Войти
Закрыть

Держава Феодоро. Кримське ханство

7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020

 

§ 24. Держава Феодоро. Кримське ханство

Згадайте, коли утворилася Золота Орда.

Як ви розумієте значення понять «улус», «орда»?

Чи пам’ятаєте ви, що столицею держави Феодоро було м. Мангуп.

Гравюра з малюнка Афанасія де Палдо «Вигляд на Мангуп-Кале». XIX століття

1. Держава Феодоро.

Як ви пам’ятаєте, з ХІІ століття в Криму існувала держава Феодоро. Із письмових джерел дізнаємося, що Феодоро залежала від Золотої Орди. Населення держави сповідувало православ’я. Однойменна столиця держави була центром митрополії, підпорядкованої Константинопольському патріархові.

На початку XV століття тут правив князь Олексій I, який зміцнив державу і вів боротьбу з генуезькими колоніями за контроль над торгівлею. Задля цього він уклав династичні шлюби із правителями Візантійської та Трапезундської імперій. Але протистояння тривало з перемінним успіхом.

Проте найбільшою загрозою для Феодоро стали турки-османи, які в 1453 році захопили Константинополем, а затим підпорядкували собі всі володіння зруйнованої Візантійської імперії. В 1475 році вони захопили південне узбережжя Кримського півострова. Столиця Феодоро Мангуп боронилася від завойовників майже півроку. Здолати її вдалося хитрістю: турки імітували втечу, і виманили захисників із міста. Мангуп був підкорений, а її правитель держави страчений. Після цього Феодоро разом із генуезькими колоніями стали провінцією Османської імперії.

  • 1. Яку віру сповідувало населення держави Феодоро?
  • 2. Хто очолив державу Феодоро на початку XV століття?
  • 3. За яких обставин держава Феодоро потрапила в залежність від Османської імперії?

Відлуння минулого.

Зі спогадів турецького мандрівника Евлія Челебі про фортецю Мангуп

Олександр Ятченко «Місто на горі». Реконструкція

«Ні з якої сторони підійти до фортеці не було можливості, тільки зі сторони воріт. Але тут стоїть 7 веж [...] навколо цієї гори нема більш високих вершин, за милістю Божою, на цій горі в трьох місцях є джерела з живою водою. Фортеця оточена лише одним рядом товстих стін. На стінах цієї фортеці, як ні в одної іншої, нема зубців і бійниць. А в деяких місцях над урвищем зовсім нема стін. Вони й непотрібні, тому що гора ніби навмисне була створена могутньою рукою фортеці».

  • 1. Доведіть чи спростуйте думку: фортеця Мангуп була неприступною.

2. Утворення Кримського ханства.

Під час монгольського завоювання земель Київської держави під владу монголів потрапив і Крим, де було створено улус, підпорядкований Золотій Орді. Половці, місцеве тюркомовне населення та монголи, що на той час уже прийняли іслам, започаткували кримськотатарський етнос. Кримом вони називали місто Солхат («Кирим» у перекладі з татарської означає «рів», «укріплення»), яке стало столицею улусу. Надалі ця назва поширилася на весь півострів.

Провідна роль у господарському житті краю належала скотарству. Хліборобство переважало в гірській частині Криму. Важливим промислом було добування солі. Населення цих земель займалося садівництвом, виноградарством. Розвивалися міста і ремесла. В ХІІІ столітті сюди переселилися вірмени й італійці. Зокрема, генуезькі купці заснували кілька факторій — торговельних та військово-адміністративних пунктів. З-поміж них — Кафу (сучасну Феодосію), Чембало (Балаклаву), Солдаю (Судак), Боспор (Керч). Вони стали важливими центрами в торгівлі між Сходом і Заходом.

Османська мініатюра. «Кримська кіннота у битві під містом Сігетваром»

Початок XV століття означився міжусобною боротьбою в Золотій Орді, чим скористалася впливова татарська знать на чолі із Хаджі Гіреєм. У 1449 році Хаджі Гірей проголосив незалежність Кримського ханства від Золотої Орди. Столицею держави стала гірська фортеця Кирк-Ер (Чуфут-Кале), а згодом — Бахчисарай, що в перекладі з кримськотатарської означає «сад-палац». По смерті Хаджі Гірея розпочалася боротьба за спадщину між синами, переможцем у якій став Менглі Гірей. Утім, самостійністю новоутворена держава насолоджувалася недовго. В 1478 році Кримське ханство визнало васальну залежність від Османської імперії. Відтоді його правителі були змушені брати участь у військових походах турецького султана, котрий також самостійно призначав та усував підвладних йому ханів. З кінця XV століття почалися перші набіги турків і татар на українські землі. Основними їхніми напрямками стали землі Київщини, Поділля та Галичини. Так, у 1482 році татарське військо на чолі з Менглі Гіреєм здійснило похід на Київщину, в результаті якого було пограбовано і спалено місто Київ, спустошено довколишні землі. 1500 року татарські загони здійснили похід на Волинь, Брацлавщину і Галичину, знищуючи міста і села та захоплюючи в ясир (полон) місцевих жителів. Таких бранців зазвичай продавали в рабство на невільницьких ринках, найбільший із яких був у Кафі. Згодом із хлопців виховували яничарів, піхоту султанського війська; дівчата і жінки потрапляли переважно до гаремів або ж були прислугою, а чоловіків відправляли гребцями на турецькі судна — галери.

