Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Руська правда»
- 6-11-2022, 19:04
- 429
7 Клас , Історія України 7 клас Дудар, Гук 2020
§ 7. Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Руська правда»
У «Повісті минулих літ» наступника Володимира Великого охарактеризовано так: «Цей же Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця вірних людей, а ми пожинаємо, приймаючи науку книжну». Поміркуйте, якою мала бути політика князя Ярослава, щоб про нього так говорили.
Утвердження Ярослава Володимировича на київському столі
У 1014 р. Ярослав перестав сплачувати данину. Тож князь Володимир вирішив його покарати. Та не встиг: захворів і помер у 1015 р. І почалася боротьба за владу між його синами — Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком.
Уявіть себе детективами. Прочитайте текст і поміркуйте, хто міг бути винним у трагічній загибелі молодших синів Володимира Великого — Бориса та Гліба.
З літопису відомо, що Володимир Святославич бачив своїм наступником сина Бориса. Та владу в Києві захопив Святополк і правив Руссю-Україною майже рік.
До яких би підступів не вдавався Святополк, це не врятувало його від загибелі, і Ярослав у 1019 р. посів великокнязівський стіл. Ярослав посприяв канонізації (проголошенню святими) Бориса і Гліба. Складається враження, що літописець склав оповідь про підступи Святополка Окаянного (від імені біблійного братовбивці Каїна) з повчальною метою. Але дослідники стверджують, що літопис описує події недостовірно. У своїй хроніці саксонський єпископ Тітмар стверджує, що на момент загибелі Бориса і Гліба Святополк перебував у в’язниці. А скандинавська «Сага про Еймунда» оповідає про криваву боротьбу між Яріслейфом (тобто Ярославом) і Буріслейфом (можливо, Борисом, а може, польським королем Болеславом).
Поміркуйте, чому літопис всю відповідальність за братовбивство покладає на Святополка. Чому літописець показує Ярослава борцем за справедливість?
У 1023 р. проти Ярослава виступив його старший брат Мстислав — князь Тмутороканський. Проте «не прийняли його кияни».
Пригадайте, де лежали землі Тмутороканського князівства. Знайдіть ці території на карті на с. 32.
О. Штанько. Князь Ярослав Мудрий. 1999
У битві 1024 р. поблизу Чернігова між князями Ярославом і Мстиславом переможця не було, тому брати домовилися поділити територію Русі-України по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Лише після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».
Внутрішня політика Ярослава Мудрого
Як і батько Володимир Великий, князь Ярослав мусив боротися з печенігами, які постійно нападали на руські землі. Він зміцнював південні рубежі держави і «ставив міста по Росі». Але печенізькі орди змогли подолати ці укріплення й у 1036 р., як стверджує «Повість минулих літ», прорвалися до Києва.
Прочитайте уривок з літопису. Які наслідки для Русі-України мав розгром печенігів?
Чимало зусиль докладав Ярослав, аби поставити нові і розбудувати існуючі міста. Він витрачав на укріплення Києва великі кошти, звів «місто Ярослава» — систему укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м, із міцними дубовими стінами та баштами, яка простяглася на 3,5 км.
За наказом Ярослава було зведено Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва та Софійський собор.
Золоті ворота. Сучасний вигляд
Софійський собор. Сучасний вигляд
Собор — у християнстві головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі.
За князювання Ярослава активно розвивалася культура. Так, літопис свідчить, що князь організовував переклади іноземних творів старослов’янською мовою, зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. Також князь опікувався церквою — віддавав їй десяту частину своїх прибутків. Церкви і монастирі стали осередками освіти: при них працювали школи. Ярослав постійно наголошував, що священники повинні «навчати людей».
Коли батько Ярослава князь Володимир Великий охрестив Русь, священники заснували Київську митрополію, яка підпорядковувалася константинопольському патріархові.
Митрополія — територія, на якій розташовані храми, що перебувають під церковною владою митрополита.
Митрополит — це другий після патріарха сан у православній церковній ієрархії.
Київських митрополитів призначали у Константинополі, і це були візантійці. Але у 1051 р. за сприяння князя Ярослава собор (тобто зібрання) руських єпископів уперше обрав митрополитом русича Іларіона.
Як ви вважаєте, чому Ярослав зважився на такий крок?
«Руська правда»
Поміркуйте, чому з'явилася потреба запровадити такі правила поведінки, дотримання яких контролювала б держава.
Історики вважають, що саме за князювання Ярослава Володимировича було укладено перше писемне зведення правових норм (загальнообов’язкових правил поведінки) у Русі-Україні. Нащадки князя приймали нові правові норми, але найперший список, який називають «Найдавніша правда», містить вісімнадцять статей. Усі правила, і найдавніші, і пізніші, називають «Руською правдою».
Ці норми встановлювали правила спадкоємності й торгівлі, визначали штрафи за насильство (наприклад, за удар неоголеним мечем, або його рукояткою, або палицею, або навіть долонею тощо) та вбивство. А от смертної кари «Руська правда» не передбачала, але звичай кровної помсти зберігала.
Зовнішня політика Ярослава Мудрого
Визначте основні напрями зовнішньої політики Володимира Великого.
Відомо, що по смерті короля Болеслава Хороброго київський князь відвоював у поляків Червенські міста на лівобережжі Бугу. На північному заході Ярослав узяв під контроль землі аж до Фінської затоки і заснував на завойованих землях місто Юр’їв.
Під час князювання Ярослава Мудрого в Києві русько-візантійські відносини залишалися партнерськими і навіть дружніми. Та у 1043 р. все ж спалахнула русько-візантійська війна. Князь направив проти Константинополя флотилію на чолі зі старшим сином Володимиром. Протистояння тривало аж до 1046 р. і закінчилося новою менш вигідною угодою. На знак примирення син Ярослава Всеволод одружився з родичкою імператора Константина IX Марією (матір’ю майбутнього князя Володимира Мономаха).
В. Зноба і М. Зноба. Анна Київська, королева Франції. 2005
Авторитет Ярослава Мудрого зростав завдяки «шлюбній дипломатії». Сам Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Олафа Інгігердою. Його син Ізяслав одружився з донькою польського князя Мешка II, Святослав із донькою німецького графа Леопольда фон Штаде, Всеволод із родичкою візантійського імператора Константина Мономаха. Дочки ж Ярослава стали королевами різних країн: Анастасія — Угорщини, Анна — Франції, Єлизавета — Норвегії та Данії і впливали на політичне життя цих країн. Так Русь-Україна розширювала свої зовнішньополітичні зв’язки і збільшувала вплив у Європі.
- 1. Пригадайте, що ви знаєте про долю Анни Ярославни.
- 2. Прочитайте уривок з «Руської правди». Поміркуйте, чому община несла відповідальність за злочини, скоєні на її землях.
- 3. Виконайте онлайн-вправи.
Домашнє завдання
1. Порівняйте правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Скористайтеся діаграмою Вена, де різні площини — це те, що відрізняє правління князів, а спільна площина посередині — це їхні спільні риси.
2. Складіть історичний портрет Ярослава Володимировича і запишіть його у зошит. Використайте піктограми. Вигадайте свої. Придумайте піктограму на позначення поняття «шлюбна дипломатія».
Коментарі (0)