Русь-Україна за перших князів
- 7-11-2022, 18:50
- 368
7 Клас , Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 3. Русь-Україна за перших князів
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про київського князя Аскольда; про розвиток Русі-України за правління князів Олега та Ігоря; про походження назви «Русь»; хто такі «печеніги»; що таке «дружина», «данина», «полюддя», «грецький вогонь», «внутрішня політика», «зовнішня політика».
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Якими були основні напрямки Великого розселення слов'ян? Покажіть їх на карті. 2. Що таке союзи племен? Назвіть і покажіть на карті східнослов'янські союзи племен. 3. Про які три племінні княжіння, що існували на східнослов'янських землях, згадують арабські й перські географи? 4. Хто такі варяги?
1. Київське князівство Аскольда. На основі племінного княжіння полян у Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим та охоплювало переважно полянські землі навколо Києва. У літописі воно згадувалося як «Руська земля», а його правителями називали князів Аскольда та Діра. Їх вважали представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия.
Князь Аскольд відомий воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Жахливим для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 подій (човнів) князя Аскольда під стінами Константинополя (у Русі-Україні це місто називали Царгород). Руські воїни взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди й сплату данини. Так уперше Київське князівство заявило про себе, розгорнуло боротьбу за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».
Із князем Аскольдом пов’язана також перша спроба хрещення Русі-України. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам із частиною своєї дружини та спробував охрестити своїх підданих після повернення додому. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.
Дружина — князівське військо на землях Русі-України у VIII—XVI ст., яке формувалося з найближчого оточення князя.
Князь Аскольд (? — 882) — київський князь, який заснував Київське князівство. На думку українського історика М. Грушевського, він міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина. Руський князь Бравлин наприкінці VIII — на початку IX ст. зі своєю дружиною здійснив із Дніпра успішний великий морський похід проти візантійців до Криму та закріпив за собою територію від сучасних Севастополя до Керчі включно. Так київські князі затвердилися на Чорноморському узбережжі Криму, а Дніпро став важливим торговим шляхом, який обороняла князівська дружина із флотом.
ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ У СЛОВ'ЯН, ЯКІ ЖИЛИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
• Робота в парах. Спираючись на схему, розкрийте зміст передумов утворення держави у слов'ян.
Прибуття Аскольда і Діра до Константинополя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису
Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві. Мініатюра з Радзивіллівського літопису
• Коли відбулася зображена подія? Яке це століття?
2. Утвердження династії Рюриковичів. Правління князя Олега. У той час, коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося й міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора Літописця, у 862 р. ільменські словени й кривичі запросили варязького вождя Рюрика із дружиною «княжити та володіти ними».
Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор (слов’янська форма його скандинавського імені — Інгвар), яким опікувався воєвода Олег (скандинавське ім’я Гельгі). У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Прибувши до Києва, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які прямують до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, за допомогою знаті захопив владу в Києві.
Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування, а утвердилася нова династія київських князів — Рюриковичі. Відбулося об’єднання Північної і Південної Русі, розпочалося перетворення Київського князівства на нову державу, яку в тогочасних писемних джерелах називають Русь. Своїм «стольним градом», «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.
Олег поступово затверджував владу варягів над слов’янськими союзами племен і племінними княжіннями. За повідомленням літописця, у 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він спочатку звільнив від сплати данини хозарам.
Данина як форма стягнення податку з населення набула поширення в середньовічній Європі в період завоювань норманів. За відсутності коштовних металів, яких було вдосталь у Центральній і Західній Європі, на території Східної Європи варяги стягували данину з місцевого населення натурою в найпримітивнішій насильницькій формі — полюддя. Потім усе зібране продавали у Візантії.
Данина — форма стягнення податків із населення в Ранньому Середньовіччі; у Русі-Україні збір податків до князівської скарбниці з підвладних навколишніх земель.
Полюддя — збирання данини продуктами, речами, виробами тощо в Русі-Україні з підлеглих земель, яке здійснював щоосені київський князь за допомогою дружини. Під час полюддя князівські дружинники чинили насильство і грабували населення.
Карта «Традиційний шлях полюддя»
Князь Олег правив Руссю-Україною одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину.
Олег уславився успішними походами на Візантію. Необхідність у їх здійсненні обумовлювалася тим, що Константинополь був для Русі-України головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.
Під час походу 907 р., за свідченнями літописця, Олег застосував воєнну хитрість. Наблизившись до міста, він наказав витягнути човни на берег і прикріпити до них колеса. Завдяки цьому Олег разом із військом з’явився перед містом із несподіваного боку, що й забезпечило йому перемогу. Як символ перемоги князь Олег прибив до воріт Константинополя свій щит. Похід завершився підписанням вигідної для Русі-України угоди.
Карта «Русь-Україна за правління Олега та Ігоря»
У 911 р. Олег знову послав своїх воїнів до Константинополя, оскільки візантійці порушували умови укладеної раніше угоди. За новою угодою сторони несли рівну відповідальність за скоєні злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним кораблям.
Князь Олег (? — близько 912), імовірно, правив у 882—912 рр. як опікун малолітнього Ігоря, сина Рюрика. Вважають, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. У літописах його називають як київським князем, так і лише воєводою Ігоря. Послідовно й наполегливо він підкорював східнослов'янські союзи племен і племінні княжіння, сприяючи перетворенню Русі-України на єдину державу. Обставини смерті Олега не з'ясовані. За однією версією, він помер від укусу гадюки, за іншою — загинув у поході.
Князь Ігор (878—945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов'ян у єдину державу.
У своїй внутрішній політиці, на відміну від Олега, він діяв жорстокіше й відвертіше, зміцнюючи центральну владу в державі. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрям у його зовнішній політиці став головним. Загинув Ігор під час повстання деревлян.
3. Правління князя Ігоря. Після смерті Олега князювати в Русі-Україні почав син Рюрика — Ігор.
Князь Ігор розпочав своє правління з боротьби з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. «Вогнем і мечем» перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я та переселилися в межиріччя Дністра й Південного Бугу.
У 915 р. біля кордонів Русі-України вперше з’явилися нові кочовики — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Згодом вона була порушена через те, що печенігів до нападів на Русь-Україну підштовхувала Візантія.
Внутрішня політика — перетворення, здійснювані представниками влади всередині держави.
Зовнішня політика — сукупність відносин держави з іншими державами.
Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм.
«Грецький вогонь» — палаюча суміш, яку під тиском викидали з мідних труб або наливали в мушлі, а потім кидали їх із метальних машин на ворожі кораблі. «Грецький вогонь» горів навіть на воді.
У 941 р. Ігор організував великий похід проти Візантії, залучивши до нього 10 тис. човнів (хоча це повідомлення літописця вважають сумнівним). Проте похід завершився поразкою: візантійці спалили руський флот «грецьким вогнем».
Використання «грецького вогню». Мініатюра із середньовічної європейської хроніки
• 1. Яку інформацію про морську битву з використанням «грецького вогню» можна отримати за ілюстрацією? 2. За додатковими джерелами підготуйте розповідь про зображену морську битву від імені одного з її учасників.
Через три роки, у 943 р., зібравши ще більше військо, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег. Було укладено нову угоду, що підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії.
У 943—944 рр. Ігор також здійснив похід до Каспійського моря та Закавказзя проти місцевих племен, які були союзниками візантійців. Здобувши перемогу, руські війська захопили й пограбували багаті міста Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернулися додому.
Утримання великої дружини та здійснення далеких походів потребували значних витрат. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Восени 945 р. деревляни на чолі з князем Малом розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя.
Зі смертю князя Ігоря завершився початковий етап становлення Русі-України.
4. Походження назви «Русь». У «Повісті минулих літ» Нестор Літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував щодо Київського князівства.
Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давніх джерелах вона використовувалася в різних значеннях:
- етнічне значення — народ, плем’я тощо;
- соціальне значення — суспільна верства або стан;
- географічне значення — територія, земля;
- політичне значення — держава.
Більшість сучасних істориків схиляються до думки, що слово «русь» має фінське або скандинавське походження й ним спочатку називали тих варягів, які становили дружину руських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» почав поширюватися на всіх князівських дружинників узагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому розумінні «Руською землею» були насамперед землі полян у Середньому Подніпров’ї.
ОСНОВНІ ВЕРСІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «РУСЬ»
• Робота в парах. Чому, на вашу думку, сучасна історична спільнота здебільшого поділяє версію про фінське або скандинавське походження назви «Русь»? За необхідності зверніться до додаткових джерел.
Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її почали називати Руссю. Від того часу назва «Русь», або «Руська земля», використовувалася в широкому розумінні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни, та утвореної ними держави.
Сучасні українські історики щодо держави із центром у Києві, яка наприкінці IX — на початку XII ст. об’єднувала східних слов’ян, використовують назву Русь-Україна.
Запам'ятайте дати
860 р. — похід руських дружин на Константинополь на чолі із князем Аскольдом. Укладення першої відомої угоди Русі-України з Візантією.
882 р. — загибель князя Аскольда. Захоплення князівської влади в Києві Олегом.
907, 911 рр. — успішні походи князя Олега на Константинополь. Укладення угод із Візантією.
941, 943 рр. — походи князя Ігоря на Константинополь. Укладення нової угоди Русі-України з Візантією.
Прощання князя Олега з конем. Художник В. Васнецов
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• За часів правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту й світового визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов'янська державність.
• Князь Олег об'єднав Північну й Південну Русь у єдину державу, розпочав збирання східнослов'янських земель навколо Києва.
• Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над слов'янськими племінними княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави нагальною ставала потреба вирішити питання щодо розмірів і порядку збирання данини.
• «Руссю» спочатку називали варягів, потім — землі полян, а згодом — утворену східними слов'янами державу Русь-Україну.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте героя (героїню)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує ім'я історичної особи за розглянутою темою, записує його на картці та кладе в конверт. Учні та учениці мають право поставити ведучому(-ій) певну кількість запитань (наприклад, десять), щоб визначити, про кого йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».
2. Як відбувався розвиток Київського князівства за правління Аскольда? 3. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне та відмінне. 4. Охарактеризуйте напрями внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та їхній внесок у розбудову Русі-України. 5. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»?
6. Колективне обговорення. Порівняйте появу перших середньовічних держав у Центральній і Західній Європі з виникненням Русі-України. 7. Розпочніть складання таблиці «Князі Русі-України».
8. Покажіть на карті напрямки походів перших київських князів.
9. Робота в малих групах. Складіть історичний портрет одного з руських князів: Аскольда, Олега, Ігоря (за вибором). Кожен(-на) учасник(-ця) групи самостійно складає портрет князя, потім результати роботи обговорюються в групі. 10. Порівняйте людські цінності, яких дотримувалися у своїй діяльності князі Олег та Ігор. 11. Робота в парах. Підготуйте уявний діалог, який міг відбутися між руським дружинником князя Аскольда, що прийняв християнство під час візантійського походу, і киянином-язичником.
Коментарі (0)