Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського
- 29-10-2022, 19:20
- 293
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 22. Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського
Згадайте, коли Руське королівство перестало існувати як держава.
Як ви розумієте значення понять «баскаки», «Руське королівство»?
Чи пам’ятаєте ви, що королями Галицько-Волинської держави були Данило Романович та Юрій І Львович?
1. Включення руських удільних князівств до складу сусідніх держав.
Із середини XIV до середині XVI століть українські землі перебували у складі кількох держав: Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського, Польського та Угорського королівств, Московського та Молдовського князівств. Більшість удільних територій увійшло до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. У цьому параграфі ви дізнаєтеся, як це сталось.
Литовське князівство було утворене в ХІІІ столітті. Його першим правителем став Міндовг, котрому вдалось об’єднати балтійські племена литовців, жемайтійців (у літописах їх називають жмудь) та деякі інші. Він прийняв християнство і королівський титул. За правління його сина Гедиміна була заснована столиця держави Вільно. Надалі Литовське князівство розширило свою територію, зокрема і за рахунок руських удільних князівств. Початок їхньої інкорпорації (включення) до Литви був покладений у 1340 році, коли, син Гедиміна Любарт закняжив на Волині. В 1362 році князь Ольгерд Гедимінович у битві на Синіх Водах (нині річка Синюха, ліва притока Південного Бугу) переміг Золоту Орду і приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля. Отже, значну частину земель держави, яка наприкінці XIV століття стала називатися Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським, становили українські землі.
Фрагмент картини Гедрюса Казиміренаса «Перемога Ольгерда на Синіх Водах»
Великий князь литовський Ольгерд. Гравюра XVI століття
Інкорпорація відбулася переважно мирним шляхом. Підпорядкувавши українські землі, Ольгерд посадив правити в них своїх синів та племінників. У Київському князівстві і частині Переяславщини утвердився син Ольгерда Володимир; на Чернігово-Сіверщині — другий син — Корибут-Дмитро; на Поділлі — племінники Ольгерда — брати Коріатовичі. Князі сплачували щорічну данину та надавали збройну допомогу. Руська мова стала державною. Збереглося законодавство Київської держави — «Руська правда». Поширеними стали шлюби між українцями та литовцями. Литовські правителі керувалися принципом: «Ми старовини не рушимо, а новину не вводимо».
- 1. До складу яких держав увійшли українські землі з середини XIV століття?
- 2. За яких обставин українські землі потрапили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського?
- 3. Чому литовцям вдалося провести інкорпорацію мирним шляхом?
Відлуння минулого.
Із «Хроніки Феодосія Софоновича» про початок приєднання литовцями українських земель
«Народ же цей (литовці) даниною звірів, медів, лика та іншого князям руським служив. Коли ж він відчув, що його господарі (князі руські) розтрощені татарами, він змужнів,... почав залишкам руським чинити насильство і остаточне спустошення; землі заселяв своїми людьми і на знесилених русів владу свою поширив. І поволі з часом землю руську перейняв від татар у своє володіння, і баскаків прогнав...».
- 1. Попрацюйте в парах. Як змінилися взаємовідносини між литовцями й русичами? Що на це вплинуло?
2. Кревська унія 1385 року.
Великий князь литовський Вітовт. Гравюра XVI століття
Після смерті Ольгерда в 1377 році почалася боротьба за князівський трон, переможцем у якій вийшов син Ольгерда — Ягайло. В цей час ускладнилася зовнішньополітична ситуація: для Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, а також Польського королівства. Найбільшою загрозою для них став Тевтонський орден, який панував на Балтійському узбережжі. Окрім того, Литовська держава потерпала від нападів монголів та Московського князівства. Не було спокою і всередині Литви. Ягайло зіштовхнувся з опором своєму княжінню невдоволених родичів на чолі з двоюрідним братом Вітовтом.
Одним зі способів вирішити означені проблеми стало укладення унії (союзу) між Литвою і Польщею. Це сталося 14 серпня 1385 року в місті Крево (тепер це територія Республіки Білорусь). Згідно із домовленістю, Ягайло одружився з польською королівною Ядвігою, прийняв католицизм і був проголошений польським королем Владиславом ІІ. Угода передбачала також приєднання земель Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського до Польського королівства та перехід у католицтво всіх мешканців держави.
Однак приєднати руські і литовські землі до Польщі тоді не вдалося, бо проти виступили правителі цих земель на чолі із князем Вітовтом. За Острівською угодою 1392 року, Вітовт став намісником Ягайла у Литві, а з 1395 року почав йменуватися титулом великого литовського князя, прагнув до утвердження цілковитої незалежності Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського від Польського королівства.
- 1. Хто став на чолі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського після смерті Ольгерда? З якими проблемами він зіткнувся?
