Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини ХIV століття
- 29-10-2022, 19:17
- 318
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 20. Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини ХIV століття
Згадайте, коли Данило Галицький обрав місто Холм за столицю?
Як ви розумієте значення понять «скрипторії», «книжкова мініатюра»?
Чи пам’ятаєте ви, що Володимир Василькович заклав нові міста і збудував у них церкви.
1. Освіта. Наука.
На становище культури в Галицько-Волинській державі ХІІІ - першої половини XIV століття впливало кілька чинників: розвиток господарства і зростання чисельності міст, у яких здебільшого зосереджувалося культурне життя; традиції Київської держави, Візантії і західноєвропейських країн; місцева самобутня культура. В Галицько-Волинській державі, як і всюди в той час, значну роль відігравали церкви, монастирі. Саме тут створювали школи. Поширеним було приватне навчання, особливо дітей бояр, котрі мешкали в заміських садибах. Знайдені археологами предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці засвідчили, що ремісники, купці, бояри і дружинники цінували грамотність. Грамотних людей потребував також розвиток господарства та міжнародні зв’язки. З урахуванням державних потреб у тогочасних школах, окрім письма, читання, арифметики, вивчали іноземні мови, головно грецьку і латинську. Давали також відомості із географії, природознавства, історії. Навчали риториці, музиці, співу. Освічені люди, знавці іноземних мов працювали у князівських і єпископських канцеляріях. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичне листування. Ідеалом тої епохи була людина, котра знала три мови: латинську, грецьку, одну із європейських і, звичайно, старослов’янську, як мову навчання..
З розвитком освіти зросла потреба в книгах. При монастирях, князівських палатах існували бібліотеки, де можна було поглибити свої знання. Велику книгописну майстерню створили в місті Володимирі при дворі волинського правителя Володимира Васильковича, котрого літописець назвав великим «книжником і філософом». Князь зробив щедрі пожертви у всіх містах: Володимирі, Бересті, Кам’янці, Любомлі, Луцьку, Перемишлі тощо. Серед дарів літописець назвав 36 книг. У
Титульна сторінка «Галицько-Волинського літопису». Видання 1936 року. Світлина
Галичі на початку XIII століття жив «премудрий книжник» Тимофій. Особливою славою користувався Полонинський монастир. Його очолював ігумен Григорій, «чоловік святий, якого не було перед тим і по ньому не буде». До пам’яток писемності Галицько-Волинської держави належать Бучацьке, Холмське Євангеліє, переписані ченцем Васильком при дворі Лева Даниловича. Зі світської літератури був поширений дружинний епос, тобто розповіді про подвиги воїнів-дружинників.
Основним джерелом наукових знань і надалі залишалося буденне життя: ремесло, будівництво, торгівля, хліборобство. Практична діяльність давала знання про властивості різних речовин і матеріалів. Їх застосовували, виготовляючи скло, мозаїку, різнокольорові емалі, розписуючи храми. Із книг дізнавалися про географію, використовуючи отриману інформацію для подорожей і торгівлі; математичні знання застосовували в будівництві, різноманітних обчисленнях і розрахунках. А про історичні події довідувалися насамперед з літописів. Найвидатнішою пам’яткою культури України ХІІІ століття є Галицько-Волинський літопис. У ньому розповідається про життя короля Данила Галицького та історію Волинської землі за правління волинських князів Василька Романовича та його сина Володимира. В окремих повістях йдеться про події в сусідніх землях: Угорщині, Польщі, Литві, Золотій Орді, а також в інших руських князівствах.
- 1. Що впливало на розвиток культури Галицько-Волинської держави? Які предмети вивчали в тогочасних школах?
- 2. Які твори належать до пам’яток писемності Галицько-Волинської держави?
- 3. Звідки люди дізнавалися про наукові знання?
Відлуння минулого.
З «Галицько-Волинського літопису» про діяльність Володимира Васильковича
«Він тлумачив книжне писання, тому що був він великий філософ,... лагідний, смиренний, незлобивий, правдивий... Євангеліє він списав апракос, окував його все золотом, і камінням дорогим із жемчугом [оздобив]... Пролог списав він на дванадцять місяців, [де] викладено житія святих отців і діяння святих мучеників... Списав він також і Служебник [церкві] святого Георгія, і молитви вечірні і заутрені списав...».
- 1. Попрацюйте в парах. Чи можна діяння князя Володимира Васильковича назвати богоугодним? Чому?
2. Архітектура.
Яскравим виявом високого рівня культури стала архітектура краю. Географічне розташування Галицько-Волинської землі, її межування із кількома європейськими державами сприяло поєднанню різних архітектурних стилів: західноєвропейського, візантійського, Київської держави та місцевої архітектурної традиції. Водночас, окрім господарської спрямованості, на стан архітектури вплинула також необхідність захисту від зовнішніх ворогів. Міські забудови, церковні та оборонні споруди виконували досвідчені майстри.
З урахуванням західноєвропейських фортифікаційних здобутків навколо більшості міст споруджували оборонні вали, захисні стіни. У ХІІІ столітті з’явився новий тип оборонних споруд — донжони — великі вежі, побудовані з дерева або каменю. Літопис повідомляє, що міські укріплення Волині за князя Василька та його сина Володимира зводив «муж хитрий» Олекса. Для захисту від зовнішньої агресії та усобиць фортифікацію нерідко використовували при будівництві храмів та палаців. Виявом майстерності будівничих була дерев’яна наскельна фортеця Тустань, поблизу села Уріч у Карпатах, яка стала важливим оборонним пунктом і митницею. Повз неї пролягав Соляний шлях. Ним перевозили сіль із Галичини до країн Центральної Європи.
Сторожова вежа в селі П’ятничі. Світлина
Фортеця Тустань
Василівська церква. Реконструкція первісного вигляду
Основним будівельним матеріалом залишалося дерево, хоча кам’яне зодчество набуло значного поширення. Галицькі будівничі споруджували храми й палаци з місцевого каменю-вапняка, брили якого старанно обтесували. В містах Галичини — Перемишлі, Звенигороді, Василеві, Галичі — храми почали будувати також і з білого каменю. Стіни оздоблювали зображенням орлів, грифонів, воїнів, рослинним і геометричним орнаментами. Про храми Данила Галицького в Холмі розповів літописець. Особливою красою вирізнявся собор Івана Златоуста — «гарний і гожий», який князь Данило спорудив і відновив після пожежі міста у 1256 році. Своєрідністю архітектурної композиції вирізнялася Василівська церква у Володимирі, збудована у ХIII - на початку XIV століття. Вона поєднувала традиції місцевого зодчества з елементами романського та готичного стилів. На жаль, більшість архітектурних пам’яток того часу не дійшло до сьогодення. Про них ми дізнаємося з археологічних знахідок та рукописних книг.
- 1. Що впливало на розвиток архітектури Галицько-Волинської держави?
- 2. Як називалися великі вежі, побудовані з дерева і каменю?
- 3. Які матеріали використовували галицькі зодчі для будівництва?
3. Образотворче мистецтво.
Найбільш поширеними видами образотворчого мистецтва були фрески, ікони, книжкова мініатюра. Мозаїку використовували дещо менше. Фресками розписували храми. З історичних джерел відомо про оздоблення фресками стін храмів Святого Георгія в місті Любомль, Івана Златоуста у Холмі. Фресками на світську тематику прикрашали князівські палаци, приватні будівлі.
До видатних пам’яток живопису Галицько-Волинського князівства належать ікони. Серед них найвідомішими є — Волинська ікона Божої Матері з Покровської церкви в Луцьку, ікона Юрія Змієборця, Холмська ікона Божої Матері, ікона Богоматері з Ісусом із Дорогобужа. На галицько-волинських землях була сформована своя іконописна школа.
Волинська ікона Божої матері з Покровської церкви у Луцьку
Ікона Юрія Змієборця
Холмська ікона Божої Матері
Ікона Богоматері з Ісусом із Дорогобужа
«Євангеліст Матвей». Мініатюра з Галицького Євангеліє
«Архангел Михаїл» Мініатюра з Лавришівського Євангеліє
Книжкова мініатюра набула значного поширення в Галицько-Волинській державі. Проте чимало пам’яток книжкового живопису загинуло у вихорі стрімких історичних подій. До наших часів збереглося лише кілька рукописів, прикрашених мініатюрами місцевих майстрів. Серед них — Галицьке Євангеліє, Оршанське Євангеліє, Бучацьке Євангеліє, Лавришівське Євангеліє, «Бесіди Святого Григорія Двоєслова».
- 1. Які види образотворчого мистецтва були найбільш поширені в Галицько-Волинській державі?
- 2. Назвіть видатні пам’ятки живопису Галицько-Волинського князівства.
- 3. Які рукописи Галицько-Волинської держави прикрашені мініатюрами?
1. Запам’ятайте як виглядають: Волинська ікона Божої Матері з Покровської церкви в Луцьку, ікона Юрія Змієборця, Холмська ікона Божої Матері, ікона Богоматері з Ісусом із Дорогобужа.
2. Яке поняття зашифроване в ребусі? Складіть з ним речення.
3. Галицько-Волинський літопис — пам’ятка літератури XIII століття, охоплює події 1201-1292 років Визначте, за правління якого князя почав писатися літопис, і за правління якого князя завершилося літописання? Який проміжок історичного часу охоплює літопис?
4. Об’єднайтеся в групи і підготуйте лепбук «Культура Галицько-Волинської держави».
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)