Київська держава за правління перших князів
- 28-10-2022, 21:07
- 375
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 3. Київська держава за правління перших князів
Згадайте, які території входили до складу Русі-України за правління князя Олега.
Як ви розумієте значення словосполучення «із варягів у греки»?
Чи пам’ятаєте ви, що Олег об’єднав Північну і Південну Русь?
1. Княжіння Ігоря Рюриковича.
Після смерті Олега, у 912 році київським князем став уже давно дорослий Ігор Рюрикович. Проте зміною влади скористалася частина племінних союзів, щоб відновити свою незалежність. Ігор жорстко протидіяв таким спробам. Спочатку він, застосувавши силу, примусив до покори деревлян і обклав їх даниною більшою за ту, що вони платили за правління Олега. Згодом три роки долав відчайдушний спротив уличів, які зрештою були змушені залишити свої давні землі і перебратися на захід, ближче до річки Дністер. Воював князь Ігор також і з тиверцями.
«Використання «грецького вогню». Мініатюра з мадридського списку «Хроніки» Іоанна Скілиці
1. Поміркуйте, про яку подію ми дізнаємося з мініатюри.
2. Відшукайте в інтернеті історичні джерела, які описують дану подію.
3. Складіть на основі джерел розповідь з 5-6 речень та проілюструйте (за бажанням) її малюнком.
Після смерті Олега Візантійська імперія перестала дотримуватися умов договору 911 року, тому Ігор Рюрикович, упорядкувавши свої справи в Києві, взявся вирішувати нагальні питання зовнішньої політики. У 941 році він на чолі великого війська вирушив у морський похід на Візантію, але його флот візантійці спалили «грецьким вогнем» — сумішшю, що не гасла навіть на воді (виготовляли її на основі нафти). Тож князь ні з чим повернувся до Києва. У 942 році русичі здійснили похід до південно-західного узбережжя Каспійського моря, а в 944 році князь Ігор зібрався в ще один похід проти Візантії. Цього разу візантійський імператор погодився платити київському князю данину і підписав з ним торговельну угоду, хай і менш вигідну для русичів, ніж при Олегові.
Картина Миколи Реріха «Збирають данину»
Щороку восени київські князі вирушали у полюддя — об’їзд підвладних племен з метою збору данини (мед, дорогоцінні хутра, продукти харчування). Навесні князь із дружиною та зібраним товаром повертався до Києва. Туди ж прибували люди із підконтрольних Києву племен зі своїми товарами. Разом вони організовували торговельний похід до Візантії. Але в 945 році все сталося по-іншому. Князь Ігор зібрав полюддя із деревлян і вже було рушив до іншого племені, але по дорозі вирішив, що зібрав мало і з частиною дружинників повернувся до деревлян по додаткову данину. Але деревляни настільки обурилися, що перебили малу дружину князя, а самого Ігоря жорстоко стратили.
- 1. За яких обставин прийшов до влади князь Ігор? Якими методами він її утримував?
- 2. З’ясуйте причини й наслідки походів князя Ігоря на Візантію.
- 3. Чому деревляни вбили великого київського князя?
Відлуння минулого.
Із книги візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного «Про управління імперією» про збір полюддя у слов’ян
«Коли настане листопад, князі їхні (русичі) одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, тобто круговий об’їзд, а саме в слов’янські землі Вервіанів, Друговитів, Кривичів, Северіїв (деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян) і решти Слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні, коли розтає лід на річці Дніпрі, знову повертаються в Київ. Збирають і оснащують свої кораблі і відправляються у Візантію.
- 1. Скільки часу витрачав князь, щоб зібрати данину?
- 2. Чому збір данини назвали «полюддям»?
Князь Рюрикович
ЖИТТЄТЕКА
Роки життя: 878-945.
Роки правління: 912-945.
Попередник: Олег.
Династія: Рюриковичів.
Внутрішня політика: відновив владу над повсталими древлянами й уличами й утримував силою в покорі двадцять підвладних князівств. Терпимо відносився до християн. Збільшував кількість данини для утримання війська. Зовнішня політика: дав відсіч кочовим племенам печенігів й уклав з ними мирний договір у 915 році. В 941 та 944 роках здійснив не надто вдалі походи на Візантію. Останній завершився підписанням торговельної угоди з Візантійською імперією. Вдалим був похід на Закавказзя в 944 році, захопив міста Дербент і Бердаа. Загинув: убитий деревлянами за повторний збір данини.
Значення діяльності: укріплював централізовану владу в Русі-Україні.
