§ 3. Русь-Україна за часів правління князя Ігоря та княгині Ольги

• Чиїм сином був князь Ігор? Хто був його опікуном? У якому році він прибув до Києва? З ким і за яких обставин?

1. Князювання Ігоря

Після смерті Олега київським князем став син Рюрика Ігор (912-945). У літописах його називають Ігорем Старим. Від нього йде династія Рюриковичів, яка безперервно правила в Києві, а згодом і в інших князівствах у Русі-Україні. Ігор продовжив політику свого попередника, спрямовану на розширення території Русі-України та зміцнення її міжнародних позицій.

У 943 р. він здійснив похід на Закавказзя і заволодів багатими містами на Каспійському узбережжі. Це дало можливість київським купцям торгувати на Сході.

Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константинополем, Ігор здійснив два військові походи проти Візантії. Однак вони не були такими успішними, як походи Аскольда й Олега.

За словами літописця, візантійський флот, як блискавка, попалив кораблі, застосувавши так званий «грецький вогонь1». Багато воїнів загинуло. Перший військовий похід Ігоря в 941 р. на Візантію закінчився поразкою.

Г. Якутович. Ігор та Ольга із сином Святославом. Кінець ХХ ст.

М. Реріх. Збирання данини. 1908 р.

Другий військовий похід 944 р. завершився укладенням вигідного для Русі-України мирного договору. За ним київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії в Криму й не утримувати військові гарнізони в гирлі Дніпра. Київська держава та Візантійська імперія домовилися надавати одна одній у разі потреби воєнну допомогу. Держави обмінялися посольствами з умовою, що посли матимуть золоті печатки. У договорі визначались умови торгівлі. За ними купці-русичі повинні були мати спеціальні князівські грамоти й обов’язково повідомляти про прибуття своїх кораблів.

У час правління Ігоря з’являються перші звістки в літописах про появу в південноруських степах тюркських кочівників — печенігів. літопис повідомляє про першу збройну сутичку з ними, яка відбулася на початку Х ст.

Військові походи приносили славу та багатство князеві й дружинній верхівці. Для забезпечення війська продовольством, зброєю та транспортними засобами було вирішено збільшити данину, яку збирали з населення за допомогою так званого полюддя.

У творі сучасника князя Ігоря — візантійського імператора Костянтина Багрянородного — є опис полюддя. Пізньої осені, коли замерзали річки й болота, князі вирушали в послідовний об’їзд своїх підданих — «кружляння». Населення зобов’язане було сплачувати данину продуктами — воском, полотном і хутром звірів. Такий вид податку називають натуральним (від латин. natura — природа). Окрім того, місцеві люди повинні були якийсь час їх годувати. Займалися таким «кормлінням» князі зі своїми дружинниками всю зиму. Коли ж наставав квітень і розтавав лід на Дніпрі, вони поверталися до Києва. Зібрану данину використовували на утримання дружини та князівського двору, а частину відправляли у Візантію на продаж. Сприятливі умови для торгівлі в Царгороді приносили користь не лише купцям, а й князівсько-дружинній верхівці, яка збагачувалася, продаючи у Візантію здобуту в підлеглих данину. А до Києва везли престижні речі — тонке сукно, шовк, зброю, прикраси та прянощі.

У 945 р., під час полюддя в Древлянській землі, піддані князя Ігоря, обурені величезним обсягом данини, повстали й убили його. За переказом, древляни розбили дружину Ігоря, а князя прив’язали за ноги до двох нахилених дерев і відпустили їх. Для князя-воїна це була ганебна смерть.

Печеніги — тюркські кочові племена, що в ІХ ст. населяли Північне Причорномор’я.

Полюддя — збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.

1 «Грецький вогонь» — горюча суміш, яку вперше використали в морській битві візантійці.

РУСЬ-УКРАЇНА за КНЯЗЮВАННЯ ОЛЬГИ та СВЯТОСЛАВА

2. Правління Ольги

Після смерті князя Ігоря на князівський престол сіла Ольга (945-964), дружина Ігоря, оскільки його син Святослав був ще малим. її зображено вродливою, сміливою, хитрою та мудрою правителькою. Давні автори розповідають про неї як про розумну, енергійну й далекоглядну державну діячку.

Перший крок, який зробила Ольга, — жорстоко помстилася древлянам за смерть чоловіка. Підступно розправившись із послами древлянського князя Мала, які приїжджали до неї двічі, вона зібрала рать і повела її в похід на головне місто Древлянської землі — Іскоростень. Тривалий час військо тримало в облозі укріплене місто, та все було марно. Тоді княгиня, удавшись до хитрощів, оволоділа столицею і ліквідувала древлянський племінний союз.

У літописі докладно описано й проілюстровано помсту Ольги за смерть Ігоря. За неписаним законом того часу (хто не помстився за смерть родичів, був зганьблений на віки вічні), княгиня вчинила кровну помсту.

Наступним важливим кроком Ольги було проведення реформ1. Княгиня розуміла: щоб запобігти новим повстанням, потрібно впорядкувати й унормувати обсяг данини. Систему полюддя Ольга замінила «уроками» — новим порядком стягнення данини з чітким обсягом. Окрім того, вона започаткувала спеціальні укріплені місця — погости, куди відряджали князівських посланців. Вони стали представниками київської центральної влади, приймали від населення данину, здійснювали судочинство.

