§ 26. Культура українських земель XIV–XV століть

Згадайте, коли в Русі-Україні були створені перші школи.

Як ви розумієте значення понять «гуманізм», «відродження»?

Чи пам’ятаєте ви, що з ініціативи галицько-волинського князя Юрія І Львовича в 1303 році була відкрита Галицька митрополія?

1. Особливості розвитку культури. Освіта. Наукові знання.

Культура того часу успадкувала традиції культурних надбань минулого і розвивалася під впливом нових віянь. Її зміст визначали насамперед господарські, суспільні і політичні відносини. Негативним чинником була відсутність власної держави і роз’єднаність українських земель, які входили до кількох держав. Умови розвитку культури в них були різними. Попри негативний вплив такого становища, позитивною рисою стало проникнення західноєвропейських ідей гуманізму, відродження. Українці змогли навчатися в європейських університетах, долучившись тим самим до загальноєвропейського освітнього простору. Руйнівний вплив на культуру чинили набіги турків і татар, котрі нищили не лише культурні надбання, а й головне — людей, що їх створювали. Водночас небезпека призвела до вдосконалення будівництва оборонних споруд, розвитку воєнного мистецтва.

Чільне місце в розвитку культури займала освіта. Школи виникали при церквах, монастирях, приватних маєтках. У них навчалися діти не лише землевласників, але й селян, ремісників, містян. Заможні люди наймали вчителів для домашньої освіти. Підручниками зазвичай були церковні книги, а вчителями — дяки. Наприкінці XIV століття створили школи при католицьких монастирях, у яких вивчали латинську мову. В той час вона була мовою науки і давала можливість здобувати освіту в європейських університетах. Наприкінці XV століття виникло книгодрукування церковнослов’янською мовою. Першодрукарем став німець Швайпольт Фіоль, котрий у 1491 році в місті Краків видрукував кирилицею чотири книги для церковної служби в православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Постна», «Тріодь Квітна». Проте більшість книжок і надалі були рукописними. Окрім церковної, поширювалася світська література, зокрема збірник «Ізмарагд», який містив повчання про книжну мудрість, повагу до вчителів, доброчинність і гріхи. Популярними стали перекладені повісті про Троянську війну, Олександра Македонського. Представником європейського літературного стилю вважають поета Павла Русина.

Друкарський верстат XV століття. Гравюра

Портрет невідомого художника «Юрій Котермак (Дрогобич)»

Розвивалися наукові знання. Першим відомим із українців доктором медицини і філософії, ученим-астрономом був Юрій Котермак (Дрогобич), автор трактатів, віршованих промов і послань до Папи Римського, а також друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року». Всі вони написані латиною, проте незмінним був підпис: «Юрій із Дрогобича, русин». Упродовж 1491-1492 років він став ректором Болонського університету. Історичні знання отримували із літописів. До старих центрів літописання додалися нові: Холм, Луцьк, Кам’янець, Острог, Львів. Найвизначнішими є Короткий Київський літопис, що оповідав про події 1491-1515 років та Волинський короткий літопис, який охоплював події від 862 до 1500 року.

• 1. Що впливало на розвиток культури в XIV-XV століттях?
• 2. Хто започаткував книгодрукування церковнослов’янською мовою?
• 3. Ким був Юрій Котермак (Дрогобич)?

Відлуння минулого.

Вірш Павла Русина про Лемківщину

«Здрастуй, мій краю! Ти милий владиці зористого неба!

Здрастуй, о земле, ущерть повна багатства й добра!

Здрастуй, мій краю, що страх ти наводиш на знать гордовиту!

Здрастуй, о земле моя, мила для вчених людей!

Ти самостійно, без інших земель, можеш жити привільно,

Знов же без тебе прожить жодна не зможе земля.

Завжди я прагнув побачить тебе, дорогу свою матір,

Завжди про долю твою вдень і вночі турбувавсь.

Зараз спішу, годувальнице мила, до тебе вернутись,

Довго не бачив тебе, о найдорожча моя!

Павло Русин. Гравюра

• 1. Доведіть або спростуйте думку: «Павло Русин — український гуманіст».
• 2. Користуючись інтернет-ресурсами, випишіть три цікаві факти про життя Павла Русина.

2. Архітектура й містобудування. Образотворче мистецтво.

Вірменський собор у Львові. Світлина

Верхній замок у Луцьку. Світлина

Кам’янець-Подільська фортеця. Світлина

Замок Паланок в Мукачеві. Світлина

Прикметною ознакою архітектури того часу стала забудова міст. Зберігались архітектурні традиції Київської держави. Однак із поширенням магдебурзького права у плануванні українських міст з’явилися нові риси, що були типовими для Західної Європи. Їх привносили колоністи. Міста тут були поліетнічними. В центрі міста розташовували прямокутну ринкову площу, на якій зводили міську ратушу, торгові лавки. Від центральної площі відходили вулиці із щільною забудовою, де будинок був власністю родини. Тут жили, мали крамницю, ремісниче виробництво, та займалися торгівлею.

Поряд із площею були розташовані культові споруди. Окрім православних храмів, споруджували католицькі костьоли у Львові, Кам’янці, Рогатині. Були збудовані Вірменський собор у Львові, єврейські синагоги, кірхи, приміщення католицьких монастирських орденів бернардинів, домініканів, францисканців.

Упродовж XIV-XV століть на українських землях зросло будівництво оборонних укріплень. Дерев’яні замки звели в Києві, Житомирі, Вінниці, Черкасах. До прикладу, київський замок, збудований за княжіння Володимира Ольгердовича, витримав облогу монгольських військ хана Едигея в 1416 році. Оборонні укріплення споруджували з каменю, зокрема Верхній замок у Луцьку, фортеця у Кам’янці, замок Паланок у Мукачеві, Хотинська фортеця. Міцними оборонними стінами обмуровували церкви і монастирі. До прикладу, такими були Успенська церква в селі Зимне на Волині, Богоявленська церква в Острозі, Покровська церква в селі Сутківці на Хмельниччині. Постійні набіги турків і татар, використання в боях вогнепальної зброї й нових способів ведення воєнних дій спричинили зрослу потребу в таких укріпленнях. Найбільше їх постало на Волині і Поділлі.

Покровська церква у селі Сутківці на Хмельниччині. Світлина

Фреска з Вірменського собору у Львові. Світлина

Сторінка Київського Псалтиря. Світлина

Ікона «Богородиці з пророками» з церкви в Підгірцях

В образотворчому мистецтві тієї доби найбільш поширеними видами були фрески, іконопис, книжкова мініатюра. З-поміж відомих фресок, що збереглися до сьогодення варто виділити розписи Вірменського собору у Львові, каплиці в селі Горяни біля міста Ужгород, Бакотського монастиря. Історія зберегла для нас імена відомих тогочасних майстрів розпису: Гайля із Перемишля, Андрія Русина зі Львова, Германа із Самбора.

Іконописними центрами були Київ, Перемишль, Луцьк, Львів. В іконах з’явилися зображення рослин, предметів побуту. Із XV століття поширились ікони, намальовані на дошках. Зразками тогочасного іконопису є ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгірцях, Богородиця Одигітрія з Луцька.

Книжкову мініатюру. тієї доби яскраво ілюструє Київський Псалтир, створений у 1397 році. В ньому вміщено понад три сотні ілюстрацій.

• 1. Які були прикметні ознаки в архітектурі XIV-XV століть?
• 2. Наведіть приклади оборонних споруд XIV-XV століть ?
• 3. Назвіть мистецькі твори XIV-XV століть, які збереглися до наших днів.

3. Церковне життя.

На розвитку культури позначилася специфічна ситуація в релігійній сфері, що склалася на українських теренах у XIV-XV століттях. Тут здавна мирно співіснували представники різних віросповідань. Проте входження українських земель до держав із різним віросповіданням неоднозначно відобразилося на релігійному житті.

Складний період переживала православна церква. Після монгольського завоювання Київської держави резиденція київських митрополитів була в Києві. Однак, фактично з кінця ХІІІ століття вони перебралися в місто Володимир-на-Клязьмі, а потім — Москву. Церковні парафії, підпорядковані Київській митрополії, були розділені між Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським та Московським князівством. Боротьба обох держав за зверхність у церковній сфері призвела до розколу Київської митрополії. В 1458 році вона її поділили на дві — з центрами у Києві і Москві. В самій православній церкві сталися негативні зміни: падав авторитет духовенства, знизився його освітній та культурний рівень.

Водночас за підтримки польського уряду та Папи Римського посилився вплив католицизму. Було засновано кілька єпископств. Активізували діяльність чернечі ордени, пропагуючи переваги католицизму. І хоча польські королі й великі литовські князі в релігійному питанні проводили помірковану політику, у щоденному житті католицьке духовенство і місцева влада утискали православну церкву, її священників і вірян.

• 1. Які обставини впливали на релігійне життя українців у XIV-XV століттях?
• 2. Чому православна церква переживала складний період?
• 3. Як проявлявся вплив католицизму на життя українців?

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- 1397 р. — створено Київський Псалтир;

- 1458 р. — поділ Київської митрополії на два центри — в Києві і Москві;

- 1483 р. — з’явилася книга Юрія Котермака (Дрогобича) «Прогностична оцінка поточного 1483 року»;

- 1491 р. — Швайпольт Фіоль вперше надрукував книги церковно-слов’янською мовою.

2. Користуючись інтернет-ресурсами й матеріалами підручника, до історичного журналу напишіть статтю «Вчений-русин Юрій Котермак (Дрогобич)».

3. В 1458 році Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону, що стало причиною розколу Київської митрополії на Київську і Московську. Історія Київської митрополії сягає часів князя Володимира Великого і починає свій історичний відлік від хрещення Київської держави. Порахуйте скільки років минуло від заснування Київської митрополії до її насильницького розколу.

4. Об’єднайтеся в групи і підготуйте лепбук «Культура українських земель XIV-XV століть».

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно