Суспільний, політичний устрій та господарське життя Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст.
- 6-11-2022, 20:03
- 348
7 Клас , Історія України 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
§ 8. Суспільний, політичний устрій та господарське життя Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст.
1. Політичний устрій
Наприкінці X - у першій половині XI ст. формою державного правління Київської держави стала монархія з одноосібною владою великого київського князя.
Він був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені, а також зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу і військову владу. Ним установлювалися правові норми. Ви вже знаєте про «Устав земляний» князя Володимира і «Найдавнішу правду Ярослава» («Руську правду»).
Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала в залежності від нього.
При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.
Князівська рада своїми порадами і рекомендаціями мала можливість впливати на рішення князя. Із радою князь обговорював найважливіші питання державного життя: оголошення війни, укладання мирних угод, династичних шлюбів, установлення нових правових норм, вирішення важливих судових справ тощо.
Система влади в Русі-Україні
Князь і княгиня (сучасна реконструкція)
Словничок
Монархія — форма правління, за якої найвищу державну владу зосереджено в руках однієї особи — монарха.
Князівська рада — дорадчий орган при Великому князі Київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин.
Віче — народні збори всього дорослого чоловічого вільного населення, що ухвалювало рішення з важливих громадських і державних справ.
Важливе місце в системі державного правління посідало віче, яке доносило думку народних мас до великого князя.
Кому належала вища влада на Русі? Яка роль віча в системі влади Русі-України?
2. Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення
У країнах Центральної та Західної Європи, як ви вже знаєте, Середньовіччя стало періодом становлення феодальних відносин.
Феодалізм у східних слов’ян формувався на основі розкладу родоплемінних відносин. Спершу вільні селяни-общинники віддавали певну кількість вироблених ними продуктів як натуральну повинність своїй родоплемінній знаті. У IX ст. право збирання данини перейшло до київського князя і його дружини. Як ви вже знаєте, збирання данини називалося полюддям.
У X ст. київські князі захопили і привласнили общинні землі. За Великим князем Київським визнавалося право на верховне володіння всією землею Русі-України. Наприкінці X ст. розпочалося формування доменіальних володінь удільних князів.
Мешканець міста і боярин (сучасна реконструкція)
Цьому сприяла адміністративна реформа князя Володимира, у результаті якої він позбавив права управляти землями племінних князів і передав їх своїм синам.
У Х-ХІ ст. на Русі стали формуватися васальні відносини: за вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам право «кормління» — можливість залишати собі податки, що їх сплачувало населення певної території.
Наприкінці XI ст. з’являються боярські вотчини, власники яких могли передавати їх своїм нащадкам у спадок. Джерелом їхнього виникнення могли бути землі, з яких стягувалися податки (для дружинної верхівки), або землі родової общини (для родоплемінної знаті).
Словничок
Домен — особисте земельне володіння середньовічного феодала.
Уділ — у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від Великого київського князя.
Вотчина
Розгляньте малюнок реконструкції та складіть розповідь.
Особливістю формування феодальних відносин на Русі стало те, що, на відміну від Західної та Центральної Європи, тут не сформувалася розгалужена система стосунків між сеньйорами і васалами у вигляді «феодальної драбини». Верховним сеньйором, або сюзереном, що мав право надавати землю, був великий київський князь. Усі інші удільні князі, бояри і дружинники були його васалами. Роздавати землю удільні князі та бояри права не мали.
Суспільство Русі-України поділялося на панівні (вищі) та залежні (нижчі) верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної — міщани, вільні та залежні селяни (смерди, закупи, рядовичі), раби (холопи). Руське духовенство, яке сформувалося після прийняття християнства, також входило до панівної верстви.
Найбільшу частину населення становили смерди — особисто вільні селяни-общинники, що мали власне господарство, земельні наділи і сплачували данину князю. Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі.
Словничок
Вотчина — феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати у спадок, продавати, дарувати тощо.
Помістя — феодальна земельна власність, що надавалася за службу у війську чи при дворі, яку не можна було заповідати, продавати тощо.
Словничок
Соціальна верства — велика група людей, становище якої в суспільстві визначається певним спільним обсягом прав і обов’язків.
Сюзерен — за часів феодалізму великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами.
Закупами називали тих селян, які через різні обставини втратили своє господарство і змушені були працювати на землевласника за грошову позичку («купу»). Тих селян, які уклали із землевласником договір (ряд) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві, називали рядовичами. Цілковито безправними були дворова челядь і холопи. До челяді належали особи, які втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх могли продати, подарувати або передати в спадок. Холопами ставали переважно військовополонені.
Серед стану міщан переважну більшість складали вільні ремісники і купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. В XI ст. міські ремісники і купецтво почали об’єднуватися в артілі та спілки за фаховими ознаками.
Також на Русі сформувалася особлива соціальна група — ізгої — це представники різних соціальних груп і прошарків, які втратили зв’язок зі своєю групою, тобто випали із соціальної структури.
Хто належав до панівних верств населення Русі?
Хто належав до залежних верств населення Русі?
Застібка для плаща (фібула) і меч Х-ХІ ст. Музейна експозиція
3. Розвиток господарства
Наприкінці X - у першій половині XI ст. провідною галуззю господарства Русі-України залишалося, як і раніше, сільське господарство. Селяни і надалі вирощували жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, горох. Для обробітку землі, залежно від ґрунтів, використовували плуг, рало або соху. Землю обробляли за допомогою тяглової сили — коней та волів. У лісових районах Русі поширеною була підсічно-вогнева система землеробства, а в лісостепових — парова система з двопільною і трипільною сівозмінами. У першій половині XI ст. з’явилися перші млини.
З овочів садили капусту, огірки, ріпу, часник, цибулю. У садах вирощували вишні, сливи, яблука та груші. Успішно розвивалося присадибне тваринництво: на Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі — свиней.
Серед промислів найпоширенішими були мисливство, рибальство та бджільництво (бортництво).
Селянин і ремісник (сучасна реконструкція)
Ремесло розвивалось як у сільській місцевості, так і в містах. Існувало понад 60 видів ремесел. Найбільших успіхів руські майстри досягли в металургії та обробці заліза. За даними археологічних досліджень, із заліза в той період виготовляли близько 150 видів різноманітних виробів. Далеко за межами Русі-України цінувалися виготовлені руськими ковалями мечі. Хорезмський учений Аль-Біруні писав, що вони є «дивними і винятковими».
Німецький чернець Теофіл в XI ст. називав Русь-Україну країною, майстри якої відкрили мистецтво черні та перегородчастої емалі. Мистецтвом черні русичі оволоділи в X ст. Так називали чорні й темно-сірі зображення, нанесені на метал за допомогою гравірування й подальшого заповнення штрихів особливим сплавом. У техніці черні виготовлялися срібні колти (підвіски), медальйони, персні, хрести, браслети тощо.
Галузі господарства Русі
Сільськогосподарські знаряддя праці. 1 - соха, 2 - ціп, 3 - дерев’яний плуг із залізним лемешем, 4 - молотило, 5 - серп, 6 - коса, 7 - борона
Форми для плавлення
Сережки/колти
У кузні
Гончар за роботою
Розгляньте малюнки і складіть розповідь «У майстерні ремісника».
Техніку перегородчастої емалі руські майстри запозичили в Х-ХІ ст. у візантійців. Вона полягала в напаюванні тонких дротинок на поверхню золота або срібла, що творили контур майбутнього малюнка.
Ще однією технологією була зернь. Вона передбачала напаювання невеликих золотих кульок на виріб, що утворювали відповідний орнамент.
Інтенсивно розвивалося гончарство. Найбільше продукції на ринок постачали саме гончарі. Це були горщики, глечики, світильники, підсвічники, керамічні кахлі, іграшки тощо.
Високого рівня розвитку досягло також виробництво скла. Його секретами руські майстри оволоділи наприкінці X - у першій половині XI ст. У майстернях виготовляли віконне скло, посуд, браслети, намисто, персні та інші речі.
Велику роль у господарському розвитку Русі-України відігравала торгівля. Цьому сприяло те, що через її територію пролягали декілька важливих міжнародних торговельних шляхів: «грецький» шлях («із варягів у греки»); «соляний» — поєднував з країнами Центральної та Західної Європи, «залозний» — із країнами Кавказу та арабського Сходу.
Торг у Києві на Подолі. Художник М. Горелік
Розгляньте малюнок. Які товари пропонуються? Купців із яких країн представлено на малюнку?
Срібні гривні новгородського та київського типу
Основними товарами, що їх руські купці вивозили за кордон, були хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, ремісничі вироби (мечі, кольчуги, замки тощо), льон, сільськогосподарська продукція. Із Візантії на Русь привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести, із країн Сходу — прянощі, зброю, тканини, прикраси, з країн Північної та Західної Європи — оселедці, напої, предмети озброєння, дорогий посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно.
Першим карбувати власні монети, як ви вже знаєте, почав князь Володимир після прийняття християнства. До початку XI ст. у грошовому обігу Русі-України переважали арабські срібні монети — диргеми. Поряд із ними, як засіб обміну, використовували хутро дикого звіра — куниці, вивірки тощо. Від тривалого використання диргеми зношувалися, а інколи їхній край обрізали шахраї. Тому на початку XI ст. з них уже виготовляли срібні зливки — гривні. Київська гривня мала шестикутну форму і масу близько 160 г.
У населених пунктах Русі-України були спеціальні місця, де відбувалася торгівля. Зокрема, німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький повідомляє, що в 1018 р. в Києві було вісім торжищ, а руські літописці називають два — Бабин торжок на Горі й Торговище на Подолі.
Яка галузь господарства була провідною на Русі наприкінці X - у першій половині XI ст.? Які види ремесла були найпоширенішими на Русі? Які основні товари вивозилися руськими купцями за кордон?
4. Повсякденне життя різних верств населення
ВИСНОВКИ
За формою державного правління наприкінці X - у першій половині XI ст. Русь-Україна була монархією з одноосібною владою Великого київського князя.
У X-XI ст. на Русі сформувалися феодальні відносини й відповідно утворилася соціальна піраміда. Проте феодалізм на Русі мав певні особливості, які відрізняли його від тих феодальних порядків, що встановилися в західноєвропейських країнах.
Господарство Київської держави досягло високого рівня розвитку. Основним заняттям населення Русі було сільське господарство.
Повсякденне життя русичів обумовлювалося їхньою належністю до певної суспільної верстви, особливостями природних умов та існуючими культурними традиціями.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. Обговоріть у групах. Чим централізована монархія відрізняється від «дружинної» держави як форми державного правління?
- 2. Які факти дозволяють зробити висновок, що Великий князь Київський наприкінці X — у першій половині XI ст. був головною фігурою системи державної влади?
- 3. Чим відрізняється помісна форма землеволодіння від вотчинної?
- 4. Які фактори позитивно впливали на розвиток господарства Київської держави, а які її стримували?
- 5. За допомогою додаткових джерел охарактеризуйте становище основних верств населення Київської держави.
- 6. Яку роль у господарському житті відігравали міста Русі? Порівняйте міста Русі й Західної Європи. Що спільного і відмінного? Відповідь оформив у вигляді таблиці.
- 7. Як ви вважаєте, чому власні монети на Русі стали карбувати лише за князя Володимира Великого?
Коментарі (0)