- 2. Коли було підписано Кревську унію? Назвіть її умови.
- 3. Чому Кревську унію не вдалося втілити в життя?
3. Українські землі за правління князя Вітовта та його наступників.
Вітовт правив у Литві упродовж 1392-1430 років. Він зумів зберегти окремішність Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського; розширив його кордони до Чорного моря, побудував там декілька укріплених фортець, приєднав Смоленську землю. Однак, втрутившись у боротьбу між золотоординськими ханами, литовсько-руське військо зазнало поразки в битві на річці Ворскла в 1399 році. Відтак Вітовт змушений був визнати васальну залежність від Ягайла. Авторитет великого литовського князя значно виріс внаслідок перемоги об’єднаної польсько-литовсько-руської армії над військом Тевтонського ордену в Грюнвальдській битві 1410 року. В 1413 році між Вітовтом і Ягайлом була укладена Городельська угода, яка підтверджувала незалежність Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Зміцнюючи владу, Вітовт ліквідував удільні князівства, усунувши від правління князів із династій Рюриковичів і Гедиміновичів. Замість них він поставив правити своїх намісників. Будучи католиком, активно підтримував католицьку віру.
Картина Артура Орльонова «З’їзд європейських монархів у Луцьку. 1429 рік»
У 1429 році в місті Луцьк, південній столиці князівства, відбувся з’їзд монархів Європи, на якому Вітовта мали коронувати. Цим актом він прагнув остаточно закріпити за собою і своїми нащадками суверенітет Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Однак в останній момент коронація не відбулася — ймовірно, через суперечки між Ягайлом і Вітовтом.
Після смерті Вітовта в 1430 році розпочалася боротьба за князівський стіл між Свидригайлом Ольгердовичем, котрий негативно ставився до унії Польщі та Литви, і Сигізмундом, братом Вітовта, який підтримував союз із Польщею. В битві під Вількомиром у 1435 році Сигізмунд розгромив військо Свидригайла. Він зайняв великокняжий стіл, а Свидригайло припинив боротьбу за владу. Руські князі не змирилися з поразкою й отруїли Сигізмунда. Новообраний правитель Казимир IV відновив удільні князівства, щоб забезпечити мир у державі. Київським князем став Олександр (Олелько) Володимирович, Свидригайло — удільним князем на Волині. Однак ці поступки були тимчасовими. В 1452 році, після смерті Свидригайла, було ліквідоване удільне Волинське князівство, а в 1471 році, по смерті останнього київського князя Семена Олельковича, — Київське князівство. Сюди були поставлені намісники великого литовського князя. На цей раз автономію українських князівств було ліквідовано остаточно.
- 1. Назвіть роки правління великого литовського князя Вітовта. Чим означилося його правління?
- 2. Яка подія відбулася в місті Луцьк у 1429 році?
- 3. За яких обставин українські князівства втратили автономію?
Відлуння минулого.
З твору польського хроніста Яна Длугоша «Історія Польщі» про Грюнвальдську битву
«...А до князя Олександра (Вітовта) і його військ смагіти жалібними молитвами і плачем благали, щоб той не допустив їх відокремлення від свого князівства і литовців, вони не хочуть підкоритися тевтонським хрестоносцям. Все королівське військо вишикувалось по загонах і хоругвах. Литовське же під командуванням великого князя литовського Олександра,— підійшло й встало навпроти ворога. Відомо, що польське військо мало в цій битві п’ятдесят знамен, окрім литовських хоругв кількістю сорок. Називались ж хоругви за іменами земель литовських, а саме: Трокська, Віленська, Гродненська, Ковенська, Лідська, Мідницька, Смоленська, Полоцька, Вітебська, Київська, Пінська, Новгородська, Берестейська, Волковиська, Дорогичинська, Мельницька, Кам’янецька...».
- 1. Чому відбулася Грюнвальдська битва?
- 2. Представники яких земель брали участь у битві?
1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:
- 1340 р. — Любарт Гедимінович почав правити на Волині;
- 1362 р. — битва на Синіх Водах;
- 1385 р. — Кревська унія;
- 1410 р. — Грюнвальдська битва;
- 1429 р. — з’їзд монархів Європи в місті Луцьк;
2. Яке поняття зашифроване в ребусі? Складіть з ним речення.
3. Син Гедиміна Любарт був одружений на двоюрідній сестрі галицько-волинського князя Юрія ІІ. Після смерті князя у 1340 році, волинські бояри запросили Любарта на престол. Князь Вітовт розширив кордони Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського до Чорного моря. Скільки років потрібно було литовцям, щоб інкорпорувати українські землі?
4. Об’єднайтеся в групи і підготуйте ілюстровану схему «Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського».
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)