Вшанування пам’яті: на честь князя в місті Києві в Подільському районі є Ігорівська вулиця, в селі Немирівка (Коростенського району Житомирської області) встановлено пам’ятний знак — хрест на місці ймовірної загибелі князя. Сучасник про князя (древлянський князь Мал): «Якщо вовк унадиться по вівці, по одній виносить він усе стадо, коли не уб’ють його. Так і цей, як не вб’ємо його, нас усіх погубить».
- 1. Оберіть з рубрики факт, який, на вашу думку, найкраще характеризує діяльність князя Ігоря. Поясніть свій вибір.
- 2. Уважно розгляньте уявний портрет-мозаїку князя Ігоря. Яку історичну інформацію можна дізнатися із зображення?
2. Київська княгина Ольга.
Коли деревляни стратили Ігоря, його син Святослав ще був надто малим. Тому київською володаркою після смерті чоловіка стала мати Святослава — княгиня Ольга. Вона була знатного походження і користувалася значною повагою і впливом серед воєвод та дружинників Ігоря. Ольга розорила деревлянську землю, спалила племінний центр деревлян місто Іскоростень і усунула від влади деревлянського князя Мала.
Після трагічної загибелі князя Ігоря, Ольга вирішила змінити систему збору полюддя. Для цього вона запровадила уроки — наперед визначені фіксовані (незмінні) розміри данини. Княгиня також створила погости — укріплення, в якому перебував представник княжого двору із загоном воїнів для контролю за певною територією. Там також були склади для збору уроків.
«Перша помста княгині Ольги деревлянам». Мініатюра з Радзивіллівського літопису
1. Поміркуйте, яка подія спонукала княгиню Ольгу вдатися до помсти.
2. Знайдіть в інтернеті інформацію з літопису про помсти княгині. З’ясуйте, чому вона так вчинила.
«Хрещення княгині Ольги». Мініатюра з Радзивіллівського літопису
Окрім того, княгиня прийняла християнство і посприяла будівництву кількох християнських церков.
У 957 році Ольга особисто очолила велике посольство до візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, щоб домовитися про покращення умов торгівлі. Її прийняли в столиці Візантії із великими почестями, але підписати нову торговельну угоду не вдалося. Інше посольство в 959 році княгиня відправила до германського імператора Оттона І. На прохання послів Оттон І погодився встановити дружні відносини і надіслав кількох священників на чолі з єпископом Адальбертом для поширення християнства на Русі. Втім їхня місія не була вдалою, оскільки і син, який уже підріс, і більшість дружинників не схвалювали нову релігію. 964 року княгиня Ольга передала владу своєму сину Святославу Ігоровичу.
- 1. Чому після смерті князя Ігоря Ольга стала правителькою держави?
- 2. Як княгиня Ольга змінила систему збору данини?
- 3. З якою метою княгиня здійснила подорож до Візантії?
Відлуння минулого.
Із «Повісті минулих літ» про правління княгині Ольги
«У рік 6455 (947) пішла Ольга до Новгорода. І встановила вона по (ріці) Мсті погости і данину, і по (ріці) Лузі погости, і данину, і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки, і місця... І по Дніпру перевісища, і по Десні... Установивши порядок, повернулася вона до сина свого в Київ...».
- 1. Які заходи здійснила Ольга, щоб встановити порядок у Русі-Україні?
- 2. Віднайдіть на карті племена, у яких побувала Ольга.
Княгиня Ольга
ЖИТТЄТЕКА
Ім’я: Ольга; Мудра; Свята; Рівноапостольна. Християнське ім’я Олена.
Роки життя: 910-969.
Роки правління: 945-964.
Попередник: Ігор.
Династія: Достеменно невідома.
Внутрішня політика: помстилася деревлянам за смерть чоловіка — князя Ігоря. Провела першу податкову реформу — впорядкувала спосіб збирання і розміри щорічної данини. Організувала князівські адміністративно-господарські осередки — погости, де княжі люди чинили суд, зберігали зібрану данину. Встановила князівські знаки на певних територіях (ловища). Розбудовувала Київ: побудовано Ольжин двір, дерев’яний храм святої Софії. Зовнішня політика: в 957 році відвідала Константинополь, де прийняла хрещення. Налагодила стосунки із правителем Німецької імперії Оттоном І. Значення діяльності: з Руссю-Україною почали рахуватись як з сильною державою.
Вшанування пам’яті: канонізована (віднесена до лику святих) православною і католицькою церквою як свята Ольга. У Києві, Пскові, Коростені поставлені пам’ятники княгині. Існує державна нагорода «Орден княгині Ольги». «Повість минулих літ» про княгиню Ольгу: «Вона предтеча християнської землі, як рання зірниця перед сонцем і як зоря перед світанком... Вона перша від Руси ввійшла в царство небесне, тому руські сини хвалять її як начальницю, бо й по смерті вона молить Бога за Русь».
- 1. Оберіть одну з назв-характеристик, яка найкраще підходить княгині Ользі. Підберіть факти на підтвердження своєї думки.
- 2. Уважно розгляньте портрет княгині. Яку історичну інформацію можна дізнатися із зображення?
3. Князь Святослав Ігорович.
Князь Святослав майже не займався внутрішніми справами Київської держави. Натомість, попередивши супротивників: «Іду на ви», вирушав щораз у новий завойовницький похід. Перший його великий похід тривав три роки. 964 року він вирушив із Києва у землі племінного союзу в’ятичів, які платили данину хозарам, і підкорив їх, приєднавши до Русі. Звідти рушив до Волзької Булгарії, захопив її столицю — місто Булгар. 965 року спустився вниз по річці Волга, розгромив колись могутню державу Хозарський каганат і захопив його столицю Ітіль, а також фортеці Тмуторокань та Саркел. У 966 році ще раз перейшов через землі в’ятичів і обклав їх даниною.
Другий свій великий похід Святослав Хоробрий здійснив проти Болгарського царства у 967-969 роках. Йому вдалося розгромити болгарське військо в битві під містом Доростол і заволодіти значними територіями. Святослав навіть розмірковував про те, щоб перенести свою столицю до міста Переяславець на річці Дунай. Але тим часом велике військо кочовиків печенігів підступило до Києва. Дізнавшись про це, Святослав повернувся додому, щоб врятувати місто від розорення.
970 року Святослав із великим військом знову йде до Болгарського царства. Цього разу він розв’язав війну проти візантійського імператора Іоанна І Цимісхія та планував захопити саме Константинополь, але зазнав поразки в битві під Аркадіополем та при обороні Доростола — у 971 році. Святослав підписав мирний договір, за яким відмовлявся від своїх претензій на візантійські володіння в обмін на можливість повернутися додому з військом і зброєю. Але візантійці повідомили про це печенігів, і ті влаштували русичам засідку біля Дніпрових порогів. У тому бою в 972 році загинув князь і великий воїн Святослав Ігорович.
- 1. Які завойовницькі походи здійснив Святослав у 960-х роках X століття?
- 2. Чому Святослав Ігоревич хотів перенести столицю держави в місто Переяславець на Дунаї?
- 3. Чим завершився другий похід Святослава до Болгарського царства?
Відлуння минулого.
Із «Повісті минулих літ» про напад печенігів на Київ
« У рік 6476 (968) прийшли печеніги вперше на Руську землю. А Святослав був у Переяславці, і заперлася Ольга з онуками своїми — Ярополком, і Олегом, і Володимиром — у городі Києві. І оступили печеніги город силою великою, — незчисленне множество довкола города, — і не можна було вийти з города, вісті послати, і знемагали люди од голоду й безвіддя. І послали кияни [гінця] до Святослава, говорячи: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, — то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх»? Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою, і дітей своїх, журився тим, що сталося од печенігів. І зібрав він воїнів, і прогнав печенігів у поле, і було мирно...».
«Ольга посилає гінців до Святослава». Мініатюра з Радзивіллівського літопису
- 1. Чому гінці звертаються до Святослава такими словами: «Ти княже, чужої землі шукаєш і дбаєш, а свою полишив...»?
1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:
- 912-945 рр. — княжіння Ігоря;
- 945-964 рр. — княжіння Ольги;
- 964-972 рр. — княжіння Святослава;
- 941 р, 944 р. — походи Ігоря на Візантію;
- 945 р. — повстання деревлян проти князя Ігоря;
- 965 р. — похід Святослава на Хозарський каганат і Волзьку Булгарію;
- 967-969 рр. — перший похід Святослава на Болгарське царство;
- 970-972 рр. — другий похід Святослава на Болгарське царство.
2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть з ними речення.
3. У 1997 році Указом Президента України Леоніда Кучми було засновано Орден княгині Ольги. Указ Президента припав на 1040 річницю поїздки княгині Ольги до Константинополя й 1087-річницю від дня її народження. Скільки було княгині років, коли вона відвідала Візантію?
Орден княгині Ольги
4. Об’єднайтеся в групи. Розіграйте театральну сценку, рекламуючи досягнення князів: Ігоря, Ольги, Святослава.
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)