У літописі є відомості й про те, що за часів Ольги було розбудовано й прикрашено стольний град Київ. Особливо велична була резиденція княгині — двоповерхова кам’яна споруда, прикрашена мармуром, червоним шифером і декоративною керамікою.

Зміни соціально-економічного й політичного характеру, які впровадила княгиня Ольга в Русі-Україні, дали змогу зміцнити країну.

Державотворчі заходи княгині були оспівані в усній народній творчості.

С. Кирилов. Княгиня Ольга (хрещення). 1993 р.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«У рік 6454 [946]. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Древлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на древлян, а спис пролетів між вухами коня та ударив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: "Князь уже почав. Ударимо, дружино, услід за князем”.

І перемогли вони древлян. Древляни ж побігли й закрилися в городах своїх. А Ольга кинулася із сином своїм на Іскоростень-город, бо ті городяни вбили були мужа її, і стала довкола города із сином своїм. А древляни заперлися в городі й кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що довелося б їм здатись.

1 Реформа — докорінна перебудова; зміна, нововведення.

І стояла Ольга ціле літо, і не могла взяти города. І намислила вона так: послала послів до города, кажучи: "Чого ви хочете досидітися? Адже всі ваші городи здалися мені, і згодилися на данину, й обробляють ниви свої та землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину?.. Лише малого я у вас прошу: дайте мені від двора по три голуби й по три горобці, бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого”.

Древляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони від двора по три голуби та по три горобці й послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: "Се вже покорилися ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю від города й піду в город свій”. Древляни ж раді були [цьому], увійшли в город і розповіли про все людям. І зраділи люди в городі.

Перша помста княгині Ольги — древлянських послів кинули в глибоку яму й закопали живцем. Малюнок з Радзивіллівського літопису. XV ст.

Ольга тим часом, роздаючи воям кому по голубові, а другим — по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут1, обгортаючи його в маленькі хустинки й ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смеркалося, воям своїм пустити голубів і горобців.

Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — ті в голубники свої, а горобці — під стріхи, — і тоді загорілися голубники, а од них хижі й стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх заставила платити данину» («З Повісті минулих літ»).

Друга помста княгині Ольги — спалення древлянських послів. Малюнок з Радзивіллівського літопису. XV ст.

• 1. Що спонукало Ольгу воювати з древлянами?
• 2. Що в цій літописній оповіді є історичним фактом, а що, імовірно, є художнім вимислом?

1 Трут — гніт або висушений мох чи гриб, який займається від іскри та тліє. Використовувався для розведення багаття.

3. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги

Досить успішною була й зовнішньополітична діяльність Ольги. її політика1 полягала в забезпеченні інтересів своєї держави мирним дипломатичним шляхом.

У 957 р. княгиня здійснила поїздку до Константинополя. До цього часу східні слов’яни ходили на Константинополь військовими походами. Уперше було споряджене мирне посольство (понад 100 осіб), яке урочисто прийняв візантійський імператор Костянтин Багрянородний. Відбулися переговори про відносини двох держав, союзну угоду, а також обговорювалося питання християнізації Русі-України.

У Константинополі Ольгу, за повідомленням із «літопису Руського», можливо, урочисто охрестили в соборі Святої Софії. Серед її оточення було чимало християн. Однак християнство за князювання Ольги не стало державною релігією. Проти цього був наступник престолу Святослав — син Ольги. Київська держава надалі залишалася переважно язичницькою.

Княгиня Ольга встановила дипломатичні відносини з Німецькою імперією. Вона обмінялася посольствами з німецьким імператором Оттоном I. У результаті цих зусиль Русь-Україна встановила відносини з двома наймогутнішими державами середньовічної Європи — Візантією та Німецькою імперією. Очевидно, це вплинуло на поглиблення торговельних відносин і сприяло культурним впливам, зокрема поширенню християнства.

В Україні шанують пам’ять про княгиню: їй споруджено пам’ятники, присвячено книжки й кінофільми. На державному рівні встановлена нагорода — орден Княгині Ольги, яким нагороджують жінок за визначні заслуги в державній та суспільній діяльності, вихованні дітей.

Завдання та запитання

• 1. Якою була система збору данини за часів князя Ігоря? Охарактеризуйте її.
• 2. Назвіть роки правління княгині Ольги.
• 3. У чому полягали реформи княгині Ольги?
• 4. Поясніть значення термінів «уроки», «погости».
• 5. Проаналізуйте договори Ігоря з Візантією. Чи були вони вигідними для Русі-України? Обґрунтуйте відповідь.
• 6. Позначте на контурній карті напрямки походів Ігоря проти сусідніх держав.
• 7. Порівняйте правління князів Олега й Ігоря. Що було характерним для них обох?
• 8. Чому встановлення Ольгою чітких норм данини («уроків») історики оцінюють як важливий крок у розвитку держави?
• 9. Складіть і запишіть оповідання на одну з тем: «Ольга і древляни»; «Княгиня Ольга — реформаторка»; «Княгиня Ольга — дипломатка».
• 10*. Складіть історичний портрет княгині Ольги, описавши перелік основних рис її характеру та політичну діяльність.
• 11. Висловте власне ставлення до постаті княгині Ольги.

1 Політика — діяльність органів державної влади або окремих діячів усередині країни та в міжнародних відносинах.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Свідерський, Романишин 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)