  • 1. Які племена заклали основу кримськотатарського етносу?
  • 2. Чим займалися жителі Криму?
  • 3. Коли було проголошено незалежність Кримського ханства?

Відлуння минулого.

З історичних записок-мемуарів «Про нрави татар, литовців і московитян» Михайла Литвина про звичаї татар

«Ці варвари знають, що ні для одного народу немає нічого вартіснішого над хоробрість і воєнну дисципліну та що хоробрість добувають тим, що звикають до недостач; тимто вони цураються розніжнення й роскоші та змалку приготовляються до воєнного діла, живучи суворим життям та звикаючи до їзди верхи. Вони сидять на коні від малого й не перестають їздити до немічної старости».

  • 1. Як татари виховували зі своїх дітей воїнів?

Знатний кримськотатарський воїн XVI століття. Реконструкція

3. Суспільний устрій. Розвиток культури.

За формою правління Кримське ханство — монархія, на чолі якої стояв хан, що карбував власну монету. До місцевої знаті входили: беї (князі) — очільники татарських родів; темники (воєначальники) — керівники військом; мурзи — привілейовані члени інших родів. Владу хана обмежував курултай — з’їзд найвпливовіших у державі родів. Найважливіші справи вирішував диван — державна рада. Основною релігією був іслам. Глава мусульманського духовенства називався муфтій, котрий представляв і судову владу. Населення було особисто вільним, однак сплачувало податки і виконувало певні повинності. Особливо поширеною була військова повинність у зв’язку з доволі частими військовими діями. Кримські татари зберігали рівноправні стосунки між людьми, незалежно від походження, мови, віри, релігії, цінували свободу. Ханськими дорадниками, воєначальниками, казначеями часто були «чужинці» — християни, іудеї. Міста мали самоуправління, землею володіли ті, хто її обробляв. Ліси, води, мисливські угіддя були спільною власністю.

Культуру Кримського ханства творили всі народи, котрі жили у цій державі. Безперечно, вона, як і його населення, була неоднорідною. Формувалася кримськотатарська мова. Література Кримського ханату розвивалася під впливом перських і османських взірців. Зачинателем кримськотатарської літератури був Махмуд Киримли, автор поеми «Юсуф і Зулейка». З прийняттям ісламу виникла світська палацова поезія, яку вирізняла пишномовність, повчальні сюжети. Її авторами були хани та аристократи, починаючи від Менглі Гірея. Усна народна творчість — казки, легенди, пісні, прислів’я, поеми — мала переважно кримські сюжети. Центром розвитку культури греків, євреїв, караїмів, вірмен було місто Кафа.

Аккерманська фортеця в Білгород-Дністровську. Світлина

Ханський палац у Бахчисараї. Світлина

Архітектура краю представлена фортецями, палацами, мечетями, мавзолеями. До нашого часу їх збереглося небагато. Із фортець найбільш значними є Аккерманська, Арабатська (поблизу села Кам’янське) та фортеця Ор-Капу (місто Перекоп), Генуезька фортеця (Судак). На території фортець зазвичай споруджували мечеті, які ставали центрами релігійного і культурного життя. Столиця держави була забудована різними спорудами. До сьогодні збереглися мечеть Бейбарса, мечеть хана Узбека з медресе у місті Чуфут-Кале. Оригінальними архітектурними пам’ятками є мавзолеї. Найвідомішим з-поміж них — мавзолей Дюрбе Джаніке Ханим, збудований у XV столітті за наказом хана Тохтамиша в пам’ять про його дочку Джаніке-ханим. Найвідомішою архітектурною пам’яткою всесвітнього значення є ханський палац у Бахчисараї, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури.

  • 1. Поясніть значення термінів: «беї», «темники», «мурзи», «курултай», «диван», «муфтій». 2. Назвіть здобутки культури кримчан?
  • 3. Які архітектурні пам’ятки кримчан збереглися до наших днів?

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- 1449 р. — проголошення незалежності Кримського ханства;

- 1478 р. — Кримське ханство визнало васальну залежність від Османської імперії;

- 1482 р. — татарське військо здійснило набіг на Київщину.

2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть із ними речення.

3. Хаджі Гірей, опираючись на підтримку знатних сімей Великого князівства Литовського і Кримського ханства, зміг закріпитися в Криму й проголосити незалежність ханства від Золотої Орди. Через 29 років син Хаджі Гірея Менглі І Гірей змушений був визнати васальну залежність Кримського ханства від Османської імперії, а через 33 роки здійснив напад на Київ? Визначте, коли відбулися зазначені події?

4. Об’єднайтеся в групи і підготуйте буклет на тему: «Визначні пам’ятки Кримського ханства».

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Історія України 7 клас Хлібовська 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду