень біля впадіння р. Рось у Дніпро. У літописі є згадка про місто під 980 р.

Перевірте себе

1. Скільки років тому відбулося запровадження християнства як державної релігії? На якому році свого правління князь Володимир охрестився?

2. Назвіть межі Володимирових володінь за часів його найбільшої могутності.

3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються Києва часів великого князя Володимира: • Десятинна церква, • Херсонес, • Бабин торжок, • Дніпрові пороги, • князівські палаци, • подільське торговище, • київська гавань, • пам’ятник князю Володимиру.

4. Установіть подібність і відмінність у переліку слів: • митрополит, • єпископ, • священик, • диякон, • волхв.

5. Дайте визначення понять: • християнство, • церква, • імперія, • дипломатія.

6. Дайте відповіді на запитання: • Чому Володимир Святославович запровадив християнство як державну релігію? • Як літописець розповідає про хрещення Володимира та впровадження християнства на Русі? • Чому літописне оповідання про вибір віри визначають як легенду, витворену літописцем? •Яких заходів, крім впровадження християнства, вжив Володимир для розбудови Київської держави? Як ці заходи пов'язані із запровадженням християнства? • Якою була зовнішня політика Володимира? • У чому значення запровадження християнства як державної релігії?

Чи має історичні підстави образ Володимира як будівничого? Чи погоджуєтеся ви із цим образом? Що найбільше вразило в діяльності Володимира? З якими політичними заходами не погоджуєтеся?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно