Правління Ярославичів
- 6-11-2022, 20:04
- 438
7 Клас , Історія України 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
§ 10. Правління Ярославичів
1. Заповіт Ярослава Мудрого
Ярослав Мудрий, прагнучи запобігти боротьбі за владу, склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді («лествиця»). Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати Великим князем Київським у мирний спосіб. Київські землі Ярослав заповів старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, володимиро-волинські — Ігореві, смоленські — В’ячеславові.
Яку мету ставив собі Ярослав Мудрий, даючи такий заповіт?
Саркофаг Ярослава Мудрого у Софійському соборі
Яку мету ставив Ярослав Мудрий, запроваджуючи систему престолонаслідування?
2. Русь-Україна за синів Ярослава Мудрого
Після смерті батька у 1054 р. брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави. Міста і землі, що заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Щоб уникнути ворожнечі, Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054-1073 рр. в історії Київської держави називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.
Битва на р. Альта, 1068 р. (сучасний малюнок)
Князь Святослав Ярославин з родиною. Мініатюра з «Ізборника...»
Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом.
У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі, та розгромили її. Згодом торки були розселені на південних околицях Русі й стали союзниками руських князів під назвою чорних клобуків. Одначе цей успіх було затьмарено подальшими подіями.
Перша сутичка між старшими Ярославичами та обділеними ними родичами сталася 1064 р. Захоплені цією боротьбою, тріумвіри не могли своєчасно організувати відсіч новим ордам кочовиків — половцям (кипчакам). Уперше про появу половців на кордонах Русі в літописі згадується під 1055 р.
На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю. Битва військових дружин тріумвірів із половцями сталася на річці Альта й завершилася перемогою останніх. Князі з рештою війська втекли під захист своїх фортець. Обурені кияни вимагали від Ізяслава видати зброю, щоб помститися половцям. Відмова князя спричинила повстання киян, які не любили свого князя за здирництво. Ізяслав змушений був рятуватися втечею. Через пів року за допомоги польського війська він повернув собі престол. Київське повстання довело слабкість влади тріумвірів.
По деякім часі між тріумвірами спалахнув черговий конфлікт, і Святослав зі Всеволодом вигнали Ізяслава з Києва. Упродовж 1073-1076 рр. київським князем був Святослав. Із метою зміцнення влади над удільними князями він перерозподілив між ними володіння. У своїх діях він мав підтримку брата Всеволода. І хоча Великим київським князем був Святослав, історики вважають, що фактично існував дуумвірат — співправління двох князів — Святослава і Всеволода.
Зустріч князів Ізяслава та Всеволода у Києві. Мініатюра з літопису
Міжусобиця. Загибель князя Ізяслава (сучасний малюнок)
Бій руської дружини з половцями. Мініатюра з літопису
Після смерті Святослава великокнязівський престол повернув собі Ізяслав. Він позбавив влади синів Святослава і віддав, згідно з існуючими правилами престолонаслідування, Чернігів Всеволодові. Але проти Всеволода виступив Олег Святославич, який уважав Чернігів своєю спадщиною, до того ж привів із собою половецькі орди. Так половці на довгі роки стали вагомим чинником у міжусобній боротьбі князів. На допомогу Всеволоду прийшов Ізяслав. Вирішальна битва сталася 3 жовтня 1078 р. на Нежатиній Ниві. І хоча в цій битві перемогли старші Ярославичі, у ній загинув Ізяслав.
По загибелі Ізяслава влада перейшла до Всеволода, який князював у Києві впродовж 1078-1093 рр. Однак центральна влада та єдність держави значно послабли, численні родичі не поспішали коритися великому князю.
Які князі утворювали тріумвірат? Які нові кочові племена у другій половині XI ст. стали головною загрозою для Русі?
3. Князівські з’їзди (снеми)
За часів Ярославичів Великому київському князю доводилось узгоджувати свою політику з іншими князями. Це викликало появу періодичних з’їздів князів — «снемів». Першим із відомих за літописом є князівський з’їзд 1072 р. у Вишгороді. Тріумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод зібралися там із нагоди перенесення мощей святих Бориса і Гліба до нещодавно збудованої церкви на їхню честь. На Вишгородському з’їзді також ухвалили новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду».
З’їзд руських князів. Худ. П. Андрусів
Важливим став з’їзд 1097 р. в Любечі. На ньому князі домовилися про запровадження засад спадкового володіння князівствами («Кожен хай держить вотчину (отчину) свою») та вирішили розглядати захоплення чужої вотчини як злочин і разом виступати проти того, хто спробує це вчинити.
З’їзд князів в Уветичах. Худ. С. Іванов
Чим було зумовлено появу такої форми вирішення державних питань, як з’їзд князів?
Тепер влада в кожному уділі мала передаватися від батька до сина. Порядок, запроваджений Ярославом Мудрим, скасовувався. Також було ухвалене рішення про спільні дії проти половців: «Відтепер з’єднаймося в одне серце й захистимо Руську землю». Одначе ці рішення не відразу було втілено в життя. Зараз же після з’їзду спалахнула трирічна війна. Припинив її князівський з’їзд 1100 р. в селі Витичеві (Уветичах).
Про необхідність спільних дій проти половецьких нападів ішлося на з’їзді князів у Золотчі 1101 р. Вирішальним в організації боротьби з половцями став з’їзд навесні 1103 р. біля Долобського озера поблизу Києва. Похід 1103 р. започаткував низку переможних походів Русі проти половців у 1103-1116 рр.
Який з’їзд започаткував нову систему престолонаслідування? На якому з’їзді остаточно ухвалено рішення про спільні походи князів проти половців?
ВИСНОВКИ
Під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської держави й занепаду влади Великого князя. У нього не було тієї влади і сили, що у попередніх великих київських князів. Сини Ярослава, не бажаючи поступитися власними амбіціями, знехтували заповітом батька, натомість примушуючи інших його дотримуватися.
За часів правління Ярославичів над Руссю нависла нова загроза зі Степу — половці.
Міжкнязівські чвари і набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської держави. Це розуміли і сучасники подій. Щоб узгоджувати інтереси князів та організувати відсіч нападам, найвпливовіші князі збиралися на з’їзди, завдяки яким поталанило припиняти міжусобиці, організовувати спільні походи проти степовиків. Важливим для подальшої долі Русі стало прийняття нового принципу престолонаслідування.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. Який порядок престолонаслідування запровадив Ярослав Мудрий?
- 2. Обговоріть у групах. Чи втілили в життя сини Ярослава Мудрого заповіт батька?
- 3. Дайте визначення понять і термінів «тріумвірат». «дуумвірат», «князь-ізгой», «снем», «уділ».
- 4. Визначте історичне значення Любецького з їзду князів.
- 5. Які причини частих успіхів у набігах кочівників на землі Русі в ХІІ-ХІІІ ст.?
- 6. Проведіть дискусію. Чи можна стверджувати, що правління Ярославичів — це час занепаду Русі?
Коментарі (0)