Узагальнення за розділом: Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Любі діти! Ви успішно опанували другу тему, а мудрими порадниками й помічниками були ваші ровесники — юні знавці історії — Марічка та Ігор. Їх настільки захопили події минувшини, що вони вирішили здійснити мандрівку в часі та повернутися на десять століть назад. До подорожі юні мандрівники запрошують і вас. Отож, рушаймо на гостину до князя Володимира Великого та Ярослава Мудрого!

Зупинка 1.

Знайдіть на карті «Київська держава за княжіння Володимира Великого та Ярослава Мудрого» міста: Червен, Херсонес, Юр’їв, Київ, Чернігів, Тмуторокань. Пригадайте історичні факти пов’язані з цими містами:

• 1) місто, засноване Ярославом Мудрим на землях племені чудь у 1030 році;
• 2) місто, де печеніги зазнали остаточної поразки від руського війська;
• 3) фортеця, що дала назву групі міст на лівому березі Південного Бугу, які були предметом суперництва Київської держави і Польщі;
• 4) місто, у якому охрестився князь Володимир Великий;
• 5) місто, де протягом тринадцяти років княжив Мстислав Володимирович;
• 6) місто, у якому княжив Мстислав після укладання мирної угоди з братом.

Зупинка 2.

Розділіть сторінку зошита на 2 колонки. В одну колонку випишіть факти, пов’язані з Володимиром Великим, в іншу — з Ярославом Мудрим: 1) почав карбувати златники та срібники; 2) охрестився сам і охрестив Русь-Україну; 3) розгромив печенігів; 4) спробував реформувати язичництво; 5) побудував Софійський собор; 6) уклав першу писемну збірку законів; 7) сприяв обранню київським митрополитом русича Іларіона; 8) замінив дружинників-варягів на русичів; 9) розпочав будівництво Києво-Печерської лаври; 10) отримав прізвисько «тесть Європи»; 11) побудував Десятинну церкву; 12) відкрив першу школу; 13) спільно княжив з братом Мстиславом; 14) за його наказом було зведено «Змієві вали».

Зупинка 3.

Розв’яжіть кросворд «Культура Київської держави кінця Х - першої половини ХІ століття».

Завдання до кросворда:

1. Написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд..

2. Майстерня для переписування книг у Київській державі.

3. Рукописний малюнок, яким ілюстрували давню книгу.

4. Історико-літературний твір, де оповідь про події ведеться за літами (роками).

5. Візерунок чи зображення, зроблене з частинок різнокольорових камінців, мармуру чи скла.

6. Зображення, виконане олійними фарбами по вологій штукатурці.

7. Портретне чи сюжетне зображення священного характеру, виконане на дошці.

Зупинка 4.

Уважно прочитайте витяги з історичних документів. Визначте, про які історичні події йдеться. Розставте події в послідовності.

А. «А було ж печенігів без числа. Ярослав, приготував до бою дружину. Печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони де ото є нині Свята Софія. Сталася січа люта, і одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги...».

Б. «І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями... І, приволікши його, вкинули його в Дніпро».

В. «Осе я одходжу зі світу сього... Тепер же поручаю замість себе Київ, найстаршому синові, брату вашому Ізяславу. А Святославу — Чернігів, Всеволоду — Переяславль, Ігорю — Володимир, В’ячеславу — Смоленськ».

Г. «І почав Ярослав ділити: старостам по 10 гривень, а смердам по гривні, а новгородцям по 10 гривень, і відпустив їх усіх додому і дав їм правду (Правду Ярослава») і устав («Статут про суди»).

Зупинка 5.

Пригадайте суспільний устрій Київської держави. На які верстви ділилося населення? Зобразіть цей поділ у вигляді соціальної піраміди (від вищих до нижчих верств населення). Малюнок презентуйте перед учнями класу.

Зупинка 6.

Напишіть міні-есей «Пам’ять про Володимира Великого та Ярослава Мудрого ніколи не згасне».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно